Схема прийому кальцію лактату

 

Вік, роки	Доза	Кількість прийомів
1рік	0.1 г	3 рази на день
2 роки	0,25 г	3 рази на день
3-7 років	0,5 г	2 рази на день
8-14 років	0,5 г	3 рази на день

 

Обмін кальцію тісно пов'язаний з обміном фосфору. Добова потре­ба організму у фосфорі становить 1,5 г.

Препарати Р.

Фітин - містить 36 % органічно зв'язаної фосфор­ної кислоти. Стимулює кровотворення, посилює ріст і розвиток кісткової тканини, нормалізує стан нервової системи.

 

	Схема прийому фітину
Вік, роки	Доза	Кількість прийомів
до 1 року	0,05-0,1 г	2 рази в день
1 - 2 роки	0,1 г	2 рази в день
3-4 роки	0,15 г	2-3 рази в день
5-6 років	0,2 г	2-3 рази в день
7-9 років	0,25 г	2-3 рази в день
10-14 років	0,25 - 0,3 г	2-3 рази в день

 

Курс прийому 3-5 тижнів, 1 - 2 рази в рік
№11 Місцева профілактика карієсу.

Місцеві фактори ризику карієсу це - зубні відкладення, мікрофлора ротової порожни- ни­ни, зміна кількісного і якісного складу слини, вживання продуктів з великим вмістом вуглеводів, порушення резистентності (стійкості)емалі зуба, не­повноцінна структура ема-лі зуба, відхилення у хімічному складі, спадкова схильність зубних тканин до карієсу.

Зубні відкладення. Зубний наліт і зубна бляшка –це скупчення мікроорганіз-мів, які сприяють демінералізації тканин зуба, збільшують проникливість емалі зуба у 1,8 разів. Мікрофлора ротової порожнини істотно впливає на розвиток каріозного процесу. В1 мл слини знаходяться сотні мільйонів бактерій. На характер мікрофлори впливає якість харчування і дотримання індивід. гігієни порожнини рота. Зміна кількісного і якісного складу слини. Каріозний процес про­гресує, якщо знижу-ється швидкість слиновиділення, тобто зменшуєть­ся кількість слини і підвищується її вязкість.Слина має слабокислу реакцію, в середньому рН - 6,9. Протягом доби вона може змінюватись у межах норми. Прийом вугле­водів викликає підсилене кислотоутворення. Під зубною бляш­кою ут-ворюється кисле середовище, внаслідок ферментної дії мікроорганізмів, які ідеально засвоюють вуг­леводи, що затримуються у порожнині рота. Каріозна порожни­на утво-рюється в місцях інтенсивної кислотопродукції під зуб­ною бляшкою, де рН є меншою за 4 - 5. Порушення резистентності емалі

Основними фізіологічними властивостями емалі є:

- резистентність (стійкість);

- розчинність;

- проникливість.

Карієсорезистентність емалі - це здатність протистояти впли­вам карієсогенних фак-торів. Вона зумовлюється оптимальним вмістом мінеральних компонентів (Са, Р, F) у структурі емалі. Фор­мування карієсорезистентності емалі пов'язане із постійними її змі-нами, які відбуваються в періоді первинної мінералізації (до прорізування зуба) і в пері-од "дозрівання" емалі (після прорізування зуба). Оскільки, найбільш виражений приріст рівня Са та Р в емалі спостерігається протягом перших 12 мі­сяців, після прорізування зуба, у цей період необхідно створити оптимальні умови для мінералізації емалі та фор- мування її рези­стентності щодо каріозного процесу. Важливим показником резистент-ності емалі є співвідношення Са/Р. У нормі це співвідношення становить 1,6. Критерієм переходу процесу в патологічний є падіння співвідношення Са/Р нижче 1,33, що свід-чить про не­спроможність емалі протистояти декальцинації. Розчинність(кислотна) - складний хімічний процес, який суп­роводжується зміною форми, розміру та орієнтації кристалів апа­титів, із попереднім зниженням вмісту Са і Р у місцях каріозної плями. Здатність протистояти дії кислот буде залежати від переви-щення показника Са/Р над мінімальним (1,33).При переважанні процесів де мінералі-зації, необхідно вжити заходи для пригнічення процесів демінералізації та посилення ремінералізації, тобтоі створити умови для відновлення складу та структури емалі. Проникливістьі емалі є вирішальним для емалі зуба, після повного формування та мінералізації. Безперечно доведено факт надходження Ca, P, F і інших мікроелементів до тканин зуба із слини. Зубний наліт підвищує рівень проникливості емалі, під впли­вом органічних кислот. Рівень проникності емалі залежить від: віку; рН середовища; основних властивостей слини, структури та складу самої емалі.

Не­повноцінна структура емалі зуба, відхилення у хімічному складі. Гладка емаль, її щільна структура сповільнюють перебіг каріозного процесу. Ямки, боріздки, заглибле-ння, тонка емаль і крихка її структура, сприяють швидкому прогресуванню паталогіч-ного процесу. Карієс виникає в недозрілих фісурах і в пришийкових ділянках, які є зонами ризику,боповне дозрівання фісур відбувається до двох років. Спадкова схильність зубних тканин до карієсу.

Стійкість зуба до дії карієсогенних факторів також визначається загальним станом організму та його генетичними особливостями.Вже доведено, що каріозний процес носить спадковий характер. ВООЗ визначив три фактори ризику, які мають найбільш практичне значення:

- зубний наліт та його мікроорганізми;

- надлишок цукру в їжі;

- дефіцит фтору в питній вод і в їжі.

Пусковим механізмом є мікрофлора рота, при обов’язковій наявності вуглеводів і кон-тактів цих факторів з тканинами зуба. Ознаки карієсогеноїної ситуації в порожнині рота:

- незадовільний стан гігієни порожнини рота;

- значний зубний наліт;

- наявність множинних крейдяних каріозних плям.

 

Екзогенна (місцева) профілактика карієсу. Мета екзогенної (місцевої) профілактики карієсу:

- ущільнення структури емалі;

- зменшення розчинності і проникливості емалі;

- пригнічення життєдіяльності мікрофлори;

- сповільнення росту зубної бляшки. Безлікарська екзогенна профілактика карієсу зубів:

- інтенсивне жування із включенням твердих продуктів;

- раціональна гігієна порожнини рота;

- полоскання пор. рота різними розчинами (сода, NaCl, мінеральні води, чай);

- повільне пиття молока, чаю, мінеральної води.

Лікарська екзогенна профілактика карієсу зубів:

- місцеве застосування препаратів F,Са, Р (аплікації,полос­кання, втирання)

- використання "Ремоденту "

- застосування F -вмісних гелів;

- покриття поверхні зубів фторвмісними лаками;

- герметизація фісур;

- застосування фторвмісних дисків;

- застосування гелій-неонового лазеру (ГНЛ).