Несприятливі фактори при експлуатації електроустаткування.

1. Підвищена температура. При температурі більше +35° С відбувається прискорене старіння та висихання ізоляції електроустановок. Протидія: додаткова вентиляція, кондиціонери; заміна обладнання на більш термостійке.

2. Підвищена вологість. При цьому відбувається прискорене окислювання струмоведучих частин, може бути самостійне розкручування різних гайок, болтів, різьбових з’єднань. Це приводить до збільшення перехідного опору, і контакти починають нагріватися. Протидія: додаткова вентиляція, фільтри-вологопоглиначі; частіше виконання робіт по зачищенню контактних з’єднань, підтягнення болтових з’єднань; заміна обладнання на вологозахищене.

3. Струмопровідний пил. Види: металевий; графітний; вугільний; цементний та ін. Протидія: вентиляційні фільтри-пиловловлювачі; часте протирання ізоляційних проміжків; реконструкція пилозахищеного обладнання.

4. Струмопровідна підлога – ризик потрапляння до зони крокової напруги. Види струмопровідної підлоги: земляна; асфальтована; цементна; залізобетонна; із металевим покриттям. Види неструмопровідної підлоги: дерев’яна суха; паркетна суха. Протидія: вирівнювання потенціалів; діелектричні килимки біля кожного струмоприймача; діелектричні калоші на ноги персоналу. Окремо треба сказати про крокову напругу – напругу між обома ногами людини (приблизно 60 см). Якщо ж ви опинилися в зоні крокової напруги, то крокувати треба короткими приставними “гусячими” кроками. Бажано не відривати ноги від підлоги – ковзати як можна коротшими кроками, стрибати на одній нозі або можна котитися по підлозі від електроустановки на відстань не менше 8 м.

5. Біологічні фактори. Це різні грибки, бактерії, пліснява, гризуни тощо.

6. Пари, кислоти (а також луги, розчинники). Пари агресивних середовищ приводять до прискореного роз’їдання ізоляції, короткого замикання. Протидія: усунення парів із приміщення; заміна установок на кислотостійкі.

7. Фактор часу є головним фактором при ураженні людини електричним струмом. Час від моменту ураження електричним струмом до початку ефективного масажу серця та штучного дихання – 4 хв. Якщо пройшло 6 хв, то можемо зробити з людини інваліда: частина клітин не відновлюється й організм може втратити деякі свої функції. У разі сплину більше
8 хв відбувається повне відключення організму, вмирання всіх клітин і смерть. Якщо людину “відкачати” за проміжок часу 6-8 хв, то вона буде повністю безпорадним лежачим інвалідом.

Розглянемо основні засоби захисту:

– захисне заземлення – навмисне електричне з’єднання з землею металевих струмопровідних частин, що можуть опинитися під напругою. Усі металеві предмети, які, за певних ситуацій, можуть буди струмопровідними, повинні бути заземлені на контур заземлення;

– занулення – це навмисне електричне з’єднання з нульовим захисним провідником металевих струмопровідних частин, які можуть опинитися під напругою. Усі електроустановки повинні бути заземлені та занулені;

– вирівнювання потенціалів. Мала напруга;

– захисне відімкнення. Вонозабезпечує автоматичне відімкнення електроустановки під час виникнення в ній небезпеки ураження людини струмом;

– ізоляція струмопроводів, неможливість дотику до струмопровідних частин. Струмопровідні частини треба розміщувати так, щоб людина до них не дістала, навіть при бажанні. Для цього відкриті струмопровідні частини розміщують на висоті 2,5 м від підлоги. Усі інші струмопровідні частини, які знаходяться нижче, повинні бути заізольовані та закриті для доступу;

– загороджувальні пристрої. Попереджувальна сигналізація, блокування;

– знаки електричної безпеки: “Стій – напруга”, “Не лізь – уб’є!”, “Не вмикати – робота на лінії!”, “Не вмикати – працюють люди!”, “Працювати тут!”, “Вилазити тут!”;

– засоби захисту та запобіжні пристрої;

– розміщення обладнання. Одночасний дотик до заземлених конструкцій споруд та до корпусу установки, який опинився під дією електричної напруги, може привести до ураження електричним струмом (шлях струму: “рука-рука”, “голова-рука”) через життєво важливі органи людини – серце та легені. Протидія: відстань не менше 1,5 м; екрани з ізоляційних матеріалів; огородження; застережні плакати; додатковий інструктаж;

– інші вимоги. Адреса на вимикачах (слід вказувати, куди іде ця напруга, для того, щоб швидко відключити та визволити уражену людину від дії електричного струму); захист від механічних ушкоджень; захист від струму перенапруги та струмів короткого замикання; селективний (вибірковий) захист.

Окремо треба розглянути струм як несприятливий фактор при експлуатації електроустановок. Електричний опір тіла людини залежить, в основному, від стану шкіри та центральної нервової системи. Загальний опір тіла людини змінюється в широких межах (від 1 до 100 кОм, а іноді й більше). При зволоженні, забрудненні та пошкодженні шкіри (потовиділення, порізи, подряпини тощо), збільшенні прикладеної напруги, площі контакту, частоти струму та часу його дії опір тіла людини зменшується до певного мінімального значення (0,5-0,7 кОм).

Окрему зацікавленість викликає залежність струму та ураження людини від напруги. Це пояснюється наступними формулами:

, де: U – напруга дотику; R – опір організму людини (1000 Ом – при несприятливих умовах; 50000 Ом – при сприятливих умовах).

, 20÷50 mA – напруга невідпускання, травми середньої важкості.

, до 5 mA – безпечно.

, менше 8,4 кОм – небезпечно.

У наведених розрахунках застосовується напруга 42 В, тому що вона вважається умовно безпечною для життя людини. Проте з останньої формули витікає, що напруга 42 В безпечна при опорі організму людини більше 8,4 кОм.

Абсолютно безпечною є напруга 5 А:

Вплив електричного струму на організм людини представлений у табл. 9.

 

Таблиця 9