Сутність та особливості функціонування фін.ринку

Фін.ринок – це складна екон. система, що є:- сферою прояву ек.відносин при розподілі доданої вартості та її реалізації шляхом обміну грошей на фін.активи(грошові зобов’язання та інвестиційні цінності).(Інвестиційні цінності – це цінні папери,дорог.метали, нерухомість) - сферою прояву еко. відносин між продавцями і покупцями фінансових активів.- сферою прояву ек. відносин між вартістю і споживчою вартістю тих товарів(ці товари є-фін.активи) До них належать: гроші,депозитні сертифікати, цінні папери,дорог.метали каміння, об’єкти нерухомості. Фін. ринок для конкретного підприємця – це сукупність споживачів (покупців, вкладників), які зацікавлені в активах і послугах, запропонованих цим підприємцем, і мають кошти купити їх сьогодні або завтра. поняття «фінансовий ринок» – це саморегулююча система ринків, де концентрується попит і пропозиція на різні фінансові активи та послуги, що пов’язані з придбанням активів; це сфера економічних відносин між суб’єктами ринку в процесі формування та реалізації попиту і пропозиції фінансових активів. Сутність та роль фін. ринку в економіці держави розкривається в його функціях,: мобілізація заощаджень приватних осіб, приватного бізнесу, державних органів, іноземних інвесторів та трансформація акумульованих грошових коштів у позичковий та інвестиційний капітал; 2- перерозподіл на взаємовигідних умовах грошових коштів підприємств із метою їх ефективнішого використання;3-фінансове обслуговування учасників екон-го кругообігу та фінансове забезпечення процесів інвестування у виробництво, розширення виробництва,використання капіталу в інвестиційній сфері;4-вплив на грошовий обіг та прискорення обороту капіталу, що сприяє активізації економічних процесів;5-формування ринкових цін на окремі види фінансових активів;6-страхова діяльність та мінімізації фінансових та комерційних ризиків;7-операції, пов’язані з експортом-імпортом фінансових активів; 8-розподіл державних кредитних ресурсів і розміщення їх серед учасників економічного кругообігу тощо.Функція фін.ринку, що полягає в організації процесу доведення фін. активів до споживача, реалізується через створення мережі різноманітних інститутів з реалізації фін.активів (банків, бірж, брокерських контор, інвестиційних фондів, страх. компаній.Її завдання - створення нормальних умов для реалізації грошових ресурсів споживачів (покупців, вкладників) в обмін на фінансові активи, що їх цікавлять. Вищезазначені функції фін.ринок здійснює через: відкриття банківських рахунків і заснування спеціальних фондів (пенсійних, страхових тощо); надання банківських кредитів, здійснення операцій із цінними паперами. Фін.ринок сприяє прискоренню обороту використаного капіталу, кожен цикл якого генерує додатковий прибуток і приріст національного доходу в цілому.

Структура фінансового ринку

Основними суб’єктами ринку виступають інститути позафінансової сфери, держава, населення, професійні учасники ринку – фінансові інститути та інститути інфраструктури, а також іноземні учасники ринку.

Інститути позафінансової сфери – це юр.особи, резиденти певної держави, які займаються виробництвом різноманітних товарів,наданням послуг, включаючи фін.послуги. До інститутів поза фін.сфери належать: промислові та сільського-кі підприємства, корпорації, установи.Вони виступають інвесторами, або емітують і розміщують на ринку власні фін.активи.Осн. джерелом фін-ня для нефінансових інститутів(корпорацій) виступають банківські кредити,інші позички, облігації та акції. Населення виконує на ринку роль інвестора, купуючи цінні папери або запозичуючи кошти на кредитному ринку. В країнах із розвиненою ринковою економікою до 70% населення вкладає кошти в різноманітні фін.активи. Значна частина населення отримує довгострокові кредити на придбання житла та на інші цілі. В Україні тільки незначна частина населення займається інвестуванням в цінні папери. Представниками фіна.інститутів, без яких неможливе функціонування фін.ринку, є комерційні банки, кредитні спілки, інвестиційні, пенсійні фонди, страхові компанії тощо. Держава виступає на фін.ринку позичальником, регулярно розміщуючи на зовнішньому та внутрішньому ринках свої боргові зобов'язання, а також виконує специфічну і дуже важливу функцію – регулювання фін. ринку. Іноді держава виступає як інвестор, здійснюючи фін-ву підтримку тих чи інших суб'єктів господарювання.Всі учасники ринку беруть участь у створенні інформаційного забезпечення ринку. Суттєва роль в цьому процесі належить держ.органам влади, які формують відповідну законодавчу базу та створюють належні умови для її дієвого використання. Наявність багатьох типів фін. ринків пов'язана з існуванням різних підходів до їх класифікації. 1. За умовами передачі фін.ресурсів:ринок позикового( ресурси передаються на умовах позики на визначений термін та під %) і ринок акціонерного капіталу( кошти вкладаються на невизначений термін. інвестор отримує право на частину прибутку(дивіденд)право співволодіння на активи підприємства). За терміном обігу фін. активів на ринку:грошовий ринок( здійснюється короткострокове інвестування коштів, не більше года) та ринок капіталів (довгостроковее інвестування коштів в основний капітал). які фін-ві активи пропонуються для продажу, нові чи емітовані раніше, фінансовий ринок поділяють на первинний та вторинний.Від місця, де відбувається торгівля фін.активами:біржовий та позабіржовий ринки. По глобальності:міжнародні та національні. За сегментарною структурою: грошовий ринок, валютний ринок, ринок позик, фондовий ринок, ринок по хеджуванню ризиків.