VІ. Матеріали для самоконтролю

А. Завдання для самоконтролю:

№	Завдання	Вказівки до завдання
	Намалювати схему виникнення синдромів Тер­нера-Шерешевського, трисомії за Х-хромосомою і Клайнфельтера	Для побудови схеми вико­ристати позначення стате­вих хромосом
	Пояснити механізм пошкодження плоду при дії на організм вагітної жінки іонізуючого ви­промінювання	Використати знання пато­ге­не­зу променевої хворо­би
	Пояснити шкідливий вплив алкоголю та нікотину на організм вагітної жінки	Використати знання про критичні періоди ембріо­генезу
	Назвати анти мутаційні механізми	Навести приклади з урахуванням рівня органі­зації генетичного апарату

Б. Задачі для самоконтролю:

Задача 1. Дівчинка 16 років, має ріст 139 см, коротку шию, низький ріст волосся на потилиці, нерозвинені грудні залози та первинну аменорею.

1. Чи зумовлений дефіцитом соматотропного гормону низький зріст хворих на синдром Шерешевського-Тернера?

 

Задача 2. До медико-генетичної консультації звернулася здорова вагітна жінка з проханням визначити стать плоду, тому що її брат і перша дитина (син) страждають тяжкою формою гемофілії. У клітинах з амніотичної рідини статевого хроматину не виявлено.

1. Який можна зробити висновок про стать плоду?

 

Задача 3. Дівчинка 16 років, має ріст 139 см, коротку шию, низький ріст волосся на потилиці, нерозвинені грудні залози та первинну аменорею.

1. Яким буде каріотип, визначений в лейкоцитах периферійної крові хворої?

 

Задача 4. Гемофілія А – захворювання, що характеризується відсутністю УШ фактору згортання крові і проявляється геморагічним синдромом.

У яких батьків може народитися дівчинка хвора на гемофілію А?

 

Задача 5. У хлопчика спостерігається кіфоз, сколіоз, гіпотонія м’язів і вивих кришталика ока. Діагностовано синдром Марфана. У його бабусі, яка також страждає на це захворювання, спостерігається ще остеопороз та «павукоподібні пальці».

1. Назвіть тип успадкування синдрому Марфана.

 

Задача 6. До лікаря-невропатолога звернулись батьки 14-річного хлопчика. Вони стурбовані розумовою відсталістю сина. Об’єктивні ознаки: хлопець високого зросту, з довгими кінцівками, євнухоїдної конституції, статеві органи недорозвинуті. У клітинах епітелію ротової порожнини виявлено статевий хроматин.

1. Яка загальна кількість хромосом у хлопця?

 

Задача 7. До медико-генетичної консультації звернулась жінка з фенотипом синдрому Шерешевського-Тернера. За допомогою цитогенетичного методу бу­ло виявлено, що частина її клітин має каріотип 45Х0, а друга частина 47 ХХХ приблизно у рівних пропорціях.

1. Як називається це спадкове явище?

 

Задача 8. До медико-генетичної консультації звернувся хворий з аномалією розвитку кисті (полідактилією), щоб з’ясувати чи будуть його діти мати такий самий дефект.

1. Як успадковуються кісткові аномалії, що не порушують життє­здат­ності людини?

 

 

Задача 9. В генетичній консультації здорова вагітна жінка повідомила, що сестра її хвора на фенілкетонурію. Чоловік цієї жінки здоровий. В його родоводі були шлюби між близькими родичами, але на фенілкетонурію ніхто не хворів.

1. Від чого залежить небезпека появи цієї хвороби у їхньої дитини?

 

Задача 10. В сім’ї, де батько мав гіпертрихоз вушної мушлі, а мати – полідактилію, народилась здорова дівчинка.

1. Яка вірогідність (у %) того, що наступна дитина в цій сім’ї також буде без обох аномалій?

 

Задача 11. При синдромі Едвардса (трисомія Е-18) діти вмирають на пер­шо­му році життя внаслідок численних вад кісткової системи і внутрішніх органів.

1. Поясніть механізм походження цієї мутації, якщо у дитини частина клітин має нормальний каріотип, а друга – з трисомією Е-18, тобто спостерігається мозаїцизм?

Задача 12. Здорова жінка Н., у якої батько хворий на дальтонізм, а мати здорова, вийшла заміж за здорового чоловіка. Вона звернулася у генетичну консультацію з питанням:

1. Яка ймовірність передачі гену дальтонізму її майбутнім дітям?

Задача 13. У людини 17 років при проведенні цитогенетичного дослідження виявлено каріотип ХХY і трисомію за 21 хромосомою.

1. Про наявність яких захворювань може свідчити такий каріотип?

 

Задача 14. При синдромі Едвардса (трисомія Е-18) діти вмирають на першо­му році життя внаслідок численних вад кісткової системи і внутрішніх органів.

1. Поясніть механізм походження цієї мутації, якщо в усіх клітинах дитини спостерігається трисомія Е-18.

 

Задача 15. Чоловік високого зросту, у якого збільшена нижня щелепа і ви­ступають надбрівні дуги, відрізняється агресивністю, антисоціальною по­ведінкою. Його каріотип 47, ХYY.

1. Який метод був застосований для виявлення каріотипу?

Література

Основна:

1. Патологічна фізіологія /За ред. М.Н. Зайка, Ю.В. Биця. – К.: Вища школа, 1995. – 615 с.

1. Атаман О.В. Патологічна фізіологія в запитаннях і відповідях. Нав­чальний посібник. – Вінниця: Нова книга, 2007. – 512 с.

Додаткова:

1. Бердышев Г.Д., Криворучко И.Ф. Медицинская генетика. К.-Вища школа,1990.
2. Лильин Е.Т., Богомазов Е.А., Гофман-Кадошников П.Б. Генетика для врачей: М. – Медицина,1990.
3. Фогель Ф., Мотульски А. Генетика человека /Проблемы и подходы. В 3-х т. М. – Мир, 1990.

Тема 5. ПАТОЛОГІЯ РЕАКТИВНОСТІ.
ПОРУШЕННЯ ІМУННОЇ РЕАКТИВНОСТІ

І. Актуальність теми

1. Проблема реактивності у сучасній патології є надзвичайно актуаль­ною. Реактивність відіграє велику роль як етіологічний фактор, вис­тупаючи як причина, або важлива умова у виникненні цілого ряду захворювань.

2. Стан реактивності залежить від статі, віку, спадковості, особливостей нервової, ендокринної, імунної систем організму. Активний вплив на неї має зовнішнє середовище і стан гомеостазу організму.

3. Реактивність в організмі тісно пов’язана з його резистентністю – здат­ністю протидіяти патогенним факторам. Зміна реактивності і резис­тен­т­ності може стати основою розвитку захворювань, і тому, розуміння цих механізмів має важливе значення для вивчення пато­генезу і патогенетичних підходів у лікуванні відповідних хвороб.

4. Імунній системі (ІС) належить велика роль в забезпеченні спе­цифічних механізмів реактивності організму. Вона підтримує антиге­нний го­ме­остаз, генетичну індивідуальність організму.

5. Імунологія спершу виникла як вчення про імунітет до інфекцій, а те­пер вивчає, перш за все, молекулярні та клітинні механізми імунної відповіді, а також його роль при різних патологічних станах організ­му. Зміни в ІС можуть проявитися її недостатністю (автоімунні, лімфо­про­ліферативні захворювання), гіперфункцією (виникнення гі­перергічних процесів реагінового, цитолітичного, імунокомплексно­го, власне клі­тинного типів).

6. Розлади ІС є важливою ланкою в патогенезі багатьох захворювань, що необхідно враховувати в патогенетичному лікуванні цих хвороб.

 

ІІ. Конкретні цілі

1. Знати визначення поняття реактивності і резистентності, їх види і механізми.

2. Вміти визначати стадії фагоцитозу у фіксованому мазку.

3. Вміти визначати функціональний стан системи мононуклеарних фа­гоцитів.

4. Вміти експериментально дослідити індивідуальну, групову і видову реактивність при дії різних факторів зовнішнього середовища.

5. Мати уявлення про вклад в становлення імунології Л.Пастера, І.Меч­нікова, О.Богомольця і А Безредка.

6. Знати основні типи імунопатологічних реакцій при гіперергічній іму­нній реактивності; причини і механізми основних первинних і втори­нних дефіцитів ІС, основні механізми автоімунних захворювань; при­чини та механізми реакції відторгнення трансплантату; методи експе­риментального відтворення гіпофункції імунної системи.

7. Вміти пояснити суть імунітету, його різновидностей; імунологічної толерантності; її видів, методів її відтворення та порушень.

8. Вміти застосовувати принципи імуностимуляції та імуносупресії.

9. Вміти визначати природні антитіла і аглютиніни в сироватці крові хворого.