Щодо підготовки до семінарів

Семінарське заняття № 1

Становлення та розвиток соціології, її предмет, категорії, методи

Мета заняття: забезпечити засвоєння студентами теоретико-методологічних аспектів розвитку соціології як науки: її предмет, структуру, основні категорії та методи дослідження, зв’язок з іншими галузями знань про людину та суспільство. Розкрити внесок українських учених Г. Сковороди, М. Грушевського, Д. Донцова та ін. у розвиток світової соціологічної думки.

План

1. Специфіка соціологічної системи знань.

2. Основні етапи розвитку світової соціальної думки.

3. Структура та функції соціології. Мікро- та макросоціологія.

4. Предмет соціології. Основні категорії та методи дослідження.

5. Історія та сучасний стан соціологічної думки в Україні.

 

Методичні рекомендації

При розгляді першого питання необхідно визначити, що соціологія вивчає зв’язки між людиною – групою – суспільством, тому в усіх сферах життєдіяльності людини є місце для аналізу суспільних явищ. Особливу увагу треба приділити взаємозв’язку соціології з філософією, політологією, статистикою, демографією, маркетингом. Окрему увагу слід приділити поняттю “соціального” в широкому розумінні (тобто як тотожному суспільному) та у вузькому розумінні цього поняття (соціальний статус, соціальна роль).

Розглядаючи друге питання, варто зробити акцент на тому, що становлення соціології як науки пройшло надзвичайно складний шлях від ідей античних філософів про існування суспільства до наших часів. Необхідно зазначити, що термін «соціологія» вперше був ужитий визначним французьким вченим ХІХ століття Огюстом Контом (він висловив ідею про необхідність усебічного аналізу суспільних явищ). Розкрити суть позитивістських поглядів О. Конта. Наголосити на використанні системного підходу як методологічної основи аналізу суспільних явищ.

Даючи пояснення третьому питанню, потрібно звернути увагу на соціологію як ієрархічну систему знань. Системну єдність соціології як науки і плюралізм її теоретичних напрямів. Загальні та спеціальні соціологічні теорії, емпіричні соціологічні дослідження; показати роль інструментальної, описової, прогностичної, управлінської, культурно-просвітницької та інших функцій соціології.

Четверте питання має висвітлювати сучасне розуміння об’єкта, предмета і методів соціології. Основні методологічні засади соціології як науки. Специфіку соціологічного аналізу соціальних явищ. Принципи комплексності, детермінізму, історизму та синергетики в соціологічній системі знань. Діяльнісний та ціннісний підхід; кількісний, якісний та імовірнісний аналіз у соціології.

Розглядаючи п’яте питання, необхідно показати розвиток соціологічної думки в Україні у хронологічному порядку від Київської Русі до сучасності, особливу увагу приділивши стану бездержавності українського суспільства та його впливу на сучасну колективну свідомість українців. Розкрити питання про внесок у розвиток соціологічної думки, зроблений Г. Сковородою, І. Котляревським, Т. Шевченком, І. Франком, М. Грушевським та іншими видатними українцями. Поінформувати про центри соціологічних досліджень у суверенній Україні.

Тематика рефератів та повідомлень

1. Соціологічні знання як засіб наукового управління суспільством.

2. Марксистська соціологія та її головні методологічні засади.

3. Сучасні соціологічні теорії: порівняльний аналіз.

Контрольні питання

1. Основні етапи становлення соціології як самостійної науки.

2. Чим відрізняється соціологія від інших наук про суспільство?

3. Основні методологічні підходи до аналізу й розуміння суспільства.

4. Структура соціологічної системи знань.

Література: [1, 8, 10, 11, 15].

 

Семінарське заняття № 2

Суспільство як система

Мета заняття: студенти мають уяснити сутнісний зміст категорії „суспільство” та його головні ознаки. Порівнюючи основні соціологічні теорії: марксистську теорію класів та теорію соціальної стратифікації, спрогнозувати розвиток українського суспільства у ХXIст.

План

1. Суспільство: сутність, типи, тенденції розвитку.

2. Соціальна структура суспільства та її елементи.

3. Соціальна стратифікація та соціальна мобільність.

4. Соціальні групи та соціальні інститути в системі суспільних відносин.

5. Соціально-класові утворення та поляризація сучасного українського суспільства.

 

Методичні рекомендації

Розкриваючи перше питання, необхідно зосередити увагу на понятті «суспільство» та його головних ознаках. Важливо розуміти еволюцію уявлень про суспільство як соціальну систему: поняття суспільства в античному світі; у соціально-філософській думці XVI-XVIII ст.; системно-механістичні та системно-органістичні підходи до аналізу суспільства (О. Конт, Г. Спенсер, Е. Дюркгейм, Ф. Тьонніс та ін.); трактування суспільства в марксистській соціологічній концепції; сучасні глобальні теорії суспільного розвитку: урбанізацію, економічну та політичну модернізацію, інформаційну революцію, взаємодію та взаємовплив культур.

У другому питанні необхідно розкрити суть та значення соціально-класової, поселенської, національно-етнічної, демографічної та професійної підструктур суспільства, показати їх взаємозв’язок. Виділити чинники, які впливають на ці підструктури і підтримують рівновагу в суспільстві (це норми та цінності, соціальні ролі та соціальні інститути).

Починати підготовку до третього питання потрібно з дефініцій «соціальна стратифікація» та «соціальна мобільність». Дати визначення відкритої та закритої стратифікації, розкрити причини соціальної нерівності. Розглянути основні методологічні підходи до вирішення питань про сутність та перспективи розвитку соціальної стратифікації. Особливості функціонального підходу (Т. Парсонс, Р. Мертон, К. Девіс, У. Мур). Конфліктний підхід до аналізу соціальної стратифікації (К. Маркс, М. Вебер, Р. Дарендорф). Еволюційний підхід (Герхард, Ленскі). Потрібно також показати взаємозв’язок соціальної стратифікації і горизонтальної та вертикальної соціальної мобільності. Розкрити проблему маргінальності соціальних утворень.

У четвертому питанні важливо зрозуміти поняття соціальної групи та соціального інституту. Виокремити їх головні ознаки та типологію. Розглядаючи соціальні групи, виділити головні чинники та механізми їх формування, поняття групової ідентичності та ідентифікації. Охарактеризувати соціально-класові, соціально-демографічні, соціально-етнічні, соціально-професійні, соціально-територіальні групи в соціальній структурі суспільства. Зупиняючись на розгляді соціальних інститутів, необхідно зазначити їх внутрішні та зовнішні функції, взаємозв’язок соціальних інститутів із соціальними групами та індивідами. Характеризуючи соціальні інститути за змістом завдань та формою діяльності, студенти повинні вміти наводити конкретні приклади з життя українського суспільства.

Щодо п’ятого питання, то тут важливо проаналізувати матеріали періодичної преси та інтернет-видань стосовно тенденцій розвитку соціальної структури в Україні. Звернути особливу увагу на трансформаційні процеси в Україні, які впливають на виникнення нових соціально-класових утворень, та поляризацію суспільства. Провести соціологічний аналіз соціально-економічних та політичних реформ в Україні.