Санітарно-просвітницька діяльність, навчання життєвим навичкам молоді.

Санітарна освіта в Україні – система державних, суспільних і медичних

заходів, спрямованих на підвищення рівня санітарно-гігієнічної культури населення з метою збереження та зміцнення здоров’я, збільшення працездатності та тривалості рівня життя, а також залучення населення до активної допомоги органам і установам системи охорони здоров’я, підвищення ефективності медичної і профілактичної допомоги, оздоровлення умов праці та побуту, вирішення актуальних завдань охорони здоров’я населення в нашій країні.

В Україні створена мережа спеціальних установ по проведенню санітарного просвітництва. Діяльність їх здійснюється відповідно до наказу Міністерства охорони здоров’я України.

Науковим методичним центром із питань формування здорового способу життя, гігієнічного виховання населення визначено Український інститут стратегічних досліджень (громадського здоров’я), у складі якого створено відділ координації діяльності центрів здоров’я.

Санітарно-освітня робота є невід’ємною та органічною частиною медицини. Вона– обов’язковий розділ діяльності кожного лікувально-профілактичного закладу та медичного працівника. Санітарна освіта залежить від завдань охорони здоров’я і скерована на підвищення санітарної культури населення, у зв’язку з чим її зміст поділяється на загальні та спеціальні питання. Загальні питання орієнтовані на дотримання здорового способу життя, організацію умов праці та побуту, первинну профілактику в аспектах боротьби з основними захворюваннями. Спеціальні питання – на цільові групи населення(дітей молодшого віку, підлітків, учнівської та студентської молоді, вагітних, хворих тощо). Отримання медичних знань залежить від методів санітарної освіти при індивідуальній, груповій і масовій роботі.

Методи та засоби санітарної освіти являють собою спосіб і вивчення теоретичних і науково-практичних аспектів у сфері санітарної освіти. В залежності від методів санітарної освіти розрізняють: методи індивідуального впливу та методи впливу на групу осіб.

Метод індивідуальної санітарно-освітньої інформації зводиться до індивідуального впливу в процесі прямого або опосередкованого спілкування, при цьому використовуються індивідуальні бесіди, санітарно-гігієнічний інструктаж, санітарно-освітня консультація.

Метод групової санітарно-освітньої інформації розглядається як диференційований санітарно-освітній вплив на різні статево-вікові та професійні групи населення. Ефективність даного методу визначається однорідністю групи, яку вивчають.

ОСНОВНЕ ЗАВДАННЯ САНІТАРНОЇ ОСВІТИ - є виховання здорового способу життя через прищеплення гігієнічних навичок у побуті та на виробництві, розповсюдження знань про правильний режим праці, відпочинку, харчування, які базуються на новітніх досягненнях сучасної медичної науки, ознайомлення населення з причинами виникнення різних захворювань та заходами боротьби з ними.

ЗАВДАННЯ САНІТАРНОЇ ОСВІТИ:

- виховання гігієнічних навичок,

-гігієнічна освіта або розповсюдження і закріплення гігієнічних та медичних знань,

-організація громадської підтримки,

-інформація населення,

-переорієнтація соціальних і управлінських служб на рівень ФЗСЖ.

Принципи санітарно-освітньої роботи: високий науковий рівень, оптимістичний характер, поєднання масовості та індивідуального підходу, доступність сприйняття для кожного громадянина, диференційований підхід при проведенні цієї роботи.

Засоби санітарної освіти:

-живе слово (усний метод);

-друковане слово;

-наочний метод (зображувальні матеріали).

Усний метод – живе слово (лекція, доповідь, бесіда) є одним із головних і найбільш ефективних методів санітарного просвітництва. Це самий популярний, більш економний з погляду матеріальних витрат, простий і доступний в організаційному відношенні метод. Застосування його дозволяє конкретизувати матеріал, враховувати місцеві особливості, склад і інтерес аудиторії, швидко враховувати вимоги даного моменту.

Методи друкованого слова:

Листівка– агітаційно-інформаційний текст, який частіше всього носить інформацію про якийсь медичний захід (наприклад про щеплення, профогляди, про диспансерізацію та ін.)

Пам’ятка– малооб’ємний друкарський засіб масової пропаганди. Містить конкретні поради для окремих груп здорових або хворих людей, що страждають тими або іншими захворюваннями (наприклад, для хворих серцево-судинної системи та ін.).

Бюлетень – санітарно-освітня стінна газета, що включає елементи наочної агітації і висвітлює одну тему.

Санітарно-освітня стінна газета випускається в любих установах медичними працівниками та активістами, висвітлюючи різні теми.

Наочний метод санітарної освіти дає краще уявлення про ті питання, які висвітлюються попередніми методами, але підкріплюються наочними засобами. Він включає в себе демонстрацію діапозитивів, фотографій, моделей, макетів, муляжів, демонстрацію науково-популярних кінофільмів, кліпів. передачі по телебаченню, театральні постановки.

Одним із основних завдань по збереженню здоров’я нації є підвищення ефективності інформаційного забезпечення населення в системі профілактики захворювань та прищеплення йому навичок щодо здорового способу життя. Для досягнення позитивних результатів у профілактиці захворювань в інформаційних технологіях доцільно застосовувати такі форми і засоби інформаційної роботи, котрі базуються на пізнавальній діяльності людини.