Громадянська війна в Росії: причини, хід та наслідки.

 

 

Лютнева та Жовтнева революції в Росії. Повалення монархії та прихід до влади більшовиків.

Періодизація російської революції 1917 р.

Сьогодні не існує єдиної думки щодо періодизації російської революції.

Лютого – 3 березня 1917 р. – повалення монархії в Росії

Березень – липень 1917 р. – двовладдя

Липень-жовтень 1917 р. – революційна криза

Жовтень 1917 – червень 1918 р. – встановлення диктатури більшовиків

Червень 1918 – березень 1921 рр. – громадянська війна в Росії.

23.02.1917 р. у столиці Росії – Петрограді розпочалася Лютнева революція.

Приводом до революції стала затримка з підвезенням продуктів до Петрограда

В результаті – почалися мітинги і акції протесту чисельністю 100 тис. чоловік. На мітинги вийшли робітники петроградських заводів з гаслами «Геть царат!», «Геть самодержавство»

25.02. – Микола ІІ віддав наказ припинити мітинги шляхом застосування зброї проти демонстрантів.

Однак 26.02 – армія (солдати Петроградського гарнізону) почали переходити на бік демонстрантів

27.02.1917 – були створені Тимчасовий комітет Державної думи і Тимчасовий виконавчий комітет Петроградської ради

Петрораду очолив меншовик М. Чхеїдзе

Петрорада одразу прийняла наказ №1, у якому всі військові частини мали підкорюватись Петрораді.

В ніч на 02.03.1917р. Тимчасовий комітет Державної думи і Петрорада об’єдналися і утворили Тимчасовий уряд, який очолив князь Г. Львов Ключові посади у Тимчасовому уряді отримали кадети (П. Мілюков – міністр закорд.справ, О. Гучков – військ. міністр)

 

	Тимчасовий Виконавчий комітет Петроградської ради (ліві партії)		Тимчасовий комітет Державної думи (праві партії)

 

 

02.03.1917 р. Микола ІІ приймає рішення про зречення від престолу на користь брата Михайла. Однак і Михайло слідом за братом 03.03. відрікся від престолу.

 

Паралельно з Тимчасовим урядом діяв народний орган– Рада робітничих, солдатських і селянських депутатів. Паралельне співіснування цих двох установ отримало назву двовладдя.

 

Двовладдя – форма державної влади в Росії у березні-липні 1917 рр., коли при владі перебували одночасно два органи – Тимчасовий уряд і Рада робітничих, солдатських і селянських депутатів.

Тимчасовим урядом не було вирішено кілька важливих питань

1. Росія продовжувала воювати (а народ вимагав припинення вогню і миру)

2. Не було вирішене аграрне питання (були сконфісковані лише землі імператорської родини, а землі поміщиків ніхто не чіпав. Селяни знову нічого не отримали)

3. Не було запроваджено 8-годинний робочий день на підприємствах

 

03.04.1917 р. у Росію з Швейцарії повернувся лідер більшовиків Ленін, який висунув курс на передачу влади Радам і встановлення диктатури пролетаріату.

Більшовиків підтримувала Німеччина, яка прагнула якомога скорішого виходу Росії з війни.

 

Квітнева криза Тимчасового уряду

18.04.1917 була опублікована нота міністра закордонних справ П. Мілюкова

(у ній мова йшла про те, що Росія буде продовжувати війну з Четверним союзом до переможного кінця)

20-21.04.1917 робітники і солдати висунули вимогу відставки Мілюкова.

Наслідком квітневої кризи стала відставка міністра закорд. справ П.Мілюкова і військ.міністра О. Гучкова.

 

Для виходу з урядової кризи 05.05.1917 було створено коаліційний Тимчасовий уряд на чолі з Г. Львовим. Склад уряду дещо змінився. До уряду увійшли Есери і кадети

 

Червень 1917 р. у Петрограді був скликаний Перший Всеросійський з’їзд Рад.

Лідер більшовиків Ленін заявив, що партія більшовиків здатна взяти на себе відповідальність за долю країни.

Липень 1917 р. – у зв’язку з провалом червневого наступу почалася липнева криза

Декілька міністрів Тимчасового уряду і князь Львов подали у відставку

03.07.1917 Петроград знову охопили масові демонстрації з лозунгом «Геть Тимчасовий уряд», «Вся влада Радам»