Необхідні дії керівника бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги

Обов’язкові:

Збір анамнезу

1.1. Збір анамнезу захворювання:

1.1.1. Встановити величину температури тіла.

1.1.2. Встановити чи супроводжувалося підвищення температури тіла симптомами інтоксикації.

1.1.3. Встановити тривалість підвищення температури тіла.

1.1.4. Звернути увагу на можливу наявність сипу.

1.1.5. Звернути увагу на можливі зміни з боку наступних органів і систем:

- Суглоби - розпухання і болючість (бурсити, артрити, остеомієліт).

- Молочні залози - пальпаторне виявлення пухлиновидного отвору, болючості, виділень з сосків.

- Легені - вислуховуються вологі хрипи (можливі при пневмонії), ослаблення дихання (плеврит).

- Серце - шуми при аускультації (можливий бактеріальний ендокардит, міокардит, міксома передсердя).

- Живіт - має значення виявлення при пальпації збільшення органів черевної порожнини, хворобливості, виявлення пухлиноподібних утворень.

- Урогенітальна зона: у жінок - патологічні виділення з шийки матки; у чоловіків - виділення з уретри.

- Пряма кишка - патологічні домішки в калі, додаткові утворення, наявність крові при пальцевому дослідженні.

- При неврологічному дослідженні можуть виявлятися ознаки інфекції центральної нервової системи (ЦНС), такі як менінгізм або вогнищеві неврологічні порушення.

 

1.2. Збір анамнезу життя:

1.2.1. Встановити оточення пацієнта, контакт з інфекційними хворими.

1.2.2. З’ясувати можливе перебування постраждалого за кордоном, повернення з подорожей.

1.2.3. Звернути увагу на можливі епідемії та спалахи вірусних інфекцій.

1.2.4. З’ясувати можливі контакти з тваринами.

1.2.5. Звернути увагу на улюблені спортивні захоплення.

1.2.6. Звернути увагу на фонові захворювання.

1.2.7. З’ясувати наявність попередніх оперативних втручань.

1.2.8. Звернути увагу на попередній прийом медикаментів.

Проведення огляду та фізичного обстеження

2.1. Оцінка загального стану та життєво важливих функцій: свідомості, дихання, кровообігу за алгоритмом АВСDE (Додаток №1).

2.2. Відповідно до показань усунути порушення життєво важливих функцій організму – дихання, кровообігу.

2.3. Візуальна оцінка:

2.3.1. Колір шкірних покривів, вологість, наявність набухання шийних вен.

Оцінка стану серцево-судинної та дихальної системи пацієнта

1. Пульс, його характеристика, АТ.

2. ЧД, його характеристика.

3. Вимірювання артеріального тиску на обох руках.

4. Перкусія ділянки серця: звернути увагу на наявність збільшення границь серцевої тупості.

5. Пальпація серця: оцінити верхівковий поштовх та його локалізацію.

6. Аускультація серця та судин.

7. Аускультація легень: наявність/відсутність легеневого дихання, вологих/сухих хрипів.

Слід мати на увазі, що у багатьох пацієнтів з гіпертермією при фізичному обстеженні відхилень від нормальних показників може не бути.

Проведення інструментального обстеження

Обов’язкові:

1. Реєстрація ЕКГ у 12 відведеннях або передача біометричних ЕКГ- сигналів у консультативний телеметричний центр для вирішення термінових питань інтерпретації ЕКГ.

Бажані:

1. Пульсоксиметрія (визначення сатурації крові киснем, норма – 95%).

3.1.2.3. Лікувальна тактика

Необхідні дії керівника бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги

Обов’язкові:

1. Положення пацієнта лежачи з піднятими злегка ногами.

2. Проведення оксигенотерапії показане пацієнтам зі зниженням сатурації менше 95%. Інгаляцію зволоженим киснем проводити за допомогою маски або через носовий катетер зі швидкістю 3-5 л/хв.

3. Забезпечення венозного доступу.

Усім пацієнтам з гіпертермією у разі виникнення ускладнень показана катетеризація периферичної вени. Венозний доступ проводиться шляхом виконання стандартної процедури венозної пункції з дотриманням заходів асептики/антисептики катетером для внутрішньовенної пункції, який ретельно фіксується пов’язкою.