Тема 6. Україна в роки відновлення національної державності (1917-1921 рр.) 


Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Тема 6. Україна в роки відновлення національної державності (1917-1921 рр.)



Питання для усного опитування та дискусії

6.1. Соціально-економічне і суспільно-політичне становище України напередодні лютневої революції в Росії.

6.2. Падіння російського царизму і боротьба за владу на Україні. Центральна Рада: її конституювання, внутрішня і зовнішня політика. І та ІІ Універсали.

6.3. Україна на шляху до незалежності. IІІ та IV Універсали. Початок іноземної воєнної інтервенції і громадянської війни на Україні.

6.4. Українська Гетьманська держава П. Скоропадського: становлення та причини падіння.

6.5. Директорія УНР.

6.6. Листопадова революція в західноукраїнських землях. Утворення і діяльність ЗУНР.

6.7. Перемога радянської влади на Україні.

6.8. Практичні наслідки та історичні уроки українських національно-визвольних і державотворчих змагань у 1917-1921 роках.

 

Аудиторна письмова робота

Виконання студентами тестових завдань з питань теми заняття та надання письмових відповідей на них.

 

Методичні вказівки

Ключовими термінами, на розумінні яких базується засвоєння навчального матеріалу теми, є: буржуазно-демократична революція, соціалістична революція, двовладдя, Тимчасовий уряд, ради, Центральна рада, Всеукраїнський конгрес, установчі збори, автономія, універсал, жовтневий переворот, З’їзд рад, диктатура пролетаріату, білий і червоний терор, експропріація, іноземна воєнна інтервенція, громадянська війна, Комуністичний Інтернаціонал; українські партії: соціал-демократична, соціалістична, соціалістів-федералістів, соціалістів-революціонерів, соціалістів-самостійників, бунд та ін. Гетьманат, партія хліборобів.

Директорія, «воєнний комунізм», «продрозкладка», продзагони, отаманщина, анархізм, політичний бандитизм, соціально-побутовий бандитизм, зимові походи. Західноукраїнська народна республіка, Акт злуки.

 

З метою глибокого засвоєння навчального матеріалу при самостійному вивченні теми студенту варто особливу увагу зосередити на таких аспектах:

­ Лютнева демократична революція 1917 року в Росії та її вплив на Україну. Піднесення національно-визвольного руху. Утворення Центральної Ради, її соціальна база, програма. Утворення рад робітничих, селянських та солдатських депутатів. Програмиі цілі українських та загальноросійських політичних партій в Україні.

­ Роль ЦентральноїРади у формуванні української національної державності. Всеукраїнський національний конгрес 7-8 квітня 1917 р. Курс на автономію України.

­ Взаємовідносини Центральної Ради та Тимчасового Уряду. І-й Універсал Центральної Ради. Формування Генерального секретаріату. ІІ-й Універсал Центральної Ради. Липнева криза Тимчасового уряду та утворення української автономії.

­ III-й Універсал Центральної Ради. Утворення Української Народної Республіки. Підсумки виборів до Всеросійських Установчих Зборів в Україні. Боротьба більшовиків за владу. Виникнення в Україні радянського уряду.

­ IV-й Універсал Центральної Ради. Прийняття Конституції УНР.

­ Участь представників Центральної Ради в мирних переговорах у Брест-Литовську. Підписання мирного договору з Німеччиною, Австро-Угорщиною, Туреччиною, Болгарією. Окупація України німецькими та австро-угорськими військами.

­ Гетьманський переворот. Українська Держава гетьмана П. Скоропадського: внутрішня політика, зовнішньополітичний курс, національно-культурна політика.

­ Повстансько-партизанська боротьба проти окупантів. Падіння гетьманського режиму.

­ Утворення Директорії, її склад, соціальна база, політика. Відновлення УНР. С. Петлюра. Соціальні програми Директорії. Революційні події 1918 р. на західноукраїнських землях. Політичні партії Східної Галичини. Утворення Західноукраїнської Народної Республіки.

­ Акт злуки УНР та ЗУНР 22 січня 1919 р. Війна з Польщею.

­ Встановлення влади рад в Україні па початку 1919 р.Політика більшовиків в Україні у 1919 р. Селянський повстанський рух як історичний феномен.

­ В.І. Ленін та українське питання. Державне і господарське будівництво. Саморозпуск партій боротьбистів і борбистів.

­ Варшавський договір Ю. Пілсудського і С. Петлюри. Радянсько-польська війна. Ризький мирний договір.

­ Основні уроки Української національної революції.

4. Зміст самостійної роботи студентів

Самостійна робота студентів є важливою складовою частиною навчального процесу та має на меті закріплення та поглиблення знань та навичок, одержаних на усіх видах навчальних занять; підготовку до наступних занять та екзамену. Під час самостійної підготовки уточнюється коло питань, що підлягають вивченню за темою, аналізуються та вивчаються наукові джерела, виконуються практичні завдання.

Самостійна робота студентів має бути логічно пов’язана з іншими видами навчальних занять: лекціями та семінарами. Однак вивчення навчальної дисципліни чи окремої теми не бажано починати з самостійної роботи студентів.

Від якості самостійної підготовки студентів залежить якість семінарських занять, глибина їх теоретичного змісту й активність студентів. Самостійна робота є методом глибокого вивчення і творчого засвоєння студентами навчальної програми. Питання на самостійну роботу виносяться на поточний, модульний і підсумковий семестровий контроль.

Методичне керівництво самостійною роботою студентів здійснює керівник курсу.

Перевірка самостійної роботи студентів здійснюється викладачами, які проводять семінарські заняття з навчальної дисципліни. Викладач може обрати один з наступних способів перевірки самостійної роботи:

― проведення перевірки конспектів, опрацьованої літератури, яка рекомендується для вивчення теми;

― фронтального усного опитування;

― письмової перевірки (в т.ч. за тестовими технологіями).

Для сприяння виконання студентами самостійної роботи доцільним є проведення викладачем колективної консультації, де слід вказати порядок розгляду питань, дати характеристику рекомендованої літератури, методику її опрацювання, звернути увагу на основні проблеми й питання, в яких студенти повинні чітко орієнтуватися.

Основним завданням викладача в ході самостійної роботи є забезпечення активного набуття студентами нових знань, закріплення, поширення та поглиблення знань, набутих під час інших навчальних занять, а також для навчання студентів методів самостійної роботи з навчальним матеріалом.

У процесі самостійної роботи викладач повинен заохочувати самостійність та творчий підхід до вирішення проблем й звернути увагу на неприпустимість механічного переказу прочитаного.

Під час самостійної підготовки студентів викладач, відповідаючи на поставлені запитання, повинен з’ясувати найбільш складні для студентів питання і у разі необхідності пояснити їх зміст та зробити собі помітки для більш детального їх розгляду в контексті інших видів навчальних занять. У разі потреби, для закріплення та поглиблення знань окремих студентів, викладач може провести індивідуальні консультації з окремих тем.

Самостійна робота студента передбачає деякі стадії:

― ознайомлення з питаннями, що виносяться на самостійне вивчення студентами.

― опрацювання матеріалу, викладеного на лекції і занотованого студентами при підготовці до відповідної теми на семінарське заняття.

― ознайомлення із рекомендованою літературою і нормативними актами, конспектування основних положень з питань, включених до теоретичного блоку.

За бажанням студент може підготувати коротке повідомлення (до десяти хвилин) з найбільш складного і цікавого питання.

У випадку необхідності студент може скористатися індивідуальними консультаціями викладача, який читає лекції, а також викладача, який проводить семінарські заняття у навчальній групі.


Змістовий модуль 1



Поделиться:


Последнее изменение этой страницы: 2016-12-13; просмотров: 151; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.83.187.36 (0.008 с.)