Роль, мета та завдання конфліктології в системі наукових знань 


Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Роль, мета та завдання конфліктології в системі наукових знань



План лекції

1. Роль, мета та завдання конфліктології в системі наукових знань.

2. Об'єкт, предмет і методи дослідження науки "Конфліктологія ".

3. Історія розвитку конфліктології.

Основні терміни і поняття:

конфліктологія як наука,

об'єкт конфліктології,

предмет конфліктології,

методи дослідження науки "Конфліктологія",

теоретичний фундамент науки "Конфліктологія".

Питання для повторення і обговорення

1. Коли виникла конфліктологія як відносно самостійна теорія?

2. Дайте визначення предмету "Конфліктологія".

3. Перерахуйте основні етапи еволюції конфліктологічних поглядів.

4. Наведіть визначення науки "Конфліктологія".

5. Назвіть соціально-історичні і теоретичні передумови виникнення конфліктології.

6. Перерахуйте методи конфліктології.

7. Назвіть три напрями конфліктології як науки.

8. Визначте об'єкт конфліктології, назвіть вчених з прізвищами яких пов'язано становлення конфліктології як відносно самостійної дисципліни.

9. У чому проявляється взаємозв'язок між конфліктологією та управлінськими дисциплінами?

10.Назвіть прізвища вчених, з якими пов'язано становлення конфліктології, як самостійної науки.

Лекція 2. СУТНІСТЬ КОНФЛІКТУ ТА ЙОГО СТРУКТУРА

 

Конфлікт є складним соціальним явищем, яке харак­теризується багатьма параметрами. Найважливіші з них: предмет конфлікту, його об'єкт, суб'єкти, конфліктна ситуація, інцидент, структура. Конфлікт можна розглядати як відносини між суб'єктами соціальної взаємодії, які характеризуються їх протиборством на основі протилежно спрямованих мотивів (потреб, інтересів, цілей, ідеалів, переконань) або суджень (думок, поглядів, оцінок тощо). У цій лекції простежимо, як розгортається конфлікт, від чого він залежить, наведемо характеристики основних функцій конфлікту.

План лекції

1. Конфлікт як складне соціальне явище.

2. Структурна модель конфлікту.

3. Функції конфлікту.

Основні терміни і поняття:

конфліктна ситуація,

конфлікт,

об'єкт і предмет конфлікту,

суб'єкти конфлікту,

функціональний і дисфункціональний конфлікт.

 

 

1. КОНФЛІКТ ЯК СКЛАДНЕ СОЦІАЛЬНЕ ЯВИЩЕ

Сучасна теорія і практика конфліктології свідчать, що з розвитком ринкових умов і запровадженням конкурентних відносин значення управління конфліктами зростає. Люди неоднаково сприймають і оцінюють ті чи інші події, і це досить часто призводить до спірних ситуацій. Якщо ситуація, що виникла, несе в собі загрозу для досягнення мети навіть одному з учасників взаємодії, то виникає конфлікт. Схема перетворення спірної ситуації в конфлікт представлена на рис. 2.1.

Рис. 2.1. Схема перетворення спірної ситуації у конфлікт

 

Конфліктна ситуація - це накопичені протиріччя, пов'язані з діяльністю суб'єктів соціальної взаємодії, що об'єктивно створюють підґрунтя для реального протиборства між ними. Наприклад, проведення атестації перед майбутнім скороченням штатів, визначення кандидатури на престижне підвищення кваліфікації та ін. Переростання даного протиріччя у конфліктну ситуацію може відбутися за таких умов:

• значимість ситуації для учасників конфліктної взаємодії;

• перешкоди збоку одного з опонентів у досягненні мети;

• можливість і бажання подолати цю перешкоду. Конфліктна ситуація - це основна умова виникнення конфлікту на підставі порушення балансу інтересів учасників взаємодії. Для переходу її у конфлікт необхідний зовнішній вплив або інцидент.

Інцидент (привід) характеризує активізацію діяльності однієї із сторін, яка ущемлює інтереси іншої сторони. Інцидентом можуть бути дії третьої сторони, наприклад, висловлення колеги, який підштовхує Вас до конфлікту після вашої розмови з начальством. Інцидент може виникнути незалежно від бажання учасників, внаслідок об'єктивних причин (випуск бракованої продукції, зниження продук­тивності праці) або як результат неврахування психологічних особливостей іншої сторони.

Таким чином, конфліктна ситуація може визначатися об'єктивними обставинами, а може бути створена навмисно однією з сторін для досягнення своїх цілей. При цьому визначаються можливі учасники майбутнього конфлікту - суб'єкти, а також його об'єкт.

Суб'єктами конфлікту виступає частина учасників конфліктної взаємодії, інтереси яких зачеплені. Це, наприклад, окремі особи (керівники, співробітники), групи, підрозділи, організації. Вони захищають свої особисті інтереси.

Об'єкт конфлікту - це те, на що претендує кожна з кон­фліктуючих сторін і що спричинює їхню протидію. Наприклад, ресурси, право власності, право приймати рішення, нова посада. Для виникнення конфліктної ситуації необов'язкова наявність об'єкта конфлікту, він може початися і без нього. Наприклад, поганий настрій, ворожість до колеги по роботі можуть сприяти конфлікту.

Деякі конфліктні ситуації існують тривалий час і не переростають у конфлікт тому, що індивіди не спілкуються один з одним. Наприклад, образа сусідів один на одного може призвести до сварки і припинення відносин на декілька років.

Отже, конфлікт - це відносини між суб'єктами соціальної взаємодії, які характеризуються їх протиборством на основі протилежно спрямованих мотивів або суджень. Кожна сторона робить усе, щоб була прийнята її точка зору чи ціль, і заважає іншій стороні робити те ж саме. Наприклад, уявимо собі двох інженерів на зборах, де кожен наполегливо пропонує прийняти

його специфіку продукту. Чи інший приклад: готується кошторис компанії на наступний рік. При цьому обидва президенти філіалів компанії намагаються запевнити Раду директорів, що саме вони заслуговують більшої частки ресурсів. Ознаки конфлікту:

• наявність конфліктної ситуації;

• неподільність об'єкта конфлікту;

• бажання учасників продовжувати конфліктне проти­стояння.

Конфліктне протистояння передбачає визначення про­блеми протиріччя, тобто предмета конфлікту.

Предмет конфлікту - це об'єктивно існуюча проблема, яка є причиною розбрату між сторонами (проблема влади, взаємо­відносин, психологічної сумісності). Це саме те протиріччя, через яке виникає конфлікт, наприклад, розподіл ресурсів (пільг, спадщини, квартири тощо).

Якщо розроблено правила цього розподілу і з ними погоджуються всі учасники, тоді не виникає ні самої проблеми, ні конфлікту. Якщо ж такої процедури немає або з нею не згоден хоч би один із суб'єктів, то виникає проблема: як поділити?

При невирішенні цієї проблеми розгортається конфлікт, предметом якого є відсутність правил взаємовідносин при розподілі, а об'єктом - ресурси.

Таким чином, загальна формула конфлікту виглядає так:

К = КС + І,

де К - конфлікт;

КС - конфліктна ситуація;

І - інцидент.

Як виняток, у деяких випадках конфлікти можуть виникати без передуючої йому конфліктної ситуації. Такий конфлікт іноді випадковий, наприклад, конфлікт у чергах, у транспорті між випадковими попутниками. У табл. 2.1. показано залежність виникнення конфлікту від його складових.

Таблиця 2.1.

Ступінь неминучості конфлікту в залежності від наявності конфліктних ситуацій

Наявність конфліктної ситуації Формула конфлікту Ступінь неминучості
Відсутня Явно вираженої формули нема Випадковий
Одна К = КС + І Закономірний
Дві і більше К = КС1 + КС2 + КСз+... + І Неминучий

 

Якщо конфліктної ситуації немає, то вірогідність виник­нення конфлікту дуже мала. При виникненні однієї конфліктної ситуації конфлікт є закономірним. Якщо ж з однієї конфліктної ситуації випливає інша або з'являється декілька, то конфлікт неминучий.

 

СТРУКТУРНА МОДЕЛЬ КОНФЛІКТУ

Процес конфлікту складається з багатьох структурних елементів, які взаємопов'язані і відіграють визначені ролі. Сторони конфлікту (суб'єкти) повинні ввійти в образ кон­фліктної ситуації через мотиви, об'єкт та предмет конфлікту. Визначальними в цьому процесі є позиції конфліктуючих сторін, які як наслідок формують напрями і методи діяльності опонентів.

Конфлікт є відкритою соціальною системою, на яку прямо чи побічно можуть впливати інші суб'єкти. Кожна із сторін перш ніж сформувати особисту конфліктну позицію приймає певний обсяг інформації із зовнішніх джерел (думки співробітників, погляди керівництва) і просіює її крізь призму власного розуму та особистої психологічної структури (темперамент, характер, ціннісні установки та ін.). Одна й та сама конфліктна ситуація може визначатися різноманіттям позицій конфліктуючих сторін. Структурну модель конфлікту можна представити у вигляді схеми (рис. 2.2).


Рис. 2.2. Структурна модель конфлікту

 

Визначення основних структурних елементів конфлікту:

сторони конфлікті/ - це суб'єкти соціальної взаємодії, які пребувають у стані конфлікту або ж явно підтримують конфліктуючих;

предмет конфлікту - це те, через що виникає конфлікт;

образ конфліктної ситуації - це відображення предмету конфлікту у свідомості суб'єкта конфліктної взаємодії;

мотиви конфлікту - це внутрішні спонукальні сили, які підштовхують суб'єктів соціальної взаємодії до конфлікту (вони виступають у формі потреб, інтересів, мету, ідеалів, переконань);

позиції конфліктуючих сторін - це те, про що вони заявляють один одномв у ході конфлікту, або їх дії, виражені в конкретних формах протистояння.

Для з'ясування суті конфлікту необхідно зазначити, що необхідними і достатніми умовами його виникнення є наявність у суб'єктів соціальної взаємодії протилежно спрямованих мотивів або суджень, а також стану взаємного протиборства.

ФУНКЦІЇ КОНФЛІКТУ

Автори школи "людських відносин" вважали, що орга­нізація може уникнути конфліктів. Вони визнавали можливість появи протиріч між метою окремої особи і метою організації в цілому, між лінійним і штабним персоналом, між повно­важеннями і можливостями окремих осіб чи груп. На їх думку, гарні взаємовідносини в організації можуть попереджувати виникнення конфлікту.

Сучасна точка зору полягає в тому, що навіть в організаціях з ефективним управлінням деякі конфлікти не лише можливі, а навіть можуть бути бажаними. Так, у багатьох ситуаціях конфлікт допомагає виявити різноманітність точок зору, дає додаткову інформацію, допомагає виявити більшу кількість альтернатив чи проблем.

Це робить процес прийняття рішень більш ефективним, оскільки дає людям можливість висловити свої думки і тим самим задовольнити свої особисті потреби в повазі і владі.

Конфлікт також може привести до більш ефектив­ного виконання планів, стратегій і проектів, оскільки вислухову­вання різних точок зору щодо цих документів відбувається до їх фактичного виконання. Проте можлива й інша, негативна сторо­на конфлікту.

Наприклад, людина на засіданні комітету (ради) сперечається лише тому, що не сперечатися вона не може. При цьому конфлікт заважає досягненню мети організації в цілому.

Таким чином, конфлікт може бути функціональним і вес­ти до підвищення ефективності організації та дисфункціональним, що призводить до зниження особистої задово­леності, групового співробітництва і ефективності організації.

Дослідження в галузі функціональних можливостей конфліктів вперше були проведені Л. Козером і Р. Дарендорфом. Вони узагальнили позитивні і негативні функції конфліктів (табл. 2.2). Розглянемо позитивні функції.

1. Встановлення і дотримання нормативних і фізичних параметрів груп. Внаслідок конфлікту визначаються вузькі місця і невирішені питання в загальному управлінні орга­нізацією, у формуванні структурних підрозділів, недоліках кваліфікації окремих спеціалістів, у існуючому розподілі праці між групами.

2. Розрядка напруженої обстановки. Внаслідок конфлікту у групі, в організації відбувається конфліктна взаємодія, що супроводжується бурхливими реакціями, які знімають в учасників емоційне напруження, призводять до зниження інтенсивності негативних емоцій.

3. Встановлення і підтримання відносно стабільної структури внутрішньогрупових і міжособистісних відносин. Конфлікти підтримують соціальну активність людей, сприяють попередженню застою, слугують джерелом нововведень та інновацій.

4. Згуртовування групи, організації перед зовнішніми труднощами і загрозою існуванню та розвитку. Конфлікти допомагають визначити можливі осередки зовнішньої загрози (конкуренти, вищестоящі організації, природні явища та ін.) і вчасно дати їм спільний опір.

5. Створення і підтримання балансу сил, а також влади. соціального контролю. При здійсненні конфліктуючих дій останні стають об'єктом споглядання інших, що часто при­зводить до виявлення об'єктивних причин конфлікту і прозорості громадської думки.

6. Створення нових інформаційних інститутів. Після конфлікту можливе створення в громадських організаціях, комітетах, інформаційних центрах, нових відділів та інших структурних підрозділів, які удосконалюватимуть систему управління.

7. Діагностика можливостей опонентів. Конфлікт допомагає виявити вірогідність відповідних дій іншої сторони в можливих зіткненнях у майбутньому.

8. Виявлення порушень функціонування організації. Саме конфлікт дає змогу визначити, що в організації не все гаразд і які потрібні зміни для удосконалення.

Негативні функції конфлікту полягають у загальній напруженості міжособистісних стосунків, погіршенні психологічного мікроклімату між конфліктуючими сторонами, що часто призводять до безладу, нестабільності, насильства, витрат великих часових і емоційних ресурсів, уповільнення і усклад­нення прийняття управлінських рішень.

 

Таблиця 2.2.

Функції конфліктів

 

Позитивні функції: Негативні функції
Розрядка напруженості між конфліктуючими сторонами Великі емоційні і матеріальні витрати для участі у конфлікті
Діагностика можливостей опо­нентів Плинність кадрів, зниження рівня дисципліни праці, погіршення соціально-психологічного клімату колективу
Згуртування колективу органі­зації у протиборстві із зовніш­німи труднощами Вороже ставлення до перемо­жених
Джерело інновацій, стимулю­вання до змін і розвитку Надмірне захоплення процесом конфлікту, що шкодить роботі
Удосконалення нормативної бази, поява нових правил і процедур Після завершення конфлікту наявність зниження рівня спів­робітництва між частиною працівників
Виявлення управлінських про­блем в організації Складне і довготривале віднов­лення ділових стосунків

Питання для повторення і обговорення

1. Дайте визначення конфлікту.

2. Сформулюйте необхідні і достатні умови для виник­нення конфлікту.

3. Назвіть основні ознаки конфлікту.

4. У чому полягає основна відмінність конфліктної ситуації від конфлікту? Наведіть приклад.

5. Чим характеризується протиборство суб'єктів соціальної взаємодії?

6. Дайте визначення основних структурних елементів конфлікту: "суб'єкти конфлікту", "предмет конфлікту", "образ кон­фліктної ситуації", "мотиви конфлікту", "позиції конфлікту­ючих сторін".

7. Чому об'єкт конфлікту має бути неподільним у процесі виникнення спірної ситуації?

8. Визначте відмінності понять "конфліктна ситуація" та "інцидент".

9. Наведіть приклади інциденту в конфліктній ситуації із власного досвіду.

10.Назвіть позитивні і негативні функції конфлікту.

11.Дайте визначення функціонального і дисфункціонального конфлікту.

12.Як впливає культура суспільства на розвиток конфліктів?

Ситуаційні завдання

1. Визначте структурні компоненти конфліктів у сфері міжособистісних стосунків із власного досвіду. Охарак­теризуйте свою поведінку в них.

2.Визначте рівень неминучості конфліктів у сфері зовнішньої політики України залежно від наявності конфліктної ситуації між нашою країною та її стратегічними партнерами.

3.Проаналізуйте конструктивну і деструктивну функції одного з виробничих конфліктів, свідком якого ви були під час виробничої практики.

Лекція 3. ВИДИ КОНФЛІКТІВ ТА ПРИЧИНИ ЇХ ВИНИКНЕННЯ

Насичене життя суспільства, мінливість навколишнього середовища зумовлюють появу різноманітних конфліктів. З практичної точки зору дуже важливою є класифікація кон­фліктів, оскільки вона дає можливість орієнтуватися в специфіці їх проявлення і тим самим допомагає оцінити шляхи їх розв'я­зання. Матеріал лекції допоможе студентам ознайомитися з можливими конфліктами і правильно діагностувати природу їх виникнення.

План лекції

Класифікація конфліктів.

Межі конфлікту.

МЕЖІ КОНФЛІКТУ

У теорії і практиці конфліктології виділяють три аспекти визначення меж конфлікту: 1) просторовий; 2) часовий; 3) суб'єктний.

Просторові межі конфлікту - це визначення територій, на яких відбувається конфлікт. Чітке визначення просторових меж дуже важливе передусім для соціальних і міжнародних конфліктів.

Знання меж конфлікту дає змогу вибрати адекватну форму впливу для його урегулювання. Наприклад, у підрозділі організації виник конфлікт між керівником і підлеглим. Деякий час з'ясування стосунків не виходило за межі підрозділу. Оскільки конфлікт не припинявся, з плином часу інформація про нього поширилася на всю організацію, до конфлікту почали долучатися працівники інших підрозділів. Таке поширення конфлікту привело до необхідності приймати рішення на рівні керівництва організації, що, в свою чергу, позначилося на службовому становищі співробітника і керівника даного підрозділу.

Часові межі фіксують тривалість конфлікту у часі, його початок і кінець. Ці аспекти конфлікту впливають на юридичне оцінювання дій його учасників. Наприклад, у кодексі законів про працю визначені положення щодо стягнень з порушників трудової дисципліни у відповідності з моментом оформлення відповідних матеріалів.

Суб'єктні межі конфлікту визначають кількість його учасників на початку. Розширення цієї межі, залучення до конфлікту нових осіб призводить до ускладнення структури конфлікту і пошуку інших способів його вирішення. Крім того розширення суб'єктних меж конфлікту може взагалі змінити характер його протікання. Наприклад, через затримку виплати заробітної плати організаційний конфлікт може перерости в страйк, вимагаючи зовсім інших підходів до його розв'язання.

Межі конфлікту нерозривно пов'язані з моментом його початку і закінченням конфліктного протистояння.

Початок конфлікту, як правило, визначається об'єк­тивними (зовнішніми) ознаками, спрямованими проти іншого учасника. Якщо той усвідомлює, що ці акти спрямовані проти нього і їм протидіє, то конфлікт починається. Якщо дії не починаються, то має місце лише конфліктна ситуація. Це означає, що для визначення конфлікту, що вже почався, необхідно три умови:

• перший учасник свідомо і активно діє на шкоду своєму опоненту;

• опонент усвідомлює, що вказані дії спрямовані проти його інтересів;

• усі учасники приймають агресивні дії у відповідь.

Таким чином, конфлікт відсутній, якщо діє лише один учасник або учасники лише планують і обмірковують свої дії. Конфлікт починається тоді, коли сторони активно протистоять одна одній, переслідуючи свої цілі (до цього моменту ми маємо конфліктну ситуацію). Розвиток конфлікту, як правило, відбувається з поступовим розширенням складу його учасників, іноді і предмета конфлікту: виникнення невеликої конфліктної ситуації втягує у взаємодію двох суб'єктів, ті, в свою чергу, своїх захисників; зачіпаються інтереси свідків, розростається предмет конфлікту і склад його учасників.

Закінчення конфлікту - це процес припинення дій усіх протиборчих сторін незалежно від причин початку конфлікту.

Питання для повторення і обговорення

1. Назвіть ознаки класифікації конфліктів.

2. Наведіть класифікацію конфліктів залежно від кількості учасників.

3. Чому за статистикою найбільш розповсюдженим кон­фліктом є міжособистісний?

4. У чому особливість внутрішньоособистісного конфлікту?

5. Наведіть приклад конфлікту "плюс - плюс".

6. Наведіть приклад конфлікту "мінус - мінус".

7. Наведіть приклад конфлікту "плюс - мінус".

8. Який з конфліктів (відкритий, прихований, потен­ційний) може завдавати найбільше неприємностей керівникові (при інших рівних умовах)?

9. Які види конфліктів найчастіше виникають у вашому колективі і чому?

10.Визначте три аспекти меж конфлікту.

11.Наведіть приклади загальних причин конфлікту.

12.Визначте часткові причини конфлікту.

13. Наведіть основні об'єктивні причини конфлікту.

14. У чому полягають суб'єктивні причини конфлікту?

Ситуаційні завдання

Визначте види конфліктів у таких ситуаціях

1.Судовий розгляд з приводу розподілу спадщини.

2.Суперечки між радою директорів і рядовими акціонерами за внесення змін у статутні документи.

3.Протистояння між вкладниками комерційного банку та його керівництвом з приводу невиплати коштів з рахунків.

4.Внутрішній опір працівника на пропозицію керівництва працювати у вихідні дні над закінченням річного звіту.

5.Суперництво двох працівників за вакантну посаду
керівника.

Лекція 4. ДИНАМІКА КОНФЛІКТУ ТА МЕХАНІЗМИ ЙОГО ВИНИКНЕННЯ

Важливою характеристикою конфлікту є його динаміка. Оскільки конфлікт як процес часто повторюється, знання з даної сфери конфліктології допоможуть своєчасно стримати і врегулювати конфлікт на певному етапі його розвитку. У цій лекції простежується процес розгортання конфлікту, розкрива­ються механізми його виникнення.

План лекції

1. Динаміка конфлікту.

2. Теорії механізмів виникнення конфліктів.

3. Трансактний аналіз конфліктів.

Основні терміни і поняття:

динаміка конфлікту,

етапи конфлікту,

фази конфлікту,

модель процесу конфлікту,

конфліктогени,

конфлікти за формулами "А", "Б", "В",

трансактний аналіз.

ДИНАМІКА КОНФЛІКТУ

Для прогнозування, оцінювання і визначення раціональних технологій, методів і форм управління конфліктами, необхідно мати уявлення про динаміку їх проходження. Це поняття можна визначити як процес поетапного розвитку конфлікту. Динаміка конфлікту як складного соціального явища знаходить своє відображення у двох поняттях: етапи конфлікту і фази конфлікту. Тобто динаміка конфлікту - це хід розвитку конфлікту за його етапами і фазами.

Етапи конфлікту відображають суттєві моменти, що характеризують його розвиток від появи до вирішення. Ця структурна категорія визначає насамперед методологію про­цесу управління конфліктами і допомагає знайти оптимальні рішення. Динаміку етапів конфлікту показано на рис. 4.1.

 

Рис. 4.1. Модель процесу конфлікту

 

Виникнення і розвиток спірної ситуації. Спірна ситуація створюється суб'єктами соціальної взаємодії і є передумовою конфлікту.

Сприйняття спірної ситуації як конфліктної хоч би однією із сторін та емоційне переживання цього факту. Наслідками і зовнішніми проявами подібного сприйняття можуть бути: зміни в настрої, критичні і недоброзичливі висловлювання на адресу опонента, обмеження комунікативних контактів з ним та ін.

Початок відкритої конфліктної взаємодії. Цей етап вира­жається в активних діях одного з учасників конфлікту, який усвідомив для себе конфліктну ситуацію. Ці дії (заяви, попередження, критичні висловлювання та ін.) спрямовані проти свого опонента. Інший учасник при цьому усвідомлює, що дії спрямовані проти нього і, в сою чергу приймає адекватні дії проти ініціатора конфлікту.

Розвиток відкритого конфлікту. На цьому етапі учасники конфлікту відкрито заявляють про свої позиції і висувають свої вимоги. Разом з тим вони можуть не усвідомлювати особистих інтересів і не розуміти суті і предмету конфлікту.

Розв'язання конфлікту. Залежно від змісту та гостроти конфлікту розв'язати його можна двома основними методами: 1) педагогічним, або психологічним (бесіда, переконання, роз'яснення, прохання тощо); 2) адміністративним (рішення виконавчих органів, накази, розпорядження тощо). При цьому слід керуватися ситуаційним підходом і підбирати засоби впливу залежно від конкретних обставин. Наприклад, ефек­тивний лідер, який користується повагою і авторитетом у колективі може знайти підхід до кожного підлеглого через психологічні методи. В умовах частого порушення трудової дисципліни, коли підлеглі неправильно розуміють свої завдання, керівники застосовують метод примушування, який Грунтується на використанні адміністративних повноважень і знаходить своє відображення у наказах і розпорядженнях.

Фази конфлікту безпосередньо пов'язані з його етапами і відображають динаміку конфлікту насамперед з погляду зору реальних можливостей його вирішення. Основні фази кон­флікту: 1) початкова фаза; 2) фаза підйому; 3) пік конфлікту; 4) спад конфлікту.

 
 

 

 


Рис. 4.2. Циклічність фаз конфлікту

 

Фази конфлікту можуть циклічно повторюватися, напри­клад, після фази спаду в першому циклі може початися фаза підйому другого циклу з проходженням фаз піку і спаду. При цьому можливості вирішення конфлікту в наступному циклі звужуються. Цей процес можна зобразити на графіку (рис. 4.2).

Етапи і фази конфлікту, пов'язані між собою, тому важливо з'ясувати їх взаємозалежність. Можливість вирішення конфліктів в організації також залежить від того, на якому етапі знаходиться конфліктне протистояння (табл. 4.1).

Таблиця 4.1. Співвідношення фаз і етапів конфлікту залежно від можливості його вирішення

 

Фаза конфлікту Етап конфлікту Можливості вирішення конфлікту, %
Початкова фаза 1. Виникнення і розвиток конфліктної ситуації 2. Усвідомлення конфлікт­ ної ситуації 90%
Фаза підйому 3. Початок відкритої кон­фліктної взаємодії 50%
Пік конфлікту 4. Розвиток відкритого конфлікту 5%
Фаза спаду 5. Вирішення конфлікту 20%

Питання для повторення і обговорення

1. У чому полягає суть динаміки конфлікту?

2. Назвіть основні етапи процесу конфлікту.

3. Побудуйте графік процесу конфлікту за його фазами.

4. Дайте'визначення конфліктогенів.

5. У чому полягає сутність закону ескалації конфліктогенів?

6. Визначте механізм виникнення та способи розв'язання конфлікту за формулою "А".

7. Визначте механізм виникнення та способи розв'язання конфлікту за формулою "Б".

8. Визначте механізм виникнення та способи розв'язання конфлікту за формулою "В".

9. Що таке трансакція? Сформулюйте основні види
трансакцій ("Батько", "Дорослий", "Дитина") та їх поведінкові характеристики.

10. Наведіть алгоритм трансактного аналізу.

Ситуаційні завдання

Завдання 1

Визначте природу конфлікту (тип "А", "Б", "В") в такій ситуації, сформулюйте правила його розв'язання.

Спілкуючись з претендентом на вакантну посаду керівник дає обіцянку в подальшому підвищити його в посаді. Працівник жваво починає працювати, виявляє високу працездатність і добросовісність. При цьому керівництво постійно підвищує навантаження, не збільшуючи заробітної плати і не підвищуючи на посаді. Через деякий час працівник починає виявляти невдоволення. Назріває конфлікт.

Завдання 2

Проведіть трансактний аналіз на предмет конфліктності міжособистісної взаємодії у такій ситуації.

Керівник звертається до свого заступника зі словами докору: "Ви не змогли забезпечити своєчасність виконання поставленого завдання". Заступник:" Мене відволікли сімейні обставини".

ТЕСТ "Визначення темпераменту особистості" за методикою Г. Айзенка Інструкція. Вам пропонується 57 запитань. На кожне з них відповідайте тільки "так" або "ні". Не витрачайте час на обговорення запитань, тут не,може бути хороших або поганих відповідей, оскільки це не перевірка розумових здібностей. Запитання

1.Чи часто ви відчуваєте потяг до нових вражень до того, щоб відволіктися, випробувати сильні відчуття?

2.Чи часто ви відчуваєте, що потребуєте друзів, які можуть вас зрозуміти, підбадьорити, поспівчувати?

3.Чи вважаєте ви себе безтурботною людиною?

4.Вам дуже важко відмовитися від своїх намірів?

5.Чи обмірковуєте ви свої справи не поспішаючи і чи вважаєте за краще почекати перед тим, як діяти?

6.Чи завжди ви дотримуєтеся своїх обіцянок, навіть якщо це вам невигідно?

7.Чи часто у вас бувають спади та підйоми настрою?

8.Ви зазвичай швидко говорите і дієте?

9.Чи виникало у вас коли-небудь почуття, що ви нещасні, хоч ніякої серйозної причини для цього не було?

10.Чи правильно, що "на спір" ви здатні зважитися на все?

11.Чи бентежитеся ви, коли хочете познайомитися з людиною протилежної статі, яка вам симпатична?

12.Чи буває так, що розізлившись, "виходите із себе"?

13.Ви часто дієте необдумано, під впливом моменту?

14.Чи часто вас турбує думка про те, що вам не слід було щось робити або говорити?

15.Чи віддаєте ви перевагу читанню книжок зустрічам з людьми?

16.Чи правильно, що вас легко "зачепити"?

17.Ви часто любите бувати в компанії?

18.Чи бувають у вас думки, якими вам би не хотілося ділитися з іншими?

19.Чи правильно, що ви настільки енергійні, що все "горить у руках", а іноді відчуваєте втому?

20.Чи стараєтеся ви обмежувати коло своїх знайомств невеликою кількістю найближчих друзів?

21.Ви багато мрієте?

22.Коли на вас кричать, ви відповідаєте тим самим?

23.Чи вважаєте ви всі свої звички хорошими?

24.Чи часто ви відчуваєте, що в чомусь винні?

25.Чи здатні ви іноді дати волю своїм почуттям і безтурботно розважатися у веселій компанії?

26.Чи можна сказати, що нерви у вас часто бувають вкрай напружені?

27.Чи вважають вас за людину життєрадісну і веселу?

28.Після того, як справа зроблена, чи часто в думках ви повертаєтесь до неї і думаєте, що змогли б зробити краще?

29.Чи почуваєте ви себе неспокійно, перебуваючи у великій компанії?

30.Ви іноді передаєте чутки?

31.Чи буває, що ви не можете заснути через те, в голову лізуть різні думки?

32.Якщо ви хочете щось дізнатися, вам простіше знайти це у книзі чи спитати у людей?

33.Чи буває у вас сильне серцебиття?

34.Чи подобається вам робота, яка потребує зосередженості?

35.Чи бувають у вас приступи тремтіння?

36.Ви завжди говорите правду?

37.Чи буває вам неприємно знаходитися в компанії, де підтрунюють один над одним?

38.Ви дратівливі?

39.Вам подобається робота, яка потребує швидкої дії?

40.Чи правильно, що вам часто не дають спокою думки про різні неприємності та страхіття, які могли б відбутися, хоч це безпідставно?

41.Чи правильно, що ви неквапливі в рухах і дещо повільні?

42.Чи запізнювалися ви коли-небудь на роботу або на якусь зустріч?

43.Вам часто сняться кошмари?

44.Чи правильно, що ви так любите поговорити, що не проґавите можливості поспілкуватися з новою людиною?

45.Чи непокоїть вас якийсь біль?

46.Чи засмутилися б ви, якщо б довго не могли бачитися з друзями?

47.Ви нервова людина?

48.Серед ваших знайомих є ті, які вам явно не подобаються?

49.Ви впевнена у собі людина?

50.Чи легко вас зачіпає критика ваших недоліків або вашої роботи?

51.Чи важко вам отримати справжнє задоволення від заходів, у яких бере участь велика кількість людей?

52.Чи турбує вас відчуття, що ви чимось гірші за інших?

53.Чи зуміли б ви внести пожвавлення в нудну компанію?

54.Буває так, що ви говорите про речі, на яких зовсім не розу­мієтесь?

55.Ви турбуєтеся про своє здоров'я?

56.Чи любите ви пожартувати над іншими?

57.Чи страждаєте ви безсонням?

Трактування результатів.

Екстраверсія - знаходять суму відповідей "так" по питаннях: 1,3,8,10,13, 17,22,25,27,39,44,46,49,53 і відповідей "ні" на запитання: 5,15,20,29,32,34,37,41,51.

Якщо сума балів становить 0-10, то ви інтроверт, замкнуті в межах власного внутрішнього світу.

Якщо сума балів становить 15 -24, то ви екстраверт, товариська людина, звернені до зовнішнього світу.

Якщо сума балів становить 11-14, то ви амбіверт, спілкуєтесь, коли вам це потрібно.

Невротизм - знаходять кількість відповідей "так" на запитання 2,4,7,9,11,14,16,19,21,23,26,28,31,33,35,38,40,43,45,47,50,52,55,57.

Якщо кількість відповідей "так" становить 0-10, то у вас наявна емоційна стійкість.

Якщо кількість відповідей "так" становить 11-16, то у вас наявна емоційна вразливість.

Якщо кількість відповідей "так" становить 17-22, то у вас з'являються окремі ознаки розхитаності нервової системи.

Якщо кількість відповідей "так" становить 23-24, то у вас наявний невротизм, який межує з патологією, можливий зрив, невроз.

Брехня - знаходять суму балів відповідей "так" на запитання 6,24,36 і відповідей "ні" на запитання 12,18,30,42,48,54.

Якщо кількість балів становить 0 - 3, то це норма людської брехні, відповідям можна довіряти.

Якщо кількість балів становить 4 - 5, то ваша чесність піддається сумніву.

Якщо кількість балів становить 6-9, то ваші відповіді недостовірні.

Якщо відповідям можна довіряти, то за отриманими даними будують графік. На графіку ваш тип темпераменту може бути представлений за чотирма нижченаведеними варіантами.

Сангвінік-екстраверт: стабільна особистість, соціальна, капризний до зовнішнього світу; товариський, іноді балакучий, безтурботний, веселий, любить лідерство, має багато друзів, життєрадісний.

Холерик-екстраверт: нестабільна особистість, необразливий, збуджений, нестриманий, агресивний, імпульсивний, оптимістичний, активний, але працездатність і настрій нестабільні, циклічні. У ситуації стресу схильний до істерико-психопатичних реакцій.

Флегматик-інтроверт: стабільна особистість, неквапливий, спокійний, пасивний, незворушний, обережний, задумливий, мирний, стриманий, надійний, спокійний у відносинах, здатний витримувати тривалі незгоди без зривів здоров'я і настрою.

Меланхолік-інтроверт: нестабільна особистість, тривожний, песимістичний, стриманий зовні, але в душі дуже емоційний, чуттєвий, переживає, схильний до тривоги, депресій, суму і печалі; у напружених ситуаціях можливий зрив або погіршення діяльності ("стрес кролика").

 

 

Лекція 5. ПРОЦЕС УПРАВЛІННЯ КОНФЛІКТАМИ



Поделиться:


Последнее изменение этой страницы: 2016-09-20; просмотров: 845; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 44.213.65.97 (0.195 с.)