Оформлення розділів та підрозділів роботи

1. Розділи і підрозділи повинні мати заголовки. Пункти можуть мати заголовки. Перенесення слів у заголовках розділів не допускається.

Новий розділ, як і структурні елементи ЗМІСТ, ВСТУП, ВИСНОВКИ, СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ, ДОДАТКИ, слід починати з нової сторінки. Відстань між заголовком розділу або іншого структурного елементу та подальшим текстом за машинного способу набору (комп’ютерного, міжрядковий інтервал – 1,5 пт) має бути два вільні рядки.

Відстань між заголовком підрозділу і подальшим чи попереднім текстом за машинного способу набору (комп’ютерного, міжрядковий інтервал – 1,5 пт) має бути один вільний рядок.

Відстань між заголовком пункту і подальшим чи попереднім текстом за машинного способу набору (комп’ютерного, міжрядковий інтервал – 1,5 пт) має бути такою ж, як у тексті, без вільного рядка.

Відстань між основним текстом і номером таблиці (або початком ілюстрації) за машинного способу набору (комп’ютерного) має бути такою ж, як у тексті (тобто, міжрядковий інтервал – 1,5 пт), без вільного рядка.

Відстань між кінцем таблиці (або назви рисунку) і подальшим текстом за машинного способу набору (комп’ютерного, міжрядковий інтервал – 1,5 пт) має бути один вільний рядок.

Відстань між основами рядків заголовку, а також між двома заголовками приймають такою, як у тексті.

Не допускається розміщувати назву підрозділу, пункту в нижній частині сторінки, якщо після неї розміщено тільки один рядок тексту. В такому разі заголовок та подальше викладення тексту слід починати з наступної сторінки.

2. Новий розділ починають з нової сторінки. Для нумерації розділів після слова «РОЗДІЛ» ставиться його номер арабськими цифрами без крапки та без знака №. Після цього з нового рядка по центру до тексту друкують заголовок розділу великими літерами, без крапки в кінці.

Після назви розділу перед наступним текстом або назвою підрозділу слід зробити відстань в два вільні рядки.

Заголовки підрозділів друкують з абзацного відступу маленькими літерами (з першої великої), без крапки в кінці заголовка, через два вільні рядки після назви розділу або один пропущений рядок після попереднього тексту.

Підрозділи нумерують двома арабськими цифрами (між якими ставиться крапка) у межах кожного розділу: перша цифра - номер розділу, друга - порядковий номер підрозділу. В кінці номера підрозділу також ставиться крапка. Далі, у тому ж самому рядку друкується заголовок підрозділу без крапки в кінці.

Пункти підрозділів повинні мати порядкову нумерацію в межах кожного підрозділу. Номер пункту складається з номера розділу, порядкового номера підрозділу та порядкового номера пункту, відокремлених крапкою. Після номера пункту також ставлять крапку, наприклад, 1.1.1. Далі, у тому ж самому рядку розміщують заголовок пункту (якщо в цьому є необхідність) без крапки в кінці.

Оформлення ілюстрацій

Основними видами ілюстративного матеріалу в КСР є схеми, графіки, рисунки, діаграми, фотознімки, креслення.

Схема - це зображення, яке передає зазвичай за допомогою умовних позначень і без збереження масштабу основну ідею явища або процесу, показує взаємозв'язок їх головних елементів.

Результати обробки числових даних можна подати у вигляді графіків, тобто умовних зображень величин та їх співвідношень, через геометричні фігури, точки, лінії.

На всі ілюстрації мають бути посилання у тексті роботи.

У тому місці, де викладається тема, пов'язана з ілюстрацією, розміщують посилання у вигляді виразу у круглих дужках» (рис. 5.1) «або «...як це показано на рис. 5.1».

Ілюстрації необхідно подавати безпосередньо після тексту, де вони згадані вперше, або на наступній сторінці.

Ілюстрація позначається словом «Рис. ____», яке разом з назвою ілюстрації розміщують по центру (без абзацу) після самої ілюстрації та пояснювальних даних до неї.

Ілюстрації в основному тексті нумеруються в межах розділу, за винятком ілюстрацій, поданих у додатках.

Номер ілюстрації в основному тексті складається з номера розділу і порядкового номера ілюстрації, відокремлених крапкою. Між номером ілюстрації та її назвою проставляють крапку. Наприклад: Рис.3.1 – перша ілюстрація третього розділу.

Номер ілюстрації в додатках складається з літери додатку і порядкового номера ілюстрації в межах цього додатку. Наприклад: рис. Д.1 – перша ілюстрація додатку Д.

Оформлення таблиць

У КСР часто використовують спрощені таблиці-висновки, які містять бокові заголовки і кілька граф.

Таблицю слід розташовувати безпосередньо після тексту, в якому вона згадується вперше, або на наступній сторінці. На всі таблиці мають бути посилання в тексті КСР. При цьому пишуть «в табл. 6.1» або «(див. табл. 6.1)».

Таблиці слід нумерувати арабськими цифрами порядковою нумерацією в межах розділу, за винятком таблиць, що наводяться у додатках.

Номер таблиці складається з номера розділу і порядкового номера таблиці, відокремлених крапкою, наприклад, таблиця 2.1 - перша таблиця другого розділу.

Слово «Таблиця ____» з її номером вказують один раз справа над першою частиною таблиці, над іншими частинами по центру до таблиці пишуть: «Продовження таблиці ___» з зазначенням номера таблиці. Крапка в кінці не ставиться.

Таблиця може мати заголовок, який друкують малими літерами (крім першої великої) і вміщують над таблицею, по центру до таблиці, без крапки в кінці. Заголовок таблиці має бути стислим і відображати зміст таблиці.

Заголовки граф таблиці починають з великої літери, а підзаголовки - з малої, якщо вони складають одне речення з заголовком.

Заголовки і підзаголовки граф таблиці указують в однині.

При поділі таблиці на частини допускається її головку або боковик заміняти відповідно номерами граф чи рядків, нумеруючи їх арабськими цифрами у першій частині таблиці.

Приклад побудови та розміщення таблиці в тексті:

Таблиця 2.1 Назва таблиці № за/п Головка Заголовки граф …   Підзаголовки граф                     Боковик Графи (колонки) (заголовки рядків)

 

Після таблиці перед подальшим текстом рекомендується зробити відступ в один вільний рядок.

Оформлення формул та рівнянь

Формули та рівняння розташовують безпосередньо після тексту, в якому вони згадуються, по центру до тексту.

Довгі і громіздкі формули, які мають у своєму складі знаки суми, добутку, ділення тощо, розміщують на окремих рядках. Це стосується також і всіх нумерованих формул. Для економії місця кілька коротких однотипних формул, відокремлених від тексту, можна подати в одному рядку, а не одна під одною. Невеликі і нескладні формули, які не мають самостійного значення, вписують серед основного тексту.

Пояснення значень символів і числових коефіцієнтів треба подавати безпосередньо під формулою в тій послідовності, у якій вони наведені у формулі. Значення кожного символу і числового коефіцієнта записують з нового рядка. Перший рядок пояснення починають зі слова «де» без двокрапки.

В кінці формул і в тексті перед ними розділові знаки ставляться відповідно до правил пунктуації. Двокрапку перед формулами ставлять, якщо у тексті перед нею є узагальнююче слово або цього вимагає побудова тексту перед формулою. Розділовими знаками між формулами у тексті може бути крапка з комою.

Формули і рівняння у роботі (за винятком формул і рівнянь, наведених у додатках) слід нумерувати порядковою нумерацією в межах розділу.

Номер формули або рівняння складається з номера розділу і порядкового номера формули або рівняння, відокремлених крапкою, наприклад, формула (2.1) - перша формула другого розділу.

Приклад оформлення формули в тексті роботи (для першої формули другого розділу):

Показник обсягу короткочасної пам'яті визначається по формулі Пк = А + С/n (2.1) де:Пк – позначення обсягу короткочасної пам'яті; А – найбільша довжина ряду, що випробуваний у всіх дослідах відтворив правильно; С – кількість правильно відтворених рядів, більших чим А; n – число серій досліду, у даному випадку – 4.