Як Розвивати пам'ять дитини. 


Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Як Розвивати пам'ять дитини.



· Просіть дитину повторити почуте, перелічити предмети, описати побачене.

· Більше читайте та розповідайте.

· Похваліть дитину, якщо їй самостійно вдалося щось запам'ятати.

· Не сваріть, якщо малюкові складно відразу запам'ятати вірш. Використайте картинки, щоб полегшити запам'ятовування.

· Розвивати пам'ять дитини найкраще в грі.

 

ПЕРШОКЛАСНИК

Похід у перший клас — одна із найголовніших подій у житті малюка. Як правило, до цього важливого дня всі батьки ретельно готуються. І готують свою дитину. Учать її писати, читати й рахувати. Купують портфель і шкільні приладдя.


 

 

Школа — це не тільки читання, писання або рахунок. Це цілий новий світ, до якого дитина теж повинна бути готовою.

 

Серед батьків сьогодні існує думка, що краще віддати дитину до школи раніше. Тоді вона і закінчить її раніше. А навіщо? Куди поспішати дитині? Адже вона повинна навчитися ще й налагоджувати стосунки з людьми, відстоювати свою точку зору, бути самостійною.

Для початку визначтеся, чого Ви хочете. Просто, щоб дитина закінчила школу раніше і вступила до вищого навчального закладу? Але й там їй навчатися буде нелегко, бо вона ще не подорослішала. Або Ви хочете, щоб дитина була успішною, навчалася із задоволенням і отримувала максимум знань, причому таких, які вона змогла б застосувати в житті?

Якщо Вашому малюкові ще не виповнилося шість років до першого вересня, то не потрібно його мучити й віддавати в школу завчасно. Він до неї ще не готовий, навіть якщо Ви навчили його прекрасно читати й рахувати. Нерідко трапляються такі ситуації, в яких батьки дитини, що народилася, наприклад, улітку, наполягають на тому, щоб її взяли до першого класу. Батьки! Насамперед, задумайтеся самі, чи готовий Ваш малюк не просто висидіти 40-45 хвилин навчального часу, але й утримувати увагу такий тривалий час? Крім того, ні для кого не секрет, що навіть першокласникам, порушуючи всі вимоги, сьогодні задають домашні завдання. А це означає, що дитина буде навчатися чотири-п'ять уроків у школі, але й проводитиме не тільки півтори-дві години за письмовим столом вдома, виконуючи домашні завдання.

Отже, якщо дитина посидюща, уважна, прекрасно налагоджує взаємини з однолітками й дорослими, легко адаптується в незнайомій обстановці, із задоволенням виконує різноманітні навчальні завдання в ігровій формі, Ви можете відвести її до першого класу. А

 


 

 

якщо Ви — батьки активного непосиди, що використає будь-яку хвилинку, щоб погратися або попустувати, то Вам потрібно звернутися до фахівців — педагогів та психологів. Вони допоможуть визначитися — відправляти дитину до першого класу або ще рік почекати, дати маляті можливість удосталь награтися й підрости.

До 1 вересня потрібно підготувати не тільки портфель і шкільні приладдя. Малюк повинен бути готовий морально до нової обстановки, нових дітей і дорослих. Тому знайомство зі школою добре було б розпочати не у вересні, а набагато раніше. Приведіть дитину до школи, пройдіться коридорами, погуляйте на спортивному майданчику. Обов'язково розкажіть, як Ви пішли до першого класу. Поясніть малюкові, чим школа відрізняється від дитячого садочка, до якого він звик. Інформація не повинна бути односторонньою. Необхідно розповісти і про те, як буде цікаво в школі, і про те, з якими труднощами може зіштовхнутися дитина.

Навесні або влітку познайомте свого майбутнього першокласника із учителькою. Тоді у вересні Ви уникнете тривожності, що іноді виникає в маленьких учнів під час зустрічі з новим дорослим.

Період адаптації до першого класу в кожної дитини триває по різному. Хтось звикає практично відразу, а комусь знадобиться досить довгий час, щоб стати школярем. Якщо дитина йде до школи неохоче, поговоріть із нею, намагайтеся з'ясувати, що її хвилює. Можливо, вона почуває себе невпевнено. Можливо, в неї не складаються стосунки з однокласниками. Намагайтеся частіше спілкуватися із учителькою, адже вона бачить Вашого малюка в різних ситуаціях і може допомогти Вам порадою.

Коли малюк повертається зі школи, запитуйте в нього, що цікавого він сьогодні довідався. Якщо дитина почуває, що Вам небайдужі її шкільні успіхи, то й навчатися буде із більшим задоволенням.

Як зробити так, щоб малюк із задоволенням пішов до першого класу?

· Не віддавайте дитину в школу раніше шести років.

· Познайомте дитину заздалегідь зі школою, учителькою та майбутніми однокласниками.

· Розповідайте малюкові про школу, про свій дитячий шкільний досвід.

· Не сваріть дитину за промахи та невдачі в школі, інакше незабаром вона просто не захоче туди йти.

· Частіше спілкуйтеся із учителькою Вашого малюка.

· Щодня цікавтеся, що нового довідалася дитина в школі.


 

ПОВЗАННЯ

 

Ще до того, як малюк навчиться ходити, жага пізнання та допитливість змушують його повзти. Спочатку він із всіх своїх маленьких сил намагається дотягтися до брязкальця, потім — доповзти до стола. Повзання — це дуже важливий етап у розвитку дитини.

Невропатологи навіть уважають, що повзання здійснює набагато більший вплив на подальший розвиток дитини, ніж перший крок.

 

Саме тоді, коли малюк вчиться повзати, встановлюється взаємозв'язок між правою й лівою півкулями головного мозку. У дітей, які рано почали повзати, розвинені обидві півкулі головного мозку, і перевага однієї над іншою незначна. Ранні «повзунки» відрізняються всебічним розвитком та успіхами як у гуманітарних, так і в точних науках.

 

У віці 8-9 місяців саме повзання забезпечує найбільш оптимальний розподіл фізичних навантажень на м'язи дитини. Справа в тому, що емоційний та психологічний стан малюка тісно пов'язаний із фізичними навантаженнями. Робота м'язів підтримує тонус центральної нервової системи: чим менше буде рухатися дитина, тим пасивнішим буде сприйняття нею навколишнього світу, тим невпевненішою вона буде себе почувати. І тоді в майбутньому батьки нехай не дивуються емоційній неврівноваженості малюка, його нетовариськості та відсутності ініціативності.

У медицині є навіть такий термін — «мускульний голод». Це коли через недостатню рухливість і пасивність у дитини можуть початися фізіологічні збої організму.

 

Під час недостатнього навантаження м'язів уповільнюється розвиток опорно-рухового апарата, серцево-судинної та ендокринної систем, погіршується кровообіг і порушується обмін речовин.


 

 

До речі, у малорухомих дітей набагато нижчий імунітет, вони часто хворіють і важко переносять навіть легку застуду.

 

Деякі малята вперто не бажають повзати. Це може відбуватися внаслідок декількох причин:

• надлишкова вага (дитині важко втримувати своє тіло);

• малорухомий спосіб життя (наприклад, малюк довго хворів);

• недорозвинення м'язів;

• туге сповивання (малюк погано відчуває своє тіло);

• захоплення батьками манежем або ходунками (у дитини немає необхідності повзати);

• лінь дитини;

• відсутність інтересу.

 

Що ж робити, щоб стимулювати дитину повзати? Уже приблизно до п'яти-шести місяців малюк вчиться володіти своїм тілом. Тепер він із задоволенням перевертається зі спинки на животик, а потім навпаки. Малюк може захопити ручкою іграшку, що батьки повісили над ліжечком. Отже, до повзання дитячий організм підготовлений. У деяких дітей це виходить саме по собі. А деяким «лежебокам» не завадить допомога батьків. У цей період особливо уважно поставтеся до масажу. Його Ви можете робити самі. Під впливом масажу в шкірі і м'язах поліпшується кровообіг, обмін речовин, і в результаті вони стають більш пружними та еластичними. Щоденні повітряні ванни теж сприяють тому, що малюк усе краще і краще відчуває своє тіло, вчиться керувати ручками і ніжками. До масажу і повітряних ванн можна додати фізичні вправи. А ще дуже корисно викладати малюка на животик на тверду поверхню. У такому положенні дитина вчиться піднімати голову, потім опирається на руки та погойдується на випрямлених руках, і в результаті починає повзти. Положення на животі саме по собі сприяє зміцненню м'язів спини, шиї і плечей.

Але часто можна спостерігати ситуацію, коли фізично розвинутий та здоровий малюк не здійснює жодних спроб до повзання, хоча фізіологічно він давно спроможний це зробити. І навпаки, слабкий, хворобливий, але допитливий малюк активно повзає. Звідси можна зробити такий висновок: дитині повинно бути цікаво повзати. Для того, щоб у дитини з'явилося бажання рухатися далі, батьки можуть лише дещо підштовхнути її, дати стимул для подальших відкриттів. Найголовніше — зацікавити.

Покладіть дитинку на живіт, на тверду поверхню. Зрозуміло, що малюк повинен бути ситий і задоволений. На невеликій відстані від і дитини покладіть гарну іграшку (бажано музичну). Іграшка повинна лежати не занадто близько, щоб дитина не змогла дістати її рукою, але й не занадто далеко, щоб, злегка піднявшись на руках і качнувшись уперед,


 

вона змогла її дістати. Нехай дитинча саме потягнеться до іграшки, допитливість обов'язково виявиться сильнішою. Поступово відсувайте іграшку усе далі й далі. Ускладнюйте процес поступово. Якщо Ви наберетеся терпіння, то отримаєте гарний результат.

Як навчити малюка повзати?

· Не забувайте про підготовчий етап: масаж, гімнастика, повітряні ванни.

· У дитини повинен бути стимул — куди й навіщо вона буде повзти.

· Похваліть малюка, якщо йому хоч трішечки вдалося це зробити.

· Створіть дитині опору під п'яти, приклавши свою руку, тоді їй буде від чого відштовхнутися.

 

ПОГАНІ СЛОВА

 

«Ми його цього не вчили!» — вигукують перелякані батьки, чуючи від своєї дитини «негарні» слова. Справді, звідки з'являються такі вислови в дітей, які ростуть у благополучних родинах?

Якщо задуматися, то джерел знайдеться дуже багато. Телебачення наповнює життя дитини не тільки гарним. Чи завжди Ви контролюєте те, що дивиться Ваш малюк? Навіть сучасні мультфільми мають грубі, жаргонні вислови.

Дитячий садок, двір, в якому гуляє дитина, і навіть родина (як це не дивно звучить) — це «вчителі» маленької людини.

Які слова вважати поганими? Звичайно ж, це нецензурні вислови, лайливі та брутальні слова, слова, які принижують і ображають людей. Є ще так звані «жаргонні слова».

 

Вони сильно засмічують дитяче мовлення й дратують батьків. Боротися з ними чи ні — справа кожної родини. Насправді, сьогодні цим нікого не здивуєш, і багато батьків упокорюються із ситуацією. А так хочеться все-таки чути правильне, гарне мовлення!

Чому діти лаються? Поки вони ще малі (років до чотирьох-п'яти), вони просто поводять себе як папуги, копіюють дорослих, не розуміючи того, що говорять. Тут дуже важливою є реакція батьків. Не губіться, скажіть спокійно, що так говорити недобре. Обов'язково скажіть, що такі слова Вас засмучують. Поясніть, чому ці слова не прийнято вживати. Не думайте, що малюк не зрозуміє. Нехай зміст Вашої полум'яної промови буде йому не зовсім зрозумілий, зате він добре почує Ваші стривожені інтонації та зрозуміє, що так краще не робити.


 

 

Якщо такий спосіб не спрацьовує і лихослів'я повторюється, намагайтеся з'ясувати причини такої поведінки. Можливо, Ваша дитина когось наслідує?

На кого хоче бути схожим Ваш малюк? Може на тата або дядька? Цілком імовірно, що це якийсь герой мультфільму. І саме цей «ідеал» використовує у своєму мовленні такі слова. А що думає малюк? «Я теж хочу бути сильним, рішучим... Отже, необхідно говорити такі слова». Попросіть того, на кого дитина прагне бути схожим, ретельно контролювати своє мовлення (якщо це реальний персонаж). А якщо лихослів'я прийшло з мультику, намагайтеся зменшити час, проведений дитиною біля телевізора, і прагніть ретельніше обирати, що саме буде дивитися Ваш малюк.

А може, він лається, тому що хоче привернути до себе увагу? Так частенько буває, коли батьки занадто зайняті. У них багато роботи, а малюк кинутий напризволяще або занадто багато часу проводить не вдома. Але його будуть сварити, скажете Ви? Навіть така «негативна» увага для дитини — теж результат. «Сварять, це означає, що їм не однаково. А раз не однаково, отже, мене люблять»,— от що почуває маленький лихослов.

Поміркуєте, скільки часу Ви проводите З ДИТИНОЮ. Не просто поруч, не просто в одній квартирі. Скільки часу Ви РАЗОМ щось робите? РАЗОМ кудись ідете? РАЗОМ розмовляєте? Змініть ситуацію — і погані слова зникнуть самі.

А якщо це маленька помста? За що? У дитячому житті не так вже й мало приводів для образ. Мама не похвалила за якесь досягнення, тато затримався на роботі, народився братик, і батьки тепер менше приділяють уваги. Образа знаходить вихід у вигляді лайок. Знайдіть та усуньте причину образи, і Ви впораєтеся із проблемою.


 

Дитина лається, тому що так вона бореться за свою свободу та незалежність. Ця причина теж береться до уваги. Подумайте, як багато обмежень і заборон Ви виставляєте своїй дитині? Звичайно, у чотири роки ще складно дати дитині право приймати серйозні рішення. Але можна запитати, хоче вона з'їсти котлету або рибу? Одягти червону кофточку або синю? Починати можна з малого.

Ви почуєте обурені вигуки дитини, і будете шукати в спеціальній літературі для батьків відповідь на питання: «Що ж робити, якщо дитина лихословить?»

 

Може статися, що дитина потрапила до такого дитячого колективу, де лаються? Може. Як правило, потрапляючи до нового дитячого колективу, малюк намагається до нього пристосуватися. І якщо в колективі взято за правило лаятися, малюк просто приймає чужі норми поведінки, щоб бути прийнятим. Ізолювати його не потрібно. Що ж робити? Допомогти розвивати впевненість у собі, щоб у будь-якій обстановці та оточенні дитина могла досягти успіху і без використання поганих слів. І розуміла, що добре, а що — погано.



Поделиться:


Последнее изменение этой страницы: 2016-09-20; просмотров: 170; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 34.201.37.128 (0.037 с.)