Як поводитися, якщо дитина взяла чужу річ?

• Намагайтеся розібратися в ситуації, зрозуміти мотиви дитячої поведінки.

• Не говоріть дитині, що вона — «злодій», «злодюжка», «нечесна людина», «нечиста на руку».

• Не порівнюйте її з іншими дітьми або із собою в дитинстві: «От я у твоєму віці ніколи чужого не брала».

• Не перестарайтеся, обговорюючи дитячу провину, інакше в майбутньому вона буде приховувати від Вас всі свої вчинки, за які, на її думку, Ви її можете сварити.

• Не нагадуйте дитині про її поганий вчинок надалі.

• Не влаштовуйте публічних «розглядів» такої провини.

 

КОЛИСКОВІ

Чи давно Ви співали своєму маляті колискову перед сном? Раніше, коли не було телевізора, магнітофона, мама сідала поруч із ліжечком, гладила своє сонечко і наспівувала неголосну пісеньку. Ритми колискових налаштовують дитячий організм на сон. Адже ми всі знаємо, як важко нашим невгамовним малюкам заспокоїтися. Лежать, крутяться в ліжечку, бурмочуть щось. «Мама, посидь зі мною!», «Розкажи мені казку, проспівай мені пісеньку!» Це не важливо, що в мами немає ідеальних вокальних даних. Для Вашого маляти пісня у Вашому виконанні — найкраща. А якщо дитина звикла до цього вечірнього ритуалу з народження, то без колиско­вої вона просто не засне. Колискова перед сном не просто заспокоює малюка, вона робить його нічний сон більш міцним і здоровим.

Колискова несе море інформації для дитини: я — твоя мама, я тебе люблю, я з тобою поруч, ти — найкращий, найкрасивіший і сильний.

 

Інакше кажучи, у колисковій записана інформація про те, що малюк може бути спокійним — мама поруч, захищає його. Крім того, колискова дає дитині можливість зрозуміти, що її люблять. Не за щось, а, безумовно, тому що мама любить свою дитину просто так. Тому діти, яким із дитинства співали колискові, завжди менш тривожні. У них вища самооцінка, ніж у тих дітей, які були позбавлені цього ритуалу.

 

 

Існує велика ймовірність того, що своїм малятам вони будуть теж співати перед сном заспокійливі пісеньки.

Зверніть увагу на те, як побудовані колискові. Майже в кожній із них є зменшувано-пестливі слова: синочок, дзвіночок, котик-коток, заїнько, лісочок... Дуже часто в колисковій зустрічаються повтори. Це заспокійливо впливає на маля. Іноді в колисковій зустрічаються казкові сюжети: «Пішов котик у лісочок...», «Зі слоненям подружиться та піймать перо жар-птиці». А примовки «баю-баюшки-баю» своєю ритмічністю налаштовують мозок дитини на ритм спокою.

Якщо Ваш малюк вночі спить неспокійно, часто прокидається, тоді колискові перед сном Вам співати просто обов'язково. Іноді маля із задоволенням співає разом із мамою або татом. Це чудово, не заважайте дитині виявляти свої емоції. Налаштовуючись на Ваші інтонації, малюк стає Вам ближчим, краще Вас розуміє. Такий спільний вечірній спокійний спів — запорука миру та спокою у Вашій родині.

 

Якщо Вам здається, що Ви зовсім погано співаєте, можете скористатися аудіозаписами колискових у виконанні професійних артистів. Але повірте, навіть якщо в мами не дуже гарний слух, то її пісня для дитини буде в сто разів улюбленішою, ніж колискова, проспівана кра­щим професійним голосом.

Коли починати співати колискові? Як тільки Ви довідалися, що вагітні.

 

Ученими доведено, що в маминому животику малюк вже може чути голоси і звуки. Якщо Ви привчите свого малюка до колискових, тоді після народження вони будуть сприйматися дитиною як сигнал до сну.

 

 

А до якого віку потрібно співати колискові? Поки дитина цього хоче і просить Вас увечері посидіти з ним і проспівати. Не говоріть маляті: «Ти ж уже дорослий! Таким великим діткам не співають колискових». Поклавши руку на серце, зізнайтеся, що іноді і Ви б не відмовилися від маминої пісеньки перед сном. Можливо, Вашому маляті не вистачає тепла та уваги. А колискова може стати своєрідною профілактикою, «таблеткою» від тривог і страхів.

Навіщо і як співати колискові пісні?

• Щоб допомогти маляті швидше заснути.

• Щоб заспокоїти пустунчика перед сном.

• Щоб заспокоїти занадто тривожного малюка.

• Співати колискові потрібно в спокійній обстановці, перед сном, по­гладжуючи дитинку.

• Можна співати разом із малям, якщо йому хочеться.

 

КОМП'ЮТЕР

Сьогодні комп'ютером нікого не здивуєш. Це сучасне чудо техні­ки є доступним і дорослим, і дітям. Стало навіть модно, щоб у дитини комп'ютер з'являвся якомога раніше, щоб малюк розвивався швидше. І разом із появою комп'ютерів миттєво виникли і наукові суперечки: корисно або шкідливо для дітей сидіння за комп'ютером?

Однозначної відповіді, звичайно ж, немає. Комп'ютерні ігри розвивають у дитини швидкість реакції, пам'ять й увагу. Щоб грати в комп'ютерну гру, маляті необхідні посидючість, спритність. За допомогою таких ігор дійсно розвивається логічне мислення, дрібна моторика рук, зорово-моторна координація. Виконуючи веселі ігрові завдання, дитина вчиться аналітично мислити в нестандартній ситуації, класифікувати та узагальнювати поняття, прагнути до поставленої мети. «Ну, хіба це погано?» — запитують батьки.

Крім того, діти, які легко орієнтуються в комп'ютері, найчастіше почувають себе і в житті більш упевнено. Вони легше адаптуються до різних ситуацій.

 

 

Часто саме комп'ютер допомагає залучити до занять дітей, яких важко посадити за звичайне читання або розв'язання задач. Тут вони потрапляють у гарну казку, де діють веселі й спритні герої. Наприкінці гри малюка обов'язково похвалять або навіть видадуть почесний диплом. Тут у дитини обов'язково що-небудь вийде і виникне «ситуація успіху», після цього захочеться ще пограти. Адже комп'ютерні розвивальні програми називаються «іграми», а зовсім не «заняттями».

Так що ж, кожній дитині — по комп'ютеру? Як і в кожної проблеми, у цієї теж є дві сторони — погана та гарна.

 

Якщо не дотримуватися режиму, а, просто кажучи, не обмежувати комп'ютерний час для дитини, то незабаром вона із помічника перетвориться на Вашого сімейного ворога. Лікарі-окулісти застерігають, що занадто тривале знаходження перед монітором комп'ютера може призвести до зниження зору. Але найбільша небезпека — це виникнення стійкої комп'ютерної залежності. Весь свій вільний час дитина проводить перед комп'ютером. Вона грає в будь-яку вільну хвилинку. Для батьків така поведінка повинна стати тривожним сигналом. Чому малюк віддає перевагу віртуальному життю? Можливо, якісь життєві обставини стали для нього дискомфортними? А можливо, останнім часом йому не вистачає Вашої уваги, і він у такий спосіб вирішив поповнити його дефіцит?

Комп'ютерна залежність, звичайно ж, виникає не раптом. Спочатку дитина грає просто так, заради інтересу. Потім поступово вона втягується в гру, довідується правила, стає успішною. Потім настає час для ігор на гроші, а таких в Інтернеті чимало. Якщо батьки забороняють їй грати вдома, то дитина знаходить можливості та йде до ігрового салону або комп'ютерного клубу.

Купуючи комп'ютер, відразу продумайте, в якому режимі Ваша дитина зможе ним користуватися.

 

 

Уважно поставтеся до вибору комп'ютерних ігор. Вони повинні відповідати віку дитини й не мати агресивних настроїв.

Як тільки Ви помітили, що в дитини зник інтерес до реального спілкування, вона довго просиджує за комп'ютером, настав час бити тривогу. Краще не доводити ситуацію до крайності.