Чому виникають дитячі капризи і як їх позбутися?

• Дитина вередує, якщо батьки не вміють говорити з малюком його мовою — мовою гри.

• Дитина вередує, якщо батьки впливають на дитину такими засобами виховання, які не відповідають віку дитини.

• Якщо стиль спілкування дорослого і дитини відрізняється непослідовністю, то капризів не уникнути.

• Як тільки дитина починає вередувати, залишайтеся поруч, дайте її зрозуміти, що Ви її розумієте. Обійміть малюка, запевніть у своїй любові і намагайтеся відволікти від капризу, що так розбурхав його. Однак нічим не винагороджуйте дитину.

• Якщо Вам не вдалося зробити це, дайте дитині спокій, не звертайте на неї уваги. Дайте відвести душу, але не беріть в цьому участі.

• Не намагайтеся в цей час що-небудь доводити своїй дитині — це даремно. Сварка не має змісту, биття ще більше її розбурхають.

• Будьте з дитиною наполегливі. Якщо Ви сказали «ні», залишайтеся і далі з такою ж думкою.

• Не здавайтеся, навіть якщо напад у дитини відбувається в громадському місці. Найчастіше допомагає тільки одне — взяти її за руку й повести.

• Коли малюк заспокоїться, поговоріть із ним ласкаво. Розкажіть йому, як Вас засмутило, що він так себе поводив. Висловіть упевненість, що надалі він буде поводитися краще. Запевніть дитину, що Ви однаково її любите і переконані, що вона ніколи більше не буде поводитися погано, навіть якщо щось буде не так, як їй хочеться. Подібна розмова з малюком необхідна, щоб у нього не виникло почуття провини, як це нерідко трапляється після бурхливих сплесків гніву.

 

 

КРАДІЖКИ

Маленький синочок приніс із дитячого саду чиюсь машинку, і виявилося, що взяв він її не спитавшись. Донька без дозволу взяла гроші з маминого гаманця й витратила їх на льодяники. Такі ситуації знайомі багатьом батькам. І реакція дорослих на них у більшості ви­падків однакова: «Який жах! Звідки це в моєї дитини! Ми ж не вчили її брати чуже!»

У дошкільному віці в дітей уже починають формуватися моральні поняття. Але це ще не означає, що вони вже закріпилися. Так, дійсно, малюк вже розуміє — «його» ця іграшка або «чужа». Але тримати себе в руках, перебороти бажання володіти чимось, чого в нього немає, а в когось — є, він ще не може.

У кожній окремій ситуації намагайтеся спокійно й справедливо розібратися, що ж відбулося. А раптом Ваша дитина чесно помінялася зі своїм приятелем? Зверніть увагу, що для дітей не дуже-те важлива реальна вартість іграшки. Тому джип, що керується за допомогою радіо та дорого коштує, може бути легко обмінений на який-небудь інший непоказний, дешевий автомобіль.

А якщо малюк взяв «загальну» іграшку з ігрової кімнати дитячого садочка?

 

Подумайте, що, можливо, йому просто дуже хотілося нею володіти. Так, наприклад, дівчатам іноді дуже хочеться пограти машинкою, але батьки купують тільки ляльок і плюшеві іграшки. Можливо, слід більш уважно прислухатися до прохань і настроїв дитини.

У досить складній ситуації опиняються батьки, якщо принесена іграшка належить комусь із дітей і дійсно взята без дозволу. Тоді потрібно намагатися зрозуміти, які стосунки у Вашої дитини та хазяїна іграшки. Що знаходиться за таким учинком — бажання привернути до себе увагу і подружитися, або, навпаки, зневажливе ставлення до іншої дитини? Поговоріть із малюком, з'ясуйте, як він сам ставиться до свого вчинку. Якщо почуття провини немає і така поведінка для нього природна, тоді Вам слід чітко висловити свою точку зору. Дитина повинна розуміти, що Ви здивовані та прикро вражені такою її поведінкою. А якщо малюк і сам засмучений тим, що трапилося, тоді разом із ним подумайте, як виправити ситуацію.

Не допускайте, щоб Вашій дитині влаштовували загальний розгляд у дитячому саду або в школі. Краще організуйте зустріч двох дітей, де вони без свідків зможуть передати іграшку.

 

 

 

Випадки, коли діти беруть у батьків гроші, у дошкільному і навіть у молодшому шкільному віці є нечастими. Відразу ж необхідно з'ясувати, для чого вони знадобилися Вашому маляті. Один із самих неприємних варіантів — це вимагання старшими товаришами. Це слід суворо припинити відразу ж. Причому необхідно розуміти, що дитині самостійно з такою ситуацією ніяк не впоратися. Ваша дитина не по­винна відчувати страху, тиску, не повинна бути жертвою. У цьому випадку не слід засуджувати її занадто суворо. Інший варіант — якщо дитина бере гроші, щоб купити на них подарунки (жувальну гумку, роботів, інші «безцінні» речі) своїм друзям. Як правило, це малюк ро­бить задля того, щоб підвищити свій статус серед приятелів, завоювати довіру. Спробуйте пояснити, що друзі, яких можна задобрити подарунком,— це не надійна компанія. Намагайтеся запропонувати маляті інші способи підвищення статусу — запросіть його друзів у гості, пограйте з усією компанією, не забуваючи при цьому шанобливо говорити про свою дитину, демонструвати, наскільки Ви берете до уваги її думку.

Якщо Вам так і не вдалося розкрити таємницю, навіщо маляті знадобилися гроші, не слід «витягати» з нього правду будь-якими способами. Просто на майбутнє пам'ятайте, що Вам потрібно мати дуже теплі, довірчі стосунки зі своєю дитиною. Тоді для Вас не будуть загадкою таємні мотиви її поведінки. Вона поділиться з Вами своїми проблемами, бажаннями, і Ви зможете купити дитині саме ту іграшку, про яку вона давно мріяла, разом піти в магазин і витратити якусь невелику суму грошей, допомогти їй обрати подарунок для друга.

Якщо ж випадки, коли дитина бере чужі речі або гроші, стали досить частими, потрібно звернутися до фахівця.