Основні санітарно-гігієнічні вимоги до приміщень

Територія повинна мати достатні розміри для розміщення виробничих і допоміжних будівель, мати відносно рівну поверхню, що забезпечує відвід поверхневих і стічних вод. До житлової зони підприємства розташовують з підвітряного боку до вітрів панівного напрямку. Оцінюючи територію підприємства, враховують рівень стояння ґрунтових вод. Виробничі будівлі і споруди розміщують за ходом виробничого процесу, групуючи їх за санітарними та протипожежними вимогами. Вибухонебезпечні об’єкти та базові склади небезпечних речовин розташовують на самостійних ділянках за межами території підприємства на нормативній відстані.

 

Основні причини виробничого травматизму і профзахворюваності та заходи щодо їх попередження

Прийнято поділяти причини виробничого травматизму і професійної захворюваності на такі основні групи: організаційні, технічні, санітарно-гігієнічні, економічні, психофізіологічні. Основні заходи щодо попередження та усунення причин виробничого травматизму і професійної захворюваності поділяються на технічні та організаційні. До технічних заходів належать заходи з виробничої санітарії та техніки безпеки. До організаційних заходів належать: правильна організація роботи, навчання, контролю та нагляду з охорони праці; дотримання трудового законодавства, законодавчих та інших нормативно-правових актів з охорони праці

 

 

Особливості впливу іонізуючого випромінювання на організм людини

У результаті дії іонізуючого випромінювання на організм людини в тканинах можуть виникати складні фізичні, хімічні та біологічні процеси. При цьому порушується нормальне протікання біохімічних реакцій та обмін речовин в організмі. При вивченні дії на організм людини іонізуючого випромінювання були виявлені такі особливості:
висока руйнівна ефективність поглинутої енергії іонізуючого випромінювання, навіть дуже мала його кількість може спричинити глибокі біологічні зміни в організмі;
присутність прихованого періоду негативних змін в організмі, він може бути досить довгим при опроміненнях у малих дозах;
малі дози можуть підсумовуватися чи накопичуватися;
випромінювання може впливати не тільки на даний живий організм, а й на його нащадків (генетичний ефект);

17. Заходи та засоби захисту від іонізуючого випромінювання

Захист від іонізуючих випромінювань може здійснюватись шляхом використання наступних принципів: використання джерел з мінімальним випромінюванням шляхом переходу на менш активні джерела, зменшення кількості ізотопа; скорочення часу роботи з джерелом іонізуючого випромінювання; віддалення робочого місця від джерела іонізуючого
випромінювання ; екранування джерела іонізуючого випромінювання.

До технічних заходів та засобів захисту від іонізуючого випромінювання належать: застосування автоматизованого устаткування з дистанційним керуванням; Санітарно-гігієнічні заходи передбачають: забезпечення чистоти приміщень. До лікувально-профілактичних заходів належать: попередній та періодичні медогляди.

Основні вимоги до протипожежних перешкод

До протипожежних перешкод належать: протипожежні стіни, перегородки, перекриття, зони, тамбури-шлюзи, двері, вікна, люки, клапани.

 

Ор-ція безпечної експлуатації електромереж приміщень

.

Охоронні зони електричних мереж встановлюються:

1. Вздовж повітряних ліній електропередачі - земляні ділянки і повітряний простір, обмежені вертикальними площинами, які умовно визначені по обидві сторони ліній від крайніх дротів. 2. Вздовж підземних кабельних ліній електропередач - земляна дільниця, обмежена вертикальними площинами, які умовно визначені по обидві сторони ліній від крайніх кабелів на відстані 1 м; В місцях під тротуарами - на 0,6 м в сторону будівель і споруд і на 1 м в сторону проїжджої частини вулиці.

В охоронних зонах електричних мереж без письмового розпорядження підприємства, в підпорядкуванні якого знаходяться ці мережі забороняється:

• виконувати будівництво, капітальний ремонт, реконструкцію чи знищення будь-яких будівель і споруд;

• здійснювати різноманітні гірничі, вантажно-розвантажувальні роботи; днозаглиблені, підривні, меліоративні роботи; розташовувати польові стани і споруджувати дротяні огорожі, а також виконувати полив сільськогосподарських культур.

 

Причини та наслідки ураження електричним струмом

Електротравми можуть бути наслідком технічних, організаційно-технічних, організаційних і організаційно-соціальних причин. До технічних причин належать: недосконалість конструкції електроустановки і засобів захисту. До організаційно-технічних причин належать: невиконання вимог чинних нормативів щодо контролю параметрів та опосвідчен-ня технічного стану електроустановок; помилки в знятті напруги з електроустановок. До основних організаційних причин електротравм належать: недостатня укомплектованість електротехнічної служби працівниками відповідної кваліфікації; відсутність на підприємстві посадових інструкцій для електротехнічного персоналу. недостатня підготовленість персоналу з питань електробезпеки, несвоєчасна перевірка знань. До основних організаційно-соціальних причин електротравм належать: змушене виконання не за спеціальністю електронебезпечних робіт. - термiчну (опiк); хiмiчну (змiни складу кровi); механiчну (розрив тканин); бiологiчну (подразнення та порушення живих тканин органiзму, фібриляція серця) та інші дiї.

 

Засоби індивідуального захисту від ураження електричним струмом

Засоби індивідуального захисту поділяються: ізолюючі костюми (пневмокостюми, скафандри)

засоби захисту органів дихання

(протигази, респіратори, пневмошлеми); спеціальний одяг

(куртки, комбінезони, брюки, халати); засоби захисту рук

(рукавиці); засоби захисту очей окуляри; засоби захисту голови, обличчя (каски, шоломи, захисні щитки);

засоби захисту органів слуху

(навушники вкладиші).

Методи вимірювання штучної освітленості

Для розрахунку штучного освітлення використовують, в основному три методи: світлового потоку (коефіцієнту використання), точковий і питомої потужності. Метод світлового потоку призначений для розрахунку загального рівномірного освітлення горизонтальних поверхонь. Цей метод дозволяє врахувати як прямий світловий потік, так і відбитий від стін та стелі. Точковий метод призначений для розрахунку локалізованого та комбінованого освітлення, а також освітлення похилих площин. Метод питомої потужності вважається найбільш простим, однак і найменш точним, тому його застосовують лише при наближених розрахунках. Цей метод дозволяє визначити потужність кожної лампи.

Лазерне випромінювання та його вплив на організм людини

Лазерне випромінювання має ряд особливостей. Воно характеризується великою часовою та просторовою когерентністю — кореляцією (сумісністю) фаз коливань у деякій точці простору на певну величину моменту часу, а також кореляцією фаз коливань у різних точках простору в один і той же момент часу. Розрізняють термічну і біологічну дію лазерного випромінювання. Вплив лазерного випромінювання на біологічні тканини може призвести до теплової, ударної дії світлового тиску. Найсильніше впливає лазерне випромінювання на очі. Тут найсерйознішу небезпеку становить випромінювання УФ діапазону, яке може призвести до коагуляції білка, рогівки та опіку слизової оболонки, що викликає повну сліпоту.

 

Спецодяг та його види

До спецодягу можуть відносяться: куртки, штани, комбінезони, халати плащі тощо, що мають захисні властивості. Відповідно до ГОСТ 12.4.103-80 спеціальний одяг залежить від захисних властивостей поділяється на групи (підгрупи), які мають наступні позначення:

М — для захисту від механічних пошкоджень;

З — від загальних виробничих забруднень;

Т — від підвищеної чи пониженої температури;

Р — від радіоактивних речовин;

И — від рентгенівського випромінювання;

Э — від електричних полів;

П— від нетоксичних речовин (пилу);

Я — від токсичних речовин;

В — від води;

К — від кислот;

Щ — від лугів;

О — від органічних розчинників;

Н — БІД нафти, нафтопродуктів, мастил та жирів;

Б — від шкідливих біологічних факторів.

Виходячи із необхідних захисних властивостей, вибираються матеріали для виготовлення спецодягу.