Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Функції права - основні напрямки його впливу на суспільні відносини. ⇐ ПредыдущаяСтр 2 из 2
ЗАГАЛЬНОСОЦІАЛЬНІ ФУНКЦІЇ ПРАВА: 1. Економічна. Право є найважливішим гарантом власності, свободи підприємництва. 2. Політична. Полягає насамперед у регулюванні відносин влади, відносин між соціальними групами. 3. Ідеолого-виховна. Право формує в людини певний світогляд, виховує в ньому зразки правомірної поведінки. Воно впливає на думки і почуття людей. 4. Гуманістична. Право створене і реалізується в благо людини. Воно охороняє та захищає права і свободи людини, народу, нації. 5. Організаторсько-управлінська. За допомогою права кожний суб'єкт права може вирішити свої економічні та соціальні проблеми. 6. Оціночно-орієнтировочна. Поведінка людини оцінюється на предмет виконання законів. Право вказує на більш приємний варіант поведінки. 7. Інформаційна. Право є інформатором людей про волю законодавця. 8. Екологічна Об'єкти цієї функції права - земля, її надра, ґрунт, вода, атмосферне повітря, ліси, рослинний і тваринний світ, озоновий шар атмосфери, навколоземний космічний простір і т.д. Приймаються закони, що захищають екологічні об'єкти. ЮРИДИЧНІ ФУНКЦІЇ ПРАВА: 1. Регулятивна. Право регулює суспільні відносини шляхом закріплення жаданої поведінки в тих чи інших галузях права. Регулятивно-статична - це вплив права на суспільні відносини з тим, щоб встановити порядок у соціально неоднорідному суспільстві. Регулятивно-динамічна полягає в тім, що право сприяє динамічному розвитку суспільства. 2. Охоронна - право охороняє певну систему суспільних відносин, впливає на суспільні відносини з метою недопущення скоєння правопорушень. Наприклад, крадіжка, хуліганство є злочинами, за які передбачена кримінальна відповідальність. Встановленням покарань за кримінальні злочини держава забезпечує охорону суспільства.
ПРАВОВІ НОРМИ: ПОНЯТТЯ, ОЗНАКИ, СТРУКТУРА ТА ВИДИ НОРМА ПРАВА – це загальнообов’язкове, формально визначене правило поведінки, встановлене або санкціоноване державою, що забезпечується нею для регулювання суспільних відносин.
ОЗНАКИ НОРМ ПРАВА: 1) мають державно-владну природу; 2) мають загальнообов’язковий характер; 3) формально визначені; 4) розраховані на невизначену кількість суспільних відносин (не мають разового характеру);
5) адресовані неперсоніфікованому колу суб'єктів (тобто регулюють відносини поза залежністю від того, хто є учасником: ними стають усі ті, хто попадає у певну ситуацію); 6) діють у часі та просторі безперервно; 7) чинність дії правової норми припиняється або скасовується уповноваженими суб'єктами; 8) забезпечені державною підтримкою, державним захистом, силою державного примусу.
Стаття нормативно-правового акта виступає зовнішньою формою норми права і нормативно-правового припису. Стаття нормативно-правового акта і норма права часто збігаються, коли структурні елементи норми права відображені в статті закону. Проте не завжди в статті викладаються всі елементи норми права. Норма права має свою внутрішню структуру, що виражається в її внутрішньому поділі на окремі елементи, зв'язані між собою: гіпотезу, диспозицію, санкцію. ГІПОТЕЗА - це частина норми права, що містить умови, обставини, з настанням яких можна чи необхідно застосувати правило, викладене в диспозиції. ДИСПОЗИЦІЯ - це частина норми, що містить суб'єктивні права та юридичні обов'язки, тобто саме правило поведінки. САНКЦІЯ - частина норми права, у якій приведені юридичні наслідки виконання чи невиконання правила поведінки, зазначеного в диспозиції. Стаття закону може містити гіпотезу, диспозицію і санкцію, а може містити лише диспозицію і санкцію. Існують правові норми, що складаються з однієї диспозиції.
ВИДИ ПРАВОВИХ НОРМ Залежно від галузі права: - конституційні; - цивільні; - кримінальні; - адміністративні; - трудові та ін. За характером диспозиції: - диспозитивні (регулятивні) норми наділяють суб'єктів суспільних відносин певними правами й обов'язками. Вони норми містять розпорядження, що надають учасникам суспільних відносин права і визначають обов'язки, що покладають на них. Тим самим їх поведінка регулюється як би прямо; - імперативні (охоронні) встановлюють і регламентують міри юридичної відповідальності й інші примусові міри захисту суб'єктивних прав. Регулювання поведінки людей здійснюється як би побічно. Це кримінально-правові, цивільно-правові, адміністративні і дисциплінарні норми.
За функціями у правовому регулюванні: - матеріальні (наприклад, норми кримінального, цивільного, адміністративного права); - процесуальні (кримінально-процесуальні, цивільно-процесуальні, адміністративно-процесуальні). ДЖЕРЕЛА (ФОРМИ) ПРАВА ДЖЕРЕЛА (ФОРМИ) ПРАВА - способи юридичного виразу права, його організація в належну юридичну оболонку. Іншими словами, в юридичній науці під джерелом права розуміється форма зовнішнього втілення і закріплення юридичних норм, а саме, офіційні документи (закони, укази, постанови), у яких закріплюються правові норми. Будучи вираженими в цих актах, юридичні норми здобувають формальну визначеність і загальнообов'язковий характер, забезпечувані примусовими заходами. Існують такі джерела права: правові звичаї, правові (судові) прецеденти, нормативні договори, нормативно-правові акти Усі ці джерела права мають офіційний характер, вони визнаються і забезпечуються державою. 1) Правовий звичай - це санкціоноване державою звичаєве правило поведінки загального характеру. Це санкціоноване державою правило поведінки, що склалося в результаті тривалого повторення людьми визначених дій, завдяки чому закріпилася як стійка норма. Приклад: Закони 12 Таблиць, Др. Рим. В даний час звичай майже втратив своє значення. 2) Правовий (судовий) прецедент - це рішення компетентного органу держави, якому надається формальна обов'язковість під час вирішення всіх наступних аналогічних судових справ. Правовий (юридичний) прецедент - це судове чи адміністративне рішення по конкретній справі, якій держава надає загальнообов'язкового значення. Це норма права, що склалася в результаті практики вирішення аналогічних справ. Суть судового прецеденту полягає в тому, що раніше прийняте рішення державного органа (судового чи адміністративного) по конкретній справі має силу правової норми при наступному вирішенні аналогічних справ. Прецедентна система практикується у Великобританії, США. 3) Нормативно-правовий договір – це письмовий документ, у якому загальні правила поведінки встановлюються за домовленістю декількох суб’єктів (наприклад, колективний договір у трудовому праві); 4) Релігійно-правові норми – релігійні норми, яким держава надала загальнообов’язкового характеру (у Ватикані, мусульманських країнах); 5) Нормативно-правовий акт - це виданий у встановленому порядку уповноваженим на те державним органом акт правотворчості, що встановлює, змінює або скасовує правові норми. Іншими словами, це рішення компетентних суб'єктів, що виноситься в установленому законом порядку, має загальний характер, зовнішній вигляд офіційного документа в письмовій формі, забезпечується державою та породжує юридичні наслідки.
ОЗНАКИ НОРМАТИВНО-ПРАВОВОГО АКТА: 1) Вміщує в собі норми права. 2) Це офіційний державний документ, що має обов'язкові атрибути: назву (закон, постанова, указ), найменування органа, що прийняв акт (Верховна Рада, КМУ, Президент України). 3) Юридичні норми в нормативно-правових актах групуються в розділи, глави, статті. ВИДИ НОРМАТИВНО-ПРАВОВИХ АКТІВ Нормативно-правові акти підрозділяють на закони і підзаконні нормативно-правові акти. ЗАКОН - це нормативно-правовий акт, що має вищу юридичну силу, видається законодавчими органами і регулює найважливіші суспільні відносини в країні. Основним законом держави є Конституція. ОЗНАКИ ЗАКОНУ 1) закон видається, змінюється або скасовується виключно спеціальним органом законодавчої влади (ВРУ); 2) підзаконні нормативно-правові акти повинні прийматись відповідно до законів; 3) у разі колізій між нормами закону та підзаконного нормативно-правового акту діють норми закону; 4) закон регулює найбільш важливі суспільні відносини.
|
||||||
Последнее изменение этой страницы: 2016-09-20; просмотров: 455; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.116.36.192 (0.011 с.) |