Санкції за порушення у сфері обігу готівки

Мінімуми

Розмір прожиткового мінімуму на 2013 рік, грн	з 01.01	з 01.12
Працездатні особи
Особи, які втратили працездатність
Діти віком до 6 років
Діти віком від 6 до 18 років
Загальний показник
Розмір мінімальної зарплати на 2013 р.
Розмір погодинної мін. зарплати на 2013 р.	6,88	7,3
Розмір ПСП, що діє протягом 2013 року	573,5 грн
Розмір доходу для застосування ПСП протягом 2013 року	1610 грн
Неоподатковуваний мінімум 17 грн застосовується для сплати держмита, визначення штрафів тощо.

Податкова соціальна пільга з ПДФО (ПСП з ПДФО) у 2013 році*

Податкова соціальна пільга з ПДФО (ПСП з ПДФО)
Категорії осіб, що можуть скористатись правом зменшення суми місячного оподатковуваного доходу у вигляді зарплати на суму ПСП з ПДФО (п.169 ПКУ)	Розмір ПСП з ПДФО (у відсотках до загального розміру ПСП у 2013 році*)	Сума ПСП з ПДФО, грн	Граничний розмір доходу для застосування податкової соціальної пільги, грн.**
Для будь-якого платника податку (пп. 169.1.1 ПКУ)	100%	573,50
Для платника податку, який утримує двох чи більше дітей віком до 18 років, - у розрахунку на кожну таку дитину (пп.169.1.2 ПКУ)	100%	573,50*кількість дітей	1610*кількість дітей
Для платника податку, який (пп. "а", "б" пп.169.1.3 ПКУ): а) є одинокою матір'ю (батьком), вдовою (вдівцем) або опікуном, піклувальником - у розрахунку на кожну дитину віком до 18 років; б) утримує дитину-інваліда - у розрахунку на кожну таку дитину віком до 18 років;	150 %	860,25*кількість дітей	1610*кількість дітей
Для платника податку, який (пп. "в"-"е" пп.169.1.3 ПКУ): в) є особою, віднесеною законом до першої або другої категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, включаючи осіб, нагороджених грамотами Президії Верховної Ради УРСР у зв'язку з їх участю в ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи; г) є учнем, студентом, аспірантом, ординатором, ад'юнктом; ґ) є інвалідом I або II групи, у т.ч. з дитинства, крім інвалідів, пільга яким визначена пп. "б" пп. 169.1.4 ПКУ; д) є особою, якій присуджено довічну стипендію як громадянину, що зазнав переслідувань за правозахисну діяльність, включаючи журналістів; е) є учасником бойових дій на території інших країн у період після ДСВ, на якого поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", крім осіб, визначених у пп. "б" пп. 169.1.4 ПКУ;	150 %	860,25
Для платника податку, який (пп. "а"-"ґ" пп.169.1.34 ПКУ): а) Героєм України, Героєм Радянського Союзу, Героєм Соціалістичної Праці або повним кавалером ордена Слави чи ордена Трудової Слави, особою, нагородженою чотирма і більше медалями "За відвагу"; б) учасником бойових дій під час ДСВ або особою, яка у той час працювала в тилу, та інвалідом І і ІІ групи, з числа учасників бойових дій на території інших країн у період після ДСВ, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"; в) колишнім в'язнем концтаборів, гетто та інших місць примусового утримання під час ДСВ або особою, визнаною репресованою чи реабілітованою; г) особою, яка була насильно вивезена з території колишнього СРСР під час ДСВ на територію держав, що перебували у стані війни з колишнім СРСР або були окуповані фашистською Німеччиною та її союзниками; ґ) особою, яка перебувала на блокадній території колишнього Ленінграда (Санкт-Петербург, Російська Федерація) у період з 8 вересня 1941 року по 27 січня 1944 року.	200%

* Увага! Згідно абз.8 п.1 розділу XIX Податкового кодексу до 31 грудня 2014 року для цілей застосування п.169.1.1 податкова соціальна пільга надається для будь-якого платника податку в розмірі, що дорівнює 50% розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року (1147 грн*50% = 573,50 грн)

** Відповідно до абз. 1 пп. 169.4.1 ПКУ ПСП застосовується до доходу, нарахованого на користь платника податку протягом звітного податкового місяця як заробітна плата (інші прирівняні до неї відповідно до законодавства виплати, компенсації та винагороди), якщо його розмір не перевищує суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень. При цьому граничний розмір доходу, який дає право на отримання ПСП одному з батьків у випадку та у розмірі, передбачених підпунктом 169.1.2 пункту 169.1 цієї статті, визначається як добуток суми, визначеної в абзаці першому цього підпункту, та відповідної кількості дітей.

Мінімальні розміри статутних капіталів господарських товариств у 2013 р.

Вид товариства	Статутний капітал
Акціонерне товариство	1250 мінімальних заробітних плат
З 1.01.2013 по 30.11.2013	1 433 750
З 1.12.2013 по 31.12.2013	1 522 500

Щодо повного та командитного товариств, товариства з обмеженою відповідальністю та товариства з додатковою відповідальністю, то мінімальні розміри їхніх статутних капіталів не обмежуються.
Для приватних підприємств розмір статутного фонду не встановлено.

Cтавки податку на доходи фізичних осіб на деякі види доходів в 2013 році

Вид доходу	Ставка податку	Стаття (пункт, підпункт) р. IV ПКУ
Доходи, одержані, у тому числі, але не виключно, у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які виплачуються (надаються) платникові у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами: — у розмірі, що за звітний податковий місяць не перевищує 10-кратний розмір МЗП (11470 грн.) — у розмірі, що за звітний податковий місяць перевищує 10-кратний розмір МЗП (11470 грн.)	15% 17%	абз. 1 п. 167.1 абз. 2 п. 167.1
Заробітна плата шахтарів-працівників, працівників шахтобудівних підприємств, які зайняті на підземних роботах повний робочий день та 50% і більше робочого часу на рік, а також працівників державних воєнізованих аварійно-рятувальних служб (формувань) — за Списком №1	10%	п. 167.4
Доходи громадян, отримані протягом року від провадження незалежної професійної діяльності	15 (17)%	п. 178.2
Суми надміру витрачених коштів, отриманих на відрядження або під звіт, та не повернутих у строк	15 (17)%	п. 170.9
Доходи, отримані від надання майна в лізинг, оренду або суборенду (строкове володіння користування)	15 (17)%	п. 170.1
Кошти або вартість майна (послуг), що надаються роботодавцем як допомога на поховання платника податку, в сумі > 3220 грн	15 (17)%	пп. "б" пп. 165.1.22
Частина благодійної допомоги, що підлягає оподаткуванню з урахуванням норм п. 170.7 ПКУ	15 (17)%	п. 170.7
Дохід від здавання брухту чорних або кольорових металів	15 (17)%	абз. 2 пп. 165.1.25
Дивіденди, нараховані емітентом корпоративних прав — резидентом, що є юрособою (крім дивідендів, вказаних далі)	5%	абз. 9 п. 167.2
Дивіденди, нараховані на користь фізичних осіб (у т. ч. нерезидентів) за акціями або іншими корпоративними правами, які мають статус привілейованих або інший статус, що передбачає виплату фіксованого розміру дивідендів тощо	15 (17)%	пп. 170.5.3
Роялті	15 (17)%	пп. 170.3.1
Доходи з джерелом їх походження в Україні, що нараховуються (виплачуються) на користь нерезидентів	15 (17)%	пп. 170.10.1
Iноземні доходи	15 (17)%	пп. 170.11.1

 

 

ПОДАТОК З ДОХОДІВ ФІЗИЧНИХ ОСІБ

 

 

Стаття 167. Ставки податку

167.1. Ставка податку становить 15 відсотків бази оподаткуван­ня щодо доходів, одержаних (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 — 167.4 цієї статті), у тому числі, але не виключно у формі за­робітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які виплачуються (надаються) плат­нику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами; виграшу у державну та недержавну грошову лотерею, виграш гравця (учасника), отриманий від організатора азартної гри.

У разі якщо загальна сума отриманих платником податку у звіт­ному податковому місяці доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, перевищує десятикратний розмір мінімальної заро­бітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року, ставка податку становить 17 відсотків суми перевищення з урахуванням податку, сплаченого за ставкою, визначеною в абзаці першому цього пункту.

 

167.4. Ставка податку становить 10 відсотків бази оподаткуван­ня щодо доходу у формі заробітної плати шахтарів — працівників, які видобувають вугілля, залізну руду, руди кольорових і рідкісних ме­талів, марганцеві та уранові руди, працівників шахтобудівних під­приємств, які зайняті на підземних роботах повний робочий день та 50 відсотків і більше робочого часу на рік, а також працівників дер­жавних воєнізованих аварійно-рятувальних служб (формувань), у тому числі спеціально уповноваженого центрального органу вико­навчої влади з питань цивільного захисту, у вугільній промисловос­ті, — за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показ­ників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робо­чий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвер­дженим Кабінетом Міністрів України.

ПОДАТКОВА ДЕКЛАРАЦІЯ

 

 

49.18. Податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює:

49.18.1. календарному місяцю (у тому числі в разі сплати мі­сячних авансових внесків) — протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового)
місяця;

49.18.2. календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) — протягом 40 календарних днів, що настають за остан­нім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя);

календарному року, крім випадків, передбачених під­пунктами 49.18.4 та 49.18.5 цього пункту — протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітно­го (податкового) року.

49.20. Якщо останній день строку подання податкової декла­рації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем.

 

50.1. У разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуван­ням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у ра­ніше поданій ним податковій декларації (крім митної декларації або обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіс­лати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за
формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, як­що відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі по­даткової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені.

 

Платник податків, який до початку його перевірки контролюю­чим органом самостійно виявляє факт заниження податкового зо­бов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний:

а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму не­доплати та штраф у розмірітрьох відсотків від такої суми до по­дання такого уточнюючого розрахунку;

б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цьо­го податку, що подається за податковий період, наступний за пе­ріодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов'язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від та­кої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов'язання з цього податку.

Якщо після подачі декларації за звітний період платник подат­ків подає нову декларацію з виправленими показниками до закін­чення граничного строку подання декларації за такий самий звіт­ний період, то штрафи, визначені у цьому пункті, не застосову­ються.

 

50.2. Платник податків не має права подавати уточнюючий розрахунок до податкової декларації, поданої за період, який на дату подання уточнюючого розрахунку перевіряється відповідним контролюючим органом.

50.3. У разі якщо платник податків подає уточнюючий розраху­нок до податкової декларації, поданої за період, що перевірявся, відповідний контролюючий орган має право на проведення позапланової перевірки платника податків за відповідний період.

 

 

ШТРАФИ ПО ПОДАТКАХ

 

117.1. Неподання у строки та у випадках, передбачених цим Кодексом, заяв або документів для взяття на облік у відповідно­му органі державної податкової служби, реєстрації змін місцезнаходження чи внесення інших змін до своїх облікових даних, непо­дання виправлених документів для взяття на облік чи внесення змін, подання з помилками чи у неповному обсязі, неподання ві­домостей стосовно осіб, відповідальних за ведення бухгалтер­ського обліку та/або складення податкової звітності, відповідно до вимог встановлених цим Кодексом, — тягнуть за собою накладення штрафу на самозайнятих осіб (підприємці) у розмірі 170 гривень, на юридичних осіб, відокремлені підрозділи юридичної особи чи юридичну особу, відповідальну за нарахуван­ня та сплату податків до бюджету під час виконання договору про спільну діяльність, — 510 гривень.

У разі неусунення таких порушень або за ті самі дії, вчинені протягом року особою, до якої були застосовані штрафи за таке порушення, — тягнуть за собою накладення штрафу на самозайнятих осіб у розмірі 340 гривень, на юридичних осіб, відокремлені підрозділи юридичної особи чи юридичну особу, відповідальну за нарахуван­ня та сплату податків до бюджету під час виконання договору про спільну діяльність, — 1020 гривень.

 

 

Стаття 120. Неподання або несвоєчасне подання податкової звітності або невиконання вимог щодо внесення змін до податко­вої звітності

120.1. Неподання або несвоєчасне подання платником подат­ків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачу­вати податки, збори податкових декларацій (розрахунків), — тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом ро­ку було застосовано штраф за таке порушення, — тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

120.1.1. Неподання платником податків — фізичною особою декларації чи включення до неї перекручених (недостовірних) да­них про суми одержаних доходів, понесених витрат та якщо такі дії платника призвели до заниження суми оподатковуваного доходу - тягнуть за собою накладення на платника податків — фізичну особу штрафу у розмірі 25 відсотків від різниці між заниженою су­мою податкового зобов'язання і сумою, визначеною податковим органом.

 

120.2. Невиконання платником податків вимог, передбачених абзацом другим пункту 50.1 статті 50 цього Кодексу, щодо умов самостійного внесення змін до податкової звітності — тягне за собою накладення штрафу у розмірі 5 відсотків від су­ми самостійно нарахованого заниження податкового зобов'язан­ня (недоплати).

При самостійному донарахуванні суми податкових зобов'язань інші штрафи, передбачені цією главою Кодексу, не застосовують­ся.

126.1. У разі якщо платник податків не сплачує суми самостій­но визначеного грошового зобов'язання протягом строків, визна­чених цим Кодексом, такий платник податків притягується до від­повідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, — у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці більше 30 календарних днів, наступних за остан­нім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, — у розмі­рі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

 

121.1. Незабезпечення платником податків зберігання первин­них документів облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом строків їх зберігання (не менше 3 років) та/або ненадання платником по­датків контролюючим органам оригіналів документів чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим Кодексом,— тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 510 гривень.

Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом ро­ку було застосовано штраф за таке саме порушення, — тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень.

 

 

123.1. У разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суми податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта
оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення су­ми податку на додану вартість платника тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язан­ня, неправомірно заявленої до повернення суми бюджетного від­шкодування та/або неправомірно заявленої суми від'ємного зна­чення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємно­го значення суми податку на додану вартість;

- при повторному протягом 1095 днів визначені контролюючим органом суми податкового зобов'язання, зменшення суми бюд­жетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного зна­чення суми податку на додану вартість — тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язан­ня, неправомірно заявленої до повернення суми бюджетного від­шкодування та/або неправомірно заявленої суми від'ємного зна­чення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємно­го значення суми податку на додану вартість;

- при визначені контролюючим органом суми податкового зо­бов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вар­тість протягом 1095 днів втретє та більш е — тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 75 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язан­ня, неправомірно заявленої до повернення суми бюджетного від­шкодування та/або неправомірно заявленої суми від'ємного зна­чення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємно­го значення суми податку на додану вартість.

 

123.2. Використання платником податків (посадовими особа­ми платника податків) сум, що не сплачені до бюджету внаслідок отримання (застосування) податкової пільги, не за призначенням та/або всупереч умовам чи цілям її надання згідно із законом з питань відповідного податку, збору (обов'язкового платежу) додатково до штрафів, передбачених пунктом 123.1 цієї статті, — тягне за собою стягнення до бюджету суми податків, зборів (обов'язкових платежів), що підлягали нарахуванню без застосу­вання податкової пільги. Сплата штрафу не звільняє таких осіб від відповідальності за умисне ухилення від оподаткування.

 

ШТРАФИ ЗА ПОРУШЕННЯ ПОРЯДКУ СПЛАТИ ЄДИНОГО ВНЕСКУ У разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах,
визначених цією статтею.

Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.

 

Територіальний орган Пенсійного фонду надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

У разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом Пенсійного фонду, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів з дня надходження узгодженої вимоги, територіальний орган Пенсійного фонду надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки.

 

За рахунок сум, що надходять від платника єдиного внеску або від державної виконавчої служби, погашаються суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх
виникнення. У разі якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення.

 

САНКЦІЇ ЗА ПОРУШЕННЯ У СФЕРІ ОБІГУ ГОТІВКИ

Порушення	Штрафна санкція	Коментар
Перевищення встановлених лімітів залишку готівки в касі	Двократний розмір суми виявленої понадлімітної готівки за кожний день	Готівкові кошти не вважаються понадлімітними в день їх надходження, якщо їх було здано в сумі, що перевищує встановлений ліміт каси, до обслуговуючих банків не пізніше наступного робочого дня банку або було видано для використання підприємством відповідно до законодавства (без попередньої здачі їх до банку та одночасного отримання з каси банку на визначені потреби) наступного дня на потреби, пов’язані з діяльністю підприємства. Не вважаються понадлімітними в день їх надходження і готівкові кошти, що надійшли в каси підприємств у вихідні та святкові дні і були здані в сумі, що перевищує встановлений ліміт каси, до обслуговуючих банків у наступний робочий день банку та підприємства або були видані для використання підприємством відповідно до законодавства (без попередньої здачі їх до банку та одночасного отримання з каси банку на певні потреби) наступного робочого дня на потреби, пов’язані з діяльністю підприємства (див. п. 5.10 Положення № 637). Порядок розрахунку понадлімітних сум див. на с. 12. Штраф застосовується не за разове порушення, яке призвело до перевищення ліміту, а за кожний день знаходження в касі підприємства понадлімітної суми. Виняток становлять випадки перевищення 10-тисячного обмеження: сума перевищення додається до суми готівкових коштів у касі для визначення того, чи не перевищено ліміт, одноразово
Примітка. Як показує аналіз судової практики, однією з найбільш частих причин спору щодо застосування штрафу за перевищення встановленого ліміту каси є відсутність у видаткових касових ордерах або видаткових відомостях підпису одержувача готівкових коштів. Але при цьому слід пам’ятати, що сума готівкових коштів за такими видатковими документами додається до залишку готівки в касі виключно в день, в якому оформлено зазначені видаткові документи, і в подальшому не враховується для розрахунку понадлімітних залишків готівки.
Неоприбуткування (неповне або несвоєчасне оприбуткування) у касах готівки	П’ятикратний розмір неоприбуткованої суми	Згідно з п. 2.6 Положення № 637 уся готівка, що надходить до каси, має бути своєчасно (у день отримання готівкових коштів) та в повній сумі оприбуткована шляхом урахування в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів
Примітка. У судовій практиці знайшла підтвердження позиція, згідно з якою ця санкція може застосовуватися не за будь-яке порушення порядку (правил) оприбуткування готівки в касі підприємства, а виключно в тих випадках, коли таке порушення призвело до неоприбуткування (неповного або несвоєчасного оприбуткування) готівки в касі.
Витрачання готівки з виручки від реалізації продукції (робіт, послуг) та інших касових надходжень (крім коштів, отриманих із кас установ банків) на виплати, пов’язані з оплатою праці (за винятком екстрених (невідкладних) обставин — соціальних виплат громадянам на поховання, допомогу при народженні дитини, одиноким та багатодітним матерям, на лікування в разі хвороби, компенсацій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи), за наявності податкового боргу	У розмірі здійснених виплат	Ця санкція не застосовується. Її встановлення первісно було пов’язане із закріпленням обмеження на відповідні виплати в Порядку ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженому постановою Правління НБУ від 02.02.95 р. № 21. З прийняттям Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою НБУ від 19.02.2001 р. № 72, вона також не втратила своєї актуальності: п. 2.12 зазначеного Положення передбачав, що підприємства, які мають податковий борг, здійснюють виплати, пов’язані з оплатою праці, виключно за рахунок коштів, отриманих в установах банків. Постанова № 637 такої норми вже не містить і тільки зазначає: за наявності в підприємства податкового боргу виплати готівковими грошовими коштами здійснюються з урахуванням вимог Закону № 2181 (п. 7.32). Закон № 2181 заборони на виплату заробітної плати за рахунок касових надходжень не встановлює, тому і санкція «за витрачання готівкових коштів на виплати, пов’язані з оплатою праці» застосовуватися не повинна навіть за наявності податкового боргу.
Примітка. Спірним деякий час залишалося питання про можливість застосування цієї санкції до фактів витрачання готівки на оплату праці за наявності податкового боргу в період, коли Положення № 72 ще діяло, але рішення про застосування санкції виноситься вже після його скасування. Нацбанк у цьому спорі підтримував позицію податкових органів, згідно з якою санкції повинні застосовуватися в усіх випадках здійснення відповідних виплат до 15.02.2005 р. — дати набуття чинності Положенням № 637 (див. лист НБУ від 18.12.2006 р. № 11-115/4668-13627). На думку ж судів, цей штраф міг застосовуватися тільки в період дії Положення № 72 у момент винесення податковим органом рішення про його застосування. Отже, усі рішення податкових органів про застосування зазначеного штрафу, прийняті після 15.02.2005 р., має бути визнано незаконними (див. ухвалу ВАСУ від 11.12.2007 р. № К-9661/06, від 05.02.2009 р. № К-11339/07). На сьогодні цей спір уже втратив актуальність у зв’язку із застосуванням до «готівкових» штрафів, передбачених ст. 250 ГКУ строків давності (докладніше див. на с. 33).
Перевищення встановлених строків використання виданої під звіт готівки, а також видача готівкових коштів під звіт без повного звіту за раніше видані кошти	25 % виданих під звіт сум – на підприємство, 15% - на підзвітну особу + податок на доходи фізичних осіб (15%)	Видача готівки під звіт на закупівлю сільськогосподарської продукції та заготівлю вторсировини, крім металобрухту, дозволяється на строк не більше 10 робочих днів із дня такої видачі, а на всі інші виробничі (господарські) потреби — на строк не більше 2 робочих днів, уключаючи день отримання готівки під звіт (п. 2.11 Положення № 637). У ситуації, коли працівник разом із коштами на відрядження отримав кошти на госппотреби (наприклад, на придбання матеріалів під час відрядження), загальний строк повернення невикористаних коштів становить 5 банківських дні після повернення з відрядження
Проведення готівкових розрахунків без видачі одержувачем коштів платіжного документа(товарного або касового чеку, квитанції до прибуткового ордера, іншого письмового документа),що підтверджує сплату покупцем готівкових коштів	У розмірі сплачених коштів	Цей штраф застосовується до покупця, зокрема, до підприємства, у касі якого при перевірці виявляються затверджені авансові звіти підзвітних осіб, згідно з якими таким особам зараховано (виплачено) суми готівки, не підтверджені відповідними розрахунковими документами
Примітка. Суди поширюють цю норму на відносини між суб’єктом господарювання — продавцем та покупцем, виходячи при цьому з того, що наведений в абз. шостому ст. 1 Указу № 436/95 перелік документів не є вичерпним. Такими документами можуть бути не тільки товарний чи касовий чек, квитанція до прибуткового ордера, а й інші документи, що підтверджують факт сплати покупцем готівкових коштів
Використання отриманих в установі банку готівкових коштів не за цільовим призначенням	У розмірі витрачених готівкових коштів	Цей штраф не застосовується до фактів нецільового використання готівкових коштів, що мали місце після 15.02.2005 р. Незастосування цього штрафу обґрунтовується положеннями Цивільного кодексу України, згідно з яким суб’єкти господарювання можуть вільно розпоряджатися власними коштами, що знаходяться на їх банківських рахунках, і банки не мають права визначати і контролювати напрями використання грошових коштів клієнта (ст. 1066, 1067, 1068, 1074). Крім того, з прийняттям Положення № 637 вимогу про цільове використання коштів, яка раніше встановлювалося Порядком № 21 і згодом Положенням № 72, було скасовано (див. листи НБУ від 13.04.2005 р. № 11-113/1228-3747, від 01.04.2005 р. № 11-113/1077-3214, від 01.03.2005 р. № 11-111/680-1907 тощо). До фактів нецільового використання готівки, що мали місце до 15.02.2005 р., штрафи також уже не може бути застосовано через закінчення строків давності, передбачених ст. 250 ГКУ (див. на с. 33)

 

Максимальний розмір заробітної плати, з якої сплачуються страхові внески*

Термін дії	Розмір
01.01.2012 - 31.03.2012	18241 грн.
01.04.2012 - 30.06.2012	18598 грн.
01.07.2012 - 30.09.2012	18734 грн.
01.10.2012 - 30.11.2012	19006 грн.
01.12.2012 - 31.12.2012	19278 грн.
01.01.2013 - 30.11.2013	19499 грн.
01.12.2013 - 31.12.2013	20706 грн.

* З 01.10.2011 р. максимальна величина бази нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування дорівнює сімнадцяти розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб (п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону № 2464-VI).

Мінімуми

Розмір прожиткового мінімуму на 2013 рік, грн	з 01.01	з 01.12
Працездатні особи
Особи, які втратили працездатність
Діти віком до 6 років
Діти віком від 6 до 18 років
Загальний показник
Розмір мінімальної зарплати на 2013 р.
Розмір погодинної мін. зарплати на 2013 р.	6,88	7,3
Розмір ПСП, що діє протягом 2013 року	573,5 грн
Розмір доходу для застосування ПСП протягом 2013 року	1610 грн
Неоподатковуваний мінімум 17 грн застосовується для сплати держмита, визначення штрафів тощо.

Податкова соціальна пільга з ПДФО (ПСП з ПДФО) у 2013 році*

Податкова соціальна пільга з ПДФО (ПСП з ПДФО)
Категорії осіб, що можуть скористатись правом зменшення суми місячного оподатковуваного доходу у вигляді зарплати на суму ПСП з ПДФО (п.169 ПКУ)	Розмір ПСП з ПДФО (у відсотках до загального розміру ПСП у 2013 році*)	Сума ПСП з ПДФО, грн	Граничний розмір доходу для застосування податкової соціальної пільги, грн.**
Для будь-якого платника податку (пп. 169.1.1 ПКУ)	100%	573,50
Для платника податку, який утримує двох чи більше дітей віком до 18 років, - у розрахунку на кожну таку дитину (пп.169.1.2 ПКУ)	100%	573,50*кількість дітей	1610*кількість дітей
Для платника податку, який (пп. "а", "б" пп.169.1.3 ПКУ): а) є одинокою матір'ю (батьком), вдовою (вдівцем) або опікуном, піклувальником - у розрахунку на кожну дитину віком до 18 років; б) утримує дитину-інваліда - у розрахунку на кожну таку дитину віком до 18 років;	150 %	860,25*кількість дітей	1610*кількість дітей
Для платника податку, який (пп. "в"-"е" пп.169.1.3 ПКУ): в) є особою, віднесеною законом до першої або другої категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, включаючи осіб, нагороджених грамотами Президії Верховної Ради УРСР у зв'язку з їх участю в ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи; г) є учнем, студентом, аспірантом, ординатором, ад'юнктом; ґ) є інвалідом I або II групи, у т.ч. з дитинства, крім інвалідів, пільга яким визначена пп. "б" пп. 169.1.4 ПКУ; д) є особою, якій присуджено довічну стипендію як громадянину, що зазнав переслідувань за правозахисну діяльність, включаючи журналістів; е) є учасником бойових дій на території інших країн у період після ДСВ, на якого поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", крім осіб, визначених у пп. "б" пп. 169.1.4 ПКУ;	150 %	860,25
Для платника податку, який (пп. "а"-"ґ" пп.169.1.34 ПКУ): а) Героєм України, Героєм Радянського Союзу, Героєм Соціалістичної Праці або повним кавалером ордена Слави чи ордена Трудової Слави, особою, нагородженою чотирма і більше медалями "За відвагу"; б) учасником бойових дій під час ДСВ або особою, яка у той час працювала в тилу, та інвалідом І і ІІ групи, з числа учасників бойових дій на території інших країн у період після ДСВ, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"; в) колишнім в'язнем концтаборів, гетто та інших місць примусового утримання під час ДСВ або особою, визнаною репресованою чи реабілітованою; г) особою, яка була насильно вивезена з території колишнього СРСР під час ДСВ на територію держав, що перебували у стані війни з колишнім СРСР або були окуповані фашистською Німеччиною та її союзниками; ґ) особою, яка перебувала на блокадній території колишнього Ленінграда (Санкт-Петербург, Російська Федерація) у період з 8 вересня 1941 року по 27 січня 1944 року.	200%

* Увага! Згідно абз.8 п.1 розділу XIX Податкового кодексу до 31 грудня 2014 року для цілей застосування п.169.1.1 податкова соціальна пільга надається для будь-якого платника податку в розмірі, що дорівнює 50% розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року (1147 грн*50% = 573,50 грн)