Тема 10. Управління розвитком і рухом персоналу організації

174. Процес безперервного навчання працівників, управління діловою кар’єрою персоналу, планування і підготовка кадрового резерву – це:

а) ділова кар’єра;

б) професійне навчання;

в) оцінювання персоналу;

г) розвиток персоналу.

 

175. Індивідуальна послідовність змін у праці особистості, що обумовлена зміною її становища на вертикальній шкалі складності праці або соціальній дробині робочих місць, посад – це:

а) трудова кар’єра;

б) ділова кар’єра;

в) професійна кар’єра;

г) професійно-кваліфікаційне просування.

 

176. Переміщення в іншу функціональну сферу передбачає:

а) професійне зростання;

б) професійна кар’єра;

в) горизонтальний напрямок внутрішньоорганізаційної кар’єри;

г) вертикальний напрямок внутрішньоорганізаційної кар’єри.

 

177. Переміщення на інший щабель структурної ієрархії передбачає:

а) професійне зростання;

б) професійна кар’єра;

в) горизонтальний напрямок внутрішньоорганізаційної кар’єри;

г) вертикальний напрямок внутрішньоорганізаційної кар’єри.

 

178. Наближення працівника до керівництва підприємства передбачає:

а) вертикальна кар’єра;

б) горизонтальна кар’єра;

в) доцентрова кар’єра;

г) ступінчаста кар’єра.

 

179. Який вид кар’єри характеризується тим, що працівник у процесі своєї професійної діяльності проходить різні стадії розвитку: навчання, наймання на роботу, професійне зростання, підтримка індивідуальних професійних здібностей, вихід на пенсію?

а) професійна кар’єра;

б) ситуаційна кар’єра;

в) системна кар’єра;

г) внутрішньоорганізаційна кар’єра.

 

180. Про яку модель кар’єри йде мова: «цілеспрямоване професійне зростання за попередньо складним планом»?

а) професійна кар’єра;

б) ситуаційна кар’єра;

в) системна кар’єра;

г) внутрішньоорганізаційна кар’єра.

 

181. Існують такі типові моделі ділової кар’єри:

а) «трамплін», «сходи», «дерево», «перетин шляхів»;

б) «сходи», «спуск», «змія», «павутиння»;

в) «трамплін», «сходи», «змія», «роздоріжжя»;

г) «вертикальна», «горизонтальна», «ступінчаста», «місткова».

 

182. Модель ділової кар’єри «змія» передбачає:

а) виключно горизонтальне переміщення;

б) виключно вертикальне переміщення;

в) горизонтально-вертикальне переміщення;

г) відцентрове переміщення.

 

183. Плавна вертикальна кар’єра до досягнення найвищої посади з наступним виходом на пенсію – це:

а) «сходи»;

б) «змія»;

в) «роздоріжжя»;

г) «трамплін».

 

184. Горизонтальне переміщення з однієї посади на іншу при відносно недовгому терміну перебування на кожній – це:

а) «сходи»;

б) «змія»;

в) «роздоріжжя»;

г) «трамплін».

 

185. Вертикальні і горизонтальні кадрові переміщення за наслідками періодичної атестації – це:

а) «сходи»;

б) «змія»;

в) «роздоріжжя»;

г) «трамплін».

 

186. Поступова вертикальна кар’єра з чітко визначеним періодом перебування на кожній посаді – це:

а) «сходи»;

б) «змія»;

в) «роздоріжжя»;

г) «трамплін».

 

187. Кар’єру працівників можна поділити на такі етапи:

а) початковий, становлення, консолідації, завершення;

б) становлення, збереження, завершення, пенсійний, заключний;

в) попередній, становлення, просування, збереження, завершення, пенсійний;

г) первинний, вторинний, етап консолідації, пенсійний.

 

188. Мотив ділової кар’єри, при якому людина прагне незалежності, бажає мати можливість робити все по своєму носить назву:

а) потреба в першості;

б) автономія;

в) управлінська компетентність;

г) підприємницька креативність.

 

189. За якого мотиву ділової кар’єри людьми керує прагнення створювати або організовувати щось нове, займатися творчістю?

а) потреба в першості;

б) автономія;

в) управлінська компетентність;

г) підприємницька креативність.

 

190. Мотив ділової кар’єри, при якому людина ставить перед собою завдання інтегрувати потреби особистості і родини, одержати цікаву, досить високооплачувану роботу, що надає право переміщення, розпоряджання своїм часом – це:

а) стиль життя;

б) безпека і стабільність;

в) матеріальний добробут;

г) підприємницька креативність.

 

191. Суб’єктивним чинником кар’єрного просування є:

а) вища точка кар’єри;

б) показник рівня позиції;

в) внутрішня мотивація;

г) показник потенційної мобільності.

 

192. Об’єктивним чинником кар’єрного просування є:

а) наполегливість;

б) ставлення до роботи;

в) вміння подати себе;

г) тривалість кар’єри.

 

193. Про який тип кар’єри йде мова, якщо людина рухається вперед завдяки обставинам, що склалися в організації й суспільстві?

а) традиційна;

б) суперавантюрна;

в) авантюрна;

г) перетворююча.

 

194. Визначте тип кар’єри людини за її поведінкою: «людина переміщується в межах одного і того ж рівня і класу управління тільки для задоволення власних інтересів»:

а) прагматична;

б) традиційна;

в) випадкова;

г) сумісна.

 

195. Визначте тип кар’єри людини за її поведінкою: «людина постійно пристосовується до змін»:

а) послідовно-кризова;

б) суперавантюрна;

в) традиційна;

г) прагматична.

 

196. Залежно від об’єктивних умов внутрішньоорганізаційна кар’єра може бути:

а) вертикальною або горизонтальною;

б) висхідною або нисхідною;

в) швидкою або повільною;

г) перспективною або тупиковою.

 

197. Динамічність кар’єри керівника визначають такі параметри:

а) освіта, кваліфікація, вік;

б) максимально можлива в організації позиція кар’єри, кваліфікація;

в) внутрішня мотивація, наполегливість;

г) потенціал просування, рівень поточної професійної компетенції.

 

198. Позиція кар’єри при високому потенціалі просування та низькому рівні поточної професійної компетенції:

а) «сухостій»;

б) «новачки»;

в) «зірки»;

г) «тверді середняки».

 

199. Позиція кар’єри при низькому потенціалі просування та низькому рівні поточної професійної компетенції:

а) «сухостій»;

б) «новачки»;

в) «зірки»;

г) «тверді середняки».

 

200. Позиція кар’єри при низькому потенціалі просування та високому рівні поточної професійної компетенції:

а) «сухостій»;

б) «новачки»;

в) «зірки»;

г) «тверді середняки».

 

201. Позиція кар’єри при високому потенціалі просування та високому рівні поточної професійної компетенції:

а) «сухостій»;

б) «новачки»;

в) «зірки»;

г) «тверді середняки».

 

202. Комплекс заходів, що здійснюються кадровою службою підприємства, з планування, організації, мотивації і контролю службового зростання персоналу, виходячи з його цілей, потреб, можливостей, здібностей та схильностей, а також виходячи із цілей, потреб, можливостей і соціально-економічних умов підприємства – це:

а) управління персоналом;

б) управління розвитком персоналу;

в) управління трудовою адаптацією;

г) управління кар’єрою персоналу.

 

203. Систематичний процес формування у працівників підприємства теоретичних знань, умінь та професійних навичок, необхідних для виконання роботи – це:

а) професійне навчання;

б) професійний розвиток;

в) професійна освіта;

г) ротація.

 

204. Безпосередню відповідальність за процес навчання працівників несуть:

а) вище керівництво;

б) менеджери середньої ланки;

в) лінійні керівники;

г) функціональні керівники.

 

205. Здобуття професійно-технічної освіти особами, які раніше не мали робочої професії або спеціальності, що забезпечує відповідний рівень професійної кваліфікації, необхідний для продуктивної трудової діяльності у підприємстві – це:

а) первинна професійна підготовка;

б) перепідготовка;

в) підвищення кваліфікації;

г) дистанційне навчання.

 

206. Навчання, спрямоване на розвиток і удосконалення знань, умінь і навичок у конкретному виді спеціальної діяльності, обумовлене постійною зміною змісту праці, удосконаленням техніки, технології, організації виробництва і посадовими переміщеннями – це:

а) первинна професійна підготовка;

б) перепідготовка;

в) підвищення кваліфікації;

г) дистанційне навчання.

 

207. Професійно-технічне або вище навчання, спрямоване на оволодіння іншою професією (спеціальністю) працівниками або фахівцями з вищою освітою, які вже здобули первинну професійну підготовку у професійно-технічних або інших навчальних закладах – це:

а) первинна професійна підготовка;

б) перепідготовка;

в) підвищення кваліфікації;

г) дистанційне навчання.

 

208. До методів професійного навчання, які здійснюються безпосередньо на робочому місці відносять:

а) лекції;

б) консультування;

в) тренінги;

г) рольові ігри.

 

209. До методів професійного навчання, які здійснюються поза робочим місцем відносять:

а) дискусії та обговорення;

б) наставництво;

в) ротацію;

г) навчальне заміщення.

 

210. Модель внутрішньоорганізаційної кар’єри, що здійснюється у формі ротації і збагачення праці:

а) вертикальна кар’єра;

б) горизонтальна кар’єра;

в) ступінчаста кар’єра;

г) доцентрова кар’єра.

 

211. Цілеспрямований вплив на процес руху персоналу з метою забезпечення стабільності колективу підприємства, з одного боку, і максимальної реалізації трудового потенціалу працівників з іншого – це:

а) управління кар’єрою персоналу;

б) управління трудовою адаптацією;

в) управління мобільністю персоналу;

г) професійне навчання персоналу.

 

212. Відношення кількості звільнених працівників з підприємства за певний період до середньооблікової чисельності працівників за цей же період – це:

а) коефіцієнт обороту кадрів з прийняття;

б) коефіцієнт обороту кадрів зі звільнення;

в) коефіцієнт загального обороту кадрів;

г) коефіцієнт плинності кадрів.

 

213. Відношення кількості працівників, які звільнилися з підприємства протягом певного періоду (за мінусом неминуче звільнених) до середньооблікової чисельності працівників за цей же період – це:

а) коефіцієнт обороту кадрів з прийняття;

б) коефіцієнт обороту кадрів зі звільнення;

в) коефіцієнт стабільності кадрів;

г) коефіцієнт плинності кадрів.

 

214. Відношення чисельності працівників за стажем роботи на підприємстві більше одного року (за певний період) до середньооблікової чисельності працівників за відповідний період – це:

а) коефіцієнт обороту кадрів з прийняття;

б) коефіцієнт обороту кадрів зі звільнення;

в) коефіцієнт стабільності кадрів;

г) коефіцієнт плинності кадрів.

 

215. Сутність форми ротації «карусель» полягає в наступному:

а) перехід працівника на постійній основі в межах підприємства на іншу посаду або в інший підрозділ, з виконанням функцій, які значно відрізняються від колишніх;

б) перехід працівника на постійній основі в межах підприємства на іншу посаду або в інший підрозділ, з виконанням функцій, які не відрізняються від колишніх;

в) тимчасовий перехід працівника в межах підприємства на іншу посаду або в інший підрозділ, з виконанням функцій, які значно відрізняються від колишніх;

г) тимчасовий перехід працівника в межах підприємства на іншу посаду або в інший підрозділ, з виконанням функцій, які не відрізняються від колишніх.

 

216. Якісна зміна характеру роботи, що існує в таких формах як розширення відповідальності, надання великих прав у сфері розпорядження ресурсами, участь у роботі різних комітетів і спеціальних творчих груп, підвищення інформованості – це:

а) переміщення;

б) перестановка;

в) перенавчання;

г) збагачення праці.

 

217. Група керівників і фахівців, які володіють здатністю до управлінської діяльності, які відповідають вимогам, що висуваються посадою певного рангу, які пройшли процедуру відбору і систематичну цільову кваліфікаційну підготовку – це:

а) кадрова еліта;

б) кадровий резерв;

в) керівники вищого рівня управління;

г) лінійні керівники.

 

218. Група фахівців і керівників, що готуються до роботи в рамках нових напрямків (при диверсифікації виробництва, розробці нових товарів і технологій), являє собою:

а) резерв виходу з кризи;

б) резерв стабілізації;

в) резерв функціонування;

г) резерв розвитку.

 

219. До практичних методів відбору керівних кадрів до складу резерву відносять:

а) особисті бесіди;

б) ділові ігри;

в) стажування;

г) психологічне тестування.

 

220. Що з наведеного не є етапом роботи з резервом управлінських кадрів?

а) вивчення структури та ефективності роботи персоналу підприємства;

б) аналіз потреби в резерві;

в) формування і складання списку резерву;

г) підготовка кандидатів.