Державна цільова програма управління та розвитку галузі сільського господарства в Україні 


Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Державна цільова програма управління та розвитку галузі сільського господарства в Україні



Створення даної Програми дозволить визначити подальший розвиток сільського господарства, також вирішити низку проблем, які стали причиною погіршення економічного і соціального становища даної галузі.

Таким причинами, насамперед, є:

1)невідповідність програм реформування економіки сільського господарства і результатів їх виконання визначеним соціальним пріоритетам;

2)невизнання при формуванні бюджетної політики об’єктивної нерівності умов відтворення сільськогосподарського виробництва порівняно з іншими галузями і сферами діяльності, що спричинено сезонністю виробництва, залежністю від природно-кліматичних умов, довготривалістю виробничих циклів і відповідно уповільненим оборотом капіталу;

3)незадовільне законодавче забезпечення та захист прав власності селян на землю і майно;

4)недостатній рівень фінансової підтримки сільськогосподарського виробництва та соціальної сфери села;

5)недостатнє стимулювання впровадження інноваційних технологій та інвестицій в агропромислове виробництво;

6)відсутність паритетних економічних відносин між аграрним сектором та іншими галузями економіки;

7)недостатній рівень державної підтримки облаштування сільських територій;

8)передача об’єктів соціальної сфери сільськогосподарських підприємств до державної та комунальної власності без належного фінансування їх утримання;

9)відсутність умов для підвищення рівня продуктивної зайнятості, створення додаткових робочих місць у сільській місцевості та підвищення рівня доходів;

10)недостатній рівень розвитку інфраструктури аграрного ринку, тінізацією та монополізацією каналів реалізації сільськогосподарської продукції;

11)проведення неефективної державної політики щодо створення умов для розвитку кооперативних та інших некомерційних об’єднань сільськогосподарських товаровиробників у сфері заготівлі, переробки, реалізації продукції та фінансового і транспортного обслуговування товарних потоків;

12)відсутність інформаційного забезпечення сільського населення з питань господарювання в ринкових умовах.

Основною метою Програми є забезпечення життєздатності сільського господарства, його конкурентоспроможності на внутрішньому і зовнішньому ринку, гарантування продовольчої безпеки країни, збереження селянства як носія української ідентичності, культури і духовності.

Основними завданнями Програми є:

1)створення організаційно-правових та соціально-економічних умов для комплексного розвитку сільських територій, наближення та вирівнювання умов життєдіяльності міського та сільського населення;

2)підвищення рівня ефективної зайнятості, посилення мотивації сільського населення до розвитку підприємництва у сільській місцевості як основної умови підвищення рівня життя населення;

3)підтримка конкурентоспроможності аграрного сектору в умовах інтеграції України у світовий економічний простір;

4)подолання стихійності та тінізації аграрного ринку;

5)створення екологічно безпечних умов для життєдіяльності населення, збереження навколишнього природного середовища та раціонального використання природних ресурсів, особливо земель сільськогосподарського призначення.

У результаті виконання Програми передбачається:

· зберегти сільські населені пункти та забезпечити їх об`єктами соціальної інфраструктури відповідно до визначених соціальних стандартів та нормативів;

· підвищити рівень ефективної зайнятості сільського населення, рівень доходів сільського населення і середньомісячної заробітної плати працівників сільського господарства до рівня, не нижче середнього в галузях національної економіки;

· забезпечити формування ємності аграрного ринку шляхом виробництва вітчизняної сільськогосподарської продукції в обсязі, що гарантує продовольчу незалежність країни (додаток 3 до Програми);

· створити інфраструктуру внутрішнього аграрного ринку, збільшити обсяги біржової торгівлі, сформувати національну мережу оптових сільськогосподарських ринків, інформаційно-комунікативні мережі та активізувати розвиток транспортного забезпечення;

· сформувати прозорі та ефективні канали надходження продукції від виробника до споживача;

· щороку оновлювати технічну базу сільського господарства на 15 відсотків (додаток 4 до Програми);

· збільшити обсяг:

- виробництва валової продукції сільського господарства в 2015 році порівняно з 2006 роком у 1,6 раза;

- експорту сільськогосподарської продукції та продовольчих товарів (переважно з високою доданою вартістю) у два рази;

- інвестицій в аграрний сектор у два рази (додаток 5 до Програми);

- надходження податків і зборів до зведеного бюджету України у 2,5 раза (додаток 6 до Програми);

· довести обсяг частки органічної продукції у загальному обсязі валової продукції сільського господарства до 10 відсотків;

· збільшити завантаження переробних підприємств, забезпечити подальший розвиток сільськогосподарського машинобудування, зберегти робочі місця у галузях — партнерах сільського господарства;

· впровадити у практику базові агроекологічні вимоги і стандарти відповідно до регламентів ЄС;

· довести обсяг споживання населенням у 2015 році основних продуктів харчування до раціональних норм (додаток 7 до Програми).

 

Дана Програма повинна охопити такі сфери господарювання, як:

1) Розвиток транспортного сполучення та зв’язку.

Заходи щодо розвитку транспортного сполучення та зв’язку здійснюються шляхом:

· будівництва та реконструкції автомобільних доріг загального користування у сільській місцевості, завершення будівництва під’їзних доріг з твердим покриттям до сільських населених пунктів, збільшення обсягів робіт з облаштування сільських вулиць;

· забезпечення належного транспортного сполучення населених пунктів з автомобільними дорогами загального користування за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів;

· забезпечення належного транспортного сполучення населених пунктів з дорогами республіканського та загальнодержавного значення за рахунок коштів місцевих бюджетів;

· оптимізації автобусної маршрутної мережі з метою забезпечення регулярного зв’язку населених пунктів з районними та обласними центрами;

· сприяння розвиткові підприємницьких структур в організації маршрутних пасажирських та вантажних перевезень у сільській місцевості;

· забезпечення сільського населення загальнодоступними телекомунікаційними послугами, комп’ютеризації сільських рад та вільного доступу до Інтернету.

 

2) Розвиток житлового будівництва та комунального господарства.

У сфері житлового будівництва та комунального господарства передбачається:

· забезпечити збереження та упорядкування державного, комунального та приватного житлового фонду, реконструкцію та будівництво нового, більш комфортабельного житла;

· збільшити обсяг будівництва житла в сільській місцевості, надання довгострокових пільгових кредитів індивідуальним сільським забудовникам;

· забезпечити упорядження сільських садиб з урахуванням нових стандартів забудови сільських територій, поліпшити їх забезпечення засобами зв'язку, електро-, газо-, тепло- та централізованого водопостачання і водовідведення;

· створити на місцевому рівні належну базу для експлуатації переданих у комунальну власність житлових будинків з її фінансовим, кадровим та матеріально-технічним забезпеченням;

· здійснити побудову необхідної інфраструктури для надання сільському населенню житлово-комунальних послуг, поліпшення якості таких послуг.

 

3) Розвиток аграрного ринку.

У результаті виконання заходів, передбачених Програмою, у 2015 році очікується забезпечити виробництво:

-м’яса — у 2,1 раза більше, молока — в 1,4, плодів, ягід і винограду —
у три, овочів і баштанних культур у — 1,3 раза порівняно з
2005 роком;

-зерна — в обсязі 50 млн. тонн, цукрових буряків — 25, олійних
культур — 15, овочів — 8, картоплі — 18, плодів і ягід — 3,2, винограду — 0,8, молока — 20, м’яса — 5,1 млн. тонн, яєць — 17 млрд. штук, що гарантуватиме досягнення науково обґрунтованих норм споживання харчових продуктів та підтримку ефективного експортного потенціалу.

Зокрема, розвиток аграрного ринку передбачає:

А)Розвиток рослинництва

Розвиток рослинництва здійснюється шляхом:

· впровадження ринкових методів регулювання виробництва продукції рослинництва з урахуванням балансу попиту і пропонування;

· раціонального розміщення та поглиблення спеціалізації і концентрації виробництва продукції рослинництва у природно-економічних зонах країни з удосконаленням механізму надання державної підтримки;

· запровадження механізму надання сільськогосподарським виробникам державної підтримки, спрямованої на забезпечення здійснення посівів сільськогосподарських культур насінням сортів і гібридів високих репродукцій, дотримання вимог сучасних технологій;

· підтримки великотоварного виробництва рослинницької продукції через стимулювання створення партнерських об’єднань власників земельних часток (паїв);

· стимулювання ведення органічного сільського господарства;

Б)Землеустрій та державний земельний кадастр

Завдання щодо забезпечення розвитку земельних відносин виконуються шляхом удосконалення державного земельного кадастру, розвитку рекреаційного та оздоровчого землекористування, землевпорядкування сільських територій, охорони та підвищення родючості ґрунтів, удосконалення системи моніторингу земель, розвитку меліорації земель, формування ринку земель сільськогосподарського призначення.

Для забезпечення комплексного землеустрою сільських територій і сільськогосподарських землеволодінь і землекористувань, удосконалення державного земельного кадастру передбачається:

· провести інвентаризацію сільськогосподарських землеволодінь і землекористувань;

· підготувати методики та провести дослідження агроекологічного стану земель сільськогосподарського призначення;

· розробити рекомендації щодо раціонального розміщення сільськогосподарського виробництва залежно від якості ґрунтів;

· забезпечити організацію землеволодінь та землекористувань сільськогосподарських підприємств, фермерських та селянських господарств з урахуванням їх оптимальних розмірів і вимог еколого-ландшафтної організації території;

· здійснити природоохоронні заходи, включаючи агролісомеліоративні та протиерозійні;

· провести оцінку земельно-ресурсного, рекреаційного та оздоровчого потенціалу;

· здійснити консервацію малопродуктивних, деградованих та техногенно забруднених земель;

· забезпечити укрупнення земельних ділянок шляхом об’єднання земельних часток (паїв), створення кооперативів та інших партнерських об’єднань;

· вжити заходів до відновлення меліорованих земель;

· забезпечити виконання вимог законодавства щодо дотримання порядку виділення земельних ділянок власникам земельних часток (паїв);

· забезпечити реалізацію у повному обсязі прав власників земельних ділянок, земельних часток (паїв) та суб’єктів господарювання в частині посилення відповідальності за дотримання умов договорів оренди та їх державну реєстрацію;

· створити нормативно-правову базу та систему автоматизованого ведення державного земельного кадастру;

· уточнити з урахуванням ринкових умов сільськогосподарського виробництва методики бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земель;

· удосконалити порядок обліку земель з урахуванням кількісних і якісних показників та забезпечити їх цільове використання.

В)Охорона і підвищення родючості ґрунтів, екологізація сільськогосподарського виробництва

Державна політика спрямовується на вирішення питань забезпечення охорони земель, підвищення родючості ґрунтів та екологічної безпеки сільських територій шляхом здійснення комплексу заходів відповідно до проектів землеустрою, які передбачають:

· оптимізацію структури посівних площ і сівозміни з метою підвищення продуктивності сільськогосподарських угідь, запобігання ерозійним процесам та відтворення родючості ґрунтового покриву;

· розширення застосування ґрунтозахисних технологій обробітку ґрунту;

· здійснення заходів щодо запобігання забрудненню ґрунтів важкими металами, промисловими відходами, пестицидами та іншими агрохімікатами;

· проведення хімічної меліорації ґрунтів для підвищення їх родючості;

· здійснення державного контролю за проведенням заходів з охорони та відтворення родючості ґрунтів;

· підвищення відповідальності власників землі та землекористувачів за раціональне використання і охорону земель;

· стимулювання вилучення з інтенсивного використання деградованих, малопродуктивних та техногенно забруднених сільськогосподарських угідь;

· формування екомережі як ефективного механізму збереження ландшафтного біорізноманіття.

Г) Удосконалення системи моніторингу земель

Система моніторингу земель передбачає своєчасне виявлення зміни стану земель, їх оцінку, відтворення та ліквідацію наслідків негативних процесів.

Відповідно до законодавства система моніторингу земель удосконалюється шляхом:

· обов’язкового здійснення агрохімічного обстеження ґрунтів, контролю за зміною їх якісного стану, проведення агрохімічної паспортизації земельних ділянок;

· проведення оцінки потенційних ризиків та шкоди, заподіяної земельним ресурсам внаслідок надзвичайних ситуацій природного та техногенного характеру;

· удосконалення стандартів і нормативів у галузі використання та охорони земель, у тому числі охорони та відтворення родючості ґрунтів.

Е) Меліорація земель

З метою підвищення рівня використання потенційних можливостей меліорованих земель передбачається:

· забезпечити ефективне функціонування меліораційної системи;

· створити умови для забезпечення господарств, що провадять діяльність із зрошувального землеробства, високопродуктивною поливною технікою;

· створити системи регулювання водно-повітряного режиму ґрунтів в умовах осушення.

До 2020 року передбачається поетапно відновити і реконструювати зрошувальні та осушувальні системи на площі відповідно 2 і 2,3 млн. гектарів.

Є)Формування ринку земель сільськогосподарського призначення

Для подальшої оптимізації землеволодінь і землекористувань, підвищення ефективності використання земельних ресурсів, забезпечення реалізації конституційних прав власності на землю громадян, юридичних осіб та держави, залучення інвестицій в аграрний сектор формується ринок земель сільськогосподарського призначення.

Формування ринку земель сільськогосподарського призначення здійснюється шляхом:

· прийняття законів України щодо створення та функціонування ринку земель, ведення державного земельного кадастру, створення фонду земель державної власності та управління ними;

· створення єдиної системи реєстрації нерухомості, в тому числі земельних ділянок;

· сприяння розвитку інфраструктури ринку земель (земельні біржі, аукціони, конкурси тощо);

· удосконалення підходів до оцінки сільськогосподарських угідь з урахуванням ринкових умов;

· посилення захисту прав власників земельних ділянок і контролю за ціновою політикою на земельному ринку.

Ж)Розвиток тваринництва

Для розв’язання завдань з розвитку тваринництва необхідно здійснити такі заходи:

· зупинити зменшення поголів’я великої рогатої худоби шляхом удосконалення механізму надання бюджетних дотацій;

· забезпечити поступове збільшення чисельності високопродуктивних молочних корів у сільськогосподарських підприємствах і фермерських господарствах та довести його у 2015 році до 1,7 — 1,9 млн. голів шляхом власного відтворення і організації закупівлі ремонтних телиць за межами України;

· забезпечити приріст обсягів виробництва м’яса шляхом розвитку м’ясного скотарства, птахівництва і свинарства в сільськогосподарських підприємствах і великих фермерських господарствах;

· стимулювати розвиток м’ясного скотарства в сприятливих для його розвитку регіонах;

· сприяти розвитку конкурентоспроможного виробництва шляхом підтримки формування механізованих тваринницьких ферм і комплексів, укомплектованих високопродуктивним поголів’ям та забезпечених належною кормовою базою;

· створити сучасну державну систему селекції у тваринництві і птахівництві;

· створити умови для кращого забезпечення сільськогосподарських виробників, в першу чергу особистих селянських господарств, племінним молодняком;

· сприяти концентрації виробництва продукції тваринництва в особистих селянських господарствах шляхом формування кооперативних об’єднань з метою одержання високоякісної сировини та безпечної для здоров’я людини тваринницької продукції, розширення заготівельної інфраструктури, підвищення товарності продукції тваринництва у 1,5 раза;

· сприяти розвитку комбікормової промисловості на кооперативних засадах та створенню культурних пасовищ;

· розширити мережу підготовки операторів тваринництва різного профілю, підвищити кваліфікацію та удосконалити механізм атестації спеціалістів і працівників галузі.

З метою стабілізації та розвитку тваринництва, становлення його як конкурентоспроможної галузі передбачається:

§ проводити доплату товаровиробникам за продані ними кондиційне поголів'я великої рогатої худоби, свиней та птиці, молоко та вовну за наявне та прирощене маточне поголів'я сільськогосподарських тварин;

§ стимулювати закупівлю сільськогосподарськими підприємствами телиць і нетелів у племінних господарствах та за імпортом.

З)Ринок матеріально-технічних ресурсів та послуг

З метою покращення ситуації з формуванням та відтворенням матеріально-технічної бази передбачається:

§ ­визначити достовірні параметри (включаючи вартісну оцінку) галузевих основних засобів, показники їх стану і використання шляхом проведення суцільної інвентаризації в рамках Всеукраїнського сільськогосподарського перепису;

§ провести в ході зазначеної інвентаризації оцінку основного капіталу із застосуванням витратного підходу для визначення відновної вартості, а порівняльного і дохідного підходу — для визначення ринкової вартості та потенційної корисності об’єктів;

§ розробити науково обґрунтовані нормативи потреби в основних засобах сільськогосподарського призначення з урахуванням оптимальної спеціалізації регіонів України і світових тенденцій розвитку аграрного сектору з метою визначення обсягів капіталовкладень, необхідних для їх формування;

§ реформувати амортизаційну систему з метою її інвестиційного спрямування шляхом розмежування економічної та фіскальної функцій амортизації, лібералізації амортизаційних відрахувань в науково обґрунтованих межах, стимулювання використання нарахованої амортизації за цільовим призначенням;

§ сприяти розвитку нетрадиційних відновлюваних джерел енергії і альтер-нативних видів рідкого та газового палива, передусім біодизелю та біотентанолу;

§ удосконалити систему лізингу сільськогосподарської техніки та облад-нання, розширити обсяги підтримки державних лізингових компаній, активізу-вати лізингову діяльність інших фінансових установ і машинобудівних підпри-ємств, створити сприятливі умови для широкого залучення вітчизняних та іноземних інвестицій;

§ розвивати фірмовий технічний сервіс у гарантійний та післягарантійний період експлуатації сільськогосподарської техніки за участю заводів-виробників та постачальників, забезпечити формування ринкової інфраструктури технічного сервісу, зокрема на кооперативних засадах;

§ впроваджувати системний моніторинг та сучасні засоби інформатизації щодо матеріально-технічних ресурсів для аграрного сектору;

§ посилити роботу з підготовки механізаторів широкого профілю і підви-щення кваліфікації, удосконалити механізм атестації інженерно-технічних працівників.

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Конституція (Основний Закон) України. – Київ, 1996.

2. Закон України "Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини' від 23.12.97 р. // ВВР. - 1998. - №20.

3. Марцеляк О Міжнародний досвід функціонування деяких спеціалізованих омбудсманів // ПРАВО УКРАЇНИ, 2003, № 4 – С – 123 – 127

4. Юридична енциклопедія: В 6 т. / Редкол.: Ю.С. Шемшученко (відп. ред.) та ін. - К.: "Укр. енцикл.", 1998. - Т. 1: А - Г. 672 с.: іл.

 

5. Орзих М. Ф., Баймуратов М. А. Междунар. стандарты местного самоуправления. О., 1996;

 

6. Європейська хартія місцевого самоврядування



Поделиться:


Последнее изменение этой страницы: 2016-09-19; просмотров: 131; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 44.201.64.238 (0.051 с.)