Заглавная страница
Избранные статьи
Случайная статья
Познавательные статьи
Новые добавления
Обратная связь

ТОП 10 на сайте

Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации

Техника нижней прямой подачи мяча.

Франко-прусская война (причины и последствия)

Организация работы процедурного кабинета

Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний

Коммуникативные барьеры и пути их преодоления

Обработка изделий медицинского назначения многократного применения

Образцы текста публицистического стиля

Четыре типа изменения баланса

Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву

Мы поможем в написании ваших работ!

ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Влияние общества на человека

Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации

Практические работы по географии для 6 класса

Организация работы процедурного кабинета

Изменения в неживой природе осенью

Уборка процедурного кабинета

Сольфеджио. Все правила по сольфеджио

Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления

Главная Избранные Случайная статья Познавательные Новые добавления Обратная связь FAQ

Розміри зони радіоактивного забруднення при ядерних вибухах різної потужності і швидкостях середнього вітру

Стр 1 из 2Следующая ⇒

Розрахунок 1

Оцінка радіаційної обстановки

Серед вражаючих факторів ядерної аварії і ядерного вибуху особливе місце займає радіоактивне забруднення. Воно поширюється на сотні кілометрів. При цьому на великих площах може створюватися забруднення, яке буде небезпечним для населення протягом тривалого часу.

За цих умов необхідно організувати захист населення від радіоактивних речовин та їх випромінювань на основі даних про рівні радіації, характер, район і масштаби радіоактивного забруднення місцевості.

Для визначення впливу радіоактивного забруднення місцевості на особовий склад формувань цивільного захисту при проведенні рятувальних і невідкладних робіт, населення, виробничу діяльність об'єктів народного господарства виявляють і оцінюють радіаційну обстановку.

Радіаційна обстановка — це масштаб і ступінь радіоактивного забруднення місцевості, які впливають на дії формувань рятувальних служб, населення і роботу об'єктів народного господарства.

Оцінити радіаційну обстановку – означає проаналізувати різноманітні варіанти дій формувань, об'єктів господарської діяльності в умовах радіоактивного зараження і обрати найбільш доцільні з них, такі, що виключають радіаційне ураження людей. Наприклад, розрахувати очікувані дози опромінення, тривалість перебування формувань у зонах зараження, час входу формувань у зони зараження, найбільш доцільний час подолання зон радіоактивного зараження, час їх виходу, визначення часу початку і кінця роботи в осередку зараження з урахуванням припустимої дози опроміненняРадіаційна обстановка може бути виявлена й оцінена за даними прогнозу і розвідки.

Радіаційна обстановка може бути виявлена й оцінена за даними прогнозу і розвідки.

Прогнозування радіоактивного забруднення проводиться на основі гіпотетичних розрахунків можливих аварій на атомних електростанціях, на основі встановлених закономірностей залежно від масштабів і характеру радіоактивного забруднення місцевості від потужності й виду ядерного вибуху та метеорологічних умов.

Для прогнозування радіоактивного забруднення місцевості необхідні такі вихідні дані: розміщення атомної станції, вид і потужність реактора, координати, потужність і вид ядерного вибуху, час аварії чи вибуху, напрямок і швидкість середнього вітру.

Середнім вітром називається вітер, який є середнім за швидкістю і напрямком для всіх шарів атмосфери від поверхні землі до висоти піднімання верхньої кромки хмари вибуху. Напрямок середнього вітру вказується азимутом у градусах.

Азимут середнього вітру — це кут у горизонтальній площині між напрямком, звідки дме вітер, і відрахованим за ходом годинникової стрілки.

Методом прогнозу можна встановити напрямок і швидкість руху радіоактивної хмари, час її підходу до населеного пункту, час випадання радіоактивних речовин, визначити розміри зон радіоактивного забруднення і найбільш імовірне їх розміщення на місцевості.

Виявлення радіаційної обстановки методом прогнозування — це перший етап роботи.

У цій оцінці використовують інформацію про ядерні вибухи і дані про напрямки і швидкості вітру. Така оцінка дає можливість орієнтовно визначити вплив радіоактивного забруднення місцевості на дієздатність рятувальних формувань, можливість функціонування об'єкта народного господарства, вибрати найбільш доцільні способи дій на забрудненій місцевості, намітити заходи протирадіаційного захисту, а також дати завдання для ведення радіаційної розвідки.

Оцінка проводиться в такій послідовності: визначають розміри зон радіоактивного забруднення; наносять на карту (схему) зони радіоактивного забруднення; розраховують час випадання радіоактивних речовин.

Розміри зон радіоактивного забруднення визначають за допомогою таблиці 36.

Час випадання радіоактивних речовин визначають за формулою

T = R \ v

де R — відстань від центру вибуху до даного об'єкта або населеного пункту, км;

v — швидкість середнього вітру, км/год.

Другий етап роботи — це виявлення фактичної радіаційної обстановки та її оцінка. На основі даних, одержаних від радіаційної розвідки, орган управління цивільного захисту і командири формувань оцінюють радіаційну обстановку.

Радіаційна обстановка визначається безпосередньо на об'єкті, навколо нього, на маршрутах висування сил цивільного захисту, а також у районі евакуації, уточнюється імовірний час початку випадання радіоактивних речовин.

Радіаційна обстановка характеризується масштабами і характером радіоактивного забруднення. Основними показниками ступеня небезпеки радіоактивного забруднення для населення є розміри зон радіоактивного забруднення і рівні радіації. Проте оцінюючи вплив радіоактивного забруднення на дії рятувальних формувань цивільного захисту і життєдіяльність населення, необхідно обов'язково враховувати і ступінь захищеності людей від радіоактивних випромінювань.

Для оцінки радіаційної обстановки в населеному пункті й на виробничому об'єкті за даними розвідки необхідні такі вихідні дані.

1. Час ядерного вибуху, від якого виникло радіоактивне забруднення. Ці дані можна одержати з відділу питань НС та цивільного захисту населення району, області або методом розрахунку.

2. Рівні радіації на об'єкті та час їх випромінювання. Через те, що заміри рівнів радіації на об'єкті проводяться неодночасно, доцільно під час оцінки радіаційної обстановки значення рівнів радіації привести до 1 год. після ядерного вибуху.

3. Значення коефіцієнтів ослаблення радіації будовами, спорудами, сховищами, укриттями, транспортними засобами. Для цього можна використати дані таблиці 40.

4. Допустимі дози опромінення встановлюють залежно від конкретної обстановки, характеру завдання, яке будуть виконувати рятувальні формування. Необхідно враховувати, яке опромінення може бути одержане — одноразове чи багаторазове.

Для розрахунку використовуємо параметри, наведені в таблиці 5

Таблиця 5

Варіант	Відстань до місця аварії, км	Рівень радіації (на певний час після вибуху), Р\год,год.)	Тривалість опромінення, год.	Початок робочої зміни, год. після вибуху
		55 (7)
		40 (24)
		34 (10)
		100 (4)
		240 (5)

Виконаємо розрахунки щодо гіпотетичної аварії на АЕС.

Розрахунок еталонного рівня радіації (P₀) - рівня радіації через 1 годину після вибуху здійснюємо за формулою

P₀ = P_t х К,

де К - коефіцієнт перерахунку (додаток 20),

P_t_-рівень радіації через час t після вибуху.

Якщо на об'єкті через 2 год. після ядерного вибуху рівень радіації Р дорівнював 25 Р/год., то для визначення, яким був рівень радіації через 1 год. після вибуху Р₀ у додатку 20 у графі "Час, який пройшов після вибуху" знаходимо проти цифри 2 відношення Р₀/Р₂ яке дорівнює 2,30.

Р₀/Р₂= 2,30; Р₀= Р₂ · 2,30 = 57,5 Р/год.

Отже, рівень радіації через 1 год. після вибуху дорівнював 57,5 Р/год.

За необхідності проведення рятувальних робіт чи робіт, пов'язаних з виробництвом, слід завчасно розрахувати можливі дози опромінення, які можуть одержати люди при перебуванні на забрудненій радіоактивними речовинами території.

При сталому рівні радіації, який після Чорнобильської аварії спостерігається нині на значних територіях країни, дозу опромінення орієнтовно можна визначити за формулою

Д = P х T,

де Д — доза опромінення, Р;

Р — рівень радіації (потужність дози), Р\год;

Т— тривалість опромінення, год.

Визначення доз опромінення протягом першої доби за період короткочасного перебування в зоні радіоактивного забруднення, а також починаючи з другої доби розрахунки доцільно робити за формулами

Д = P_сер х t,

Д = (P_сер х t) \ К_ослаб,

де Р_ср — середній рівень радіації за час опромінення, Р\год;

t — тривалість перебування в зоні забруднення, год.;

Середній рівень радіації P_сервизначають за формулою

P_сер= (P_п + P_{к) \}2 К_ослаб,

де Р_п — рівень радіації на початку перебування, Р/год;

Р_к — рівень радіації в кінці перебування, Р/год;

К_ослаб— коефіцієнт ослаблення радіації транспортними засобами, будинками, спорудами (додаток 21).

Через 1 год після вибуху еталонний рівень радіації дорівнював 60 Р/год. Визначимо дозу опромінення, одержану механізатором за час роботи на відкритій місцевості, якщо рівень радіації о 8 год. дорівнював 20 Р/год, а о 16 год. — 10 Р/год.

У додатку 21 знаходимо коефіцієнт ослаблення радіації кабіною трактора, який дорівнює 4. Механізатор працював: 16 год. - 8 год. = 8 год.

Отже, перебуваючи 8 год у кабіні трактора, механізатор одержав дозу опромінення 30,0 Р.

При подоланні відрізків шляху радіоактивного забруднення, потрібно визначити дозу опромінення при подоланні території радіоактивного забруднення на будь-який заданий час після ядерного вибуху та найбільш доцільний час подолання території забруднення, за який доза опромінення не перебільшувала б встановлену.

Середній рівень радіації (Р_ср) визначається за сумою виміряних значень рівнів радіації на маршруті руху, поділеною на кількість точок вимірювання.

З метою одержання більш достовірних результатів, визначаючи дози опромінення на маршрутах руху, рівні радіації слід вимірювати через однакові проміжки шляху.

Одержані дані про рівень радіації на маршруті руху формувань об'єкта в перерахунку на 1 год. після вибуху, становили 5, 40, 20, 30, 5 Р/год. Визначити дозу радіації, яку одержить особовий склад формувань при подоланні сліду через 3 год. після ядерного вибуху. Пересування буде здійснюватися на автомобілях зі швидкістю 20 км/год. Довжина шляху 40 км.

Визначимо середній рівень радіації діленням суми виміряних рівнів радіації на кількість вимірювань:

(5+40+20+30+5) \ 5 = 18 Р\год

Тривалість (час) руху через зону забруднення (t) становить

Т = 40\20 = 2 год

Визначимо час з моменту вибуху до подолання середини зони забруднення.

Подолання почнеться через 3 год після вибуху. У дорозі люди перебуватимуть 2 год. Половину шляху вони пройдуть за 1 год і перетнуть середину зони через 4 год з моменту вибуху.

За даними додатку 20 визначимо рівень радіації через 4 год після вибуху:

Р₀/Р₄ = 5,28; Р₄ = Р₀: 5,28 = 18: 5,28 = 3,4 Р/год.

Розраховуємо дозу, яку одержить особовий склад формування цивільного захисту за час подолання сліду, враховуючи коефіцієнт ослаблення радіації автомобілем:

Д = P_сер х t = (3,4 х 2) \ 2 = 3,4Р.

За даними оцінки радіаційної обстановки роблять висновки для організації рятувальних та інших невідкладних робіт формуваннями цивільного захисту в осередках зараження і ураження. Це знаходить відображення в рішенні керівника цивільного захисту об'єкта й населеного пункту і є одним із важливих документів забезпечення безпеки в надзвичайних ситуаціях

Додаток 19.

Додаток 20

Додаток 21.

Додаток 22

Додаток 23

Швидкість перенесення переднього фронту хмари, зараженої СДЯР, км/год залежно від швидкості вітру і вертикального стану атмосфери

Швидкість вітру, м/с	Швидкість перенесення фронту хмари зараженого повітря СДЯР, км/год
Ізотермія	Інверсія	Конвекція

Назва СДЯР	Кількість СДЯР у резервуарі (на об'єкті), т


	На відкритій місцевості
	При інверсії
Хлор, фосген
Аміак		3,5	4,5	6,5	6,5	9,5
Сірчистий ангідрид	2,5		4,5				17,5
Сірководень		5,5	7,5	12,5	12,5		61,6

При ізотермії
Хлор, фосген	1,8	4,6	7,0	11,5
Аміак	0,4	0,7	0,9	1,3	1,9	2,4	3,0
Сірчистий ангідрид	0,5	0,8	0,9	1,4		2,5	3,5
Сірководень	0,6	1,1	1,5	2,5			8,8
При конвекції
Хлор, фосген	0,47		1,4	1,9	2,4	2,8	3,1
Аміак	0,12	0,21	0,27	0,4	0,5	0,6	0,6
Сірчистий ангідрид	0,15	0,24	0,29	0,4	0,5	0,65	0,8
Сірководень	0,18	0,33	0,45	0,65	0,9	1,1	1,5
	На закритій місцевості
	При інверсії
Хлор, фосген	2,6	6,6
Аміак	0,6		1,3	1,8	2,7	3,4	4,3
Сірчистий ангідрид	0,7	1,1	1,3		2,9	3,6
Сірководень	0,8	1,6	2,1	3,6	5,7	7,1
При ізотермії
Хлор, фосген	0,5	1,3		3,3	4,6	5,4
Аміак	0,1	0,2	0,3	0,4	0,5	0,7	0,9
Сірчистий ангідрид	0,1	0,2	0,3	0,4	0,6	0,7	1,1
Сірководень	0,2	0,3	0,4	0,7	1,1	1,4	2,5
При конвекції
Хлор, фосген	0,15	0,4	0,52	0,7		1,2	1,3
Аміак	0,03	0,06	0,08	0,1	0,2	0,2	0,3
Сірчистий ангідрид	0,04	0,07	0,08	од	0,2	0,2	0,3
Сірководень	0,05	0,09	0,13	0,2	0,34	0,4	0,7

Додаток 24.

Додаток 24.

Додаток 25.

Час випаровування деяких СДЯР (г — годин, д — діб, м -місяців), швидкість приземного вітру 1м/с

Кількість СДЯР,т	Температура, °С
-4,0	-2,0		+2,0	+4,0
Хлор
	12,0 г	8,6 г	6,0 г	4,6 г	3,3 г
	13,9 г	9,9 г	6,9 г	5,4 г	3,8 г
зо	15,3 г	10,9 г	7,6 г	5,9 г	4,3 г
	15,5 г	11,1г	7,8 г	6,1г	4,4 г
	8,6 г	6,3 г	4,7 г	3,4 г	2,4 г
Аміак
	1,2д	20,0 г	15,0 г	11,0г	7,8 г
	1,3 д	21,7 г	16,0 г	11,3г	8,6 г
	18,3 д	12,6д	9,3 д	6,3 д	4,7 д
	20,3 д	14,0 д	10,0 д	7,0д	5,0 д
Сірчистий ангідрид
	1,2	20,4 г	13,6 г	9,0 г	6,8 г
	1,3	21,3 г	14,2 г	9,4 г	7,0 г
	17,5	П,3д	7,8 д	5,3 д	3,7д
	19,4	12,5д	8,7д	5,9 д	4,1 д
Сірковуглець
	5,6	3,0 д	1,6д	23,3 г	14,0 г
	5,7	3,1 д	1,7Д	1,0 д	14,4 г
	5,8	3,2 д	1,8д	1,1 д	15,8 г
	>1м	>1 м	22,4 д	14,6 д	3,2 г
Фосген
	18,0	10,8 г	7,2 г	5,4 г	3,2 г
	18,6	11,2г	7,4 г	5,6 г	3,4 г
	20,1	12,1г	8,1г	6,1г	3,7 г
	21,1	12,7 г	8,5 г	6,3 г	3,8 г
	13,6	8,1 д	5,2 д	3,4 д	2,3д

Примітки. 1. Розрахунки в таблиці при попаданні СДЯР на відкриту поверхню. 2. Час випаровування СДЯР з піддону в 5—7 разів більше наведених у табл. даних.

Додаток 26.

Додаток 27

Можливі втрати людей від СДЯР в осередку ураження, %

Умови знаходжен- ня людей	Без проти- газів	Забезпеченість людей протигазами, %
	ЗО
На відкритій місцевості	90—100
У найпростіших
укриттях, будів-
лях

Примітка. Орієнтовна структура втрат людей в осередку ураження становить, %: легкий ступінь — 25; середній і важкий ступінь — 40; зі смертельними наслідками — 85.

Додаток 28.

Ступені руйнування об'єктів

Ступінь руйнування об'єкта	Характер руйнувань будівель і споруд об'єктів господарювання, %
	слабкі	середні	сильні й повні
Слабкий < 0,2	До 76	До 5	До 20
Середній від 0,21	До 48	6—12	21—50
Сильний від 0,59	—	13—20	61—80
Повний > 0,8	—	—	Більше 80

Додаток 29

Втрати незахищеного населення залежно від ступенів руйнувань населеного пункту (об'єкта)

Види втрат населення, %	Ступінь руйнування населеного пункту (об'єкта)
0,1	0,2	0,3	0,4	0,5	0,6	0,7	0,8	0,9	0,10
Загальні
Безповоротні			1,5							зо
Санітарні, у т. ч.:			7,5
легкі	1,6	2,6					13,5
середні		2,5		3,5
важкі	0,5		1.5	1,5			4,5

Рисунки

Рис. 1. Схема зони хімічного зараження і осередку хімічного ураження: а – при застосуванні ОР: З₁ – зона зараження; Д – довжина; Г – глибина; Ш – ширина; У₁, У₂ – осередки ураження; б — при розливі СДЯР: З ₂ – зона зараження; Г – глибина; Ш – ширина; У₃, У₄ – осередки ураження.

Рис. 2. Графік для оцінки ступеня вертикальної стійкості повітря за пі ми прогнозу

Рис. 3. Нанесення зон зараження СДЯР на карту (схему): а – при швидкості вітру < 1 м/с; б – при швидкості вітру 1 м/с; в – при швидкості вітру > 1 м/с