Технологія організації навчання з основ здоров’я.

 

Технологія навчання – це певний порядок, логічність і послідовність викладання змісту навчання, відповідно до поставленої мети, часткова алгоритмізація спільної діяльності вчителя й учнів у процесі навчання, узгодженість їх дій та стосунків.

Сукупність дій утворює навчальну діяльність спрямовану на набрання учнем досвіду й пізнання.

Розрізняють такі рівні виконання дій: репродуктивні (відтворення учнем інформації і дій вчителя); реконструктивні – дії на основі зразка, моделі, орієнтира, пропонованої в ситуації, що аналогічно використана вчителем; творчі дії – самостійні обрані учнем із системи логічних дій або створені в процесі бесіди чи дослідження.

Технологія навчального заняття складається з таких процедур: визначення мети, діагностика ситуації, задачі, постановка проблеми, програма реалізації, контроль, оцінка і корекція.

Технологія навчання повинна забезпечувати таку послідовність виконання навчальних дій: розуміння змісту дій, сприйняття змісту дій, здійснення дії, забезпечення зовнішнього контролю за результатом дії, здійснення рефлексії, якщо проба невдала, перебудова способу дії, робота з іншим матеріалом у межах зміни способу дії, контроль і корекція.

Пропонована технологія забезпечує ритмічність фізіологічних процесів засвоєння навчального матеріалу і формує навички саморегуляції навчальної діяльності, створюючи автоматизм під час виконання навчальних дій.

Така організація є доцільною і відповідає динаміці змін працездатності.

 

Вимоги до позакласної роботи з основ здоров’я.

Позакласні заняття, поглиблюючи знання учнів з основ здоровя не повинні відволікати їхню увагу від основного змісту навчальної програми.

- Необхідно встановити тісний зв'язок навчальної та виховної роботи на уроці, позакласних заняттях. Водночас позакласна робота – це просте продовження навчального заняття, тому тематика позакласних занять може відставати або випереджувати їх.

- Матеріал запропонований учням для вивчення, має бути доступним відповідати їхньому віку, рівню розвитку.

- Зміст позакласних занять і форми їх організації повинні бути цікавими. Будь-яка справа принесе задоволення лише в тому випадку, коли вона спирається на потреби самого учня, знаходить відгуки у його почуттях, викликає позитивні емоції. У позакласній роботі є пізнавально-заключний елемент, необхідний для здорового відпочинку, гарно настрою, гармонії життєдіяльності.

- З метою самовдосконалення особистості учня велику увагу слід приділяти самостійній роботі.

- Повинен здійснюватись глибокий зв’язок індивідуальної, та колективної роботи.

- Необхідне сполучення добровільності роботи з обов’язковим її виконання.

- Під час організації будь-якого позакласного заходу необхідно обрати на загальних зборах активу членів гуртка або просто любителів основ здоров’я.

Позакласні заняття не пов’язані з обов’язковою прогамою. Їх проводять ї організовують з урахування заятів учнів. Позакласні заняття виливають на навчальне заняття. Відомості, одержані на них дозволяють учневі доповнювати в класі відповіді товаришів, наводити цікаві приклади. Позакласна робота повинна обліковуватись і завершуватись оцінкою.

 

Форми організації позакласної роботи, їх характеристика.

Позакласна робота з основ здоров’я реалізується в таких формах: конференції, свята, виставки, клуби, навчальні заняття, ділові ігри, усні журнали, вечори.

Наукова конференція вимагає організації ряду вимог: всі доповіді супроводжуються демонстрацією фільмів, діапозитивів та ілюструватися таблицями, схемами, графіками; застосовувати різноманітні методи роботи учасників конференції (перетворювати конференцію на форму наукового симпозіуму, нараду спеціалістів, чергувати доповіді з виступами заздалегідь підготовлених опонентів, подумувати широкого залучення слухачів до активної участі; доповіді та виступи ведучого слід робити образними та емоційними.)

Запорука успіху конференції полягає у правильному виборі теми (з урахуванням її актуальності для учнів), у чіткому розподілі обов’язків і поєднанні добровільності у виборі роботи з обов’язковістю її виконання, наявністю постійного контролю та обліку роботи.

Свята головна мета – стимулювати учнів до глибокого та всебічного вивчення предмету «основ здоров я», залучати їх до здорового способу життя. Вчителеві необхідно продумати, як зміст, так і форму проведення свята – жвавого, привабливого та пізнавального дійства. Завдання організаторів – не тільки розважити учнів, але й активізувати їх до творчого пізнання світу.

Вечори Особливо цікаві тематичні вечори з «Основ здоров’я», які проводяться за сценаріями, складеними самими учнями, що охоплюють широке коло питань, пов’язаних зі здоровим способом життя. Умілий розподіл обов’язків між школярами забезпечує можливість кожному учневі розширити свій науковий світогляд і водночас правильно організовує працю і водночас правильно організовує працю.

Найбільш відповідальний етап – написання сценарію вечора. Його потрібно складати так, глядачі не тільки сміялись, але й зрозуміли зміст віршів, пісень, жартів і зробили для себе належні висновки.

Навчальна ділова гра – це варіативна динамічна форма організації цілеспрямованої взаємодії діяльності та спілкування всіх її учасників під керівництвом вчителя. Суть цієї форми – взаємозв’язок імітаційного моделювання та рольової поведінки учасників гри в процесі розвитку типових навчальних ситуацій. Стадії навчальної рольової гри:

І стадія. Освоєння інформаційних матеріалів, правил, дій, аналіз конкретних ситуацій.

ІІ стадія. Програвання конкретних ігрових ситуацій, що імітують навчальну діяльність. При цьому здійснюється інтеграція в рольовій поведінці учасників гри всіх видів навчальної та дослідницької діяльності.

Застосування ділової гри як розвиненої форми ігрової діяльності сприяє поглибленому вивченню теоретичного матеріалу, формуванню навичок управління і самоуправління, раціональній організації праці, комунікації, прийняттю нестандартних рішень, колективній творчості, створенню працездатного колективу, усвідомленню недостатності знань, набуттю практичних навичок, лідерству.

Підготовка педагога з основ здоров я до організації навчально-виховної

Роботи

Підготовка вчителя до навчально-виховної роботи з основ здоров я передбачає такі аспекти:

- знання мети, змісту та методів навчально-виховного процесу цієї дисципліни у всебічному розвитку особистості

- уміння організовувати навчально-виховний процес, забезпечувати різні рівні розвитку пізнавальних можливостей учнів з урахуванням їх індивідуальних особливостей

- уміння здійснювати навчальну взаємодію «вчитель-учень», спираючись на суб’єкт-суб’єктні відносини, враховуючи національні традиції, мікро- і мікросоціальні відносини

- дотримуватися принципів гуманізації і демократизації у навчально-виховному процесі

- сприяти самовихованню учнів, саморозвитку їх суспільно-ціннісних якостей і створювати умови для самореалізації людини як неповторної індивідуальності

- виховувати ставлення до людини як найвищої цінності, створеної природою, заохочуючи дотримуватися ЗСЖ

Психолого-педагогічний аспект підготовки вчителя основ здоров я до самовдосконалення включає такі напрямки:

- володіння методами самоаналізу та адекватної самооцінки

- уміння аналізувати власний досвід роботи

- уміння використовувати передовий педагогічний досвід роботи, досягнення педагогічної науки, національної культури, традиції і звичаї свого народу

- уміння володіти собою, здійснювати емоційно-вольову саморегуляцію

Указані аспекти передбачають такі компоненти:

1. конструктивний – відбір змісту навчально-виховного матеріалу

2. комунікативний – установлення оптимальних стосунків з учнями і керівниками

3. гностичний – вивчення фактів і явищ педагогічної діяльності, аналіз їх ї знаходження адекватних засобів регулювання.