Нормативне значення нормативу н2 діючих банків має бути не меншим, ніж 8 відсотків, починаючи з 01. 03. 2004 - не меншим, ніж 10 відсотків.

Для банків, що розпочинають операційну діяльність, цей норматив має становити:

– протягом перших 12 місяців діяльності (з дня отримання ліцензії) - не менше 15 відсотків;

– протягом наступних 12 місяців - не менше 12 відсотків;

– надалі - не менше 10 відсотків.

Показник співвідношення регулятивного капіталу до сукупних активів (Н3)

1. Показник співвідношення регулятивного капіталу до сукупних активів відображає розмір регулятивного капіталу, необхідний для здійснення банком активних операцій. Цей показник відображає капіталоємкість активів (скількі власних коштів в 1 грн активів).

2. Норматив Н3 установлює мінімальний коефіцієнт співвідношення регулятивного капіталу до сукупних активів.

Нормативне значення нормативу Н3 має бути не менше ніж 9 відсотків.

Для роботи зі звичайним ризиком достатньо 09 коп. капіталу. Менше значення призводить до збільшеного ризику (банк власні ресурси заміщує залученими, що збільшує залежність від інвесторів).

Ліквідність активів

Термін "ліквідність" у буквальному значенні означає легкість реалізації, продажу, перетворення матеріальних цінностей у грошові кошти. Активи банку по ступені їхньої ліквідності поділяються на три групи:

1) ліквідні засоби, який можна реалізувати негайно, або першокласні ліквідні засоби (каса, засоби на кореспондентському рахунку, першокласні векселі і державні цінні папери);

2) ліквідні засоби в розпорядженні банку, що можуть бути перетворені в грошові кошти (кредити й інші платежі банкові з термінами виконання 30 днів, умовно реалізовані цінні папери, цінності, включаючи і нематеріальні активи);

3) неліквідні активи (прострочені кредити і ненадійні борги, будинки і спорудження, що належать банку).

Баланс вважається ліквідним, якщо його стан за рахунок швидкої реалізації засобів по активу дозволяє покривати термінові зобов'язання перед клієнтами. Можливість швидкого перетворення активів банку в грошову форму для виконання його зобов'язань визначається поруч факторів, серед яких визначальної є відповідність термінів розміщення коштів термінам залучення ресурсів. Інакше кажучи, який ресурс по терміну, таким повинний бути й актив. У цьому випадку забезпечується рівновага в балансі між сумою і терміном вивільнення коштів по активах і сумою і терміном майбутнього платежу по зобов'язаннях банку. Таким чином, на ліквідність балансу банку впливає структура його активів: чим більше частка першокласних ліквідних засобів у загальній сумі активів, тим вище ліквідність банку.

Ліквідність балансу банку оцінюється за допомогою розрахунку спеціальних показників — показників ліквідності.

Ліквідність — найважливіша якісна характеристика діяльності банку, що свідчить про його надійність і стабільність. Для забезпечення ліквідності банкові необхідно сформувати таку структуру балансу, при якій активи зможуть вчасно перетворюватися в грошові кошти, не утрачаючи своєї вартості, у міру зажадання зобов’язань. У цьому випадку ціль аналізу банківської діяльності — надати керівництву комерційного банку інформацію про його поточну ліквідність (а також про сформовану тенденцію) для оперативного втручання у випадку погіршення показників ліквідності.

Ліквідність – це здатність банку забезпечити своєчасне виконання своїх грошових зобов'язань. Вона визначається збалансованістю між термінами і сумами погашення активів і термінами і сумами виконання зобов'язань банку.

В Україні широко застосовуються різні методи державного регулювання ліквідності комерційних банків, що полягають як у встановленні НБУ різних норм і обмежень, що відносяться до діяльності комерційних банків, так і в існуючій системі оподатковування їхньої діяльності. У цьому зв'язку можна виділити ряд принципових моментів, що безпосередньо впливають на ліквідність комерційного банку.

По-перше, на комерційні банки впливають наслідку рестрикційної політики НБУ, проведеної в рамках монетарної політики. Наприклад, установлення високої облікової процентної ставки, зміна норм обов'язкового резервування і мінімального статутного фонду, установлення визначених економічних нормативів безпосередньо впливають на структуру й ефективність активних і пасивних операцій комерційних банків.

По-друге, на ліквідність банків впливає фіскальна політика держави в банківській сфері. Норми ліквідності звичайно встановлюються у формі відносини різних статей активів балансу до всієї суми або до визначеної групи пасивів. Найбільше часто використовуються показники, що дають кількісне співвідношення ряду статей активу і пасиву з однаковою терміновістю погашення у вигляді частки:

 

Показник ліквідності = Активи/Залучені кошти.

 

У залежності від цілей аналізу показник ліквідності можна деталізувати по термінах. При цьому можна виділити наступні показники ліквідності:

– миттєву (відношення каси і засобів на кореспондентських рахунках в інших банках до рахунків "до запитання");

– короткострокову (відношення каси і засобів на кореспондентських рахунках в інших банках і короткострокових вкладеннях до зобов'язань з аналогічною терміновістю);

– загальну (відношення загальних активів до загальних зобов'язань).

У 2010 році:

Показник миттєвої ліквідності (Н4)

Показник миттєвої ліквідності визначається як співвідношення високоліквідних активів до поточних зобов'язань банку.

Нормативне значення показника Н4 має бути не менше ніж 20 відсотків.

Показник поточної ліквідності (Н5)

Показник поточної ліквідності визначається як співвідношення активів з кінцевим строком погашення до 31 дня (включно) до зобов'язань банку з кінцевим строком погашення до 31 дня (включно).

Нормативне значення показника Н5 має бути не менше ніж 40 відсотків.

Показник короткострокової ліквідності (Н6)

Показник короткострокової ліквідності визначається як співвідношення ліквідних активів до зобов'язань з кінцевим строком погашення до одного року.

Нормативне значення показника Н6 має бути не менше ніж 60 відсотків.

Останнім часом НБУ в порядку контрольного нагляду за діяльністю банків для розрахунку показників ліквідності замість частки використовує різницю – ГЕП –розриви.

 

GAP –Gemain Active and Passive – загальні активи та пасиви.

ГЕП = Активи – залучені кошти (по відповідних строках).

 

Критичним вважається від’ємне значення ГЕП більш 10% відповідних активів.

Банківська криза примусила контрольні органи (НБУ, зокрема) к розгляду ліквідності як «ПОТОКУ». Для цього розглядається реальний («касовий») потік коштів. Це відображене в розрахунку показників ліквідності та її нормативному значенні.

У разі наявності в банку розрахункових документів, що не виконані в строк з його вини, значення нормативу миттєвої ліквідності дорівнює нулю з часу виникнення цих зобов'язань.

У разі наявності в банку розрахункових документів, що не виконані в строк з його вини, значення нормативу поточної ліквідності дорівнює нулю з часу виникнення цих зобов'язань.

У разі наявності в банку розрахункових документів, що не виконані в строк з його вини, значення нормативу короткострокової ліквідності дорівнює нулю з часу виникнення цих зобов'язань.

Показники фінансової міцності (найбільш важливі)

1. Величина регулятивного капіталу (150 млн.грн. на 2011 рік).

2. Капіталоємкість активів (Н3 >= 9%).

3. Леверидж капіталу (L > 10%)

4. Доля вкладів фізичних осіб в пасивах (< 50 %).

5. Ліквідність коррахунку, яка пов’язана з банківським мультиплікатором і монетаристською політикою регулятора.

 

Ключові терміни і поняття

– Поняття ліквідності та платоспроможності банку.

– Ліквідність як „потік” та ліквідність як “запас”.

– Ознаки втрати платоспроможності.

– Фінансові показники, що характеризують

· платоспроможність та ліквідність банку:

· використання ресурсів,

· залежність від крупних зобов’язань,

· використання строкових депозитів.

– Показники фінансової стійкості:

· джерел власних коштів,

· ризику незбалансованості,

· максимальної суми вкладів та інші.

– Оцінка достатності капіталу.

– Склад та структура власних коштів банку.

– Функції капіталу.

– Показники достатності капіталу. Леверидж.

Питання для самоконтролю

 

1. Показники фінансової стійкості (показники джерел власних коштів, ризику незбалансованості, максимальної суми вкладів та інші).

2. Оцінка достатності капіталу.

3. Склад та структура власних коштів банку.

4. Функції капіталу.

5. Показники достатності капіталу.