Судження щодо ризику активів буде зроблене в темі 6.

Основною характеристикою є фактична доходність дохідних активів:

 

(1)

 

Далі, інтегральний аналіз портфеля активів:

середня ціна – Ссер(А) (% річ.),

– середньозважена ціна – Ссерзв(А) (% річ),

– середній термін активу – Тсер(А) (дн.),

– середньозважений термін активу – Тсерзв(А) (дн).

Середньозважена ціна показує ціну 1 одиниці активу.

Аналіз: Ссер(А) (% річ) ∞ Ссерзв(А) (% річ).

Якщо Ссерзв(А) > Ссер(А), великі за розміром активи продані дорожче. Факт позитивний для збільшення доходів.

Тсер(А) (дн.) ∞ Тсерзв(А) (% год),

Якщо Тсерзв(А) > Тсер(А),, великі за обсягом активи продані на більший термін. Факт:

– Позитивний (більший час отримання доходу),

– Негативний (підвищений ризик користувача кредитом, пізніше час повернення активу).

Метою аналізу вартості і терміну продажу активів є жадання зрівнювання середньої і середньозваженої ціни і терміну.

Це буде зроблено на практичних заняттях та навчальній практиці.

Аналіз зобов'язань банку:

Зобов'язання — це вимоги до активів банку на фіксовану суму коштів, яку він повинен замінити у визначений час у майбутньому.

До зобов'язань банку належать:

– кошти на ЛОРО-коррахунках банків;

– кошти на поточних рахунках клієнтів;

– депозити строкові та до запитання;

– міжбанківські кредити, в тому числі й отримані від НБУ;

– боргові зобов'язання, які емітовані банком та обертаються на ринку;

– кредиторська заборгованість.

Аналізуючи зобов'язання банку, необхідно дати їм кількісну та якісну оцінку. Передусім слід пам'ятати, що більшість зобов'язань є платними і через це вони можуть збільшувати витрати банку. Проте серед зобов'язань є й дешеві ресурси:

– кошти на поточних рахунках клієнтів;

– депозити до запитання;

– кредиторська заборгованість.

До дорогих ресурсів належать:

– строкові депозити;

– міжбанківські кредити та депозити.

Збільшення зобов'язань банку до певного розміру оцінюється позитивно, адже це свідчить про зростання суми кредитних ресурсів.

Чим більша питома вага строкових депозитів, тим вища стабільна частина ресурсів комерційного банку. Це позитивно позначається на його ліквідності і зменшує залежність від міжбанківських кредитів.

АНАЛІЗ ТАБЛИІЦІ 2.2.

Таким чином, зобов'язання банку на 55.6% сформовані за рахунок коштів клієнтів до запитання. Дешеві зобов'язання становлять 73.6%, тобто даний банк не несе значних витрат за користування залученими ресурсами.

Частка строкових депозитів — 20.7%, а міжбанківського кредиту — 5.7%.

Отже, аналіз зобов'язань свідчить про те, що банк не має надійної бази кредитних ресурсів і наражається на великий ризик, вкладаючи такі кошти в кредити.

Після структурного аналізу зобов‘язань банку вивчаються окремі складові ресурсної бази банку на предмет їх стабільності та витратності.

При аналізі депозитів строкових використовують наступні показники:

– тривалість одного депозитного обороту в днях (або середній термін збереження депозитів);

– рівень осідання депозитних вкладень;

– показник нестабільності депозитів;

– доля вкладів населення;

– доля великих депозитів (більша 20% регулятивного капіталу).

Аналіз депозитів до запитання (або строкових депозитів) аналізується за допомогою наступних показників:

– показник нестабільності депозитів;

– показник оборотності коштів на поточних рахунках клієнтів;

– рівень осідання залишків на поточних рахунках клієнтів.

Аналіз міжбанківських кредитів отриманих контролюється за допомогою наступних показників:

– питома вага МБК з загальних зобов‘язаннях,

– співвідношення отриманих та МБК.

Далі, інтегральний аналіз портфелю ресурсів:

– середня ціна – Сср(Р) (% річ),

– середньозважена ціна – Ссерзв(Р) (% річ),

– середній термін ресурсів – Тсер(Р) (дн.),

– середньозважений термін ресурсів – Тсрвзв (Р) (дн),

При розрахунку середньозваженого терміну ресурсів тривалість життя капіталу приймається 5 років.

Середньозважена ціна показує ціну 1 одиниці ресурсу.

При розрахунку середньозваженої ціни – Ссерзв(Р) (%річ) треба враховувати збільшення ціни кожного виду ресурсу за рахунок норми резервування:

Ссерзв(Р) (% річ) (1+α), (2)

 

де α – норма резервування НБУ певного типу ресурсу в відносних одиницях.

Аналіз:

Ссер(Р) (% річ) ∞ Ссерзв(Р) (% річ),

Тсер(Р) (дн) ∞ Тсерзв(Р) (дн),

Якщо Ссерзв(Р) > Ссер(Р),, великі за розміром ресурси залучені дорожче. Факт негативний (збільшує витрати банку).

Якщо Тсерзв(Р) > Тсер(Р), великі за обсягом ресурси залучені на більший термін. Факт:

– Позитивний (більший час до виконання зобов'язань),

– Негативний (підвищені витрати, тому що за цей час ціна ресурсів на ринку може зменшитися).

Підсумковим етапом аналізу зобов’язань банку є розрахунок вартості кожного виду ресурсів.

Аналіз фактичної вартості проводитися за допомоги показника витратності, який розраховується за формулою:

 

(3)

 

Метою аналізу вартості і терміну користування ресурсами є жадання зрівнювання середньої і середньозваженої ціни і терміну

Це буде зроблено на практичних заняттях та навчальній практиці.

 

Таблиця 2.1.