Тема 4. Об’єктивна сторона злочину 


Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Тема 4. Об’єктивна сторона злочину



План

1. Поняття та значення об’єктивної сторони злочину.

2. Кримінально-правова дія або бездіяльність.

3. Суспільно небезпечні наслідки.

4. Причинний зв’язок між суспільно небезпечним діянням та суспільно небезпечними наслідками.

5. Місце, час, обстановка, спосіб і знаряддя вчинення злочину та їх кримінально-правове значення.

Методичні рекомендації:

При відповіді на перше питання теми необхідно визначити та розкрити зміст об’єктивної сторони злочину як сукупності ознак, що характеризують зовнішню сторону злочинного посягання. Далі слід показати, які ознаки характеризують об’єктивну сторону складу злочину і на цій підставі привести існуючу у науковій та навчальній літературі класифікацію цих ознак на обов’язкові (необхідні) та факультативні (необов’язкові). При цьому треба пам’ятати, що в кримінально-правовій літературі це питання вирішується неоднаково. Деякі автори вважають, що обов’язковими ознаками об’єктивної сторони складу злочину є суспільно небезпечне діяння (дія або бездіяльність), суспільно небезпечні наслідки та причинний зв’язок між ними, всі останні – факультативні ознаки. На думку інших авторів, обов’язковою ознакою об’єктивної сторони складу злочину є тільки суспільно небезпечне діяння, а інші ознаки є факультативними. Необхідно коротко викласти думки різних дослідників з цього питання та визначити своє ставлення до цієї проблеми. Потім слід показати, яке значення має об’єктивна сторона злочину для кваліфікації злочинів та відмежування одних злочинів від інших тощо.

Розглядаючи питання про поняття діяння, як свідомої, вольової, суспільно-небезпечної та протиправної поведінки людини, яка може виявлятися у двох формах: дії чи бездіяльності. Всі ці ознаки треба розкрити. Особливу увагу необхідно приділити характеристиці умов відповідальності за злочинну бездіяльність. Тут необхідно висвітлити питання про обставини, які впливають на вольовий характер діяння (непереборна сила, фізичний та психічний примус) та визначити їх значення для вирішення питання про об’єктивну сторону.

При характеристиці питання про суспільно небезпечні наслідки злочину необхідно дати поняття наслідків, назвати їх види та показати кримінально-правове значення злочинних наслідків для вирішення питання про кваліфікацію злочину та призначення покарання. Тут на конкретних прикладах треба показати, що в одних статтях Особливої частини КК суспільно небезпечні наслідки вказуються як обов’язкова ознака об’єктивної сторони, а в інших – ні. Виходячи з такої конструкції складів злочину, треба пояснити їх поділ на “матеріальні” та “формальні”. Необхідно показати практичне значення такого поділу.

Викладаючи питання про причинний зв’язок, треба мати на увазі, що наука і судова практика з кримінальних справ не виробили свого особливого вчення про причинний зв’язок. Вони виходять із загально-визнаних положень філософії про причинність, ураховуючи специфіку кримінального права. Більш обґрунтованою точкою зору в науці кримінального визнається теорія необхідного спричинення, згідно з якою причинний зв’язок як ознака об’єктивної сторони є закономірним, необхідним зв’язком між суспільно небезпечним діянням та суспільно небезпечними наслідками. Слід показати найбільш типові виявлення необхідного причинного зв’язку і відокремити його від випадкового зв’язку.

Відповідаючи на останнє питання теми, необхідно визначити поняття таких ознак об’єктивної сторони злочину, як час, місце, обстановка, спосіб та знаряддя вчинення злочину та показати їх значення для вирішення питання про кримінальну відповідальність: як обов’язкових ознак основного складу злочину; як ознак кваліфікуючих складів злочину та як обставин, що враховуються при призначенні покарання.

 

Основний та додатковий списки літератури та матеріали судової практики:

Бажанов М.И. “О различных трактовках некоторых признаков объективной стороны преступления в науке уголовного права”. – Проблемы законности № 40, – 1999. – С. 144-145.

Ковалев М.И., Васьков П.Г. Причинная связь в советском уголовном праве. – М.: Госюриздат, 1958.

Кудрявцев В.Н. Объективная сторона преступления. – М.: Госюриздат, 1960.

Кузнецова Н.Ф. Значение преступных последствий. – М.: Госюриздат, 1958.

Мальцев В.В. Проблема уголовно–правовой оценки общественно опасных последствий. – Саратов: Изд–во Саратов. ун–та, 1989.

Панов Н.И. Способ совершения преступления и уголовная ответственность. – Харьков: Изд–во Харьк. ун–та, 1984.

Панов Н.И. Уголовно-правовое значение способа совершения преступления: Уч. пособие. – Х.: Юрид. ин-т. – 1984. – 111 с.

Тер–Акопов А.А. Бездействие как форма преступного поведения. – М.: Юрид. лит., 1980.

Церетели Т.В. Причинная связь в уголовном праве. – М.: Госюриздат, 1963.

Ярмиш Н.Н. Действие как признак объективной стороны преступления. – Харьков “Основа”, 1999.

Ярмыш Н.Н. Теоретические проблемы причинно-следственной связи в уголовном праве (филосовско-правовой анализ). – Х.: Право. – 2003. – 512 с.

Х Х Х

Малинин В.Б. Причинная связь в уголовном праве. – СПб.: Издательство “Юридический центр Пресс”, 2000.

Сичов П. Обстановка вчинення злочину: проблеми питання // Право України. – 1998. – № 6. – с.106–107.

Тимейко Т.В. Общее учение об объективной стороне преступления. – Ростов–на–Дону: Изд–во Ростов. ун–та, 1977.

Постанова Пленуму Верховного Суду України «Про деякі питання застосування судами України адміністративного та кримінального законодавства у зв’язку з набранням чинності Законом України від 22 травня 2003 року «Про податок з доходів фізичних осіб» від 28. 05 2004 року № 9.

 

ТЕМА 5. СУБ’ЄКТИВНА СТОРОНА ЗЛОЧИНУ

План

1. Поняття суб’єктивної сторони складу злочину та її значення.

2. Ознаки суб’єктивної сторони складу злочину.

3. Поняття вини, її зміст і значення. Принцип суб’єктивного ставлення за вину.

4. Мотив і мета як факультативні ознаки суб’єктивної сторони складу злочину. Їх кримінально-правове значення.

 

 

Методичні рекомендації:

При висвітленні першого питання необхідно звернути увагу на важливу роль суб’єктивної сторони як елемента складу злочину. Це внутрішня сторона злочину, певна психічна діяльність особи, що відображає її ставлення до вчинюваного нею суспільно небезпечного діяння і до його наслідків. Необхідно також розкрити зміст суб’єктивної сторони складу злочину, який характеризують такі суб’єктивні ознаки як вина, мотив і мета вчинення злочину.

Далі необхідно показати значення суб’єктивної сторони як завершального етапу у констатації наявності складу злочину. Її наявність чи відсутність дає можливість відмежувати злочинне діяння від незлочинного. Суб’єктивна сторона, форми вини, мотив і мета вчинення суспільно небезпечного діяння істотно впливають на кваліфікацію злочинів і дозволяють відмежовувати суміжні злочини.

Зміст суб’єктивної сторони істотно впливає на ступінь тяжкості вчиненого діяння і тим самим на призначення покарання.

У другому питанні передусім необхідно назвати всі ознаки суб’єктивної сторони, відмітити, що вина - це обов’язкова ознака суб’єктивної сторони, відсутність якої виключає склад злочину.

Необхідно зазначити, що в багатьох умисних злочинах суб’єктивна сторона потребує наявності мотиву і мети, що є її факультативними, тобто не завжди обов’язковими ознаками певних злочинів. Треба мати на увазі, що особливості деяких складів злочинів потребують також з’ясування емоцій, які відчуває особа при вчиненні злочину. Тому необхідно показати в яких випадках закон надає їм значення ознаки суб’єктивної сторони.

При розгляді третього питання необхідно звернутися до ст. 62 Конституції України і ч. 2 ст. 2 ККУ де закріплено принцип суб’єктивного ставлення за вину, відповідно до якого кримінальна відповідальність настає лише тоді, коли буде доведено вину особи у вчиненні злочину.

Необхідно зазначити, що загальне поняття вини є результатом наукових досліджень і вперше закріплено в ст. 23 чинного ККУ, а статті 24 і 25 КК дають визначення окремих видів умислу та необережності.

При аналізі поняття вини необхідно звернути увагу, що вона нерозривно пов’язана з об’єктивними ознаками складу злочину, які відображають її зміст. Потрібно уяснити, що не існує абстрактної вини, відірваної від конкретного протиправного діяння. Тільки таке діяння і становить предметний зміст вини.

Далі слід розкрити зміст вини, її форми та ступінь, а також показати її правове значення.

При висвітленні четвертого питання необхідно дати визначення мотиву та мети вчинення злочину, детально з’ясувати їх зміст, види і показати правове значення.

Основний та додатковий списки літератури:

Борисов В.І. Необережність та її види: Текст лекції. – Х.: Юрид. ін-т. – 1991. – 21 с.

Дагель П.С., Котов Д.П. Суб’єктивная сторона преступления и её установление.- Воронеж: Изд-во ВГУ,-1974

Коржанський М.Й. Презумпція невинуватості і презумпція вини. – К.: Атіка, 2004. – 216 с.

Котов Д.П. Мотиви преступлений и их доказывание.- Воронеж: Изд. ВГУ.-1975

Ломако В.А. Зміст умислу та його види: Текст лекцій.-Х.: Укр. юрид. акад.,1991

Пинаев А.А. Особенности составов преступлений с двойной и смешанной формами вины: Уч. пособие.– Х.: Юрид. ин-т. – 1984. – 52 с.

Рарог А.И. Субъективная сторона преступления и квалификация преступлений.-М.,2001

Тарарухин С.А. Установление мотива и квалификация преступления.-К.,: “Вища школа”,1977

Филимонов В. Теоретические проблемы учения о вине в уголовном праве.-(журнал)//Уголовное право.-2004.-№ 3

Х Х Х

Савченко А.В. Мотив і мотивація злочину. – К.: Атіка. – 2002. – 144 с.

Постанова Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами справ про застосування примусових заходів виховного характеру» від 31 травня 2002 року.



Поделиться:


Последнее изменение этой страницы: 2016-09-19; просмотров: 151; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 44.223.5.218 (0.017 с.)