Список обов’язкової літератури та матеріали судової практики

до всіх тем курсових робіт:

- Конституція України // Відомості Верховної Ради України. - 1996. - № 30.

- Кримінальний кодекс України: Офіц.видання. – К.: Ін Юре, - 2004.

- Кримінальне право України: Загальна частина: Підручник /За ред. проф. В.В. Сташиса, В.Я. Тація. – 3-е вид.,переробл. і доповн. - К.: Юрінком Інтер, 2007. – 495 с.

- Кримінальний кодекс України: Науково-практичний коментар /За ред. В.Т. Маляренка, В.В. Сташиса, В.Я. Тація. – Вид. друге, переробл. та доповн.. – Х.: Одіссей, 2004. – 1152 с.

- Кримінальний кодекс України: науково-практичний коментар /За заг. ред. В.В. Сташиса, В.Я. Тація. – Вид. трете, переробл. та доповн.. – Х.: Одіссей, 2006. – 1184 с.

-Пинаев А.А. Курс лекций по Общей части уголовного права. Книга первая “О преступлении”. – Харьков: Харьков юридический, 2001.

-Пинаев А.А. Курс лекций по Общей части уголовного права. Книга вторая “О наказании”. – Харьков: Харьков юридический, 2002.

- Практика судів України з кримінальних справ 2001-2005, - К.-Х.: Юрінком Інтер, 2005. – 464 с.

- Збірник постанов Пленуму Верховного Суду України (1972-2006), - Х., 2006. – 392 с.

 

ТЕМА 1. ЗВОРОТНА ДІЯ ЗАКОНУ ПРО КРИМІНАЛЬНУ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ У ЧАСІ

План

1. Поняття зворотної дії у часі закону про кримінальну відповідальність.

2. Види законів про кримінальну відповідальність, що мають зворотну дію у часі.

3. Закони про кримінальну відповідальність, які не мають зворотної дії у часі.

4. Проблеми зворотної дії у часі закону про кримінальну відповідальність, який частково пом’якшує, а частково посилює кримінальну відповідальність.

Методичні рекомендації:

При аналізі першого питання плану необхідно спочатку визначити поняття закону про кримінальну відповідальність, а потім з’ясувати види його дії у часі. При цьому особливу увагу слід звернути на визначення саме зворотної дії закону у часі. Обов’язковим є з’ясування положення, що закріплене у ч.1 ст.58 Конституцій України. З урахуванням конституційних положень слід вивчити ч. 1 ст.5 КК і проаналізувати два види законів, які мають зворотну дію у часі, а саме: 1) закони, які скасовують злочинність діяння та 2) закони, які пом’якшують кримінальну відповідальність. При цьому необхідно визначитися з поняттям кримінальної відповідальності, її початковим та кінцевими моментами, враховуючи положення ч. 1 ст. 5 КК відносно осіб, на яких поширюється зворотна дія закону у часі.

При аналізі третього питання плану роботи слід чітко визначитися з поняттям закону, що встановлює злочинність діяння, та закону, що посилює кримінальну відповідальність за вчинений злочин.

Висвітлення четвертого питання плану роботи потребує спочатку з’ясування закону, який частково пом’якшує, а частково посилює кримінальну відповідальність за певний злочин, привести приклади таких законів, а потім показати, в якій частині подібні закони мають зворотну дію у часі і як повинні застосуватися такі закони.

 

Список літератури:

Блум М.И., Тилле А.А. Обратная сила закона. – М.: Юрид.лит, 1969.

Дурманов Н.Д. Советский уголовный закон. – М.: Издательство МГУ, 1967.

Попов А.Н. Уголовный закон и его обратная сила. – С–Пб.: С–Пб. ин–тут МВД РФ, 1998

Шаргородский М.Д. Уголовный закон. – М.: Юриздат, 1948

Бойцов А.И. Действие уголовного закона во времени и в пространстве. – С-Пб., 1995

Якубов А.Е. Наказуемость деяния и обратная сила уголовного закона. // Законность. – 1997. – № 4 – С.11–12

Якубов А.Е. Признаки состава преступления и обратная сила уголовного закона. // Законность. – 1997. – № 5 – С.11–16

Якубов А.Е. Условно–досрочное освобождение от наказания и обратная сила закона // Законность. – 1998. – № 3. – С. 16–20

ТЕМА 2. ОБ’ЄКТ ЗЛОЧИНУ

 

План

1. Поняття об’єкта злочину і його значення.

2. Суспільні відносини як об’єкт злочину та їх структура.

3. Класифікація об’єктів злочину.

4. Загальний об’єкт злочину.

5. Родовий (спеціальний) об’єкт злочину.

6. Безпосередній об’єкт злочину

7. Предмет злочину та його види. Відмінність об’єкта предмета.

Методичні рекомендації:

Розглядаючи перше питання плану, необхідно мати на увазі, що об’єкт злочину є обов’язковим елементом будь-якого складу злочину. Саме тому необхідно дати його визначення, розкрити зміст, показати важливе теоретичне і практичне значення при визначенні соціальної сутності злочину, при відмежуванні суміжних суспільно небезпечних діянь і правильній їх кваліфікації. Слід показати його важливе значення і при побудові системи Особливої частини КК України.

При подальшому аналізі цього питання необхідно враховувати, що в теорії кримінального права існують різні точки зору щодо поняття і змісту об’єкту злочину. Однак при розгляді цього питання важливо зазначити, що серед науковців панує погляд, що об’єктом будь-якого злочину є суспільні відносини, взяті під охорону законом про кримінальну відповідальність. Отже, це ті суспільні відносини між людьми, що об’єктивно існують у суспільстві і, яким злочин завдає реальну шкоду чи створює загрозу її заподіяння.

Для правильного і всебічного з’ясування сутності об’єкта та “механізму” злочинного посягання на нього, при опрацюванні другого питання, важливо з’ясувати структуру суспільних відносин, визначити їх складові частини і взаємодію між ними. При цьому необхідно враховувати поширену в юридичній літературі думку, відповідно до якої такими структурними складовими суспільних відносин визнаються: а) суб’єкти відносин; б)предмет таких відносин; в)соціальний зв’язок як зміст відносин. Важливо розкрити зміст кожної з них.

Висвітлення третього питання потребує аналізу класифікації об’єктів злочину та її значення. Різноманітність суспільних відносин, на які посягають злочини потребує наукового визначення усіх видів об’єктів, що сприяє з’ясуванню їх сутності і впливає на розвиток законодавства та вдосконалення практики його застосування.

Найбільш поширеною є триступенева класифікація об’єктів (загальний, родовий і безпосередній). Ця класифікація логічна, цілком відповідає потребам практики. Необхідно розкрити зміст кожного виду об’єкту злочину і показати їх значення.

При розгляді четвертого питання необхідно визначити предмет злочину як ознаку складу злочину. При цьому слід мати на увазі, що предмет суспільних відносин і предмет злочину – це різні правові поняття, кожне з яких має свої ознаки, виконує свою роль і має різне правове значення. Необхідно враховувати, що поряд із предметом суспільних відносин і предметом злочину виділяють ще й предмет злочинного впливу. Тому необхідно з’ясувати зміст і показати значення кожного із них.

Список літератури:

Гавриш С.Б. Теоретические предпосылки объекта преступления//Право и политика.-№ 11.-2000.-с 4-15

Глистин В.Н. Проблемы уголовно - правовой охраны обществееных отношений.-Ленинград, 1979

Коржанский Н.И. Объект и предмет уголовно-правовой охраны.-М., 1980

Новосёлов Г.П. Учение об объекте преступления:Методологические аспекты.-М., -2001

Таций В.Я. Объект и предмет преступлений в советском уголовном праве.-Харьков, 1988

Трубников В.Н. Новый взгляд на объект преступления// Право і безпека.-2002.-№ 1.-с. 81-85

Фесенко Є.В. Цінності як об’єкт злочину//Право України.-1999.-№ 6-с.75-78.

ТЕМА 3. ПОНЯТТЯ СКЛАДУ ЗЛОЧИНУ ЗА

КРИМІНАЛЬНИМ ПРАВОМ

План

1. Поняття складу злочину та його значення.

2. Елементи та ознаки складу злочину.

3. Види складів злочину.

4. Склад злочину і кваліфікація злочину.

Методичні рекомендації:

Розглядаючи перше питання теми, необхідно мати на увазі, що поняття складу злочину формулюється різними авторами неоднаково, але всі вони виходять із того, що склад злочину – це сукупність (система) передбачених кримінальним законом юридичних ознак, що характеризують суспільно небезпечне діяння як злочин. Потім слід показати, яке кримінально-правове значення має склад злочину. При цьому особливу увагу необхідно приділити складу злочину для вирішення питання про підставу кримінальної відповідальності.

Вирішуючи питання про елементи та ознаки складу злочину, треба виходити з того, що в науці та практиці виділяють чотири його елементи: об’єкт, об’єктивну сторону, суб’єкт, та суб’єктивну сторону складу злочину. Далі потрібно назвати та дати коротку характеристику ознакам кожного елементу складу злочину, визначити його обов’язкові та факультативні ознаки і показати кримінально-правове значення.

Третє питання теми стосується проблеми класифікації складів злочину в залежності від різних класифікаційних критеріїв. Найбільш поширеним є критерій тяжкості злочину, передбаченого певним складом. Згідно з цим критерієм треба здійснити відповідну класифікацію складів злочинів і дати поняття та навести приклади простих, кваліфікованих, особливо кваліфікованих та привілейованих складів злочину.

Наприкінці роботи необхідно розкрити питання про значення складу злочину для кваліфікації злочину. Перш за все треба визначити, що таке кваліфікація злочину, яке вона має значення для правильного застосування закону, відмежування одного злочину від іншого, а також для правильного призначення покарання.

Основний та додатковий списки літератури:

Брайнин Я.М. Уголовная ответственность и ее основания в советском уголовном праве. – М.: Госюриздат, 1963.

Бурчак Ф.Г. Квалификация преступлений. – К.: Политиздат Украины. – 1983. – 141 с.

Навроцький В.О. Основи кримінально-правової кваліфікації: Навч. посібник. – К.: Юрінком Інтер, 2006. – 704 с.

Тарарухин С.А. Квалификация преступлений в судебной и следственной практике. – К.: Юринком, 1995. – 208 с.

Таций В.Я. Объект и предмет преступления в советском уголовном праве. – Х.: Вища школа. – 1988. – 198 с.

Тацій В.Я. Об’єкт і предмет злочину в кримінальному праві України: Навч. посібник. – Х.: УкрЮА. – 1994. – 76 с.

Трайнин А.Н. Общее учение о составе преступления. – М.: Госюриздат, 1957.

Х Х Х

Бажанов М.И. “О функциях состава преступления (процессуальная функция)”, – Проблемы законности № 29, – 1995.

Егоров В.С. Понятие состава преступления в уголовном праве. – М.: МПСИ, 2001.

Кузнецова Н.В. Состав преступления: спорные вопросы. // Вестн. Моск. ун–та. Серия 11. Право. – 1987. – № 14.