Порядок одержання реєстрації іноземних інвестицій.

Стаття 13. Державна реєстрація іноземних інвестицій

Державна реєстрація (перереєстрація) іноземних інвестицій та її анулювання здійснюються Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, в семиденний строк з дня подання іноземним інвестором документів для реєстрації (перереєстрації) іноземних інвестицій та її анулювання.

Перереєстрація іноземної інвестиції у зв'язку із зміною власника такої інвестиції проводиться шляхом скасування попередньої державної реєстрації іноземної інвестиції та здійснення заходів щодо нової державної реєстрації іноземної інвестиції.

У разі вилучення (репатріації) іноземної інвестиції державна реєстрація іноземної інвестиції підлягає анулюванню.

Незареєстровані іноземні інвестиції не дають права на одержання пільг та гарантій, передбачених цим Законом.

Стаття 14. Відмова в державній реєстрації іноземних інвестицій

Відмова в державній реєстрації іноземних інвестицій можлива лише у разі порушення встановленого порядку реєстрації. Відмова з мотивів її недоцільності не допускається.

Відмова в державній реєстрації іноземних інвестицій повинна бути оформлена письмово із зазначенням мотивів відмови і може бути оскаржена у судовому порядку.

Стаття 15. Статистична звітність про іноземні інвестиції

Органи, які здійснюють державну реєстрацію іноземних інвестицій, підприємства з іноземними інвестиціями, податкові та митні органи та установи банків подають відповідно до встановлених форм та термінів статистичну звітність про здійснення іноземних інвестицій.

Державна реєстрація іноземної інвестиції здійснюється шляхом присвоєння інформаційному повідомленню про внесення іноземної інвестиції реєстраційного номера. Для державної реєстрації інвестор або уповноважена ним особа подає органу державної реєстрації такі документи:

1) інформаційне повідомлення про внесення іноземної інвестиції в трьох примірниках з відміткою державної податкової інспекції за місцем здійснення інвестицій про її фактичне внесення;

2) документи, що підтверджують форму здійснення іноземної інвестиції. До таких документів належать установчі документи про створення юридичних осіб, контракти про виробничу кооперацію, спільне виробництво та інші види спільної інвестиційної діяльності, концесійні договори;

3) документи, що підтверджують вартість іноземної інвестиції;

4) документ, що свідчить про внесення заявником плати за реєстрацію.

Розмір плати становить двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на день здійснення реєстрації іноземної інвестиції. Кошти, одержані за реєстрацію іноземної інвестиції, перераховуються у такому порядку: 50% - відповідно до республіканського (Автономної Республіки Крим), обласних, Київського та Севастопольського міських бюджетів, 50% - до Державного бюджету України.

В інформаційному повідомленні про внесення іноземної інвестиції зазначаються:

у графі 1 - відомості про іноземного інвестора:

- для фізичної особи - прізвище, ім’я;

- для іноземної держави, міжнародної урядової чи неурядової організації, юридичної особи, створеної відповідно до іншого законодавства, ніж законодавство України, іншого іноземного суб’єкта інвестиційної діяльності, який визнається таким відповідно до законодавства України, - назва повна та скорочена, правовий статус відповідно до законодавства країни реєстрації;

- державна приналежність іноземного інвестора, місцезнаходження;

у графі 2 - вид іноземної інвестиції відповідно до статті 2 Закону України “Про режим іноземного інвестування”. У разі здійснення майнової інвестиції у цій графі подається докладна інформація про вид майна, його кількість та вартість;

у графі 3 - форма здійснення іноземної інвестиції відповідно до статті 3 Закону України “Про режим іноземного інвестування”;

у графі 4 - конкретний об’єкт іноземної інвестиції. Якщо це підприємство, то зазначається його назва, форма власності та організаційно-правова форма, місцезнаходження, до якої галузі економіки належить відповідно до статистичної звітності; якщо майно - його назва, власник, місцезнаходження тощо;

у графі 5 — обсяг іноземної інвестиції, оцінений в іноземній конвертованій валюті та у валюті України за домовленістю сторін на основі цін міжнародних ринків або ринку України. Перерахування інвестиційних сум провадиться за офіційним курсом валюти України, визначеним Національним банком України на дату фактичного внесення інвестиції;

у графі 6 - запланований період використання інвестиції. Якщо термін використання іноземної інвестиції не визначено, робиться запис “Безстрокова”.

Порядок одержання реєстрації інвестиційних договорів (контрактів) за участю іноземного інвестора.

Державній реєстрації підлягають договори (контракти) про виробничу кооперацію, спільне виробництво та інші види спільної інвестиційної діяльності, не пов'язаної із створенням юридичної особи, укладені відповідно до законодавства суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності України за участю іноземного інвестора-1.

Державну реєстрацію договорів (контрактів) здійснює Мінекономрозвитку та уповноважені ним органи (далі - органи державної реєстрації).

Для державної реєстрації договору (контракту) суб'єкт зовнішньоекономічної діяльності України - учасник договору (контракту), якому доручено ведення спільних справ учасників, або уповноважена ним особа подає такі документи:

лист звернення про державну реєстрацію договору (контракту);

інформаційну картку договору (контракту) за формою, що встановлює Мінекономрозвитку;

договір (контракт) (оригінал і копію), засвідчені в установленому порядку;

засвідчені копії установчих документів суб'єкта (суб'єктів) зовнішньоекономічної діяльності України та свідоцтва про його державну реєстрацію як суб'єкта підприємницької діяльності;

документи, що свідчать про реєстрацію (створення) іноземної юридичної особи (нерезидента) в країні її місцезнаходження (витяг із торгівельного, банківського або судового реєстру тощо). Ці документи повинні бути засвідчені відповідно до законодавства країни їх видачі, перекладені українською мовою та легалізовані у консульській установі України, якщо міжнародними договорами, в яких бере участь Україна, не передбачено інше. Зазначені документи можуть бути засвідчені також у посольстві відповідної держави в Україні та легалізовані в МЗС;

ліцензію, якщо згідно із законодавством України цього вимагає діяльність, що передбачається договором (контрактом);

документ про оплату послуг за державну реєстрацію договору (контракту).

Оригінали договору (контракту) повертаються після розгляду матеріалів суб'єктові зовнішньоекономічної діяльності України, який подав лист-звернення про державну реєстрацію.

У разі обгрунтованої потреби органи державної реєстрації можуть вимагати інші документи, що стосуються визначення цілей, умов діяльності, спроможності учасників виконати договір (контракт), а також відповідності його законодавству.

Відповідальність за достовірність інформації, що міститься у документах, поданих для державної реєстрації, несе суб'єкт зовнішньоекономічної діяльності України.

Орган державної реєстрації розглядає документи, подані згідно з пунктом 5 цього Положення, протягом 20 календарних днів починаючи з дати фіксації у журналі обліку державної реєстрації договорів (контрактів). За результатами розгляду орган державної реєстрації приймає рішення про реєстрацію договору (контракту) або про відмову у ній.

Підтвердженням державної реєстрації договору (контракту) є картка державної реєстрації договору (контракту), складена за формою і заповнена згідно з порядком, що встановлює Мінекономрозвитку, та спеціальна відмітка про державну реєстрацію на договорі (контракті).

У здійсненні державної реєстрації договору (контракту) може бути відмовлено, якщо:

умови договору (контракту) не відповідають законодавству України;

до суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності України, який подав лист - звернення про реєстрацію договору (контракту), застосовано санкції згідно із статтею 37 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" (959-12);

існує заборона на передбачений вид спільної діяльності згідно із законодавством України.

Відмова у державній реєстрації договору (контракту) повинна бути оформлена письмово із зазначенням мотивів відмови і може бути оскаржена у судовому порядку.