Які існують способи орієнтування на місцевості

При орієнтуванні за Сонцем враховується те, що найвище воно перебуває над лінією горизонту опівдні. В північній півкулі в цей час воно завжди буває на півдні, і тінь від різних предметів падає на північ. Якщо сонячного дня поспостерігати за довжиною тіні від жердини, застромленої в землю, то виявиться, що найкоротша тінь о 12 годині місцевого в північній півкулі часу і буде направлена на північ. Лінія, проведена в напрямку тіні з півдня на північ, називається полуденною лінією, або лінією меридіана. Лінії, розміщені перпендикулярно до неї, вкажуть схід і захід.

Безхмарної ночі можна орієнтуватися за Полярною зіркою. Полярна зірка — найяскравіша зірка у сузір'ї Малої Ведмедиці, вона розміщена поблизу Північного полюса. Для її знаходження спочатку визначають сузір'я Великої Ведмедиці, яке нагадує за формою «ківш» (з чотирьох зірок) і «ручку» (з трьох зірок). Мислено продовжують лінію, яка з'єднує дві крайні зірки «ковша», і на п'ятикратній віддалі від них по прямій знаходять яскраву зірку в сузір'ї Малої Ведмедиці — Полярну зірку.

Орієнтуються на місцевості також і за місцевими прикметами. Наприклад, найбільш волога, тіньова сторона дерев і каменів переважно північна, на ній ростуть мохи і лишайники. З північного боку дерев, які ростуть на відкритій місцевості, менше гілок, з південної — більше, річні кільця з південного боку більш потовщені в порівнянні з північною. Похилий схил мурашника переважно звернений на південь, більш крутий — на північ. Крім того, мурашки будують мурашники з південного боку каменів, дерев, пнів. Весною північ і південь можна визначити і за схилами горбів та ярів (на схилі, зверненому на південь, сніг тане раніше в порівнянні зі схилом, який звернутий на північ).

Найнадійніший спосіб визначення сторін горизонту — за компасом. Компас — прилад, який вказує напрям магнітного меридіана. Його дія ґрунтується на магнітному полі Землі, яке впливає на стрілку компаса. Кінець стрілки компаса, що показує на північ, називається північним. Він вказує напрям на північний магнітний полюс. Протилежна стрілка компаса (південна) спрямовується на південний магнітний полюс. Магнітні полюси земної кулі — точки на земній поверхні, в яких сходяться магнітні силові лінії. Вони не збігаються з географічними (істинними). Координати магнітних полюсів: магнітний полюс на півночі (72° пн. ш. і 96° захід.) і на півдні (70° пд. ш. і 150° сх. д.). Через те, що географічний і магнітний полюси лежать у різних місцях, напрям стрілки компаса на магнітний полюс не відповідає напрямові географічного меридіана. Між цими двома напрямами утворюється кут, який називається магнітним схиленням. Кожне місце поверхні Землі має свій кут схилення. Його величина враховується при точному визначенні сторін горизонту (вона вказана на топографічній карті або в спеціальних таблицях). Компас широко використовується при навігації, літаководінні, геодезії, гірській справі, артилерії та ін. Розрізняють магнітний, механічний (гігрокомпас), радіокомпас і астрокомпас. Для визначення сторін горизонту необхідно покласти компас на рівну поверхню і встановити стрілку (синій кінець її завжди показує на північ). Для знаходження географічного напрямку на північ вносять поправки на величину магнітного схилення для даної місцевості.

Що таке похідний і бойовий порядок механізованого відділення

Похідний порядок – шикування підрозділів для пересування в колонах.

Похідний порядок взводу і відділення - колона. Він застосовується на марші, під час переслідування, проведення маневру і повинен забезпечувати: високу швидкість руху, швидке розгортання в передбойовий і бойовий порядки,.

Бойовий порядок - шикування підрозділів для ведення бою. Він повинен відповідати завданню, яке поставили, і забезпечувати: повне використання бойових можливостей підрозділів; стійкість і активність в обороні; надійне ураження противника на якомога більшу глибину його бойового порядку; швидке використання результатів вогневого ураження противника та вигідних умов місцевості; можливість маневру в ході бою; найменшу уразливість підрозділів від ударів усіх видів зброї; підтримування безперервної взаємодії та зручність управління підрозділами

Які ви знаєте СДОР?

1. Речовини з домінуючою задушливою дією:

а) з вираженою припікаючою дією (хлор, оксихлорид фосфору, 3-х хлористий фосфор);

б) з слабкою припікаючою дією (хлорид фосфору, хлорид сірки, метилізоцианат).

2. Речовини з домінуючою загальноотруйною дією (динітрофенол, етиленхлоридгідрин, етиленфторидгідрин).

3. Речовини, які володіють задушливою та загальноотруйною дією:

а) із вираженою припікаючою дією (акрилонітрил, азотна кислота);

б) із слабкою припікаючою дією (сірчистий ангідрид, сірководень, оксиди азоту, фтористий водень).

4. Речовини, що порушують генерацію, проведення та передачу нервового імпульсу (сірковуглець, фосфорорганічні сполуки (ФОС).

Речовини, які володіють задушливою та нейротропною дією (аміак).

6. Цитотоксичні (метаболічні) отрути (оксид етилену, метилбромід, діхлорметилбромід, метилхлоргідрин, етан, діметилсульфат, діоксин, галогенізовані вуглеводні).

 

28. Назвати надзвичайні ситуації мирного часу

НС природного характеру.

Стихійні лиха – це небезпечні природні явища, процеси атмосферного, гідрологічного, геологічного, біосферного або іншого походження таких масштабів, які призводять до катастрофічних ситуацій з раптовим порушенням систем життєдіяльності населення, руйнуванням об’єктів народного господарства, що у свою чергу може спричинити аварії і катастрофи.

Справжнім лихом є землетруси, повені, зсуви, селеві потоки, бурі, урагани, снігові заноси, пожежі лісів, торфу, полів і населених пунктів. Кожне с. л. має свої причини виникнення, притаманні тільки йому особливості впливу на навколишнє середовище, фізичну суть і рушійні сили. Проте їм характерні й загальні властивості – це великий просторовий захват, сильна психологічна дія на населення і значний вплив на навколишнє середовище.

В україні є такі НС природного походження:

- небезпечні геологічні явища: зсуви, обвали, осипки, просадки земної поверхні;

- небезпечні метеорологічні явища: зливи, урагани, сильні снігопади і гради, ожеледь;

- небезпечні гідрологічні явища: повені, паводки, підвищення рівня грунтових вод;

- природні пожежі лісових та торф’яних масивів;

- масові інфекції та хвороби людей, тварин, рослин.

Землетруси – це сейсмічні явища, які виникають у результаті раптових зміщень і розривів у корі й більш глибоких шарах землі або внаслідок вулканічних і обвальних явищ, коли на великі відстані передаються пружні хвилі. Залежно від причин і місця виникнення землетрусів є тектонічні, вулканічні, обвальні й моретруси.

Землетруси характеризуються:

- руйнуванням споруд, під уламки яких потрапляють люди;

- виникненням масових пожеж і виробничих аварій;

- затопленням населених пунктів і цілих районів;

- отруєнням газами при вулканічних виверженнях;

- ураженням пюдей і загорянням населених пунктів від вогнево-рідкої лави;

- провалом населених пунктів при обвальних землетрусах;

- руйнуванням і змиваннням населених пунктів хвилями цунамі;

 

2.2 НС техногенного характеру ( аварії і катастрофи)

Виробнича аварія – це раптова зупинка роботи або порушення установленого процесу виробництва, яка приводить до пошкодження або знищення матеріальних цінностей, травмування або загибелі людей.

Основні причини в. а.:

- безвідповідальне ставлення проектувальників до вимог техніки безпеки, керівників підприємств до дотримання цих вимог, низький контроль за станом виробничтва;

- порушення будівельних норм при будівництві об’єктів і монтажі технічних систем;

- погана обізнаність про окремі явища і реакції хімічних речовин;

- стихійні лиха, що руйнують лінії ел. передач, газопроводів;

- порушення технології виробництва, правил експлуатації оьладнання, машин;

- недотримання правил зберігання небезпечних речовин;

- фізичне старіння і корозія металів.

Найбільш типовий вражаючий фактор – вибухи, інтенсивні пожежі, отруєння людей рідинами і газами, завали виробничих будівель, ураження людей ел. струмом, затоплення виробництва разом з людьми, негативною психологічною дією на людей

Транспортні аварії (катастрофи) мають такі причини:

- несправності засобів сигналізації, централізації та блокування;

- несправності колій та рухомого складу;

- помилки диспетчерів, неуважність машиністів;

- сходження рухомого складу з колії, наїзди на перегонах, пожежі у вагонах;

- авіаційні неполадки.

- Причини ДТП: порушення правил дор.руху, перевищення швидкості, недостатня підготовка водіїв їх слабка реакція, технічні несправності автомобілів, нетверезий стан,незадовільний стан доріг, неосвітлені ділянки рем.робіт, відсутність знаків про попередження небезпеки, несправність сигналізації на залізничних переїздах;

- порушення дорожнього руху пішоходами.

Радіаційно небезпечні об’єкти – на яких використовуються, виготовляються, зберігаються або транспортуються радіоактивні, хімічні й біологічні речовини, пожежовибухові, гідротехнічні й транспортні споруди, а також інші об’єкти,що створюють загрозу виникнення НС є потенційно небезпечними об’єктами. Особливо небезпечні РНО: АЕС, підприємства з виготовлення і переробки ядерного палива, підприємства поховання ядерних відходів, ядерні енергетичні установки. Серед аварій найбільш небезпечні радіаційні аварії- це аварії з викидом радіоактивних речовин або іонізуючих випромінювань за пректні межі.

Хімічно неьезпечні об’єкти:

- заводи і комбінати хімічної прмисловості;

- нафтопереробні заводи;

- інші заводи,що використовують СДЯР (сильнодіючі ядучі речовини);

- підприємства з холодільними установками;

- залізничні станції, де концентрується продукція хімічних виробництв, склади з їх запасами.

Пожежо- та вибухонебезпечні об’єкти – це металургійні, машинобудівні підприємства та інші, нафто-, газо-, аміакопроводи, нафтогазопроводи і вугільні шахти. Причини вибухів – пари легкозаймистих рідин або газів і джерела запалювання (іскра, сигарети).