Методичні поради до вивчення теми № 1.2.

Важливе значення при вивченні теорії та історії кооперації мають смислові значення термінів (категорій) кооперація, кооператив, кооперативний рух. Тому треба звернути увагу на вірне тлумачення визначення кооперація.

Кооперація праці – це сумісна діяльність людей, які зайняті в одному і тому ж процесі праці, в одному і тому ж місці, в один і той же час і результатом такої праці є якийсь конкретний предмет або явище.

Кооперація праці – це сумісна діяльність людей, які зайняті в різних процесах праці, в різних місцях, в різні часи, але результатом їх праці є якийсь сумісний предмет або явище.

Термін кооперація має декілька значень:

Економічна теорія розглядає кооперацію як сумісну діяльність людей в різних її видах.

Кооперація праці – цехова, міжцехова, заводська, міжзаводська, галузева, міжгалузева, міжнародна кооперація праці.

Теорія та історія кооперації, перш за все розглядає значення кооперації як сукупну діяльність кооперативів, кооперативного руху.

Кооперація – як визначення організаційних побудов господарських підприємств - кооперативів. Споживча кооперація, збутова, кредитна, сільськогосподарська, житлова та інші. Кооперація як кооперативи і кооперативи як кооперація. Кооперація це не завжди кооперативи (кооперація праці), але кооперативи завжди будують свою організацію і діяльність на кооперативних засадах.

В науковій економічній, навчальній літературі є різні визначення

кооперативу, але на наш погляд визначення повинно мати всі характерні риси присутні кооперативам, які відрізняють їх від інших економічних підсистем. Самоврядування, добровільне членство, економічна участь кожного члена кооперативу у формуванні матеріальних умов його діяльності, фінансова і виробнича незалежність, що регулюються вимогами статуту.

Розкриваючи поняття сутності кооперативів треба характеризувати їх:

- кооперативи - як складова частина економічного базису;

- кооперативи – як складова частина надбудови;

- кооперативи – як юридична особа;

- кооперативи – як суб’єкт власності;

- кооперативи – як форма економічного захисту населення;

- кооперативи – як форма кооперативної демократії;

- кооперативи – як громадська (суспільна) організація і форма взаємодопомоги.

Кооперативний рух ми розглядаємо як всебічну різноманітну діяльність кооперативів на різних рівнях існування. Це агітаційна пропагандистська робота про кооперативні принципи і цінності, освітня по підготовці і перепідготовці кадрів для кооперативів, екологічну безпеку і збереження миру і таке інше. Це діяльність кооператорів на різних рівнях їх територіального існування, та на рівні Міжнародного Кооперативного Руху в інтересах кооператорів і усього людства в світі.

Формування відповіді на друге питання повинно розпочинатись з тлумачення смислового значення ознака. Йде мова про ознаки які можуть бути однаковими, однотипними і роблять предмети схожими, або різними, чим відрізняють предмети і явища один від одного.

Конкретні ознаки мають економічні системи, економічні підсистеми, галузі виробництва і надання послуг, підприємства,

організації різних форм власності до яких відносяться і кооперативи. Кооперативи мають свої ознаки і головною з них вважається те що кооперативи громадська організація і господарське підприємство виникають і існують одночасно, одноразово.

Ознаки можуть мати одну, суспільну назву, але форм проявлення в створенні і діяльності економічних структур різні. Так, наприклад, ознака добровільність вступу в кооператив або іншу громадську організацію має свої характерні риси, власність, як економічна категорія присутня в організації утворення і діяльності підприємств, галузей виробництва, але форми проявлення різні і мають свої особливості. Тому за ознаками можемо дати характеристику підприємствам які відрізняються один від одного.

Принципи кооперативної діяльності логічно розглядати як правила виникнення і функціонування кооперативів на різних історичних періодах виникнення, починаючи з характеристики принципів в докооперативних формах обєднання людей.

 

 

Принципи кооперативної діяльностї і кооперативні цінності
1825-1827 Роберт Оуен, «Нова Гармонія» (община)	Принципи: (докооперативні) - рівність; - загальність праці; - спільність майна; - розподіл матеріальних благ за працею. Цінності: - мирне перетворення суспільства шляхом створення зразкових товариств кооперативного типу.
«Товариство справедливих рочдейльських піонерів» (кооператив)	Принципи: (кооперативні) 1. Продаж виключно за готівку, 2. Продаж за середньоринковими цінами. 3. Розподіл прибутку за їх закупками в кооперативній лавці — купівельний дивіденд. 4. Пайові внески, сплата паїв у розсрочку. 5. Рівноправна участь членів в управленні кооперативом. 6. Торгівля доброякісними товарами, повна міра й чиста вага. 7. Створення резервного фонду на випадок непередбачених труднощів. 8. Постійне відрахування частини прибутку на культурно-просвітницьку діяльність. 9. Нейтралітет до політичних поглядів і релігійних переконань своїх членів, а також вільний обмін думками по всіх питаннях. Цінності: - сполучення принципу матеріальної зацікавленості членів кооперативу і норм господарської діяльності. - заохочення участі членів кооперативу в господарських операціях. - політика накопичування (заощадження) засобів кожного члена кооперативу, - перетворення споживчого кооперативу в ощадний банк.
1864-1866 Росія Завод графа Строганова в с.Кин Пермської губернії, споживче товариство	Принципи: 1) головою правління призначається керуючий заводом; 2) членами правління кооперативу повинні бути тільки робітники та службовці заводу; 3) пайовиками кооперативу можуть бути тільки заводські робітники та службовці; 4) допускається продаж товарів у кредит; 5) при звільненні з роботи пайовик вибуває з кооперативу. Таким чином, принципи діяльності кооперативу із самого початку суперечили самій природі кооперації. Це було товариство іншого типу — залежне товариство, а залежність була економічна. Кооператив користувався послугами заводу, брав кредити, використовував заводське приміщення, транспорт.
Всестанове кооперативне товариство «Бережливість» (Санкт-Петербург, 1865 р.)	Принципи: 1) прийом в члени відкритий для всіх бажаючих; 2) щадячий пайовий внесок для низькооплачуваного населення; 3) пай міг вноситись не зразу, а в розстрочку; 4) до керівництва не допускались представники заводів; 5) кошти відраховувалися на культурно-масові й культурноосвітні заходи. Пайовики придбавали в споживчому товаристві за готівку особливі марки, кількість яких заносилася до членської розрахункової книжки. Цими марками вони розраховувались за товари, які забирали в закладах приватних торговців, з якими правління кооператива домовлялося заздалегідь. Торговці пред'являли марки в споживче товариство й одержували гроші за свої товари, відпущені пайовиком товариства, але за винятком обумовленої знижки. Знижка ж, після покриття витрат споживчого товариства й відрахування в його резервний капітал, розподілялася між пайовиками: невелика частина — по паях, основна — за кількістю придбаних марок, а отже, за придбаними товарами.
І установчий Міжнародний ко­оперативний конгрес. МКА	Порядок денний І Конгресу: 1. Заснування Міжнародного кооперативного альянсу. 2. Організація міжнародних торговельних зв'язків між коопе­ративними організаціями. 3. Кооперативне виробництво. 4. Кооперативна банківська справа. 5. Споживча й сільськогосподарська кооперація.
1920-1940	У січні 1920 р. Вища Рада Антанти прийняла рішення про скасування економічної блокади Росії й вирішила надати деякі пільги російським кооперативним організаціям, що встановили тісний контакт із сільськогосподарським населенням. Перша делегація радянських кооператорів організувала в Лондоні в червні 1920 р. першу радянську зовнішньоторговельну організацію — всеросійське кооперативне товариство (АРКОС). На світову кооперативну арену вийшла кооперація нового типу — соціалістична.
1921 р. Декрет «Про споживчу кооперацію». Початок НЕПу	Принципи: - самостійність; - добровільність; - матеріальна зацікавленість
1924 р. Постанова ЦВК і РНК СРСР «Про споживчу кооперацію»	Принципи: 1. Споживчі товариства утворюються громадянами, що користуються виборчими правами до рад. 2. Мета споживчих товариств — обслуговування споживчих і господарських потреб своїх членів. 3. Вступ до товариств і вихід з них добровільні. 4. Всі члени кооперативу вносять однакові вступні й пайові внески. Пайові й вступні внески встановлюються в розмірі, що полегшує найбіднішим групам населення доступ у споживчі суспільства (вступний внесок — 50 коп. і пайовий — 5 руб.). При цьому для найбіднішого населення вводиться розстрочка при внесенні пайового внеску. 5. Засновування споживчих суспільств здійснюється явочним порядком при мінімумі членів-засновників в 30 осіб. Цінності: У період НЕПу були відновлені усі форми кооперації (споживчої, промислової, виробничої, сільськогосподарської й ін.). В.І.Ленін в останніх своїх працях у кооперативах бачив одну з форм соціалістичної організації праці, як їм відзначалося, «за умови повного кооперування ми б уже стояли обома ногами на соціалістичному ґрунті». З погляду ідеологічних мотивів, розподіл кооперативів на «капіталістичні» і «соціалістичні», визнаючи тільки останніх для соціалістичного суспільства.
1927. Згортання НЕПу	Принципи: - у виробничій сфері дозволялася тільки діяльність коопгоспів, а також діяльність кооперативів (артілей) у промисловій і видобувній сферах економіки; - відсутні головні ознаки кооперативу: можливість викупу своєї частки з кооперативного майна і розпорядження нею; установлення цін на свою продукцію і її вільну реалізацію і т.д.; - підприємства в коопгоспах і кооперативних організаціях з їхнім живим інвентарем, вироблена коопгоспами і кооперативними організаціями продукція, як і суспільні будівлі складали суспільну, соціалістичну власність, тобто не підлягали розподілові серед членів кооперативу; - на кооперацію поширюються дії централізованих планів і завдань; - роль пайовиків зводиться до пасивного спостереження за діяльністю кооперативу.
XXIII конгрес МКА. Нові принципи МКА.	1. Членство в кооперативному товаристві повинно бути добро­вільним і доступним, без будь-яких штучних обмежень або дис­кримінації за соціальними, політичними, расовими чи релігійним мотивами для кожного, хто хоче користуватися його послугами й готовий взяти на себе відповідальність, пов'язану з членством.   2. Кооперативні товариства є демократичними організаціями, їх справами повинні керувати особи, які обрані або призначені в порядку, що встановлений членами, і є підзвітні їм. Члени пев­них товариств повинні користуватися рівними правами голосу (один член — один голос) та участі в прийнятті рішень, що тор­каються їх товариства. В усіх інших, не первинних, товариствах управління повинно здійснюватися на демократичній засаді в від­повідній формі.   3. Процент за пайовий капітал, якщо він нараховується, по­винен бути суворо обмежений.   4. Прибуток або нагромадження від господарської діяльності товариства належать членам цього товариства й повинні розподілятися так, щоб усувалася можливість збагачення одного члена за рахунок іншого.   Цей розподіл за рішенням членів може бути здійснено таким чином: а) на забезпечення розвитку діяльності кооперативу; б) на надання загальних послуг; в) на розподіл між членами пропорційно до їх операцій з товариством.   5. Усі кооперативні товариства повинні вживати потрібних за­ходів для забезпечення освіти своїх членів, керівників, персоналу й населення взагалі в галузі як економічних, так і демократичних принципів і методів кооперації.   6. Для того щоб краще служити інтересам своїх членів і то­вариства взагалі, кожна кооперативна організація повинна всіма можливими засобами активно співпрацювати з іншими коопера­тивами на місцевому, національному та міжнародному рівнях.
Закон СРСР «Про кооперацію в СРСР»	Стаття 10. Принципи діяльності кооперативу 1. Діяльність кооперативу грунтується на принципах добровільності вступу до кооперативу і безперешкодного виходу з нього, поєднання особистих, колективних і державних інтересів, господарської самостійності, матеріальної заінтересованості і соціальної справедливості, безпосередньої участі членів кооперативу в управлінні його справами на основі кооперативної демократії, соціалістичної законності. 2. Втручання в господарську або іншу діяльність кооперативів з боку державних і кооперативних органів (спілок, об'єднань, кооперативів) не допускається. Це положення не порушує передбачених законодавством Союзу РСР, союзних і автономних республік прав державних органів щодо здійснення контролю за діяльністю кооперативів. У разі видання державним або кооперативним органом акта, який не відповідає його компетенції, або з порушенням вимог законодавства кооператив має право звернутися в суд або арбітраж із заявою про визнання такого акта недійсним повністю або частково. Збитки, завдані кооперативу в результаті виконання вказівок державних і кооперативних органів, які порушили права кооперативу, а також внаслідок неналежного виконання кооперативними органами своїх обов'язків щодо кооперативу, підлягають відшкодуванню цими органами. Спори про відшкодування збитків вирішуються судом або державним арбітражем. 3. З метою більш ефективного використання виробничого потенціалу, розширення виробництва і реалізації товарів (робіт, послуг) кооперативи на добровільних засадах можуть частину своїх коштів об'єднувати з коштами державних, кооперативних або інших громадських підприємств і організацій. Кооперативи мають право брати участь: - у спільному виконанні робіт, пов'язаних з реконструкцією і технічним переозброєнням підприємств і виробництв, прискоренням науково-технічного прогресу, підвищенням якості продукції, розвитком виробництва товарів народного споживання і наданням послуг населенню; - у створенні міжгалузевих виробництв, ремонтно-будівельних, торговельних та інших підприємств і організацій; - у будівництві та експлуатації сільськогосподарських об'єктів, жилих будинків та інших об'єктів виробничого, соціального і культурно-побутового призначення, а також у шляховому будівництві; - у підготовці спеціалістів і створенні навчально-виробничих підприємств. Кооперативи мають право поряд з іншими підприємствами на добровільних засадах входити в асоціації, концерни, консорціуми та інші об'єднання. Для здійснення зазначеної та іншої спільної діяльності кооперативи укладають договори, в яких передбачається вирішення питань, пов'язаних з організацією і діяльністю спільних підприємств і організацій. Ради народних депутатів та інші державні органи подають кооперативам допомогу в розвитку спільних підприємств і організацій, сприяють реалізації наданих їм прав у цій галузі. Цінності: Закон покликаний розкрити величезні потенціальні можливості кооперації, зростання її ролі в прискоренні соціально-економічного розвитку країни, посилити процес демократизації господарського життя, надати нового імпульсу колгоспному рухові, створити умови для залучення до кооперативів широких верств населення. Він спрямований на всемірне використання кооперативних форм для задоволення зростаючих потреб народного господарства і населення в продовольстві, товарах народного споживання, житлі, різноманітній продукції виробничо-технічного призначення, роботах і послугах. Закон встановлює основні принципи розвитку кооперативної демократії, визначає відносини держави і кооперації, гарантує вільний вибір форм господарської діяльності кооперативів, відкриває широкий простір для ініціативи і самоврядування, підвищує відповідальність членів кооперативу за результати своєї праці. Закон гарантує громадянам право добровільного вступу в кооператив і вільного виходу з нього, участі в управлінні всіма справами кооперативу; самостійність колективного господарювання і незалежність кооперативу в прийнятті рішень щодо виконання його статутних завдань; соціальну справедливість і соціальну рівність у праві на працю; особисті доходи, які відповідають кількості та якості праці, і на соціальне забезпечення. Закон про кооперацію в СРСР спрямований на рівноправну взаємодію державного і колгоспно-кооперативного секторів соціалістичної економіки, сприяє дальшому розвиткові політичної та економічної систем СРСР.
Закон України «Про підприємства і підприємницьку діяльність»	Наприкінці 1990 р. кооперативам у сферах виробництва і послуг був нанесений сильний удар. У Законі України «Про підприємства і підприємницьку діяльність» кооперативи як самостійна організаційно-правова форма юридичних осіб не були передбачені, а тому новим кооперативам відмовляли в реєстрації, а старі примушували до перетворення в акціонерні товариства або товариства з обмеженою відповідальністю, що по метах, задачах, принципах діяльності істотно відрізняються від кооперативів. Навіть старательські артілі — типові кооперативи — примушували перетворюватися в акціонерні товариства або товариства. Тому кооперативи припинили своє існування. Багато хто з них перейшли в тіньову економіку. Там же продовжувало виникати безліч самодіяльних підприємницьких структур, що в інших умовах могли стати легальними кооперативами.
Закон України «Про споживчу кооперацію»	Стаття 2. Основні принципи діяльності споживчої кооперації Діяльність споживчої кооперації будується на принципах добровільності членства, демократизму, соціальної справедливості, взаємодопомоги та співробітництва, вільного господарського функціонування на основі ринкових відносин.
ХХХI Конгрес МКА. Декларація «Про кооперативну ідентичність».	Кооперативні принципи: - добровільне й відкрите членство. - демократичний контроль з боку членів кооперативу. - участь членів кооперативу в економічній діяльності. - автономія й незалежність. - освіта, підготовка кадрів, підвищення кваліфікації, інформація. - співробітництво між кооперативами. - турбота про суспільство. Основні цінності кооперації: Взаємодопомога — цінність, що визначає взаємини кооперативу як колективної організації зі членами кооперативу (індивідами). Кооперативи сприяють задоволенню й інших матеріальних, соціальних і культурних потреб своїх членів. Кооператив — школа керування для громадян — членів кооперативу, кожний з яких, беручи участь в економічній і соціальній діяльності кооперативу, вникаючи у взаємини з органами державної влади, здобуває знання, необхідні для самостійної діяльності. Взаємна відповідальність — цінність, що означає відповідальність кооперативу за інтереси своїх членів і відповідальність членів за спільного нтерес кооперативу. Кооператив повинен забезпечити своїм членам задоволення економічних, соціальних і культурних потреб. У теж час члени кооперативу повинні брати активну участь у діяльності кооперативу, щоб сприяти його кращому соціально-економічному розвитку. Як колективні власники члени кооперативу відповідають по зобов’язаннях кооперативу. Члени кооперативу мають право обирати й бути вибраними в органи управління контролю кооперативу. Рівність — цінність, що визначає рівноправну участь членів діяльності кооперативу. Один член — один голос Рівне право на одержання інформації про діяльність кооперативу, рівне право на участь в економічній діяльності кооперативу. Справедливість — цінність, що означає справедливий розподіл доходів і соціальних благ між членами й працівниками кооперативу. Солідарність — цінність, що випливає з єдності інтересів кожного кооперативу і його членів, тобто солідарність означає, що інтереси кооперативу і їхніх членів єдині.   Таким чином, кооперативні цінності відбивають суспільні цінності, поділювані членами кооперативів, працівниками й особами, зацікавленими в розвитку кооперативів, сприяють збереженню особливостей кооперативів, які відрізняють їх від інших суб’єктів ринкової економіки.
ЗАКОН УКРАЇНИ «Про сільськогосподарську кооперацію»	Стаття 3. Принципи діяльності кооперативів Кооперативи створюються і здійснюють свою діяльність за такими принципами: - добровільність членства фізичних і юридичних осіб в кооперативі та безперешкодний вихід з нього; - обов'язкова трудова участь членів у діяльності виробничого кооперативу; - обов’язкова участь членів у господарській діяльності обслуговуючого кооперативу; - відкритість і доступність членства для тих, хто визнає статут кооперативу, бажає користуватися послугами цього кооперативу та у разі потреби погоджується брати участь у фінансуванні його на умовах, встановлених статутом кооперативу; - демократичний характер управління, рівні права у прийнятті рішень за правилом «один член кооперативу — один голос»; - обмеження виплат часток доходу на паї; - розподіл доходу між членами кооперативу відповідно до їх участі в діяльності кооперативу; - контроль членів кооперативу за його роботою в порядку, передбаченому статутом цього кооперативу.
УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ «Про заходи щодо розвитку кооперативного руху та посилення його ролі в реформуванні економіки України на ринкових засадах»	1. Визнати одним із важливих напрямів реалізації структурних змін в економіці України та формування її багатоукладності розвиток кооперативного руху, який має здійснюватися на таких соціальних та економічних засадах: - добровільність об'єднання і вступу громадян у кооперативи, обов’язкова участь члена кооперативу в його діяльності та забезпечення всім членам кооперативів права безперешкодного виходу з них; - додержання у діяльності кооперативів принципів соціальної справедливості, взаємодопомоги та співробітництва; - участь членів кооперативу в управлінні його діяльністю за принципом рівного права голосу при прийнятті рішень, що стосуються діяльності кооперативу; - вільний вибір кооперативами видів і напрямів діяльності, постачання і збуту продукції, самостійне розпорядження відповідно до законодавства фінансовими та іншими ресурсами; - підпорядкування діяльності кооперативів економічним, соціальним і культурним інтересам їх членів; - поєднання особистих і колективних інтересів, зокрема шляхом надання членам кооперативу права внесення додаткових (понад обов'язкові) внесків і одержання на них відповідної частки доходу, врахування думки таких членів кооперативу при прийнятті ризикових рішень, у тому числі рішень про створення підприємств, інших господарюючих суб'єктів; - реформування майнових відносин в існуючих кооперативах шляхом персоніфікації майнових часток членів кооперативу із збереженням неподільної (спільної) частки; - формування галузевих та територіальних об’єднань (спілок), створення всеукраїнського об'єднання кооперативів з метою забезпечення координації розвитку кооперативного руху, його захисту, розширення співробітництва, в тому числі міжнародного; - заохочення кооперативного руху шляхом надання кооперативам пільг та гарантій, недопущення подвійного оподаткування доходів від кооперативної діяльності, створення умов для розвитку різних видів кооперативних організацій.
Закон України «Про кооперацію».	Стаття 4. Основні принципи кооперації Кооперація базується на таких основних принципах: - добровільності вступу та безперешкодного виходу з кооперативної організації; - соціальної справедливості, взаємодопомоги та співробітництва; - рівного права голосу під час прийняття рішень (один член кооперативу — один голос); - вільного вибору напрямів і видів діяльності; - демократичного контролю за діяльністю кооперативних організацій та їх посадових осіб з боку членів кооперативних організацій; - безпосередньої участі членів кооперативної організації у її діяльності.

 

Тема 1.3. Організаційно-правові та економічні засади коопера­тивів та їх спілок.

1. Законодавче регулювання утворення і діяльності кооперативів та їх спілок у минулому і наш час.

2. Статути кооперативних організацій, характеристика їх основних положень.

3. Порядок заснування кооперативів та організація їх діяльності.

4. Органи управління і контролю в кооперативних організаціях та їх компетенція.

5. Власність кооперативних організацій, джерела її формування та шляхи ефективного використання.

Теми доповідей

1. Виникнення та історія розвитку кооперативного законодавства.

2. Зміст і значення статутів кооперативних організацій.

3. Вищий орган управління в кооперативних організаціях і його значення.

4. Кооперативна форма власності.

Особливості формування розмежування і закріплення власності у споживчій кооперації в минулому і наш час.

Література: 1; 5; 9; 10; 14; 18; 19–24; 27; 34; 37; 45; 65; 76.