Національний університет біоресурсів і

природокористування україни „Погоджено”

ННІ рослинництва, екології і біотехнологій Декан факультету екології і сталого розвитку

__________ Ю.В. Рибалко

 

«__ ” ________ 2013 р.

Кафедра загальної екології та безпеки життєдіяльності

Код 10.03.01 Число тижнів 35

Лекцій 70 год.

Практичних занять 70 год.

 

Самостійної роботи 76 год.

Всього 216 год.

Кредитів __6__

 

 

КАЛЕНДАРНИЙ ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН

З дисципліни „Загальна екологія”

для студентів факультету екології і сталого розвитку

Напрям підготовки: 6.040106 «Екологія, охорона навколишнього середовища та збалансоване природокористування»

На 3 – 4 семестр 2013– 2014 навчального року денної форми навчання

 

№ заняття	Номер та загальна назва модулю	Лекції	Години	Лабораторні (практичні, семінарські) заняття	Години
Ауди- торні	Самостій- ної роботи
	Модуль І	Вступ
	Екологія як природнича наука.			Об’єкт, предмет, структура та функції екології.	2
	Аутекологія про взаємозв’язок організмів з навколишнім середовищем.			Методологія проведення екологічних експериментів. Методика екологічних досліджень.	2
	Вплив екологічних факторів на живі організми.			Лабораторний дослід: Визначення числа бактерій у свіжому та несвіжому молоці.	2
	Модуль ІІ	Структура і динаміка популяцій.			Лабораторний дослід: Фарбування бактерій для вивчення їх за допомогою світлового мікроскопа (метод Грама)	2
	Синекологія (екологія угруповань)			Порівняльний аналіз різних типів середовища проживання організмів. Визначення форм пристосування організмів до умов середовища.	2
	Модуль ІІІ	Біогеоценологія (вчення про біогеоценози)			Абіотичні екологічні чинники середовища: 1. Визначення дії закону оптимуму. 2. Визначення належності організмів до різних екологічних груп (евро- та стенобіонтів).	4
	Екосистеми та їх місце в організації біосфери.			Біотичні і антропогенні чинники середовища. 1. Визначення і аналіз різних типів взаємовідносин організмів. 2. Визначення і характеристика форм біотичних взаємовідносин на запропонованих прикладах.	4
	Екосистеми світу			Популяційний рівень організації біологічних видів. 1. Визначення типів розподілу особин у популяцій, типів кривої виживання, просторової структури популяції. 2. Лабораторний дослід: Швидкість росту чисельності популяції (на прикладі дріжджів).	4
	Модуль ІV	Вчення про біосферу			Лабораторний дослід: Визначення ролі продуцентів у екосистемі.	2
	Розподіл життя у біосфері			Лабораторний дослід: Вивчення ролі редуцентів у екосистемі.	2
	Біогеохімічні цикли			Лабораторний дослід: Визначення інтенсивності дихання насіння рослин у різних умовах пророщення.	2
	Енергетичний баланс біосфери			Методи біоіндикації. 1. Анатомо-морфологічні та екологічні особливості лишайників (ліхеноіндикація). 2. Біологічні та екологічні особливості бджіл. Використання показників якості меду як екологічних індикаторів.	6
	Модуль V	Природні ресурси			Вивчення трофічних ланцюгів за допомогою екологічних пірамід. Побудова екологічних пірамід різних типів. Розрахунки в ланцюгу живлення	8
	Роль аграрного виробництва в забезпеченні людства харчовими ресурсами			Процес фотосинтезу. Виявлення синтезу глюкози в клітинах зелених рослин під дією сонячного світла	4
	Модуль VІ	Природні та антропогенні забруднення біосфери			Вивчення характерних особливостей різних екосистем. 1. Охарактеризувати лісову екосистему. Описати сучасний стан, збереження і використання лісу. Провести аналіз окремих типів лісів. 2. Будова лучних фітоценозів, їх продуктивність. Описати гомеостаз та взаємозв’язки в екосистемі луки. 3. Проаналізувати гомеостатичний механізм водної екосистеми. Описати харчовий ланцюг у водній екосистемі. Характерні особливості рослинності боліт.	8
	Екологічна безпека атмосфери, літосфери, гідросфери			Методи біоіндикації в екологічних дослідженнях Практична робота: І. Анатомо-морфологічні та екологічні особливості лишайників (ліхеноіндикація). ІІ. Визначення стану довкілля за площею листків дерев.	8
Всього за рік

 

Професор кафедри загальної екології та безпеки життєдіяльності,

доктор біологічних наук Гайченко В.А.

Завідувач кафедри загальної екології та безпеки життєдіяльності,

доктор біологічних наук, професор Гайченко В.А.

 

Рубіжний контроль знань

Залікові тестові завдання

1. Які підрозділи загальної екології вивчають:

А – взаємозв’язки представників виду з оточуючим їх середовищем?

Б – структуру, функціонування, саморегуляцію та саморозвиток біосфери?

В – умови формування, структуру і динаміку розвитку окремих видів, популяцій?

Г – взаємозв’язки між популяціями даного угрупування та з оточуючим середовищем?

Д – вплив середовища на морфологію, фізіологію та поведінку організмів?

 

1. Синекологія	2. Демекологія
3. Аутекологія	4. Популяційна екологія.
5. Біогеоценологія	6. Біосферологія

2. За якими методами можна визначити:

А – стан і властивості екосистем за видовим складом та співвідношенням певних (еталонних) груп видів?

Б – зміни біогеоценозів у певній місцевості, регіоні або в біосфері?

В – число особин промислових тварин, яке можна вилучити з природних популяцій для потреб людини, не заподіявши шкоди цим популяціям та їхньому оточенню?

Г – ймовірність спалаху чисельності шкідливих видів?

Д – процеси в місцях, де проведення спостережень неможливе (наприклад, у зоні саркофага Чорнобильської АЕС)?

 

1. Екологічна індикація.	2. Мінлива інтенсивність.
3. Незалежність існування.	4. Екологічний моніторинг.
5. Математичне моделювання.	6. Біоіндикація

 

3.Якими факторами є:

А – усі компоненти довкілля?

Б – компоненти неживої природи?

В – різні форми взаємодії особин у популяції і поза її межами?

Г – господарська діяльність людини?

Д – сумарна дія факторів природи і діяльності людини?

 

1. Біотичні.	2. Екологічні.
3. Антропогенні.	4. Абіотичні.

 

4. Дайте загальну назву формам взаємодії між особинами:

А. Конкуренція, паразитування.

Б. Взаємна користь від співжиття.

В. Відношення між особинами одного виду.

Г. Взаємозв’язки між особинами різних видів.

Д. Співжиття жуйних ссавців з інфузоріями та бактеріями.

 

1. Антагоністичні.	2. Мутуалістичні.
3. Міжвидові.	4. Взаємовигідні.
5. Внутрішньовидові.	6. Негативні

 

5.Встановіть відповідність визначень:

А – сукупність умов, в яких мешкають певні угруповання організмів (популяції);

Б – пристосування організмів до умов існування;

В – окремі пристосування видів до певних умов;

Г – пристосованість видів до інших незвичних факторів середовища;

Д – певні межі позитивного впливу фактора на організм.

1. Закон оптимуму.	2. Правило відносної незалежності існування.
3. Правило екологічної індивідуальності.	4. Середовище існування.
5. Адаптації.	6. Закон толерантності.

 

6. Визначте інтенсивність впливу екологічного фактора, яка для організмів:

А – сприятлива;

Б – несприятлива;

В – згубна;

Г – вище згубної;

Д – нижче згубної.

 

1. Критичні точки максимуму і мінімуму.	2. Зона песимуму.
3. Нижня межа витривалості.	4. Верхня межа витривалості.
5. Зона оптимуму.	6. Зона комфорту

 

7. Визначити:

А. Як називають діапазон інтенсивності дії екологічного фактора, в якому може існувати певний вид організмів?

Б. До яких тварин належать песці, які витримують значні коливання температури (близько 80° С)?

В. Якими є губки, голошкірі, кільчаки, що витримують значні коливання атмосферного тиску?

Г. Які види не витримують широких коливань екологічних факторів?

Д. Назвіть види, які не здатні переносити значні коливання будь-якого певного екологічного фактора (температура, тиск тощо).

 

1. Екологічна валентність виду.	2. Еврибатні
3. Стенобіонтні.	4. Еврибіонтні.
5. Стенобатні	6. Евритермні.
7. Стеноойкні.	8. Зона екологічної толерантності

 

8. Назвіть:

А. Фактор, дія якого виходить за межі витривалості організму;

Б. Територію розселення виду, яку визначає згаданий вище фактор;

В. Види, які не здатні переносити значні коливання температури;

Г. Види, які не витримують великих змін тиску;

Д. Чим визначаються певні межі позитивного впливу екологічного фактора на організм?

1. Стенобатні.	2. Закон оптимуму.
3. Ареал.	4. Стенотермні.
5. Обмежувальний.	6. Діапазон толерантності

 

 

9. Як називають:

А – вищу водяну рослинність?

Б – вологолюбні рослини?

В – посухостійкі рослини?

Г – рослини, які займають проміжне місце між водяними і посухостійкими?

Д – рослини, які ростуть на мілководді водойм (очерет, рогіз)?

1. Ксерофіти.	2. Гігрофіти.
3. Гідрофіти.	4. Мезофіти.
5. Гідатофіти.	6. Терофіти

 

10. Ґрунтове середовище містить такі компоненти:

А – органічні речовини;

Б – верхній шар;

В – нижній шар;

Г – подрібнена органіка;

Д – наносний верхній шар.

1. Материнська порода.	2. Підстилка.
3. Гумусовий.	4. Детрит.
5. Гумус.	6. Едафон

 

11. Назвіть складові літосфери:

А – верхній родючий шар;

Б – органічні речовини;

В – автотрофні організми (первинні хемосинтетики);

Г – геобіонти;

Д – геофіли.

 

1. Грунт.	2. Комахи.
3. Гумус.	4. Кроти.
5. Личинки хрущів.	6. Личинки коваликів.
7. Кліщі.	8. Нітріфікуючі бактерії

 

12. Охарактеризуйте:

А – просторове і трофічне положення виду в біогеоценозі;

Б – частину простору в біогеоценозі, яка населена популяціями одного виду і створює необхідні для їхнього існування умови;

В – взаємодію популяцій різних видів з комплексом екологічних факторів;

Г – взаємодію між видами;

Д – притаманне кожному виду місце в біогеоценозі, яке є наслідком його взаємодії з біотичними та абіотичними факторами довкілля.

 

1. Біоценотичні зв’язки.	2. Місцезнаходження виду.
3. Екологічна ніша.	4. Екологічна характеристика.
5. Біотичні зв’язки	6. Деми

 

13. Як називають:

А – групи різних взаємопов’язаних популяцій різних видів, які населяють ділянку біосфери з однорідними умовами існування?

Б – однорідні угрупування рослин, які складаються з певних видів (сосновий ліс, ковиловий степ та ін.)?

В – види, представлені багатьма популяціями, що мають велике число особин?

Г – види, без яких тривале існування біоценозу неможливе?

Д – ділянку середовища, яку займає біоценоз?

 

1. Біоценози.	2. Домінанти.
3. Фітоценози.	4. Біотоп.
5. Едифікатори.	6. Консорція.

 

14. Назвіть:

А – сумарну масу особин різних видів у перерахунку на одиницю площі чи об’єму;

Б – сукупність популяцій різних видів, які входять до даного біоценозу;

В – біомасу, яка створюється за одиницю часу автотрофними організмами;

Г – біомасу, створену за певний час гетеротрофними організмами;

Д – біомасу, яка створюється всіма організмами в біоценозі за одиницю часу.

 

1. Вторинна продуктивність.	2. Біомаса біоценозу.
3. Первинна продуктивність.	4. Видова різноманітність.
5. Продуктивність біоценозу.	6. Щільність популяції

 

 

15. Назвіть:

А – наукове поняття, яке запропонував російський еколог В.М. Сукачов у 1940 році;

Б – поняття про єдине ціле організмів та середовища, яке дав англійський вчений-еколог А. Тенслі у 1935 році;

В – назву науки, яку запропонував видатний німецький біолог Ернст Геккель у 1866 році;

Г – сукупність організмів різних видів, які взаємодіють між собою і з абіотичними факторами середовища;

Д – певну територію, яка має однорідні фізичні умови і населена взаємозв’язаними популяціями різних видів.

 

1. Біогеоценоз.	2. Екологія.
3. Ароморфоз.	4. Екосистема.
5. Синекологія	6. Біоценоз

 

16. Визначте структурні компоненти біоценозів:

А. Види і популяції автотрофних організмів.

Б. Види і популяції гетеротрофних організмів.

В. Групи організмів, які живляться органічною речовиною решток чи продуктами життєдіяльності організмів, розкладаючи їх до неорганічних сполук (бактерії, гриби).

Г. Тварини – копрофаги, некрофаги, детритофаги.

Д. Організми – фітофаги, хижаки, паразити, сапрофіти.

 

1. Консументи.	2. Продуценти.
3. Елементи.	4. Редуценти.

17. Назвіть:

А. Від чого залежить чисельність популяцій різних видів тварин і рослин?

Б. Що є основним обмежувальним фактором чисельності тварин?

В. Після вирубування або пожежі велика ділянка, де росли ялини, заселяється трав’янистими рослинами. Далі на ній ростуть берези, осики, згодом з’являється ялина і тільки через 100 років відновлюється початковий ялиновий ліс. Як називають цей процес?

Г. Що є провідним компонентом біоценозу?

Д. З півночі на південь послідовно розміщуються зони: тундра, тайга, листяні ліси, степ, пустелі. Назвіть це явище.

1. Баланс народжуваності і загибелі.	2. Їжа.
3. Зміна біогеоценозу.	4. Рослинність.
5. Географічна зональність біогеоценозів.	6. Сукцесії.

18. Визначте:

А – системи, які потребують постійного надходження енергії та речовини ззовні;

Б – що є джерелом енергії для фототрофів (рослин);

В – систему організмів, у якій одні живляться за рахунок інших (рослини – рослиноїдні тварини – м’ясоїдні тварини);

Г – вид енергії, яка втрачається під час передавання енергії (споживання) від одних організмів до інших (рослини – тварини);

Д – певне положення, яке займає будь-яка популяція у згаданих рядах послідовності одержання енергії.

 

1. Сонячне світло.	2. Трофічний рівень.
3. Ланцюги живлення.	4. Теплота.
5. Відкриті.	6. Закриті.

19. Які організми:

А – перебувають на початку ланцюгів живлення?

Б – використовують як їжу опалі листки рослин, трупи та екскременти тварин?

В – одержують енергію, розкладаючи готові органічні речовини?

Г – вловлюють і акумулюють сонячну енергію?

Д – живляться рештками інших організмів або продуктами їхньої життєдіяльності?

 

1. Автотрофи.	2. Сапротрофи.
3. Продуценти.	4. Редуценти.
5. Гетеротрофи.	6. Консументи

 

 

20. Назвіть:

А – трофічний рівень рослиноїдних тварин;

Б – рівень хижаків, які живляться рослиноїдними тваринами;

В – трофічний рівень сірої ворони, яка живиться зерном;

Г – трофічний рівень сірої ворони, яка живиться пташенятами;

Д – положення в ланцюгах живлення (трофічний рівень) сірої ворони, коли вона живиться комахоїдними птахами.

 

1. Консументи І порядку.	2. Консументи ІІ порядку.
3. Консументи ІІІ порядку.	4. Продуценти

 

Кінцевий контроль знань

ПАКЕТ ТЕСТОВИХ ЗАВДАНЬ ДО ІСПИТУ

 

	Питання 1.Розрахуйте можливу концентраціюсвинцю в ягідних кущах, якщо його концентрація в тілі яструба становила 10 г на кг біомаси. Видове різноманіття даної системи: ягідний кущ; рослинна комаха; павук; синиця; яструб; бактерії – сапрофіти.
	10 г на кг біомаси
	0, 01г на кг біомаси
	0, 001 г на кг біомаси
	1 г на кг біомаси

 

	Питання 2. Що є основним обмежувальним фактором чисельності тварин?
	Баланс народжуваності і загибелі.
	Їжа.
	Рослинність.
	Зміна біогеоценозу.

 

	Питання 8. Від чого залежить чисельність популяцій різних видів тварин і рослин?
	Географічної зональності біогеоценозів.
	Їжі.
	Балансу народжуваності і загибелі.
	Змін біогеоценозу.
	Сукцесії.

 

	Питання 9. Закономірність, за якою кількість біомаси та енергії в кожному попередньому трофічному рівні в 7-10 разів більша, ніж у наступному-це
	Харчова сітка.
	Правило екологічної піраміди
	Екологічна піраміда
	Ланцюги виїдання
	Трофічні ланцюги

 

	Питання 10. Детритний тип ланцюгів живлення-це
	Харчова сітка
	Ланцюги виїдання
	Ланцюги розкладання
	Трофічні ланцюги
	Екологічна піраміда

 

	Питання 11. Певну територію, яка має однорідні фізичні умови і населена взаємозв’язаними популяціями різних видів називають
	Біогеоценоз
	Ароморфоз
	Синекологія
	Екосистема
	Біоценоз

 

	Питання 4.Функції живої речовини, що дають можливість екосистемі самоочищуватися-це
	Генетичні
	Концентруючі і бар’єрні
	Екологічного резерву
	Клімаксні

 

	Питання 5.Визначити просторове і трофічне положення виду в біогеоценозі
	Біоценотичні зв’язки
	Екологічна ніша
	Біотичні зв’язки
	Місцезнаходження виду
	Екологічна характеристика

 

	Питання 6. Підраховано, що сонячна енергія, яка досягла поверхні Землі протягом року, становить 5·1020 ккал. Це складає 9 млрд. ккал на 1 га. Один гектар лісу в середніх широтах продукує по 6 тонн деревини і 4 тонни листя, спалювання яких дає 46 млн. ккал. Розрахувати ефективність первинної продуктивності лісу
	55%
	0, 5%
	50%
	5%

	Питання 7.Яка біомаса ягідних кущів необхідна для того, щоб біомаса яструбів в екосистемі лісу становила 200 кг? Видове різноманіття даної системи: трава; заєць; вовк; ягідний кущ; рослинна комаха; павук; синиця; яструб; бактерії – сапрофіти. Розглянути всі можливі варіанти
	20кг; 200кг; 2000кг
	20т; 200т; 2000т
	2000т
	2000кг; 2000т

 

 

	Питання 8. Від чого залежить чисельність популяцій різних видів тварин і рослин?
	Географічної зональності біогеоценозів.
	Їжі.
	Балансу народжуваності і загибелі.
	Змін біогеоценозу.
	Сукцесії.

 

	Питання 9. Закономірність, за якою кількість біомаси та енергії в кожному попередньому трофічному рівні в 7-10 разів більша, ніж у наступному-це
	Харчова сітка.
	Правило екологічної піраміди
	Екологічна піраміда
	Ланцюги виїдання
	Трофічні ланцюги

 

	Питання 10. Детритний тип ланцюгів живлення-це
	Харчова сітка
	Ланцюги виїдання
	Ланцюги розкладання
	Трофічні ланцюги
	Екологічна піраміда

 

 

	Питання 11. Певну територію, яка має однорідні фізичні умови і населена взаємозв’язаними популяціями різних видів називають
	Біогеоценоз
	Ароморфоз
	Синекологія
	Екосистема
	Біоценоз

 

	Питання 12. Рослини, які займають проміжне місце між водяними і посухостійкими
	Ксерофіти
	Гідрофіти
	Гігрофіти
	Мезофіти
	Терофіти

 

	Питання 13.Дохарчової мережі екосистеми ставу входять такі організми: дафнія; водорості багатоклітинні; жаба; карась; окунь; сапрофітні бактерії.Розрахуйте, використовуючи закон конценрування, можливу концентрацію ДДТ в особинах окуня, якщо концентрація ДДТ у водоростях 0,01г на кг біомаси. Маса водоростей – 1000 кг.
	1г на кг маси тіла
	10 г на кг маси тіла
	0, 01г на кг маси тіла
	0, 001г на кг маси тіла

 

 

	Питання 14.Сукупність живих організмів на тій чи іншій території, пов’язана зі своєрідністю її природно-кліматичних умов –це
	Біоценоз
	Біом
	Біосфера
	Біогеоценоз

 

	Питання 15.Які процеси зумовлюють появу і розвиток певних рослинних угруповань там, де їх раніше не було (лишайники на скелях, вищі рослини на пісках)?
	Біоценотичні кризи.
	Саморегуляції.
	Адаптації
	Первинні сукцесії.
	Вторинні сукцесії.

	Питання 16.Надходження якої речовини до екосистеми може бути критичним при такому комплексному забрудненні:
	для води – 3,3 кг/га за рік;
	для фосфору –4,0 кг/га за рік;
	для азоту – 11,8 кг/га за рік;
	для міді – 0,9 кг/га за рік;
	для кадмію – 4,7 кг/га за рік.

 

 

	Питання 17.Встановіть відповідність визначення: сукупність умов, в яких мешкають певні угруповання організмів (популяції)
	Правило екологічної індивідуальності
	Адаптації
	Правило відносної незалежності існування
	Середовище існування
	Закон толерантності

 

 

	Питання 18.Правило Бергмана: у межах біологічного виду, який поширений від тропіків до Полярного кола, маса і розміри особин зростають під час переходу від дуже теплих зон життя до дуже холодних є наслідком дії
	Закону біологічної стійкості
	Закону лімітуючого чинника.
	Закону рівнозначності чинників середовища.
	Закону сукупності дії чинників середовища.
	Закону оптимальності.

 

	Питання 19. Після вирубування або пожежі велика ділянка, де росли ялини, заселяється трав’янистими рослинами. Далі на ній ростуть берези, осики, згодом з’являється ялина і тільки через 100 років відновлюється початковий ялиновий ліс. Як називають цей процес?
	Баланс народжуваності і загибелі.
	Зміна біогеоценозу.
	Географічна зональність біогеоценозів.
	Сукцесії.

 

 

	Питання 20. Визначити (трофічний рівень) сірої ворони, коли вона живиться комахоїдними птахами.
	Консументи І порядку
	Консументи ІІІ порядку
	Консументи ІІ порядку
	Продуценти
	Автотрофи

 

 

	Питання 21. Найповніше уявлення про функціональну ор­ганізацію угруповань дає
	Екологічна піраміда
	Піраміда енергії
	Піраміда чисел
	Піраміда біомаси

 

 

	Питання 22.Первинною продуктивністю називають
	сумарну масу особин різних видів у перерахунку на одиницю площі чи об’єму;
	сукупність популяцій різних видів, які входять до даного біоценозу;
	біомасу, яка створюється за одиницю часу автотрофними організмами;
	біомасу, створену за певний час гетеротрофними організмами;
	біомасу, яка створюється всіма організмами в біоценозі за одиницю часу.

 

	Питання 23.Якими факторами є: різні форми взаємодії особин у популяції і поза її межами
	Біотичні
	Антропогенні
	Екологічні
	Абіотичні

 

	Питання 24.В науковий обіг поняття біогеоценозу ввів:
	Тенслі
	Одум
	Вернадський
	Сукачов
	Лавренко

 

	Питання 25.Що є провідним компонентом біоценозу?
	Баланс народжуваності і загибелі.
	Їжа.
	Рослинність.
	Сукцесії.

 

 

	Питання 26. Визначити системи, які потребують постійного надходження енергії та речовини ззовні
	Ланцюги живлення
	Відкриті
	Трофічні рівні
	Екологічні ніші
	Закриті

 

	Питання 27.Визначити певне положення, яке займає будь-яка популяція у відповідних рядах послідовності одержання енергії:
	Ланцюг живлення
	Автотрофи
	Трофічний рівень
	Екологічна ніша
	Гетеротрофи

 

	Питання 28. Види, без яких тривале існування біоценозу неможливе-це
	Фітоценози
	Едифікатори
	Домінанти
	Біотопи
	Консорції