ТОП 10:

ТЕМА 1. ПРЕДМЕТ, МЕТОД, ПРИНЦИПИ І СИСТЕМА ЕКОЛОГІЧНОГО ПРАВА



1.Методологія та форми взаємодії суспільства з природою в умовах індустріального періоду цивілізації: особливості сучасних суспільних відносин, що регулюються екологічним законодавством.

2.Сучасна екологічна криза: поняття, причини, наслідки, форми прояву та шляхи подолання.

3.Поняття екологічного права в широкому і вузькому змісті: сучасні концепції екологічного права; однорідність і комплексність норм еколо­гічного законодавства.

4.Основні критерії самостійності екологічного права як галузі за­конодавства і права, правової науки та навчальної дисципліни: особливе коло суспільних відносин, спеціальні способи їхнього регулювання, власні джерела регулювання і наявність відособлених принципів.

5.Принципи екологічного законодавства і права: правове забезпечення гармонізації взаємодії суспільства з природою; законодавчі вимоги "хорони природних об'єктів та їх ресурсів; правовий зміст пріоритет­ної ті екологічних вимог; гарантованість екологічної безпеки для життя І здоров'я людей.

6.Система екологічного права: загальна, особлива і спеціальна частина екологічного права; основні інститути екологічного права; прості (однорідні) та складні (комплексні) інститути і субінститути.

ТЕМА 2. ДЖЕРЕЛА ЕКОЛОГІЧНОГО ПРАВА ТА ЕКОЛОГІЧНІ ПРАВОВІДНОСИНИ

1. Конституційні основи екологічного права та їх основоположне значення для розвитку природоохоронного законодавства.

2. Спеціальні закони як джерела екологічного права: Закони «Про охорону навколишнього природного середовища», «Про охорону атмос­ферного повітря», «Про екологічну експертизу» та інші спеціальні закони й їх значення для регулювання екологічних відносин.

3. Нормативно-правові акти органів центральної виконавчої влади і спеціальних відомчих органів управління як джерела екологічного права: Укази Президента України, урядові постанови, положення й інструкції, на­кази, розпорядження, правила і методики міністерств і відомств України.

 

4. Нормативні акти органів місцевого самоврядування у сфері екології та співвідношення їх змісту з правовими актами центральних органів влади й управління.

5. Екологічні правовідносини та їх відмінні риси від суміжних пра­вовідносин: підстави виникнення, змінення та припинення екологічних правовідносин.

6. Основні види та особливості змісту екологічних правовідносин: співвідношення правових і технічних норм у врегулюванні екологічних правовідносин.

7. Актуальні питання кодифікації екологічного законодавства т удосконалювання правового регулювання екологічних відносин.

 

ТЕМА 3. ОБ'ЄКТИ І СУБ'ЄКТИ ЕКОЛОГІЧНОГО ПРАВА. ПРАВО ВЛАСНОСТІ НА ПРИРОДНІ ОБ'ЄКТИ ТА IX РЕСУРСИ

1.Поняття і функції об'єктів природи: природні об'єкти, природні ресурси та природні комплекси, їх інтеграція і диференціація; фонди природних об'єктів.

2.Природне і соціальне середовище як інтегрований об'єкт екологічного права: матеріалізовані та нематеріалізовані об'єкти екологічного права.

3. Суб'єкти екологічного права: держава та його органи, органи міс­цевого самоврядування, підприємства, установи й організації, громадяни та їхні об'єднання як суб'єкти екологічного права: природоохоронна правосуб'єктність і екологічна права й обов'язки юридичних і фізичних осіб.

4. Право власності українського народу на природні багатства: суб'єкти права державної, комунальної та приватної власності на при­родні об'єкти та їх ресурси.

5. Підстави виникнення права власності на природні об'єкти: заволодіння нічиїм, первісна окупація, націоналізація, соціалізація та кон­фіскація як засоби виникнення державної власності на природні об'єкти; право власності держави на природні ресурси у виключній та розділеній формах; сучасні цивільно-правові засади виникнення права власності на природні об'єкти.

6. Особливості змісту та умови здійснення правомочностей влас­ності щодо природних об'єктів: основні права і обов'язки власників природних об'єктів.

7. Законодавчі обмеження прав власників природних об'єктів в інтересах суспільства і держави.

8. Умови та порядок припинення права власності на природні об'єкти: умовні та безумовні підстави припинення права власності на природні об'єкти; особливості припинення права державної, комунальної та приватної власності на природні об'єкти.

ТЕМА 4. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ ЯК ФОРМИ ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА

1.Природокористування як необхідна умова існування людини і суспільства: загальне (загальнодоступне) і спеціальне (врегульоване) природокористування.

2.Співвідношення інституту права природокористування з вимо­гами законодавства про охорону окремих природних об'єктів.

3.Основні принципи інституту права природокористування: цільове використання природних ресурсів; нормування природокористування; безоплатність загального і платність спеціального природокористування.

4.Правоздатність та дієздатність природокористувачів: екологічна правосуб'єктність і природні права людини на користування природними об'єктами та їх ресурсами.

5.Здійснення права природокористування, права й обов'язки природокористувачів: обмеження правомочностей природокористувачів і межі їх належного здійснення; охорона навколишнього природного середовища та захист прав природокористувачів.

6.Підстави й умови припинення права природокористування: тим­часове призупинення діяльності природокористувачів, які забруднюють природне середовище.

 

 

ТЕМА 5. ПРАВОВІ ОСНОВИ УПРАВЛІННЯ ТА КОНТРОЛЮ В ГАЛУЗІ ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА

1. Основні принципи управління природокористуванням та природоохороною: пріоритетність вимог екологічної безпеки й особливості її забезпечення.

2. Система державних органів управління у сфері охорони навко­лишнього природного середовища: органи управління загальної і спеці­альної компетенції та їх основної функції; правовий статус спеціального органу центральної виконавчої влади та його структурних формувань на місцях.

3. Основні функції державного управління у сфері охорони навко­лишнього природного середовища.

4. Правовий механізм забезпечення ефективності природоохорони: форми екологічного контролю та їх здійснення.

5. Правові гарантії участі громадськості в управлінні природокорис­туванням і природоохороною: правовий статус громадських природо­охоронних організацій та екологічних рухів.

6. Вирішення споров у сфері природоохорони органами управління:
процесуальні норми екологічного законодавства та їх реалізація органами
управління й контролю.

 

ТЕМА 6. ЗАКОНОДАВЧІ ЗАСАДИ СТАНДАРТИЗАЦІЇ ТА НОРМУВАННЯ В СФЕРІ ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ Й ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА

1. Основні цілі та завдання стандартизації та нормування у сфер природокористування й охорони навколишнього природного сере­довища.

2.Система нормативів та стандартів у сфері природокористування й охорони навколишнього природного середовища.

3.Фактичні та юридичні критерії якості довкілля: нормативи гра­нично допустимого шкідливого впливу на довкілля.

4.Нормування санітарних та захисних зон: умови і порядок їх вста­новлення та контролю виконання.

5.Правова природа екологічних стандартів і нормативів та їх спів­відношення з правовими нормами.

 

 

ТЕМА 7. ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМУВАННЯ, ПРОГНОЗУВАННЯ ТА ОБЛІКУ В СФЕРІ ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА

1.Юридичні вимоги щодо інформації про стан навколишнього при­родного середовища: зміст права громадян на екологічну інформацію.

2.Короткострокові та довгострокові екологічні прогнози та їх на­родногосподарське й природоохоронне значення.

3.Законодавчі вимоги щодо ведення екологічного моніторингу та його юридичне і практичне значення.

4.Правове регулювання ведення кадастрів природних ресурсів та їх еколого-правовий зміст.

5.Державний облік об'єктів та речовин, що негативно впливають на стан навколишнього природного середовища.

 







Последнее изменение этой страницы: 2016-09-13; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.235.29.190 (0.005 с.)