ТОП 10:

Методи навчання та методичне забезпечення навчальної дисципліни



Навчання з дисципліни «Кримінологія» проходить у формі лекцій, семінарських занять та самостійної роботи.

Метою аудиторних занять є систематизоване засвоєння студентами теоретичних знань про основні принципи та інститути, понятійний апарат кримінології, основні положення та інститути кримінології, розширити знання щодо злочинності як соціального явища, зрозуміти її детермінанти; оволодіти основами методів збору та обробки кримінологічної інформації; розглянути з наукової точки зору механізм індивідуальної злочинної поведінки та особу злочинця; оволодіння навичками аналізу стану злочинності, її кількісних та якісних показників, оцінювання ролі економічних, соціально-психологічних, організаційно-управлінських та правових факторів у структурі детермінант злочинності; навичками оцінки стану криміногенної обстановки тощо. Аудиторні заняття передбачають форми контролю засвоєння змісту дисципліни.

Лекційні заняття передбачають викладення нового теоретичного матеріалу викладачем, сприйняття цього матеріалу студентами. За своїм змістом лекції охоплюють основний теоретичний матеріал найважливіших тем навчальної дисципліни. Лекції проводяться з використанням сучасного мультімедійного обладнання лекційних залів та спеціалізованої аудиторії кафедрі, методів візуалізації (наглядовості) навчального матеріалу за допомогою електронних презентацій .

Семінарське заняття – форма навчального заняття, при якому викладач організує обговорення попередньо визначених питань, а вирішення практичних завдань, до яких студенти повинні завчасно готувати. Результати самостійної роботи по підготовці до семінару, та безпосередня робота на семінарі фіксується в робочому зошиті семінарських занять, ведення якого обов’язково для кожного студента. Робота на семінарському занятті також передбачає доповіді за попередньо підготовленими студентами рефератами. Контрольні питання до семінару та рекомендації з підготовки до семінару викладені у Навчально-методичних матеріалах до самостійної підготовки та проведення семінарських занять, які підготувала кафедра для вивчення кримінології. Викладач оцінює виступи студентів, їх активність у дискусії, рівень знань та уміння формулювати і відстоювати свою позицію тощо.

Самостійна робота є основним засобом оволодіння навчальним матеріалом студентом у час, вільний від аудиторних навчальних занять. Самостійна робота студента складається з опрацювання конспекту лекцій, підготовки до семінарських занять, самостійного освоєння навчального матеріалу по окремим темам, щодо яких не передбачені аудиторні заняття, ознайомлення з нормативними актами та рекомендованою літературою, а також самостійне виконання індивідуальних завдань, передбачених цією програмою.

Самостійна робота студента забезпечується системою навчально-методичних засобів, передбачених для вивчення навчальної дисципліни: підручник, навчальні та навчально-методичні посібники та матеріали, конспект лекцій викладача, методичними рекомендаціями тощо. Для самостійної роботи студенту також рекомендується відповідна наукова та фахова монографічна та періодична література. Самостійна робота студента над засвоєнням навчального матеріалу може виконуватися у бібліотеці, навчальних кабінетах, а також і в домашніх умовах. Зміст самостійної роботи студента над дисципліною визначається в Навчально-методичних матеріалах до семінарських занять, іншими методичними матеріалами, затвердженими на кафедрі, а також завданнями та вказівками викладача, що проводить заняття у групі. Самостійна робота за кожною темою кримінології передбачає засвоєння теоретичних основ, принципів та інститутів дисципліни, її понятійного апарату, розширення знань щодо злочинності як соціального явища, розуміння її детермінант; оволодіння основами методів збору та обробки кримінологічної інформації; розглянути з наукової точки зору механізм індивідуальної злочинної поведінки та особу злочинця; навичками аналізу стану злочинності, її кількісних та якісних показників, оцінювання ролі економічних, соціально-психологічних, організаційно-управлінських та правових факторів у структурі детермінант злочинності; навичками оцінки стану криміногенної обстановки. При цьому потребують опрацювання окремі норми Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти щодо протидії та запобігання злочинності.

Індивідуальна самостійна робота передбачає виконання отриманого завдання: реферату до кожного змістовного модулю (обирається студентом самостійно відповідно до переліку тем рефератів в робочій навчальній програмі), наукового повідомлення (під час роботи у науковому гуртку кафедри погоджується на індивідуальній консультації викладача, що проводить семінарські заняття). Реферати готуються студентами самостійно до кожного модулю у відповідності до Методичних рекомендацій з підготовки рефератів, затверджених кафедрою.

Критерії оцінювання під час вивчення навчальної дисципліни. Академічні успіхи студента визначаються за допомогою контрольних заходів, передбачених навчальним планом, з обов'язковим зарахуванням підсумкових оцінок за національною шкалою («відмінно», «добре», «задовільно», «незадовільно»), 100-бальною та ЕСТS. Контрольні заходи включають у себе поточний, модульний (рубіжний за змістовним модулем) та підсумковий модульний контроль.

До форм поточного контролю належить оцінювання рівня знань під час семінарських занять та якості виконання самостійної роботи. Поточний контроль здійснюється під час проведення семінарських занять і має за мету перевірку засвоєння знань, умінь і навичок студентом щодо змістовного модуля навчальної дисципліни. Результати поточного контролю та бали за самостійну та індивідуальну роботи заносяться викладачем до журналу обліку відвідування занять студентами за національної системою оцінювання («відмінно», «добре», «задовільно», «незадовільно»).

Поточний контроль знань і умінь студентів на семінарському занятті передбачає оцінювання підготовлених студентами рефератів або тез доповіді, їх виступи, активність у дискусії, уміння формулювати і відстоювати свою позицію тощо. Поточний контроль знань студентів на семінарських заняттях здійснюється шляхом опитування з навчальних питань теми та результатів вирішення запропонованих практичних завдань. Під час поточного контролю на семінарських заняттях, при перевірці тестових завдань та проведені підсумкового контролю враховується: рівень знань студента (глибина і міцність знань); самостійність відповіді; послідовність та повнота відповіді; достатність та доказовість інформації; вміння узагальнювати знання; вміння давати точні формулювання; правильно користуватись понятійним апаратом; грамотність, логічність і послідовність викладу; вміння виконувати практичні завдання. Враховується вміння та повнота використання студентом Законів України та інших нормативно-правових документів, що потрібні для розуміння інформації за темами занять.

Поточний контроль якості виконання самостійної роботи враховує наявність у студента на занятті конспекту лекції, зошита до семінарських занять з виконаними завданнями, нормативно-правових документів за темою заняття, навички студентів, щодо пошуку необхідної літератури; якість ведення записів (складання простого і розгорнутого плану, конспекту, реферату, виступу, тез доповіді а також участь у науково-пошуковій роботі); вміння застосувати знання на практиці. Під час самостійної роботи з підготовки до семінарських занять студенти обов’язково самостійно готують реферати або тези доповіді. Відсутність у студента під час семінарського заняття вказаних матеріалів або неготовність студента до роботи на занятті тягне за собою незадовільну оцінку для студента за виконання самостійної роботи.

Студент який отримав оцінку «незадовільно» за аудиторну або самостійну та індивідуальну роботу, має право перескласти її, з’явившись на індивідуальну консультацію до викладача, що проводить семінарські заняття, у часи проведення останнім консультацій на кафедрі ( графік розміщений на стенді кафедри).

Модульний контроль (модульна контрольна робота) проводиться викладачем під час останнього аудиторного заняття змістовного модулю у вигляді письмових контрольних робіт або за допомогою тестів (письмово). Для отримання оцінки за результатами освоєння змістовного модулю студент повинен мати оцінки, які він отримав під час аудиторної роботи, самостійної або індивідуальної роботи при вивченні цього змістовного модулю.

Контрольна робота, що готується самостійно у часи самопідготовки є необхідним компонентом навчального процесу студенті заочної форми навчання. Належне та якісне виконання контрольних робіт спрямоване на формування у студентів не тільки теоретичних, але й практичних знань, вмінь та навичок застосування науки з кримінологічних питань.

Контрольна робота виконується студентом відповідно до вимог Методичних рекомендацій з підготовки контрольних робіт підготовлених кафедрою згідно варіанту, який визначається викладачем-методистом курсу та студентом у відповідності з наведеною таблицею. Номер варіанту визначається в залежності від реєстраційного номера студента.

 

номер реєстраційного номеру студента у книзі викладача-методиста номер варіанту
1, 7, 13, 19, 25
2, 8, 14, 20, 26
3, 9, 15, 21, 27
4, 10, 16, 22, 28
5, 11, 17, 23, 29
6, 12, 18, 24, 30 ,т.ін.

 

Для виконання необхідно підібрати літературу, рекомендовану для написання варіанту контрольної роботи, ознайомитись з нею та запропонованим планом. Викладення матеріалу повинно відповідати плану контрольної роботи, бути послідовним та аргументованим. Робота повинна носити творчий та самостійний характер. Обсяг роботи не повинен перевищувати 25 сторінок.

Контрольна робота повинна бути правильно оформлена. Вона повинна бути написано охайно, розбірливо, цитати, які наводяться, повинні мати посилання на джерела, з яких вони взяті, з вказівкою на автора, назву роботи, видавництво і сторінку.

На обкладинці зошита або на титульному листі вказується назва навчального закладу, навчальна дисципліна з якої виконана контрольна робота; прізвище, ім’я, по батькові слухача, курс, група. Аркуші повинні бути пронумеровані. В кінці роботи надається список використаної літератури та нормативно-правових актів, ставиться дата та підпис виконавця.

Якщо контрольна робота не зарахована, то слухач повинен виконати її вдруге за тим самим варіантом з урахуванням зауважень викладача.

Строки подання контрольних робіт повинні суворо виконуватися. У разі виникнення у студентів труднощів, пов’язаних з виконанням контрольної роботи, необхідно звертатися за консультацією до викладачів кафедри кримінального права і кримінології.

Підсумковий модульний контроль проводиться за результатами освоєння студентом змістовних модулів. Студент, який не набрав 60 балів за результатами поточного контролю або бажає підвищити підсумкові бали з дисципліни складає підсумковий модульний контроль (залік). Результати складання підсумкового контролю (заліку) оцінюється за 100 бальною шкалою. У тому випадку, коли студент під час складання заліку отримав позитивну оцінку (набрав 60 балів і більше), але менше ніж за результатами засвоєння всіх змістовних модулів навчальної дисципліни в заліково-екзаменаційну відомість виставляється підсумкова оцінка за результатами засвоєння всіх змістовних модулів навчальної дисципліни.

Методи контролю

 

7.1. Контрольні питання, що виносяться на підсумковий модульний

Контроль (залік)

1. Поняття та предмет кримінології.

2. Співвідношення кримінології з юридичними науками та іншими галузями знань про суспільство. Кримінологія і законодавство.

3. Комплексна (міжгалузева), методологічна, теоретична та прикладна природа кримінології.

4. Практичне значення кримінології в протидії злочинності та вплив кримінології на формування професійних якостей юриста.

5. Поняття та види кримінологічної діяльності.

6. Поняття про кримінологічну характеристику суспільного явища, його теоретичне та практичне використання.

7. Завдання і функції сучасної вітчизняної кримінології.

8. Визначення та ознаки злочинності

9. Співвідношення злочинності та злочину

10. Кримінологічні ознаки злочинності

11. Рівень злочинності

12. Рівень судимості

13. Ціна злочинності

14. Назвіть коефіцієнти злочинності. Як вони розраховуються?

15. Поняття структури злочинності

16. Види структур злочинності

17. Характер злочинності

18. Географія злочинності

19. Поняття динаміки злочинності. Фактори, від яких вона залежить

20. Показники та методи вивчення злочинності в динаміці

21. Поняття латентної злочинності

22. Розкрийте види латентності

23. Засоби визначення розмірів латентності тих чи інших злочинів.

24. Поняття детермінізму та детермінації у кримінології

25. Причинно-наслідковий зв’язок між явищами у кримінології.

26. Обумовлюючий та кореляційний зв'язок між явищами у кримінології.

27. Особливості детермінації соціальних процесів і явищ у кримінології.

28. Класифікація детермінант злочинності за рівнем функціонування

29. Класифікація детермінант злочинності за природою виникнення

30. Класифікація детермінант злочинності за сферою дії.

31. Причини та умови злочинності в Україні на сучасному етапі

32. Економічні фактори сучасної злочинності в Україні

33. Політичні фактори сучасної злочинності в Україні

34. Правові фактори сучасної злочинності в Україні

35. Соціальні фактори сучасної злочинності в Україні

36. Організаційно-управлінські фактори сучасної злочинності в Україні

37. Фактори злочинності, пов’язані з недоліками правоохоронної і правозастосовної діяльності в Україні

38. Значення вивчення причинності в кримінології

39. Сутність і зміст поняття «особа злочинця», його співвідношення з іншими суміжними поняттями.

40. Соціальне та біологічне (природне) в особі злочинця: співвідношення та ступень впливу на вчинення злочину.

41. Поняття, структура та значення кримінологічної характеристики особи злочинця.

42. Поняття та структура особистості злочинця.

43. Поняття і ознаки криміногенної спрямованості особистості.

44. Типологія і класифікація злочинців.

45. Практичне значення кримінологічного дослідження особи злочинця.

46. Причини та умови окремого злочину.

47. Значення вивчення причин та умов злочину в практичній діяльності адвоката, слідчого, прокурора, судді

48. Поняття та елементи механізму індивідуальної злочинної поведінки

49. Поняття конкретної життєвої ситуації, її роль в індивідуальній злочинній поведінці

50. Поняття віктимології.

51. Роль потерпілого у створенні криміногенної ситуації. Види віктимної поведінки.

52. Визначення мотиву та мотивації злочину

53. Мотивація умисної злочинної діяльності

54. Мотивація імпульсивного злочину

55. Мотивація звичного злочину

56. Види методів кримінологічних досліджень.

57. Етапи кримінологічного дослідження.

58. Застосування загальнонаукових методів пізнання в кримінології.

59. Використання конкретно-соціологічних методів в кримінології.

60. Репрезентативність вибірки відомостей.

61. Застосування психологічних методів в кримінології.

62. Узагальнення та аналіз кримінологічної інформації.

63. Характеристика кримінологічних програм дослідження.

64. Поняття та значення методу контрольної групи.

65. Поняття попередження злочинності та суміжні поняття .

66. Поняття протидії, профілактики, запобігання, припинення злочинам.

67. Система заходів попередження злочинності.

68. Суб`єкти попередження злочинності.

69. Індивідуальна профілактика злочинів

70. Види та засоби спеціально-кримінологічного попередження злочинів

71. Віктимологічна профілактика злочинів

72. Роль органів внутрішніх справ у протидії злочинності.

73. Методика профілактичної роботи в органах внутрішніх справ України.

74. Взаємодія органів внутрішніх справ з громадськими формуваннями.

75. Кримінологічне прогнозування: поняття, види, методи.

76. Види кримінологічного планування

77. Зміст поняття фонових явищ злочинності

78. Прояви взаємозв’язку і взаємообумовленості фонових явищ і злочинності

79. Кримінологічна характеристика та напрямки профілактики пияцтва й алкоголізму як фонового явища

80. Кримінологічна характеристика й напрямки профілактики наркоманії та наркотизму як фонового явища

81. Кримінологічна характеристика та напрямки профілактики безпритульності й безнаглядності як фонового явища

82. Кримінологічна характеристика та напрямки профілактики проституції як фонового явища

83. Кримінологічна характеристика та напрямки профілактики расизму і ксенофобії як фонового явища

84. Кримінологічна характеристика та напрямки профілактики насильства в сім’ї як фонового явища

85. Кримінологічна характеристика агресивно-насильницької злочинності.

86. Особливості детермінації агресивно-насильницької злочинності.

87. Особливості особи агресивно-насильницького злочинця.

88. Кримінологічна характеристика злочинів проти життя особи.

89. Кримінологічна характеристика злочинів проти здоров’я особи.

90. Кримінологічна характеристика статевих злочинів.

91. Кримінологічна характеристика загально-кримінальної корисливої злочинності.

92. Кримінологічна характеристика крадіжок.

93. Кримінологічна характеристика шахрайства.

94. Кримінологічна характеристика розбою.

95. Особа корисливого злочинця.

96. Основні напрями запобігання загально-кримінальної корисливої злочинності.

97. Поняття професійної злочинності.

98. Види професійної злочинності.

99. Кримінологічна характеристика професійної злочинності.

100. Особа злочинця-професіонала, кримінологічна характеристика.

101. Поняття організованої злочинності.

102. Види організованої злочинності.

103. Кримінологічна характеристика організованої злочинності.

104. Кримінологічна характеристика особи-учасника організованого злочинного угрупування.

105. Поняття та види рецидиву злочинів.

106. Кримінологічна характеристика рецидивної злочинності.

107. Особа рецидивіста, кримінологічна характеристика.

108. Запобігання професійній, організованій та рецидивній злочинності.

109. Поняття економічної злочинності і економічних злочинів.

110. Класифікація економічних злочинів.

111. Детермінанти економічної злочинності.

112. Запобігання злочинам у сфері економіки

113. Поняття та ознаки «тіньової економіки».

114. Особливості попередження проявам «тіньової економіки».

115. Особливості попередження корупції.

116. Поняття злочинності неповнолітніх в системі суміжних понять.

117. Стан та основні тенденції злочинності неповнолітніх.

118. Кримінологічна характеристика особи неповнолітнього злочинця.

119. Детермінанти злочинності неповнолітніх.

120. Основні напрями та форми попередження злочинності неповнолітніх.

121. Законодавчі засади попередження злочинності неповнолітніх.

122. Система суб’єктів попередження злочинів неповнолітніх

123. Особа неповнолітнього злочинця та конкретна життєва ситуація в системі детермінант злочинності неповнолітніх.

124. Сучасні заходи держави щодо вдосконалення системи протидії злочинності неповнолітніх.

 

 







Последнее изменение этой страницы: 2016-09-13; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.236.8.46 (0.018 с.)