Харківський національний медичний університет

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

 

Робоча навчальна програма з курсу

«загальна хірургія»

 

для вищих медичних навчальних закладів III – IV рівнів акредитації

 

 

Харків - 2012

 

 

 

Програма навчальної дисципліни "Загальна хірургія" для вищих медичних закладів освіти України Ш-ІУ рівнів акредитації складена для спеціальностей "Лікувальна справа" 7.110101, "Педіатрія" 7.110104, "Медико-профілактична справа" 7.110105, напряму підготовки 1101 "Медицина", бо вивчення цієї дисципліни здійснюється впродовж У, УІ семестрів 3-го року навчання, кінцеві цілі з дисципліни однакові й тому складена єдина програма для зазначених спеціальностей.

Програма складена у відповідності з наступними нормативними документами:

-освітньо-кваліфікаційними характеристиками (ОКХ) і освітньо-професійними програмами (ОПП) підготовки фахівців, затвердженими наказом МОН України від 16.04.03 за №239 "Про затвердження складових галузевих стандартів вищої освіти з напряму підготовки 1101 "Медицина";

- експериментальним навчальним планом, розробленим на принципах Європейської кредитно-трансферної системи (ЕСТ5) і затвердженим наказом МОЗ України від 31.01.05 за №52 "Про затвердження та введення нового навчального плану підготовки фахівців
освітньо-кваліфікаційного рівня "Спеціаліст" кваліфікації "Лікар" у вищих навчальних закладах Ш-ІУ рівнів акредитації України за спеціальностями "Лікувальна справа","Педіатрія", "Медико-профілактична справа";

- наказом МОЗ України від 17.05.06 за №281 "Про внесення змін до навчального плану підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня "спеціаліст" кваліфікації "лікар"
у вищих навчальних закладах ІІІ-ІУ рівнів акредитації України, затвердженого наказом МОЗ України від 31.01.05 за №52".

- рекомендаціями щодо розроблення навчальних програм навчальних дисциплін, затвердженим наказом МОЗ України від 24.03.04 за№152 "Про затвердження рекомендацій щодо розроблення навчальних програм навчальних дисциплін" зі змінами та доповненнями, внесеними наказом МОЗ України від 12.10.04 за №492 "Про внесення змін та доповнень до
рекомендацій щодо розроблення навчальних програм навчальних дисциплін";

- наказом МОЗ України від 31.01.03 за №148 "Про заходи щодо реалізації положень Болонської декларації у системі вищої медичної та фармацевтичної освіти";

- інструкцією про систему оцінювання навчальної діяльності студентів за умови кредитно-модульної системи організації навчального процесу (Медична освіта у світі та в Україні. Затверджено МОЗ України як навчальний посібник для викладачів, магістрів, аспірантів, студентів. Київ. Книга плюс. 2005).

Програма структурована на модулі, змістові модулі, теми.

Загальна хірургія як навчальна дисципліна базується на вивченні студентами морфологічних дисциплін - анатомії людини;
гістології, цитології, цитології та ембріології; фізіології, патологічної анатомії; патологічної фізіології; пропедевтики внутрішніх хвороб, пропедевтики педіатрії, радіології, фармакології
й інтегрується з цими дисциплінами, закладає основи вивчення студентами хірургії, дитячої хірургії, травматології та ортопедії, нейрохірургії, анестезіології та інтенсивної терапії, урології, акушерства і гінекології та інших навчальних дисциплін, де застосовуються хірургічні методи лікування, що передбачає інтеграцію викладання з цими дисциплінами та формування умінь застосовувати знання в процесі подальшого навчання і професійної діяльності; надає можливість отримати практичні навички та формувати професійні вміння для діагностики і надання медичної допомоги при певних патологічних станах та в період догляду за хірургічними хворими. Організація навчального процесу здійснюється за кредитно модульною системою відповідно до вимог Болонського процесу

Програма дисципліни структурована на модулі, до складу яких входять блоки змістових модулів. Обсяг навчального навантаження студентів описаний у кредитах ЕСТ5 -залікових кредитах, які зараховуються студентам при успішному засвоєнні ними відповідного модулю (залікового кредиту).

Програма дисципліни структурована на 2 модулі, до складу яких входять блоки змістових модулів.

Модуль 1. Введення у хірургію. Невідкладні хірургічні стани. Основи анестезіології та реаніматології.

Змістові модулі

1. Введення у хірургію. Десмургія. Асептика і антисептика. Особливості догляду за
хворими у хірургічному відділенні. Хірургічна операція.

2. Кровотеча, крововтрата. Основи гемотрансфузіології.

3. Загальна анестезіологія та реанімація.

4.Травматизм та ушкодження.

Модуль 2. Хірургічна інфекція. Основи клінічної онкології. Курація хірургічних

Хворих.

Зміставні модуль 2:

5. Хірургічні інфекції. Змертвіння.

6.Основи клінічної онкології.

7. Практичні навички роботи в операційній та хірургічному кабінеті полінсіініки.

8. Курація хірургічних хворих.

Види навчальної діяльності студентів згідно з навчальним планом;

• лекції,
• практичні заняття,
• самостійна робота студентів (СРС),
• консультації викладачів.
• Практичні клінічні заняття з модулів 1 і 2 передбачають:
• оволодіння навичками надання першої медичної допомоги при невідкладних хірургічних станах;
• оволодіння навичками накладання пов'язок на різні ділянки тіла людини;
• оволодіння навичками догляду за хірургічними хворими;
• дослідження функціональних станів у людей, зокрема, визначення груп крові;
• дослідження хворого з хірургічною патологією;
• проведення диференційної діагностики;
• використання хірургічних методів діагностики та лікування;
• вирішення клінічних ситуаційних задач та тестів.

Поточна навчальна діяльність студентів контролюється на практичних заняттях у відповідності з конкретними цілями та під час індивідуальної роботи викладача зі студентами.

Методи визначення рівня підготовки студентів:

· комп'ютерні тести,

· оцінка і трактування результатів клініко-лабораторних та інструментальних
методів обстежень;

· розв'язування клінічних ситуаційних задач;

· контроль практичних навичок

Підсумковий контроль засвоєння модулів здійснюється по їх завершенню на підсумкових контрольних заняттях.

Оцінка успішності студента з дисципліни є рєйтинговою і виставляється за багатобальною шкалою як середня арифметична оцінка засвоєння відповідних модулів і має визначення за системою ЕСТ8 та традиційною шкалою, прийнятою в Україні.

ЗМІСТ ПРОГРАМИ

Тема 4. Антисептика. Догляд за хворими з гнійною патологією.

Перелік контрольних знань тя умінь, які набуватиме студент.

Особливості догляду за хворими з гнійною патологією. Організація роботи гнійної перев'язочної. Особливості перев'язок і догляд за хворими з анаеробною інфекцією. Методи сучасної антисептики, їх характеристика. Утилізація перев'язочного матеріалу, забрудненого гнійними виділеннями.

 

Тема 5. Стерилізація перев'язочного матеріалу і операційної білизни. Організацій роботи в операційній. Хірургічна обробка рук хірурга та операційного поля.

Перелік контрольних знань тя умінь, які набуватиме студент.

Ознайомлення з методикою виготовлення серветок, тампонів, кульок. Підготовка операційної білизни та перев'язочного матеріалу до стерилізації, методи укладки в бікси Шимельбуша. Будова і робота автоклава, техніка безпеки. Методи підготовки рук хірурга до операції. Догляд за руками хірурга поза клінікою. Обробка операційного поля. Будова операційного блоку. Види прибирань. Методи транспортування хворих в операційну. Правила одягання операційної білизни.

 

Тема 9. Вчення про кров. Проби при переливанні крові.

Перелік контрольних знань тя умінь, які набуватиме студент.

Історія розвитку переливання крові. Методики визначення групи крові і резуо належності. Визначення індивідуальної, резус та біологічної сумісності.

 

Тема 15. Інфіковані рани.

Перелік контрольних знань тя умінь, які набуватиме студент.

Інфіковані рани. Перебіг ранового процесу у гнійній рані. Хірургічна обробка гнійної рани, види вторинних швів. Лікування гнійної рани в залежності від фази ранового процесу. Види дренування гнійної рани.

 

РОЗПОДІЛ БАЛІВ, ЩО ПРИСВОЮЮТЬСЯ СТУДЕНТАМ В МОДУЛІ 1.

№ з. п.	Модуль 1(поточна навчальна діяльність)	Максимальна кількість балін
	Змістовий модуль І
	Тема 1
	Тема 2	б
	ТемаЗ
	Тема 4
	Тема 5
	Тема 6
	Тема 7
	Змістовий.модуль 2
	Тема 8
	Тема 9
	Тема 10
	Змістовий модуль 3
	Тема 11
	Тема 12	б
ІЗ	Тема 13
	Змістовий модуль 4
	Тема 14	б
	Тема 15
	Тема 26
	Тема 17
	Тема 18
	Тема 19
	Тема 20
	За зпоточн. В модулі1	120
Підсумковий модульний контроль, в тому числі:
практичної п ідгото яки
теоретачно ї підготч вки
РАЗОМ

Примітка: При засвоєнні темп за традиційною системою студенту присвоюються бали: "5" - 6 балів, "4" - 4 бали, "З" - 2 бали "2" - 0 балів.

Максимальна кількість балів за поточну навчальну діяльність студента - 120

Студент допускається до підсумкового модульного контролю при умові виконанні вимог навчальної програми та в разі, якщо за поточну навчальну діяльність він набрав не менше 40 балів (20 X 2).

Підсумковий модульний контроль зараховується студенту, якщо він набрав не менше 50 балів з 80 балів.

 

Тема 29. Пухлини.

Перелік контрольних знань тя умінь, які набуватиме студент.

Пухлини. Класифікація, клінічні групи. Міжнародна класифікація. Диференційна діагностика злоякісного і доброякісного росту. Клінічна картина. Сучасні методи діагностики і лікування.

ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ЛЕКЦІЙ З ДИСЦИПЛІНИ.

 

№ з.п.	Тема	Кіль-ть годин
Модуль 1: Введення у хірургію. Невідкладні хірургічні стани. Основи анестезіології та реаніматології.
	Введення та поняття про хірургію. Асептика і антисептика.
	Хірургічна операція. Передопераційний і післяопераційний період.
	Кровотеча і крововтрата. Кліника і діагностика внутрішніх кровотеч. Лікування кровотеч.
	Історія переливання крові. Сучасні погляди на антигенну структуру крові. Система АВ0, резус-фактор, їх біологічне і клінічне значення..
	Реакції і ускладнення при переливанні крові, їх клініка, діагностика, профілактика.
	Служба крові. Донорство. Компоненти і препарати крові, кровозамінники.
	Загальна анестезіологія іа реанімація
	Рани. Класифікація. Рановий процес. Гнійні раии.
	Травматизм. Переломи. Вивихи.
	Опіки. Класифікація. Опікова хвороба. Електротравма. Відмороження.
Модуль 2: Хірургічна інфекція. Оскопи клінічної онкології. Курація хірургічних хворих.
	Хірургічна інфекція. Класифікація. Гостра гнійна інфекція. Остеомієліт.
	Гостра специфічна хірургічна інфекція. Анаеробна інфекція. Газова гангрена. Правець. Дифтерія ран. Сибірська виразка.
	Загальна гнійна інфекція (сепсис). Ендогенна інтоксикація при хірургічній інфекції. Методи детоксикації і імунокорекції. Хірургічні аспекти СНІДу і наркоманії
	Змертвіння. Некроз. Гангрена. Виразка. Нориці.
	Пухлини. Етіологія, класифікація, діагностика та лікування.
	РАЗОМ

 

 

ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ З ДИСЦИПЛІНИ

 

з.п.	Тема	Кіль-ть годин
МОДУЛЬ І: ВВЕДЕННЯ У ХІРУРГІЮ. НЕВІДКЛАДНІ ХІРУРГІЧНІ СТАНИ. ОСНОВИ АНЕСТЕЗІОЛОГІЇ ТА РЕАН1МА ТОЛОГ/Ї.
Змістовий модуль І. Введення у хірургію. Десмургія. Асептика і антисептика. Особливості догляду за хворими у хірургічному віддііеііні Хірургічнії операція.
	Введення в хірургію. Гігієна у хірургічному стаціонарі. Робота середнього персоналу в умовах хірургічного відділення.
	Організація роботи в чистій перев'язочній Десмургія, перев'язочний матеріал. Типові бинтові пов'язки. Пов'язки на голову, шию, грудну клітку. Догляд за хворими, оперованими на голові, шиї, грудній клітці.
	Догляд за хворими, оперованими органах черевної порожнини, промежині, кінцівках. Пов'язки на живіт, промежину, кінцівки. Догляд за хворими з переломами. Гіпсова техніка.
	Антисептика. Догляд за хворими з гнійною патологією.
	Стерилізація перев'язочного матеріалу і операційної білизни. Організація роботи в операційній. Хірургічна обробка рук хірурга та операційного поля.
	Організація роботи в стерилізаційній. Підготовка і стерилізація ріжучих, оптичних загальнохірургічних інструментів. Сісрішзація шовного матеріалу.
	Хірургічна операція. Підготовка хворих до операцій. Догляд за хворими у післяопераційному періоді.
Змістовий модуль 2. Кровотеча, крововтрата. Основи гемотрансфузіології
	Кровотеча і крововтрата. Методи тимчасової та кінцевої зупинки кровотечі.
	Вчення про кров. Проби при переливанні крові.
	Переливання кроні, препаратів крові, кровозамінників. Ускладнення при ге м отр а не фу зі і.
Змістовий модуль 3. Загальна анестезіологія та реанімація.
	Місцева анестезія.
	Інгаляційний наркоз. Неінгаляційний наркоз.	2
	Реанімаційні заходи у хірургічних хворих.	2
Змістовий модуль 4. Травматизм та ушкодження
	Рани і раноний процес. Профілактика розвитку інфекції в рані. Лікування чистих ран.	2
	Інфіковані рани.	2
	Закриті пошкодження м'яких тканин, черепа, грудної клітки, органів черевної порожнини.
	Переломи. Механізм виникнення. Утворення кісткового мозолю. Перша допомога при переломах.
	Лікування переломів в стаціонарі Вивихи.
	Опіки. Опікова хвороба.
	Відмороження, електротравма.	2
	Підсумковий модульний контроль
МОДУЛЬ 2: ХІРУРГІЧНА ІНФЕКЦІЯ. ЗМЕРТВІННЯ. ОСНОВИ КЛІНІЧНОЇ ОНКОЛОГІЇ. КУРАЦІЯ ХІРУРГІЧНИХ ХВОРИХ.
Змістовий модуль 5. Хірургічна інфекція. Змертвіння.
	Гострігнійні захворювання м'яких тканин; абсцес, флегмона, фурункул, карбункул.
	Гострі гнійні захворювання м'яких тканин: гідраденіт, мастит, бешиха, лімфаденіт, лімфангоїт, парапроктит.
	Гнійні захворювання кисті.
	Гнійні захворювання кісток.
	Гостраспецифічна хірургічна інфекція.
	Загальна гнійна інфекція (сепсис). Ендогенна інтоксикація при гострій хірургічній інфекції.
	Хронічні специфічні хірургічні захворювання.
	Змертвіння.Некроз. Гангрена. Виразки. Нориці. Сторонні тіла.
Змістивші модуль 6. Основи клінічної онкології.
	Пухлини.
Змістовий модуль 7. Практичні навички роботи в операційній та хірургічному кабінеті поліклініки.
ЗО	Практична навички роботи в поліклініці (практичне заняттяв поліклініці).
	Практичні навички роботи в операційній (практичне заняття в операційній).
Змістовий модуль №. Курація хірургічних хворих.
	Методика обстеженняхірургічних хворих: голови, шиї, грудної клітки.
	Методика обстеження хірургічних хворих: живота, опорію-рухового апарату.
	Курація хірургічних хворих.
	Курація хірургічних хворих. Написаним ісюрії хвороби
	Захист історії хвороби
	Підсумковий модульний контроль
	РАЗОМ

ФОРМИ КОНТРОЛЮ

Форми контролю і система оцінювання здійснюються відповідно до вимог програми дисципліни та Інструкції про систему оцінювання навчальної діяльності студентів при кредитно-модульній системі організації навчального процесу, затвердженої МОЗ України (2005)

Оцінка за модуль визначається як сума оцінок поточної навчальної діяльності (у балах) та оцінки підсумкового модульного контролю (у балах), яка виставляється при оцінюванні теоретичних знань та практичних навичок відповідно до переліків, визначених програмою дисципліни.

Максимальна кількість балів, що присвоюється студентам при засвоєнні кожного модулю (залікового кредиту) - 200, в тому числі за поточну навчальну діяльність - 120 (117) балів (60%), за результатами модульного підсумкового контролю - 80 (83) балів (40%).

Поточний контроль здійснюється на кожному практичному занятті відповідно конкретним цілям з кожної теми. При оцінюванні навчальної діяльності студентів необхідно надавати перевагу стандартизованим методам контролю: тестуванню, структурованим письмовим роботам, структурованому за процедурою контролю практичних навичок в умовах, що наближені до реальних.

Оцінювання поточної навчальної діяльності:

Вага кожної теми в межах одного модуля мас бути однаковою, але може бути різною для різних модулів однієї дисципліни і визначається кількістю тем в модулі. Оцінювання поточної навчальної діяльності студентів описується у робочій навчальній програмі з дисципліни

При засвоєнні кожної теми модуля за поточну навчальну діяльність студенту виставляються оцінки за 4-ри бальною традиційною шкалою, які потім конвертуються у бали в залежності від кількості тем у модулі. В програмі була застосована така система конвертації традиційної системи оцінки у бали:

 

Традицій на оцінка	Конвертація у бали
	Модуль 1	Модуль 2
"5"
"4"
"3"
"2"

Максимальна кількість, яку може набрати студент при вивченні модуля 1 дорівнює 120 балам. Вона вираховується шляхом множення кількості балів, що відповідають оцінці "5", на кількість тем у модулі з додаванням балів за індивідуальну самостійну роботу.

Мінімальна кількість балів, яку може набрати студент при вивченні модуля, вираховується шляхом множення кількості балів, що відповідають оцінці "З", на кількість тем у модулі.

Оцінювання індивідуальної самостійної роботи студентів(індивідуальних завдань):

Кількість балів за різні види індивідуальної самостійної роботи студента (СРС) залежить від її обсягу і значимості, але не більше 10-12 балів. Ці бали додаються до суми балів, набраних студентом за поточну навчальну діяльність.

Оцінювання самостійної роботи:

Оцінювання самостійної роботи студентів, яка передбачена в темі поряд з аудиторною роботою, здійснюється під час поточного контролю теми на відповідному аудиторному занятті.

Оцінювання тем, які виносяться лише на самостійну роботу і не входять до тем аудиторних навчальних занять, контролюється при підсумковому модульному контролі.

Підсумковий модульний контроль:

Підсумковий модульний контроль здійснюється по завершенню вивчення всіх тем модуля на останньому контрольному занятті з модуля.

До підсумкового контролю допускаються студенти, які виконали всі види робіт, передбачені навчальною програмою, та при вивчені модуля набрали кількість балів, не меншу за мінімальну.

Форма проведення підсумкового модульного контролю має бути стандартизованою і включати контроль теоретичної і практичної підготовки. Конкретні форми підсумкового модульного контролю визначаються у робочій навчальній програмі.

Максимальна кількість балів підсумкового модульного контролю дорівнюс 80

Підсумковий модульний контроль вважається зарахованим, якщо студент набрав не менше 50 балів.

Оцінювання дисципліни:

Оцінка з дисципліни виставляється лише студентам, яким зараховані усі модулі з дисципліни.

Оцінка з дисципліни виставляється як середня з оцінок за модулі, на які структуроваиа навчальна дисципліна.

Заохочувальні бали за рішенням Вченої Ради можуть додаватися до кількості балів з дисципліни студентам, які мають наукові публікації або зайняли призові місця за участь у олімпіаді з дисципліни серед ВНЗ України та інше.

Об'єктивність оцінювання навчальної діяльності студентів має перевірятися статистичними методами (коефіцієнт кореляції між поточною успішністю та результатами підсумкового модульного контролю).

Конвертація кількості балів з дисципліни у оцінки за шкалами ЕСТ8 та 4-ри бальною (традиційною):

Кількість балів з дисципліни, яка нарахована студентам, конвертується у шкалу ЕСТЗ таким чином:

Оцінка ЕСТЗ	Статистичний показник
А	Найкращі 10% студентів
В	Наступні 25% студентів
С	Наступні 30% студентів
D	Наступні 25% студентів
Е	Останні 10% студентів

Відсоток студентів визначається на виборці для студентів даного курсу в межах відповідної спеціальності.

Кількість балів з дисципліни, яка нарахована студентам, конвертується у 4-ри бальну шкалу таки м чином;

Оцінка ЕСТ8	Оцінка за 4-ри бальною шкалою
А	"5"
В,С	-4"
D,Е	"3"
FХ,F	"2"

Оцінка з дисципліни FХ, F ("2") виставляється студентам, яким не зараховано хоча б олин модуль з дисципліни після завершення її вивчення.

Оцінка FХ ("2") виставляється студентам, які набрали мінімальну кількість балів за поточну навчальну діяльність, але не склали підсумковий модульний контроль. Вони мають право на повторне складання підсумкового модульного контролю не більше 2-ох (двох) разів за графіком, затвердженим ректором.

Студенти, які одержали оцінку F по завершені вивчення дисципліни (не виконали навчальну програму хоча б з одного модуля або не набрали за поточну навчальну діяльність з модуля мінімальну кількість балів), мають пройти повторне навчання з відповідною модуля. Рішення приймається керівництвом ВНЗ відповідно до нормативних документів, затвердженим в установленому порядку.

 

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ