Леонардо да вінчі(таємна вечеря

Відома фреска Леонардо да Вінчі, стінопис якої створено в період 1495–1497 років у монастирі домініканців Санта Марія делле Ґраціє в Мілані. Шедевр, який в історії живопису відкриває епоху Відродження, зображує Ісуса Христа з апостолами та скорботне з ними застілля у вечір перед самим розп'яттям.)

Клод моне (бульвар капуцином в Парижі

Одно из лучших импрессионистических произведений Клода Моне - знаменитый "Бульвар Капуцинок в Париже", написанный им в 1873 году. Художник пишет два известных парижских вида из окон ателье фотографа Надара, расположенного на бульваре Капуцинок (один находится в Москве в Пушкинском музее изобразительных искусств, Другой - в Художественном музее Канзас-Сити). Вновь К. Моне Избирает высокую точку зрения: сверху, из окна (или с балкона, вместе с теми персонажами, которых он изобразил справа), зритель видит уходящую по диагонали, по направлению к парижской Опере, перспективу бульвара, поток экипажей и пестрой толпы в неразличимом мелькании лиц. Фигурки прохожих едва намечены белыми мазками, фасады домов на противоположной стороне бульвара наполовину скрыты ветвями платанов.

Клод Моне передает в этом произведении мгновенное, чисто зрительское впечатление от едва заметно вибрирующего воздуха, от уходящих в глубь улицы людей и уезжающих экипажей. Он разрушает представление о плоскости холста, создавая иллюзию пространства и наполняя его светом, воздухом и движением. Человеческий глаз устремляется в бесконечность, и нет предельной точки, где бы он мог остановиться.

Пікассо (дівчина на кулі)

Пабло Пикассо у своїй картині «Дівчинка на кулі» у черговий раз доводить, що він є щирим майстром форми. На полотні можна бачити легку й гнучку дівчинку — акробатку, що з обережністю балансує на кулі, а поруч із нею на масивному й стійкому кубі воссел щирий богатир — великий атлет. Ці двоє — трупа акробатів, які бродять по світлу. Мистецтвознавці вважають, що «Дівчинка на кулі» просочена драматизмом, що і є основою самого зображенню. Відтворити задум авторові допомогли протилежності образів на картині й контрастів у колірній гамі. Пейзаж вражає, як не дивно, своєю смутністю, — випалена сонцем рівнина, по якій тягнеться дорога, приводить погляд здалеку до двох головних персонажів. Саме таке нудне тло підкреслює радість і веселощі ремесла циркових артистів. На картині протилежне буквально всі

Настрою дівчинки й атлета, їхнього заняття в сучасний момент — дівчинка гойдається на кулі, атлет, у свою чергу, створює образ моноліту — застиглий і спокійний, нерухливий і постійний. Циркачка мала й тендітна, чоловік важкий і великий. Звичайно, не можна не звернути увагу на кулю й куб, на яких розмістилися персонажі. Тут же можна вловити контраст нерухомості й активного руху. Яскраві ноти в загальній композиції — це червона квітка, закрепеленый на волоссях дівчинки й далека пляма маленької дитини, що разом з мамою виявився випадковим перехожим свідком всіх подій на картині. Незважаючи на те, що створюється враження «випадковості» цих героїв, — дійсність зовсім інша

Михайло Врубель--Демон сидячий, 1890

Демон — образ силы человеческого духа, внутренней борьбы, сомнений. Трагически сцепив руки, Демон сидит с печальными, направленными вдаль огромными глазами, в окружении невиданных цветов. Фоном картины является горная местность в алом закате. Композиция подчёркивает стеснённость фигуры демона, будто бы зажатого между верхней и нижней перекладинами рамы. Картина написана в индивидуальном стиле Врубеля с эффектом кристаллических граней, что делает его картины более похожими на витражи или панно. Такого эффекта художник добился с помощью плоских мазков, выполненных мастихином.

Сандро ботічеллі(Весна)

З художньої спадщини, що дійшла до нас, особливо вражає «Весна» — данина алегоричності тогочасного мистецтва. Відродження природи втілено художником в образі молодої дівчини, яка розкидає з подолу квіти. Філософічність цього образу не викликає сумнівів: момент оновлення життя поєднує минуле й теперішнє, їх законам підвладна і людина. Боттічеллі «Народження Венери», де виникла з піни морської прекрасна богиня ковзає по поверхні моря до берега, поєднало два ідеали жіночої краси — античний та ренесансовий. Підкреслений ліризм, романтизм загальної атмосфери картини мають суто світський характер, позначений інтересом до особистості. Під пензлем Боттічеллі світ виступає у нескінченності своїх метаморфоз, у притаманному йому прагненні найповнішого здійснення.

Створений Боттічеллі тип жіночої краси — скорботний, з ніжним блідим обличчям і широко розплющеними очима — властивий персонажам міфологічних композицій та мадоннам. Соціальні заворушення у Флоренції в 1490-х pp. і палкі промови Савонароли мали великий вплив на творчість Боттічеллі, яка набула виняткової драматичної напруженості. Він створив серію сповнених справжнього трагізму і великої поетичної сили малюнків до «Божественної комедії» Данте…..