Та мовностилістичні рекомендації 


Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Та мовностилістичні рекомендації



ЩОДО ЇХ оформлення

 

Посібник для студентів

економічних спеціальностей

 

 

Затверджено на засіданні

кафедри української мови

Національного університету

«Львівська політехніка»

 

Ділові папери та мовностилістичні рекомендації щодо їх оформлення: Посібник для студентів економічних спеціальностей / Укладачі: Г.Л.Вознюк, Г.В.Наконечна, З.Й.Куньч, О.ГЛитвин, І.Д.Фаріон, О.Р.Микитюк, А.Я.Середницька, С.З.Булик-Верхола, І.П.Василишин, Н.І.Голубінка, І.В.Нецинська, І.Б.Ментинська, М.В.Гнатюк, Ю.М.Мєзєнцева, Ю.В.Теглівець. – Львів, 2007. – 51 с.

 

У к л а д а ч і: Г.Л.Вознюк, канд.філол.наук, доц.

Г.В.Наконечна, канд.філол.наук, доц.

З.Й.Куньч, канд.філол.наук, доц.

О.Г.Литвин, канд.філол.наук, доц.

І.Д.Фаріон, канд.філол.наук, доц.

О.Р.Микитюк, канд.філол.наук, доц.

А.Я.Середницька, канд.філол.наук, ст.викл.

С.З.Булик-Верхола, канд.філол.наук, ст.викл.

І.П.Василишин, ст.викл.

Н.І.Голубінка, ст.викл.

І.В.Нецинська, викл.

І.Б. Ментинська, викл.

М.В.Гнатюк, викл.

Ю.М.Мєзєнцева, викл.

Ю.В.Теглівець, викл.

 

 

В і д п о в і д а л ь н и й з а в и п у с к Г.Л.Вознюк, канд.філол.наук, доц.

 

Р е ц е н з е н т Л.М.Полюга, доктор філол. наук, проф.

 

В С Т У П

 

Ділова сфера – одна з життєво необхідних галузей діяльності людства. Саме за допомогою ділових документів налагоджують офіційні, службові, ділові, партнерські контакти між закладами, підприємствами, установами, державами, а також регулюють приватні стосунки між людьми.

У великому й складному механізмі керування виробництвом, держав­ни­ми та громадськими справами діловий папір, документ є надзвичай­но важливою ланкою. Він фіксує і передає інформацію, підтверджує її достовір­ність та об’єктивність. Документ – основний вид писемного ділового спілкування і засіб фіксування у спеціальній формі інформації про факти, події, явища суспільно-виробничої діяльності людини.

Ділові папери (документи) групують за кількома ознаками:

За спеціалізацією: загальні; документи з адміністративних питань; спеціалізовані документи з фінансових, комерційних питань та ін.

За призначенням:

організаційні (положення, статути, інструкції, правила, договори, угоди);

розпорядчі (постанови, розпорядження, накази, акти, вказівки, ухвали);

довідково-інформаційні (довідки, протоколи, огляди, акти, доповідні й пояснювальні записки, службові листи, факси, відгуки, доповіді, звіти, плани робіт, оголошення, телеграми, телефонограми);

особові (автобіографії, заяви, особові листки, трудові книжки, харак­теристики, пропозиції, скарги громадян, розписки, доручення).

За формою: стандартні (регламентовані) й індивідуальні (нестандартні).

За походженням: службові (підготовлені в установах, організаціях, на підприємствах службовими особами) та особисті (підготовлені окремими громадянами).

За місцем створення: внутрішні (документи, що їх готують, офор­млюють і виконують у межах однієї установи, організації чи підприємства) і зовнішні (документи, котрі надходять з однієї до іншої установи, організації чи підприємства).

За напрямом: вхідні й вихідні.

За технікою відтворення: рукописні й відтворені механічним способом.

За стадіями створення: оригінали й копії.

За терміном зберігання: постійного зберігання, тривалого зберігання (понад 10 років), тимчасового зберігання (до 10 років). За сукупністю мовних засобів і прийомів ділові папери належать до офіційно-ділового стилю мови, основними ознаками якого є: послідовність і точність викладу фактів, чіткість, однозначність та лаконічність висловлю­вань, наявність усталених словесних формул (наприклад: у зв’язку з, відповідно до, згідно з, в порядку, з метою і т. ін.), вживання слів у прямому значенні, широке використання спеціальних термінів, дотримання прямого порядку слів у реченні тощо.

Офіційно-діловий стиль за експресивним забарвленням часто називають холодним, нейтральним, суворим, оскільки він підкреслює ділові стосунки і не передає суб’єктивної оцінки того, про що йде мова.

 

ОФОРМЛЕННЯ ДОКУМЕНТА

 

Як адресувати документи?

 

Одним із правил адресування документа є написання поштової адреси після назви установи, організації, підприємства, яким надсилають документ. Назву установи, організації, підприємства або їх структурного підрозділу ставлять у називному відмінку. Якщо документ адресують конкретній посадовій особі, тоді назву організації або її структурного підрозділу подають у називному відмінку, а посаду та прізвище – у давальному:

 

Львівський автобусний завод

Головному бухгалтерові

п. Солотвинцю А.К.

(адреса)

Якщо документ адресують керівникові установи, то назва її входить до назви посади адресата:

Директорові Лисичанського

нафтопереробного заводу

п. Тищенку С.Г.

(адреса)

 

Конкретній особі документ адресують тоді, коли є потреба саме цю особу ознайомити з його змістом.

Якщо один і той самий документ надсилають кільком різним адресатам, усіх їх зазначають на документі (але не більше чотирьох).

Якщо ж адресатів є 5 або більше, то в таких випадках складають список розсилання й на кожному примірникові документа вказують лише адресу (позначки «Копія» у такому разі не вживають).

 

Як датувати документ?

 

Дата є обов’язковим реквізитом будь-якого документа. Позбавлений дати, він певною мірою втрачає юридичну силу. Датою може бути:

· день написання листа або наказу;

· день затвердження плану, звіту, інструкції;

· день фіксації вчинків у протоколах, актах;

· день набирання чинності розпорядчого документа після одержання адресатом (якщо в самому документі її не визначено).

 

Способи датування

 

Одним із поширених у документознавстві способів оформлення дати є написання числа, місяця, року трьома парами арабських цифр, що розділені крапками: 05.08.06 (тобто 5 серпня 2006 року);

` 09.11.06 (тобто 9 листопада 2006 року);

25.01.06 (тобто 25 січня 2006 року).

Такий уніфікований спосіб спрощує датування й усуває потребу кодування дат у процесі опрацювання документів за допомогою об­числювальної техніки. Прийнятним варіантом цього способу є варіант із повним (чотирицифровим) написанням року (05.08.2006; 09.11.2006; 25.01.2006) або без нулів перед одноцифровими числами й місяцями і з можливим проставлянням літери р. на позначення року (5.8.2006 р.; 9.11.2006 р.; 25.1.2006 р.).

Інший можливий спосіб датування – словесно-цифровий (9 вересня 2006 року або 9 вересня 2006 р.). Його можна використовувати в документах, які містять відомості фінансового характеру.

 

Місце дати. Якщо документ оформлюють на бланку, дату ставлять у лівому верхньому кутку разом з індексом. Якщо ж документ пишуть не на бланку, то дату ставлять під текстом ліворуч від підпису або під ним:

 

Завідувач відділу програмування (підпис) О.М. Головач

25.09.2006

або:

Головний інженер Головний механік

(підпис) К.С. Симоненко (підпис) В.М. Олексієнко

18.04.2006 18.04.2006

Хто і як має підписувати документ?

 

Якщо документ вимагає затвердження, то підпис розміщують зліва під текстом відразу біля поля. До складу підпису входять: назва посади того, хто підписує документ, особистий підпис та розшифрування, наприклад:

 

Директор фабрики (підпис) О.В. Малиненко

 

Оформлюючи документи на офіційному бланкові, зазначати назви підприємства при назві посади того, хто підписує, не треба, а слід лише вказати: директор, бухгалтер, інженер тощо.

Коли документ підписують кілька осіб, що представляють різні організації (в договорах, актах тощо), то їхні підписи розташовують кількома колонками на одному рівні:

 

Директор фабрики Директор магазину

(підпис) О.І. Сиваш (підпис) Г.Н. Іванців

(дата) (дата)

 

Якщо один документ підписують кілька осіб одного й того самого підприємства чи установи, то підписи розташовують один під одним послідовно, згідно з посадами, що ці особи обіймають:

 

Директор видавництва (підпис) А.В. Коваль

Головний бухгалтер (підпис) В.Н. Олексієнко

 

У підписах під офіційними документами прийнято вказувати, крім посади, також персональні звання й учені ступені. Порядок їх розміщення: спочатку посада, потім персональні, почесні та ін. звання:

 

Завідувач кафедри,

доктор істор. наук, професор (підпис) П.В. Федорчук

 

Де розташовувати ініціали?

а) на адресуванні – після прізвища, напр.: Іванюкові С.Г.;

б) у разі підписування документа, його затвердження – перед прізвищем,

напр.: С.П. Ковтун;

в) на резолюції – після прізвища або без зазначення ініціалів, напр.: Сидорчук; Василенко І.П.;

г) у текстах документів (у списках, анкетах, автобіографіях, довідках та ін.) – після прізвища, напр.: «Присвоїти Клименкові Ю.В. звання...»;

ґ) ініціали не можна відривати від прізвища при переносі слів.

 

Де ставити печатку?

Печатка має частково захопити назву посади особи, яка підписує документ, і сам підпис. У фінансових документах – тільки назву посади.

На службових листах, друкованих на бланках, печатки не ставлять.

 

Як затвердити документ?

 

Якщо необхідно затвердити документ (акт приймання – здавання матеріальних цінностей, звіт про відрядження, доручення тощо), то його підписують виконавці розпорядження чи наказу, той, хто був у відрядженні, а затверджує директор, начальник, голова правління, генеральний директор. Гриф затвердження ставлять у верхньому правому кутку перед назвою документа:

ЗАТВЕРДЖУЮ

(посада, підпис, ініціали та прізвище)

(дата)

 

Якщо документ затверджують постановою, рішенням, наказом, то:

 

ЗАТВЕРДЖЕНО ЗАТВЕРДЖЕНО

наказом директора Протокол зборів

№ 20 від 08.05.2006 або: трудового колективу

№ 2 від 21.02.2006

 



Поделиться:


Последнее изменение этой страницы: 2016-09-05; просмотров: 205; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.232.88.17 (0.032 с.)