Предмет та метод статистики.

Предмет та метод статистики.

Статистика – це наука, яка вивчає кількісну сторону масових суспільних явищ у нерозривному зв’язку з їх якісною стороною. Предметом статистики є розміри і кількісні співвідношення масових суспільних явищ, закономірності їх формування і розвитку. Об’єктом дослідження є суспільство. Явище є масовим, якщо у ньому бере участь певна множина елементів зі схожими істотними властивостями. Наявність будь-якої властивості окремого елемента випадковість.

Методи(спеціальні): варіац ряди, ряди динаміки, індексний метод, корельц-регрес аналіз, факторний аналіз. (загальнонаукові): Аналіз — розчленування предмету пізнання його на складові елементи (частини об'єкта, його ознаки, властивості, відношення). Кожна із виділених частин аналізується окремо у межах єдиного цілого. абстрагування його окремих сторін. Синтез — поєднання абстрагованих сторін предмета і відображення його як конкретної цілісності; метод вивчення об'єкта у його цілісності, у єдиному і взаємному зв'язку його частин. Індукція – метод дослідження, при якому загальний висновок про ознаки множини елементів виводиться на основі вивчення цих ознак у частини елементів однієї множини. Дедукція – метод логічного висновку від загального до окремого, тобто спочатку досліджують стан об’єкту в цілому, а потім його складових елементів. Аналогія – метод наукового дослідження, завдяки якому досягається пізнання одних предметів і явищ на основі їх подібності з іншими. Моделювання – метод, який ґрунтується на використанні моделі як засобу дослідження явищ і процесів природи. Під моделями розуміють системи, що замінюють об’єкт пізнання і служать джерелом інформації стосовно нього. Абстрагування (— метод наукового пізнання, оснований на форму­ванні образа реального об'єкта шляхом мисленевого вио­кремлення певних ознак, властивостей, зв'язків і відношень, що цікавлять дослідника, з одночасним ігноруван­ням багатьох інших другорядних його властивостей. Системний аналіз – вивчення об’єкта дослідження як сукупності елементів, що утворюють систему.

 

Статистичне спостереження та його види.

Стат спостер – це спланований систематичний і науково організований збір масових даних про різноманітні суспільно-економ явища і процеси. Завдання:отримання вірогідних даних, які об’єктивно х-риз явища і процеси сусп життя. Форми стат спостер: 1. Спец організовані спостер, 2. Звітність. Основні переваги звітності: встановлена відповідальність, можливість контролю даних. Види звітності: 1.типові форми-кварт зввіт, баланс, 2. Спеціалізовані форми, 3. За періодичністю подання-місячні, квартальні, річні. 4. За порядком складання-централізована та децентралізована. Спеціально організоване стат спостер охоплює ті сторони сусп. Життя, які не оформлені звітнісю:переписи, одноразові обліки, опитування. Способи:1) за ступенем охзопленя одиниць сукупності поділ на суцільне та несу цільне.несуцільні-спостер основного масиву, вибіркове спостер, монографічне обстеження,анкетне спостереження. 2) за часом проведення:поточні, періодичні, одноразові.3) за способом одержання стат даних-безпосередній облік фактів, документальний облік, опитування.

 

Зведення та групування результатів статистичного спостереження.

Статистичне зведення – це упорядкування, систематизація та наукова обробка статистичних даних. Види статистичного зведення:

1. Просте статистичне зведення – загальний підсумок усіх одиниць сукупності або загальний обсяг досліджуваного показника 2. Складне статистичне зведення – передбачає проведення групування матеріалу відповідно до розроблених ознак, визначення загальних підсумків і відображення результатів у вигляді таблиць та рисунків

Групування – розподіл сукупності на групи за істотними для них ознаками.

Вимоги до групування- Глибокий аналіз явища щодо вивчення типових рис та відмінностей, Чітке визначення істотних ознак групування, Об’єктивне визначення інтервалів групування для того, щоб утворені групи об’єднувалися в схожі елементи сукупності, а виділені групи чітко відрізнялися

Основою групування є ряд розподілу, що складається з варіанти і частот. Варіант а – це окреме значення ознаки Частота – це числа, які показують скільки разів повторюються окремі значення варіанти. Розглядають наступні ряди розподілу -1) Атрибутивні(якісні) – наприклад: посада, стать, професія 2) Варіаційні(кількісні) – наприклад: вік, зріст, вага Варіаційний ряд розподілу поділяється на:1) Дискретний ряд 2)Інтервальний

За дискретною ознакою, що варіює в широких межах, будуються інтервальні ряди розподілу.

 

 

Види абсолютних та відносних статистичних показників.

Абсолютні -це відображ розміру явища, які є іменованими числами. Вимірники: натуральні(обсяг, розмір, довжина-см,м,км,г,кг), трудові(к-сть викор праці-людинадень, людина година), грошові-валюта(євро, долар, грн.), умовно-натуральні вимірники –викор, якщо дані між собою не можна додати.

Відносні -відображ кількісні співвідношення масових сусп явищ(як правило похідні величини після обробки первинних даних). Вв інтенсивності, Вв структури, Вв координації, Вв порівняння, Вв динаміки, Вв планового завдання, Вв виконання плану.

Види відносних величин, їх одиниці виміру.

Вв інтенсивності - х-риз поширення явища в середовищі, розраховується як відношення числа подій за певний проміжок часу до обсягу всього середовища. Вв структури – це співвідношення розмірів частин і цілого, різниця між відповідними частками 2-х сукупностей над пунктами структури. Вв координації - водображ притаманні об’єктові співвідношення складових частин. Вв порівняння- це відношення однойменних показників, що х-риз різні об’єкти або території і мають однакову часову визначеність. Вв динаміки- викор для оцінки інтенсивності розвитку явищ і обчислюється як відношення за 2 періоди(базовий, поточний, плановий). Вв планового завдання – показує перевищення планового завдання над рівнем, досягнутим в минулому періоді. Вв виконання плану – показує рівень виконання плану в поточному періоді.

 

Статистичні графіки: види та вимоги до побудови.

Стат графік-це умовне зображення стат даних за доп геометр фігур, ліній і карт-схем. Діаграма - це умовні зображ числових величин та їх співвідношення за доп геометр знаків. Гістограма-представлення таблички даних у вигляді прямо кут стовбців без розмірів(інтервальні ряди). Полігон-викор для зображ дискретного стат ряду (кінці відрізків мають координати х-варіанта, f-частота.) стат таблиці – табл., що містять зведену числову х-ристику дослідження сукупності за кількома ознаками. Кумулята – створ для зображ варіаційного ряду на осі ї –межі інтервалів, на у- частоти. Огвів – дзеркальне відображення кутуляти.

Поняття та класифікація статистичних показників

Стат показники -це узагальнююча х-ка суспільних явищ і процесів, а якій поєднується кількісна і якісна їх визначеність. Якісн а визначеність-це сутність явищ, яка проявлється у назві показника. Кількісн а – це одиниця виміру і числове значення об’єкту. Має 2 аспекти:1) адекватність-проявляється у можливості відоброж саме ті явища і поцеси, які передбач програмою дослідження. 2) точність-вимірювання залежить від організації спостер і обробки даних. к ласифікація:1. За способом спостер: первинні – визнач зведення даних стат спостер і подаються в абсолютних величинах. Похідні – обчисл як відношення 2-х первинних показників. 2. За ознакою часу: моментні - яіища в дний момент, інтервальні-явища за певний період. 3. За підсумовуванням -адитивні та неадитивні. 4. За формою: абсолютні та відносні.

 

Історія розвитку статистики

Статистика – наука про державний устрій. Передумови появи: розвиток бухгалтерського обліку, первинна реєстрація фактів, накопичення масових даних про суспільство і необхідність їх узагальнення, збільшення попиту на інформацію про закономірності суспільно життя, розвиток філософії та математики. Починаючи з 17 ст. стат здебільшого направлена на дослідження суспільства в цілому.

 

Предмет та метод статистики.

Статистика – це наука, яка вивчає кількісну сторону масових суспільних явищ у нерозривному зв’язку з їх якісною стороною. Предметом статистики є розміри і кількісні співвідношення масових суспільних явищ, закономірності їх формування і розвитку. Об’єктом дослідження є суспільство. Явище є масовим, якщо у ньому бере участь певна множина елементів зі схожими істотними властивостями. Наявність будь-якої властивості окремого елемента випадковість.

Методи(спеціальні): варіац ряди, ряди динаміки, індексний метод, корельц-регрес аналіз, факторний аналіз. (загальнонаукові): Аналіз — розчленування предмету пізнання його на складові елементи (частини об'єкта, його ознаки, властивості, відношення). Кожна із виділених частин аналізується окремо у межах єдиного цілого. абстрагування його окремих сторін. Синтез — поєднання абстрагованих сторін предмета і відображення його як конкретної цілісності; метод вивчення об'єкта у його цілісності, у єдиному і взаємному зв'язку його частин. Індукція – метод дослідження, при якому загальний висновок про ознаки множини елементів виводиться на основі вивчення цих ознак у частини елементів однієї множини. Дедукція – метод логічного висновку від загального до окремого, тобто спочатку досліджують стан об’єкту в цілому, а потім його складових елементів. Аналогія – метод наукового дослідження, завдяки якому досягається пізнання одних предметів і явищ на основі їх подібності з іншими. Моделювання – метод, який ґрунтується на використанні моделі як засобу дослідження явищ і процесів природи. Під моделями розуміють системи, що замінюють об’єкт пізнання і служать джерелом інформації стосовно нього. Абстрагування (— метод наукового пізнання, оснований на форму­ванні образа реального об'єкта шляхом мисленевого вио­кремлення певних ознак, властивостей, зв'язків і відношень, що цікавлять дослідника, з одночасним ігноруван­ням багатьох інших другорядних його властивостей. Системний аналіз – вивчення об’єкта дослідження як сукупності елементів, що утворюють систему.