І етап: якісний аналіз ризику. 


Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

І етап: якісний аналіз ризику.



Мета якісного аналізу ризику – виявлення всіх можливих небезпек, визначення їхніх якісних характеристик і розробка основних заходів захисту від них.

Якісні характеристики небезпеки:

1) категорія небезпеки за величиною наслідків;

2) якісна оцінка частоти реалізації небезпеки. Категорія й частота реалізації небезпеки визначаються відповідно за табл. 5.1, 5.2 [11].

Таблиця 5.1 – Шкала категорії небезпеки за викликаними наслідками

Категорія Характеристика наслідків реалізації небезпеки
   
IV Небезпека, реалізація якої може швидко й з високою ймовірністю спричинити значний збиток для підприємства і (або) навколишнього середовища, а також масову загибель або травми людей
III Небезпека, реалізація якої може швидко та з високою ймовірністю спричинити значний збиток для підприємства і (або) навколишнього середовища й можливу загибель або травми хоча б однієї людини  

Продовження табл. 5.1

   
II Небезпека, реалізація якої може спричинити затримку виконання завдання підприємством, привести до зниження працездатності людей, а при тривалому впливі – до захворювань
I Небезпека, при реалізації якої значення її параметрів не виходять за межі припустимих

 

Таблиця 5.2 – Якісні оцінки частоти реалізації небезпеки

Частота реалізації небезпеки Якісний опис
   
Часта реалізація Небезпека спостерігається постійно
Ймовірна реалізація Ймовірне часте виникнення небезпеки
Можлива реалізація Небезпека спостерігається кілька разів за період роботи
Рідка реалізація Цілком можливе виникнення небезпеки хоча б раз
Практично неймовірна реалізація Виникнення небезпеки малоймовірне, але можливе хоча б раз

 

Як ризик при виконанні якісного аналізу використовується ранг небезпеки. Ранг може набувати п’яти значень, що визначаються за табл. 5.3 [11].

 

Таблиця 5.3 – Матриця визначення рангу небезпеки

Частота виникнення небезпеки Категорія небезпеки
IV III II I
         
Часта реалізація АА АА С С
Ймовірна реалізація АА А С С
Можлива реалізація А А С D
Рідка реалізація А В D D
Практично неймовірна реалізація В В D D

 

 

Ранги небезпек:

АА – обов’язкові заходи для зниження рангу шляхом внесення змін у проект;

А – обов’язковий кількісний аналіз безпеки і проведення всього комплексу заходів для забезпечення безпеки;

В – бажане проведення кількісного аналізу, обов’язкове застосування заходів для забезпечення безпеки;

С – рекомендується проведення якісного аналізу, за необхідності – використання систем життєзабезпечення і проведення захисних заходів;

D – застосування заходів для забезпечення безпеки не потрібне.

ІІ етап: кількісний аналіз ризику

Мета кількісного аналізу ризику – вибір найбільш ефективної системи захисту від небезпеки.

Рішення про проведення кількісного аналізу тієї чи іншої небезпеки приймають на етапі якісного аналізу. Для вибраної небезпеки визначають такі кількісні характеристики:

1) імовірність (Р) виникнення небезпеки;

2) очікувані втрати при реалізації небезпеки Е (найчастіше цю величину вимірюють у грошах);

3) ступінь ризику (R): R= Р Ч Е [11].

Після цього вибирають кілька варіантів захисних заходів (альтернатив). Для кожної альтернативи визначають нові значення імовірності й міри критичності. Аналізуючи величину зниження міри критичності з урахуванням витрат на впровадження захисного заходу, роблять висновок про ефективність тієї чи іншої альтернативи.

Для визначення ймовірності виникнення небезпеки, а також вибору більш

дієвих методів захисту від неї, при виконанні кількісного аналізу використовують методику побудови «дерева відмов» [11].

Дерево відмов – структурно-логічна схема, яка пов’язує небезпечну подію (головну) з основними (вихідними) подіями, які спричинили появу головної події.

Основні події знаходяться в основі дерева відмов і ймовірності їхньої появи відомі. Дерево відмов будують, застосовуючи «зворотну» логіку, тобто відповідають на питання: у результаті чого відбулася подія?

При побудові дерева відмов застосовують два види символів [11]:

1) логічні символи

«І» – вихідна подія відбувається, якщо усі вхідні події трапляються одночасно
«АБО» – вихідна подія відбувається, якщо трапляється будь-яка з вхідних подій

2) символи подій

Найбільш розповсюджений тип подій, на який накладені додаткові характеристики (головна подія)
Основна (вихідна) подія, забезпечена достатніми даними

 

Після побудови дерева відмов визначають ймовірність реалізації головної події. Для цього складають логічний вираз, що пов’язує ймовірність головної події з імовірностями основних подій. З цією метою використовують наступні залежності.

Для логічного символу «І»

Вираз для визначення ймовірності настання головної події: РI = РII Ч РIII

 

Для логічного символу «АБО»

Вираз для визначення ймовірності настання головної події: РI = 1– (1–РII) Ч (1–РIII)

Хід роботи

1. Із табл. 5.4 вибрати варіант технічної системи. Для неї буде проведено аналіз ризику виникнення небезпек при її експлуатації.

2. Для вибраної системи виконати якісний аналіз небезпек за наступним алгоритмом:

1) провести декомпозицію системи;

2) виявити небезпеки системи, які можуть виникнути в процесі її експлуатації;

3) визначити частини системи, що є джерелами цих небезпек, і оцінити їх якісні характеристики, заповнивши спеціальну форму (табл. 5.5);

4) ввести обмеження на аналіз небезпек згідно з рангом небезпеки (табл. 5.3).

3. Вибрати небезпеку, керуючись результатами якісного аналізу, і виконати для неї кількісний аналіз за наступним алгоритмом:

1) побудувати дерево відмов;

2) скласти логічний вираз для визначення ймовірності головної події;

3) запропонувати захисні заходи;

4) скласти для кожного із захисних заходів новий логічний вираз для визначення ймовірності головної події;

5) вказати ефект від упровадження заходів.

4. Зробити висновки.

 

Таблиця 5.4 – Варіанти завдання

№ пор. Технічні системи
   
  Електричний чайник
  Електрична соковижималка
  Електричний дриль
  Електрична м'ясорубка
  Фен для сушіння волосся
  Мікрохвильова піч
  Тостер

Таблиця 5.5 – Визначення якісних характеристик небезпек

№ пор. Елемент об’єкта Небезпека Якісний опис
Категорія Ймовірність Ранг
           

Приклад виконання

1. Виконати аналіз ризику виникнення небезпек при експлуатації побутової праски.

2. Проводимо декомпозицію системи (рис. 5.1).

Рисунок 5.1 – Склад системи

 

Виявляємо небезпеки і частини системи, які є джерелами цих небезпек, і оцінюємо їх якісні характеристики (табл. 5.6).

 

Таблиця 5.6 – Визначення якісних характеристик небезпек

№ пор. Елемент об’єкта Небезпека Якісний опис
Категорія Імовірність Ранг
           
  Вилка Ураження електричним струмом III Рідка відмова В
  Вилка Пожежа IV Рідка відмова А
  Шнур Ураження електричним струмом III Рідка відмова В
  Шнур Пожежа IV Рідка відмова А
  Підошва Ураження електричним струмом III Рідка відмова В
  Підошва Пожежа IV Рідка відмова А

Продовження табл. 5.6

  Підошва Опік II Ймовірна відмова С
  Підошва Механічна травма II Можлива відмова D
  Корпус Механічна травма I Можлива відмова D

 

Вводимо обмеження на аналіз небезпек: небезпека механічних травм далі розглядатися не буде.

3. Для проведення кількісного аналізу небезпеки вибираємо небезпеку, яка має, згідно з результатами якісного аналізу, найбільш високий ранг. Це небезпека виникнення пожежі. Будуємо дерево відмов для небезпечної події «пожежа» (рис. 5.2).

Рис. 5.2 – Дерево відмов для небезпечної події «пожежа»

 

Складаємо логічний вираз для визначення ймовірності головної події:

Р1 = Р2 Ч Р3 (8.1) Р4 = 1– (1–Р8) Ч (1–Р9) (4.4)
Р2 = 1– (1–Р4) Ч (1–Р5) Ч (1–Р6) (8.2) Р5 = 1– (1–Р10) Ч (1–Р11) (4.5)
Р3 = Р7 (8.3) Р6 = Р12 (4.6)
Вираз для визначення ймовірності головної події:
Р1 = Р7 Ч (1– (1–Р8) Ч (1–Р9) Ч (1–Р10) Ч (1–Р11) Ч (1–Р12)). (4.7)

Захисні заходи й ефект від їхнього впровадження (табл. 5.7).

 

Таблиця 5.7 – Захисні заходи й ефект від їх впровадження

Захисні заходи Ефект
   
Своєчасна заміна вилки і шнура Усунення подій 8, 10, тобто Р8 = 0, Р10 = 0
Виконання вимоги «не залишати ввімкненою праску без нагляду» Усунення події 7, тобто Р7 = 0

 

Нові логічні вирази для обчислення ймовірності головної події:

своєчасна заміна вилки і шнура:

Р1 = Р7 Ч (1– (1–Р9) Ч (1–Р11) Ч (1–Р12));

виконання вимоги «не залишати включеною праску без догляду»:

Р1 = Р7 Ч (1– (1–Р8) Ч (1–Р9) Ч· (1–Р10) Ч (1–Р11) Ч (1–Р12)) = 0.

4. Висновки: з двох запропонованих захисних заходів виконання вимоги «не залишати ввімкненою праску без догляду» є більш ефективним, оскільки дозволяє уникнути появи головної події.

Контрольні питання

1. Що таке небезпека?

2. Що таке ризик?

3. Яка мета виконання якісного аналізу небезпек?

4. Які якісні характеристики небезпеки ви знаєте?

5. Яка мета кількісного аналізу?

6. Які характеристики небезпеки використовуються при виконанні кількісного аналізу?

7. Яким чином вибирають захисні заходи?

8. Що таке дерево відмов?

9. Назвіть символи, що застосовуються при побудові дерева відмов.

10. Які залежності використовуються для обчислення ймовірності реалізації небезпеки?

11. На підставі чого здійснюється вибір оптимального захисного заходу?

Література: [1,19, 23].

 

Практичне заняття № 6



Поделиться:


Последнее изменение этой страницы: 2016-08-26; просмотров: 206; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 44.204.65.189 (0.049 с.)