I. Блок запитань і завдань для самоконтролю. 


Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

I. Блок запитань і завдань для самоконтролю.



1. Що вивчає синтаксис і з яких розділів він складається?

2. Дати визначення словосполучення.

3. Які типи словосполучень виділяють залежно від ступеня семантичного злиття компонентів?

4. Які сполучення слів не належать до словосполучень і чому?

5. Які типи словосполучень виділяють за будовою?

6. Назвати типи словосполучень за морфологічним вираженням головного слова й навести приклади.

7. Які типи словосполучень виділяють за семантико-синтаксичними відношеннями між головними і залежним словами? Навести приклади.

8. Назвати способи підрядного зв’язку між словами у словосполученні.

9. Які засоби вираження синтаксичних відношень у словосполученнях?

10. Чим речення відрізняється від словосполучення?

11. Які головні ознаки речення?

12. Як речення співвідноситься із судженням?

13. Назвати типи речень за метою висловлювання.

14. Які інтонаційні та структурні особливості розповідних, питальних, спонукальних речень? Навести приклади.

15. Навести приклади різних типів питальних речень і охарактеризувати їх.

16. Що можуть виражати спонукальні речення?

17. Які типи речень виділяють за структурою?

18. Що покладено в основ поділу речень на прості й складні; двоскладні й односкладні; поширені й непоширені; повні і неповні?

19. Чим можуть бути ускладнені прості речення?

20. Яким може бути порядок слів у реченні?

21. У якому разі можливе відхилення від основних закономірностей порядку слів у реченні?

22. Дати визначення головних і другорядних членів речення.

23. Якими частинами мови виражається простий підмет? Навести приклади.

24. Чи може простий підмет виражатися словосполученням?

25. Охарактеризувати способи вираження складного підмета.

26. Назвати типи присудків і навести приклади.

27. Чим виражається простий присудок?

28. Чим може ускладнюватися простий присудок?

29. Який присудок називається іменним складеним?

30. З’ясувати роль зв’язку в іменному складеному присудку.

31. Який присудок називається дієслівним складеним?

32. Назвати основні типи дієслівного складеного присудка.

33. Навести приклади речень з ускладненими іменними та дієслівними присудками.

34. За яких умов ставиться тире між підметом і присудком?

35. В яких випадках тире між підметом і присудком є факультативним?

36. З’ясувати типові особливості узгодження присудка з підметом.

37. Які члени речення називаються другорядними? Назвати їх.

38. Схарактеризувати узгоджені й неузгоджені означення.

39. Чому прикладку вважають особливим видом означення?

40. На які групи поділяються прикладки за значенням?

41. Схарактеризувати прямі й непрямі додатки та способи їх вираження.

42. На які групи за значенням поділяються обставини? Охарактеризувати кожну групу, навести приклади.

43. Як пов’язуються другорядні члени речення з головними?

44. Які речення називаються односкладними?

45. Які типи односкладних речень виокремлюють у синтаксичній науці?

46. Чим відрізняються означено-особові від узагальнено-особових речень? У яких стилях мовлення вони вживаються?

47. Чим характеризуються безособові речення? Які є їх типи за способом вираження головного члена?

48. Назвати основні різновиди номінативних речень.

49. Навести приклади різних типів односкладних речень.

50. Назвати ознаки нечленованих речень.

КОНТРОЛЬНА РОБОТА № 1

1. Варіанти завдань.

Варіант 1

 

1. Зробити письмовий аналіз словосполучень. Визначити, які із наведених прикладів не є словосполученнями, поясніть чому.

Моя родина; сум і любов; дати шанс; буде приходити; понад лісом; піти прямо; сонце встає.

2. Зробити синтаксичний розбір поданих речень.

1. 1.Вітер почне безжально зривати осінню красу зажуреного клена (Коп.). 2. І віриться, й не віриться мені в повернення весни у листопаді (В. Грипас.). 3.Будемо ж берегти наше мирне небо (Газ.).4. Контури кожного дерева, кожної скелі були напрочуд виразні,як у панорамі бінокля, бо в чистім повітрі тут ніколи не було того пилу, найдрібнішого сухого туману, що в низьких місцях завжди знижував видимість.

 

 

Варіант 2

1. Зробити письмовий аналіз словосполучень. Визначити, які з наведених прикладів не є словосполученнями, пояснити чому.

Актуальне інтерв’ю; рубати з плеча; зростити по-материнськи; подолати перешкоду; більш витривалий; річки й озера; біля берега.

2. Зробити синтаксичний розбір поданих речень.

1.Зіграй мені осінній плач калини (Кост.). 2.Без виміру минулого ми не можемо знати обсяг майбутнього (М.Ол.). 3.Чорну душу милом не відмиєш (Н.тв.).4. Очевидним є, що людям потрібне лише те слово художника, яка чарує, яке хвилює, яке своєю поетичною силою здатне сколихнути і серце, і розум.

 

 

Варіант 3

1. Зробити письмовий аналіз словосполучень. Визначити, які з наведених прикладів не є словосполученнями, пояснити чому.

Назустріч матері; подати рукою; думати над прочитаним; твори Івана Франка; студент-відмінник; ніч була теплою; найбільш точно.

2. Зробити синтаксичний розбір поданих речень.

2. 1.На другий день кажуть мені «Апостола» читати (Б. Л.). 2.На добраніч! Я прийду завтра (Зб.). 3. І ніхто не може відібрати у людей добуте щастя – мир (Павл.).4. Серед людей, яких ми називаємо двомовними, ще чимало напівмовних, тобто таких, які не володіють жодною мовою в такій мірі,щоб виразити себе.

 

 

Варіант 4

1. Зробити письмовий аналіз словосполучень. Визначити, які з наведених прикладів не є словосполученнями, пояснити чому.

Уміння читати; відповідно до наказу; дехто з них; газети, книги, часописи; готуватися заздалегідь; будемо навчатися; рук не покладати.

2. Зробити синтаксичний розбір поданих речень.

3. 1.Іду в полях. Нікого і ніде (Кост.). 2. Коштовність- скарби української народної культури- мають бути повно використані в нашому житті (О. Ольжич). 3. Спогадаймо повість незабутню про далеку вільную країну… (Л. Укр.).4. На старості літ Джеря любив довгими зимніми вечорами розказувать дочці й онукам, де він ходив. що бачив, в яких краях бував, з якими людьми зустрічався\.П М\

 

Варіант 5

1. Зробити письмовий аналіз словосполучень. Визначити, які з наведених прикладів не є словосполученнями, пояснити чому.

Вірний заповітові; чи доля, чи недоля, чи радощі; учитель-методист; не йде з голови; трохи гірше; менш приємний; пташки співають.

2. Зробити синтаксичний розбір поданих речень.

1.Як нам помістити у корито Наші сподівання молоді (Сим.). 2. Було у цьому щось таке тривожне! (Кост.). 3. Осталися сиротами старий батько й мати (Т. Ш.).4. Стелився невідомий шлях війни, але в стривоженому серці дзвеніла віра, що щастя лежить по переду, там,на обрії, де,розбиваючи хмарну запону, прокладав собі путь світанок

Варіант 6

1. Зробити письмовий аналіз словосполучень. Визначити, які з наведених прикладів не є словосполученнями, пояснити чому.

Довідатися з першоджерела; ламати списи; ні сліз, ні відчаю; свято для дітей; занадто серйозний; найбільш цікаво; вони розмовляли.

2. Зробити синтаксичний розбір поданих речень.

4. 1.Скільки сказав би я слів про цю весну осінню… (М. Р). 2. Ще з пелюшок дитину привчали любить й шанувати хліб (Ск.). 3. Шалені темпи. Час не наша власність (Кост.).4. Сонце, мабуть, тільки що зійшло,бо від скирти через тік і ще далі на стернях лежала довга тінь у сизій росі, солодко пахло втоптаним у землю набубнявілим житом, що вже вкинулося у ключечки сухими мишачими гніздами.

 

Варіант 7

1. Зробити письмовий аналіз словосполучень. Визначити, які з наведених прикладів не є словосполученнями, пояснити чому.

Згадувати зустріч; збити з пантелику; запрошення приїхати; менш зручно; шумить море; солов’їна мова; сум і любов.

2. Зробити синтаксичний розбір поданих речень.

1.«Бринить» має декілька нюансів, відтінків (М. Кул.). 2. У нас немає почуття гідності…(Довж.). 3. Криши, ламай, трощи стереотипи! (Кост.).4. Зеленіє обабіч дороги перша ніжна весняна травичка, молодесенька, тендітна, ще не налита густим соком; дикі груші, що стоять на пагорбах, ще тільки брунькуються,ще не випустили своїх листочків, гілки їх чорні,ніби викувані із заліза.

Варіант 8

1. Зробити письмовий аналіз словосполучень. Визначити, які з наведених прикладів не є словосполученнями, пояснити чому.

Вірити в майбутнє; утричі ближче; не давати спокою; нехай заспіває; ми з сином; буду лікарем; щедре слово.

2. Зробити синтаксичний розбір поданих речень.

5. Позаду мене вода, озеро (Вінгр.). 2. Спрямувати всю свідомість на хороше в людях (Довж.). 3. Посадити деревце – залишити про себе найкращу пам’ять (Стус).4. Тьмяно світили ліхтарі, обабіч дрімали старі каштани, а за ними, куди не досягло електричне сяйво, купчились темні мовчазні дерева.

 

Варіант 9

1. Зробити письмовий аналіз словосполучень. Визначити, які з наведених прикладів не є словосполученнями, пояснити чому.

Накивати п’ятами; ані увечері, ані в сні; знемагати від болю; відданий справі; місто Черкаси; будуть лагодити; більш точно.

2. Зробити синтаксичний розбір поданих речень.

1.І кожне оте його «люби!», кожне оте «цілуй!» обгортало пахощами бузку й конвалії (Гуц). 2. Послухаю цей дощ. Підкрався і шумить (Кост.). 3. Хіба самому написати таки посланіє до себе та все дочиста розказати… (Т. Ш.).4. Коли б ви зібрали в уяві всіх жінок, яких описала О. Кобилянська, то так було б, ніби ви побачили зелене жито, побите градом

Варіант 10

1. Зробити письмовий аналіз словосполучень. Визначити, які з наведених прикладів не є словосполученнями, пояснити чому.

Мати руку; всупереч віщуванням; нехтує небезпекою; прекрасна мить; і радість, і честь; найбільш цікавий; більшість дітей прийшло.

2. Зробити синтаксичний розбір поданих речень.

6. 1.Тут буває по дві-три посівні кампанії на рік без єдиної збиральної (Довж.). 2. Було моторошно ступати на цю незайманість (Ф. Роговий). 3. У рослинній символіці квіти конвалій пов’язують з найкращими почуттями людини (Б. Заверуха).4. Коли лежиш у полі лицем до неба і вслухаєшся в многолосу тишу полів, то помічаєш, що в ній є щось не земне, а небесне.

 

Варіант 11

1. Зробити письмовий аналіз словосполучень. Визначити, які з наведених прикладів не є словосполученнями, пояснити чому.

Прийшов побачити; пекти раків; поклонитися в ноги; схожий на матір; місто Київ; ні озер, ні трав; розмовляли ми з тобою.

2. Зробити синтаксичний розбір поданих речень.

7. 1.Визволені не можуть забути своїх визволителів (Гонч.). 2. Піти, піти без цілі і мети… Вбирати в себе вітер і простори…(Клен). 3. Даруйте синові годинник на день народження (Журн.).4. Рожевий на заході край неба м’яким блиском осявав морозне повітря, останнє світло померлого дня, продершись крізь шибки до хати, ледве-ледве змагалося з сутінням, бо в хаті вже таки добре посутеніло.

 

Варіант 12

1. Зробити письмовий аналіз словосполучень. Визначити, які з наведених прикладів не є словосполученнями, пояснити чому.

Почервоніти від сорому; сміливий, але розважливий; буде знати; через тиждень; небо в зорях; день здавався перлиною; боротьба з недругом.

2. Зробити синтаксичний розбір поданих речень.

8. 1.«І кожне «ні» — вогненне чує «так»…» (М.Р.). 2. Троянду називали «милосердною» квіткою завдяки цілющим властивостям вироблених з неї парфумів (С.Приходько). 3.—А сни доводилось бачити? — Звичайно (Гонч).4. Скрізь по обидва боки Роставиці на покаті стеляться чудові городи, жовтіють тисячі соняшників, що ніби поспиналися та заглядають поверх бадилля кукурудзи на річку; там далі набігли над річку високі коноплі і залили берег своїм гострим важким духом.

 

Варіант 13

1. Зробити письмовий аналіз словосполучень. Визначити, які з наведених прикладів не є словосполученнями, пояснити чому.

Посеред кімнати; бризки від роси; більш приємний; посаджений батьком; будеш чекати; журавлиний клич; сумує стежка.

2. Зробити синтаксичний розбір поданих речень.

9. 1.Я хочу сказать серцем вистраждане слово… (Кост.). 2.В слові – ваша міць велика! В пісні – дух ваш незалежний! (Х. Алчевська). 3.Ой, не світи, місяченьку, та на той перелаз (Н. тв.) 4.Накрапає теплий, справді таки дрібен-дрібен дощик, дерева стоять чи то в парі, чи то в ріденькому туманці, який зм’якшує все, злагіднює, і маєш таке відчуття, ніби зараз ти присутній при акті першотворення, наче ти перенісся в первісні часи.

 

Варіант 14

1. Зробити письмовий аналіз словосполучень. Визначити, які з наведених прикладів не є словосполученнями, пояснити чому.

Набігла хмарка; буду слухать; найбільш переконливий; розкішне дерево; живе в роботі; тополя і верба; багато студентів.

2. Зробити синтаксичний розбір поданих речень.

10. 1.На чужому коні далеко не заїдеш (Н. тв.). 2.Та серед сієї юрби годі було шукати співчуття (І. Білик). 3.Хто наложив на мене обов’язок тішити живих калейдоскопом радощів і горя? (Л. Укр.).4. Давно те минуло, як тими шляхами, де йшли гайдамаки, малими ногами ходив я та плакав, та людей шукав, щоб добру навчили.

 

Варіант 15

1. Зробити письмовий аналіз словосполучень. Визначити, які з наведених прикладів не є словосполученнями, пояснити чому.

Йдуть чумаки; досвідченіший із присутніх; радий буду побачитися; камінь спотикання; зачарувати присутніх; жити сутужно; центральна площа.

2. Зробити синтаксичний розбір поданих речень.

11. 1.Сивина навчить кожну мить хорошу берегти (М. Р.). 2.Доберемся за три годиночки за стонадцять верств до родиночки (Кост.). 3.Слід повернути народу мову в усій її понятійній красі й повності (А. Трубайчук).4. З липового зруба молоді паросточки пустилися,вигналась високо береза, і шелестить осика тонким листом; із-за темного дуба то калинова вітка витягнеться, то колюча гайова рожа покаже дрібні листочки і пахучу квіточку…

 

 

Варіант 16

1. Зробити письмовий аналіз словосполучень. Визначити, які з наведених прикладів не є словосполученнями, пояснити чому.

Дотепніший із учнів; щире вітання; сестра з братом; чудеса в решеті; пишатися батьками; готовий відповідати; місто Київ.

2. Зробити синтаксичний розбір поданих речень.

12. 1.Повість «Зачарована Десна» - найпрекрасніший твір Довженка (Пл.). 2.А там і в місті ґвалт і колотня (Л. Горлач). 3.В хатинці було холодно, вогко й темнувато (Вин.). 4.Той не знає самоти між безлюдних степів, з ким живе Леонтовича спів, той не відає смутку в сумні вечори, з ким говорить Франко до зорі, той не схибить, хто бачить крізь хащі нічні чорноморських рибалок вогні.

 

Варіант 17

1. Зробити письмовий аналіз словосполучень. Визначити, які з наведених прикладів не є словосполученнями, пояснити чому.

Люди і рослини; річка Роставиця; ніч прийшла; кличе на пораду; навчи жити; через дорогу; сіяти жито.

2. Зробити синтаксичний розбір поданих речень.

13. 1.— Ви чимось схвильовані? — Ні (Корн.). 2.Вигаптуй на небо райдугу-дорожку, простели до сонця вишивку-маніжку (Сим.). 3.Пропало, пройшло, пролетіло. Минулося, щезло, спливло. Лишень головешками тліло. Лишень попелищем цвіло (Драч).4. А через літо викопають криницю, і під золоту шапку осені з її глибини людина викрутить корбою відро води,вип’є кухоль цього цілющого трунку,вихлюпне краплини позад себе через плече, як заповідає давній звичай,- на тих місцях, де впали крапельки води, виростуть ружі, калина, бузок…

 

Варіант 18

1. Зробити письмовий аналіз словосполучень. Визначити, які з наведених прикладів не є словосполученнями, пояснити чому.

Людська оселя; відрізати хліба; дуб і берест; після вечері; похвалити за знання; будемо слухати; довго очікуваний поєдинок.

2. Зробити синтаксичний розбір поданих речень.

14. 1.Як уявити життя без пісні? (В.Лісник). 2.Пораненого кладуть на покості під яблунею в холодку (Гонч.). 3.Після зими, після холодів білити хати – найкраще свято у селі (Гуц.). 4.Коли, вдовольняючись минулим і спогадами про нього, вже не шукаєш нового щастя, воно тебе теж не шукає, зате нещастя знайде, хоч як його уникатимеш.

 

Варіант 19

1. Зробити письмовий аналіз словосполучень. Визначити, які з наведених прикладів не є словосполученнями, пояснити чому.

Гордитися буду; вправа методичного характеру; всупереч політиці; клен і явір; досить повільно; дивиться крізь пальці; двоє стояли.

2. Зробити синтаксичний розбір поданих речень.

1.Розмовляли ми з тобою сердечно і просто (М.Р.). 2. З ним забула б чорнобрива шляхи, піски, горе (Т.Ш.). 3.Пронеси крізь роки і негоду в серці віру нескорену й горду. Віра в рідну твою Батьківщину починається з віри в людину (Заб.).4. Вітер не вщухав уже кілька днів, і море клекотіло такою пронизливою синявою, що здавалося, ніби вихлюпується вона тобі в саму душу, і стаєш ти безжурним,як хлопчисько

Варіант 20

1. Зробити письмовий аналіз словосполучень. Визначити, які з наведених прикладів не є словосполученнями, пояснити чому.

Смуток Стефаника; розлука і мука; пообіцяти мені; один із п’яти; буду вчителем; продовжувати читати; пізно ввечері.

2. Зробити синтаксичний розбір поданих речень.

15. 1.Гори стали справжнім випробом для армійських коней (Гонч.). 2.Треба насамперед бути хорошим громадянином і вносити своє громадянське самопочуття і в сім’ю (А. Макаренко). 3. Зоря… Цвіти… І гай, і поле… Над ставом верби золоті… (П. Т.).4. І коли вже здавалося, що від цього чекання можна вмерти, порожнеча розкололася моторошним гуркотом, од якого здригнулися і мовби навіть ввігнулися товсті цегляні стіни будинку, зойкнув болісно простір, а за ним і вся земля.

 

Проблемні завдання.

1. Утворити словосполучення, в яких наведені слова виступали б то в ролі головного, то в ролі залежного компонента. Визначити їх типи за морфологічним вираженням головного слова та за семантико-синтаксичними відношеннями між головним і залежним словами.

 

а) вірний, будувати, життя;

б) щасливий, писати, далеко;

в) чорний, малювати, краще;

г) вчитися, мрія, одружений;

д) праворуч, повернутися, любов.

 

2. Визначити тип синтаксичного зв’язку (підрядного) в словосполученнях з полісемічними словами.

 

1. Відповідати на запитання; відповідати вихователеві; відповідати правильно; відповідати біля дошки; відповідати за вчинок; відповідати за здоров’я дитини; відповідати дійсності.

2. Кидати лист у скриньку; кидати сніжкою; кидати тінь на землю; кинути слово; кинути мимохіть; кинути погляд на дівчину; кидати погану звичку.

3. Приймати м’яч; приймати у спадок; приймати залік; приймати всерйоз; приймати на роботу.

4. Вивчати мову; вивчати ґрунтовно; вивчати з першоджерел; вивчати з товаришем; вивчати на занятті.

5. Дивитися в книгу; дивитися вперед; дивитися пильно; дивитися за дітьми.

6. Засуджувати злочинця; засуджувати за злочин; засуджувати за законом; засудити справедливо.

7. Ділити на частини; ділити між дітьми; ділити з сестрою; ділити порівну; ділити горе.

 

3. Скласти словосполучення, додаючи до поданих слів слова з дужок. Визначити відмінності в побудові словосполучень зі спільним словом. Чи відрізняються вони за семантико-синтаксичними відношеннями?

1. Поважати (батьки); повага (батьки).

2. Просити (допомога); прохання (допомога).

3. Подякувати (друг); подяка (друг).

4. Написати (стаття); написання (стаття).

5. Захищати (Вітчизна); захист (Вітчизна).

6. Виконати (план); виконання (план).

7. Узагальнювати (сказаний); узагальнення (сказаний).

8. Отримати (рахунок); отримання (рахунок).

9. Зустріти (студент); зустріч (студент).

 

4. У складі яких словосполучень залежний іменник має закінчення –а, а у складі яких — ? Відповідь обґрунтувати письмово.

1. Середина (листопад) — краса (листопад).

2. Початок (акт) — складання (акт).

3. Не вистачає (папір) — підписання (папір).

4. Ремонт (блок) — представник (блок).

5. Прочитати речення, визначити роль дієслова бути в кожному з них.

1. Кружало густого терну було ніби виткане з павутиння та срібних ниток… (Н-Л). 2. Мені невесело було й на нашій славній Україні (Т.Ш.). 3. У Малишка було багато літературних учителів (Павл.). 4. Сінокос у нас був гуртовий (Довж.). 5. І вже аж там, над самою Десною, було моє царство (Довж.).

6. Прочитати пари речень, визначити їх типи і охарактеризувати.

1. Віхоть соломи пахне житом, літнім полем, а дрова — підсушеною корою (Гуц.). — Пахне в’ялою травою, квітами (Довж.).

2. А щось таке з батьком сталося, недурно он від такого ходить замислений (Сам.). — Хіба не так сталося з життям моєї дитини (Коц.).

3. Чи варт вона огня святого? (Т.Ш.). — Не варт, єй-богу, жить на світі! (Т.Ш.).

4. Надворі починало вечоріти (Н.-Л.). — Тут, у тихому завулку, неподалік від Золотих воріт та святої Софії, того вечора почало творитися чудо, творитися диво, творитися безсмертне «Слово о полку Ігоревім» (В.М.).

 

7. Прочитати речення, визначити в кожному з них роль неозначеної форми дієслова як члени речення.

 

1. Вже не піду я на край города злочинно ховати себе (Вин.). 2. Співати — це обов’язково, як дихати (Вишня). 3. Найвище уміння — почати спочатку життя, розуміння, дорогу, себе (Кост.). 4. Лихий їх спокусив давати слово (Л.Укр.). 5. Повинен би пустити. Се вже й гріх людей на богомілля не пускати (Л.Укр.). 6. Не можна не захоплюватися людськими здібностями пізнавати та змінювати світ (Р. Арцішевський).

8. Прочитати речення, визначити, яким членом речення є віділені іменники, вжиті з прийменником. Відповідь обґрунтувати.

1. Над річкою село з білими хатками та вишневими садками облягло її узорчастою лиштвою (Мирн.). 2. Марія встала й пішла з глеком по воду до криниці (Т.Ш.). 3. Мало не поруч з хатами тягнуться ниви з блискучою стернею (С. Вас.). 4. І тільки дядько з батогом у руках уважно обдивиться бублики, калачі і паляниці, спитає почому, подумає трохи, поторкає обережно пальцем і мовчки одійде собі (Вин.). 5. Сі думи не мислив він, не висловлював, не складав їх — метнулись вони в його з сим щемлінням, з сим якимсь чудно-тяжкими чуттям (Вин.). 6. З жита ніби випливала молода дівчина з сапою в руках (С. Вас.).

 

9. Прочитати. Визначити, якими членами речення є виділені слова; відповідь обґрунтувати. Пояснити, чому в деяких випадках ці слова не можуть самостійно бути членом речення.

1. Позалазивши в холодок, грали в «хвильки», в «гарби», в «дурня» та точили різні побрехеньки (Тют.). 2. Пишні левади пропахли медовими ароматом (М. Яценко). 3. Його не збурили, не вивели з рівноваги Феогенові слова (Мушк.). 4. Я, певно, свій талант не закопаю, добром своїм рад другим я служить (Фр.). 5. Ну, вже я на того Стецька точу зуби (Мирн.). 6. Скупа природа, суворий край. Одначе й він, цей суворий, колись льодовиковий край, здатен народжувати поетів! Здатен дарувати улюбленцям муз ніжності, натхнення (Гонч.). 7. Йому правду кажуть, а він розводить Химині кури (С. Добровольський). 8. Він причепив до свого бриля червоний кетяг калини й нитку бабиного літа (Ст.).

 

10. Скласти речення, використавши у ролі підметів подані нижче слова:

кілька студентів, кожен із нас, «Сонячні кларнети», «Ура!», десяток слів, син з батьком, майбутнє.

11. Скласти поширені речення, використавши в ролі підмета й присудка подані нижче словосполучення. Зробити синтаксичний розбір речення за членами.

Земля родити перестане; поет мусить враховувати; він був незвичайний; діти залишилися сиротами; книги — пристрасть.

12. Прочитайте пари речень, визначити їх тип за способом вираження предикативності, зробити синтаксичний розбір.

1.А правда топче стежку прямоти І просить слова в суєтнім потоці (А. Малюк). — Правди, як шила, в міщку не сховаєш (Н. тв.).

2.Поганий жнець ніколи не має доброго серпа. — Цінуй у жнива хвилину більше, ніж взимку годину (Н. тв.).

3.Праворуч сонце. Ліворуч — місяць (П. Т.). — Сонце — батько, місяць — вітчим (Н. тв.).

4.От чому для мене тільки сині зорі, Тільки сині очі у житті цвітуть (Сос.). — Це волошки? — Зорі! Ниточки тоненькі, мрії весняні…(В. Чумак).

5.Жодного дня — без роботи (Ос.).— Почався день. Робота розпочалась (О. Зайвий).

6.Орачеві земля – мати, а ледарю – мачуха (Н. тв.). — На необробленій землі лише бур’ян росте (Н. тв.).

7. На місяць набігла легка хмарка (Н.Кобринська). — Небо, місяць, зорі… (Довж.).

8. Стрибаю з кручі в пісок до Десни, миюся, п’ю воду. — Вода ласкава, солодка (Довж.).

9.Пахне в’ялою травою, квітами. — Навколо дрімучий тютюн та мак пахне (Довж.).

10. Люби свою мову, плекай її і дбай про неї (М. Шумило). — Мова – основа культури нації… (Г. Нудьга).

11. У традиції русинів заводити не менше двох синів (В.Гжицький). — Він заводить коні в просторий засторонок (Ст.).

12. Частину залізної руди… Польща ввозить із Швеції (Із підручника). — Звідси ж [з Америки] завезли в Асканію останніх на землі велетнів – бізонів (Гонч.).

13. Сім’я Тобілевичів з-поміж інших виділялася винятковою чесністю… (Із підручника). — Виділяють думи про Хмельницького та Барабаша (Із монографії).

 

 



Поделиться:


Последнее изменение этой страницы: 2016-09-05; просмотров: 580; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.236.19.251 (0.112 с.)