І методичні рекомендації щодо їх виконання

Тематика контрольних робіт

І методичні рекомендації щодо їх виконання

З сучасної української мови

для студентів спеціальності

“ Початкове навчання ”

Семестр.

Ст. викладач Афанасьєва В.Д

Затверджено на засіданні

Кафедри української філології

та методики викладання мов

 

Краматорськ 2013

Пропонована тематика контрольних робіт розрахована на 30 варіантів. Кожен варіант складається із трьох окремих приблизно однотипних за характером, обсягом і складністю виконання завдань.

При виконанні першого завдання, зв’язаного з характеристикою словосполучення як одиниці синтаксису та способів синтаксичного зв’язку, треба зосередити увагу на таких питаннях:

1. Одиницями синтаксису є речення і словосполучення. Об’єктом дослідження синтаксису виступають вільні словосполучення (чорна хмара, біла хустка), на відміну від невільних, якими є лексичні (біла акація, чорна смородина) та фразеологічні (бити байдики, накивати п’ятами). Перші є розкладниками, у них кожне окреме слово виступає засобом вираження певного поняття. У двох останніх типах словосполучень – лексичних та фразеологічних – засобом вираження одного поняття виступає нерозкладне сполучення слів (накивати п’ятами – втекти, кручені паничі – назва квітів). Лексикалізувалися та стали стійкими нерозкладними сполучення слів, у яких форма вищого ступеню порівняння втратила своє значення: старший викладач, вищий сорт, старший лейтенант.

2. Словосполучення характеризується своєю багатоплановістю, різнотипністю. Щоб правильно подати характеристику словосполучень, виявити їх тип, студент має бути добре обізнаний із принципами їх класифікації, інакше – що саме покладено в основу такого поділу. Так, наприклад, при виділенні трьох типів словосполучень – синтаксичних, лексичних і фразеологічних – до уваги береться ступінь злитості їх компонентів. Основою виявлення простих (бінарних) і складних словосполучень виступає їх структура (кількісний вияв); за характером керуючого слова виявляють такі основні типи словосполучень: іменні, дієслівні, прислівникові і т.п.

3. Кожне словосполучення входить в систему комунікативних засобів через речення і виступає в ньому елементом його структури. Таким чином, будівельним матеріалом речення є і слово, і словосполучення. Цим вони зближуються і об’єднується. Але ж речення, як відомо, будуються не із словосполучень, а із слів. Слова, в свою чергу, вступають в синтаксичні і смислові відношення – предикативні, атрибутивні, об’єктні, обставинні. Отже, твердження про те, що словосполучення виступають будівельним матеріалом для речення правильне лише в тому розумінні, що вони, словосполучення, є його складовими частинами. Фактично ж речення не складаються з словосполучень – вони в ньому виявляються, вичленовуються. Тому не зовсім правильною треба вважати тенденцію, коли для ілюстрації теоретичного матеріалу подають моделі словосполучень, взяті поза реченням. Для відповідної характеристики словосполучення на першому етапі треба побудувати речення і тільки після цього можна вичленовувати потрібні словосполучення і проводить їх аналіз. Це положення найкраще простежується, зокрема, тоді, коли визначаємо типи словосполучень за їх структурою. Основою будь-якого складного словосполучення, відомо, є модель простого. Інакше, складне словосполучення – це продукт поширення простого способом введення до нього іншого повнозначного слова. Звідки ми беремо таке слово? До яких пір можна поширювати словосполучення? І взагалі, чи є межа цього? Така межа відома: не можна вводити в словосполучення предикативні члени. Щоб показати складні словосполучення, потрібно зробити перетворення – поширити просте словосполучення способом введення до нього слова (чи слів) як члена речення і не ззовні, а з даного речення.

Нижче подаємо план і зразок аналізу словосполучень та способів і типів зв’язку.

1. Речення для аналізу.

2. Виявлення словосполучень.

3. Аналізоване словосполучення.

4. Тип словосполучення за ступенем злитості компонентів: синтаксичне (вільне, невільне), лексичне, фразеологічне.

5. Тип словосполучення за його будовою: просте (бінарне), складне. Показати приклади складного.

6. Тип словосполучення за характером вираження в ньому смислових та синтаксичних відношень: предикативне, атрибутивне, об’єктне, обставинне.

7. Засоби вираження синтаксичних відношень і синтаксичних зв’язків у словосполученні: форма слова, службові слова, порядок слів, інтонація, пауза.

8. Тип словосполучення за характером керуючого слова як частини мови: дієслівне, іменникове, прикметникове,числівникове, займенникове, прислівникове.

9. Тип словосполучення за способом поєднання компонентів: безприйменникове, прийменникове.

10. Виявлення типів підрядного зв’язку у словосполученнях:

а) узгодження: повне і неповне;

б) керування: придієслівне, присубстантивне, приадвербіальне, безпосереднє, посереднє;

в) прилягання: яка частина мови прилягає до керуючого слова;

г) тяжіння.

11. Виявлення сурядного зв’язку слів (якщо він є):

а) які члени речення поєднані сурядним зв’язком;

б) що це за частина мови та їх форми;

в) вираження синтаксичного відношення незалежності: єднальне, протиставне, розділове, приєднувальне, допустове;

г) засіб оформлення сурядного зв’язку: інтонація, сполучники.

 

Зразок аналізу словосполучення.

Нові досягнення науки і техніки використовуються для блага нашої людини (з газети)

Досягнення використовуються – предикативне словосполучення.

Досягнення нові. За ступенем злитості компонентів – синтаксичне, вільне; за будовою – просте; за характером вираження в ньому синтаксичних відношень – атрибутивне; засобом вираження синтаксичного зв’язку виступає форма слова; за характером керуючого слова – іменникове; за способом поєднання – безприйменникове; тип підрядного зв’язку – узгодження, повне.

Далі робота над цим завданням проводиться в такий спосіб:

1. Всі наступні словосполучення для аналізу виписуються в строгій логічній послідовності, як це ми робимо і при виявленні членів речення, ідучи від керуючого слова до керованого. Спочатку аналізуємо словосполучення групи підмета, а потім – групи присудка.

2. Відповіді (запис) подаються прямі, без обґрунтування.

3. Сурядний зв’язок виявляється в тому місці, як тільки проаналізуємо однорідні члени, що об’єднані із третім словом підрядним зв’язком. Це матиме такий вигляд: досягнення науки (подаємо повний аналіз за схемою), досягнення техніки (повний аналіз за схемою), науки і техніки – сурядний зв’язок. Тут виступають однорідні додатки, виражені іменниками у формі родового відмінка без прийменника, значення єднальне, а засобом вираження сурядного зв’язку є сполучник і.

Далі словосполучення для аналізу треба виписати в такому порядку:

Використовуються для блага

Для блага людини –

Людини нашої -

Опрацьовуючи друге завдання, студенти повинні пам’ятати схему розбору простого речення.

1. Тип речення за метою висловлювання: розповідне, питальне, спонукальне.

2. Тип речення за характером вираження якісної ознаки речення – судження, ствердження, заперечення.

3. Тип речення за емоційно-експресивним забарвленням: нейтральне, окличне.

4. Тип речення за наявністю в ньому головних членів речення: двочленне, одночленне (тип одночленного: означено-, узагальнено-,неозначено особове-,інфінітивне, номінативне).

5. Тип речення за наявністю в ньому другорядних членів: непоширене, поширене (ускладненість і характеристика).

6. Тип речення за опущенням у ньому члена (членів) речення: повне, неповне (різновид за функцією і структурними особливостями).

 

План і зразок аналізу складного речення ускладненого типу.

1. Аналізоване речення.

2. Кількість складових частин.

3. Спосіб синтаксичного зв’язку: складнопідрядне, сурядно-підрядне, безсполучникове, сполучниково-безсполучниковий зв’язок.

А. Складнопідрядне речення з кількома підрядними.

1. Визначення головного.

2. Визначення підрядних.

3. Відношення підрядних речень одне до одного:

- супідрядність однорідна;

- супідрядність неоднорідна (однопланова і різнопланова);

- послідовна підрядність;

- змішаний тип підрядності.

4. Аналіз підрядних речень (за вище поданою схемою).

5. Місце головного і підрядних речень.

6. Графічна схема.

Б. Сурядно-підрядне речення.

1. Визначення складових частин, поєднаних підрядним зв’язком,та їх характеристика (див. схему аналізу складносурядного речення).

2. Визначення складових частин, поєднаних підрядним зв’язком (див. схеми: складнопідрядне речення з кількома підрядними; складнопідрядне речення).

3. Графічна схема.

В. Безсполучникове чи сполучникове-безсполучникове складне речення (див. схеми, подані вище)

Коли тебе мужність покине крилата, байдужість підступить, душа обміліє, знайди безіменну могилу солдата і вічний вогонь, що на ній пломеніє (Л.Забашта).

Це складне речення ускладненого типу, із п’ятьома граматичними основами, складнопідрядне речення із сурядними однорідними (1,2,3) та супідрядними (1,2,3-5).

Далі проводимо аналіз підрядних речень.

Коли тебе мужність покине крилата, знайди безіменну могилу солдата і вічний вогонь. Головне речення: Знайди безіменну могилу солдата і вічний вогонь. Підрядне речення – Коли тебе мужність покине крилата. Воно відноситься в головному до присудка “ знайди ”, відповідає на питання “ коли ”, отже підрядне речення обставини часу з відтінком умови Воно виступає розгорненою обставиною часу до присудка в головній частині, інакше – поповнює собою відсутню в головній частині обставину часу, отже це І структурно-семантичний тип підрядності; форма зв’язку – підрядне слово обставина часу “ коли ”,співвідносного слова в головному реченні немає; підрядне речення стоїть перед головним. За структурно-семантичною класифікацією це двочленна структура із підрядним обставини місця.

Підрядне речення друге: “ байдужість підступить ”. Оскільки 1,2,3 речення є супідрядними однорічниками, то характеристика їх однакова. Між собою вони зв’язані способом інтонації, маючи спільне сполучне слово “ коли ”.

Четверте підрядне речення “ Що на ній пломеніє ”.

Підрядне речення відноситься, в головному, до додатка “ вогонь ”, відповідає на питання “ який ”, отже підрядне речення – означальне; воно виступає розгорненим означенням до додатка в головній частині “ вогонь ”. Отже, це І структурно-семантичний тип підрядності; форма зв’язку – сполучне слово-підмет “ що ”, співвідносного слова в головному реченні немає; підрядне речення стоїть після головного.

Таким чином, після складнопідрядного речення іде аналіз простого речення, далі – словосполучення і членів речення.

КОНТРОЛЬНА РОБОТА № 1

1. Варіанти завдань.

Варіант 1

 

1. Зробити письмовий аналіз словосполучень. Визначити, які із наведених прикладів не є словосполученнями, поясніть чому.

Моя родина; сум і любов; дати шанс; буде приходити; понад лісом; піти прямо; сонце встає.

2. Зробити синтаксичний розбір поданих речень.

1. 1.Вітер почне безжально зривати осінню красу зажуреного клена (Коп.). 2. І віриться, й не віриться мені в повернення весни у листопаді (В. Грипас.). 3.Будемо ж берегти наше мирне небо (Газ.).4. Контури кожного дерева, кожної скелі були напрочуд виразні,як у панорамі бінокля, бо в чистім повітрі тут ніколи не було того пилу, найдрібнішого сухого туману, що в низьких місцях завжди знижував видимість.

 

 

Варіант 2

1. Зробити письмовий аналіз словосполучень. Визначити, які з наведених прикладів не є словосполученнями, пояснити чому.

Актуальне інтерв’ю; рубати з плеча; зростити по-материнськи; подолати перешкоду; більш витривалий; річки й озера; біля берега.

2. Зробити синтаксичний розбір поданих речень.

1.Зіграй мені осінній плач калини (Кост.). 2.Без виміру минулого ми не можемо знати обсяг майбутнього (М.Ол.). 3.Чорну душу милом не відмиєш (Н.тв.).4. Очевидним є, що людям потрібне лише те слово художника, яка чарує, яке хвилює, яке своєю поетичною силою здатне сколихнути і серце, і розум.

 

 

Варіант 3

1. Зробити письмовий аналіз словосполучень. Визначити, які з наведених прикладів не є словосполученнями, пояснити чому.

Назустріч матері; подати рукою; думати над прочитаним; твори Івана Франка; студент-відмінник; ніч була теплою; найбільш точно.

2. Зробити синтаксичний розбір поданих речень.

2. 1.На другий день кажуть мені «Апостола» читати (Б. Л.). 2.На добраніч! Я прийду завтра (Зб.). 3. І ніхто не може відібрати у людей добуте щастя – мир (Павл.).4. Серед людей, яких ми називаємо двомовними, ще чимало напівмовних, тобто таких, які не володіють жодною мовою в такій мірі,щоб виразити себе.

 

 

Варіант 4

1. Зробити письмовий аналіз словосполучень. Визначити, які з наведених прикладів не є словосполученнями, пояснити чому.

Уміння читати; відповідно до наказу; дехто з них; газети, книги, часописи; готуватися заздалегідь; будемо навчатися; рук не покладати.

2. Зробити синтаксичний розбір поданих речень.

3. 1.Іду в полях. Нікого і ніде (Кост.). 2. Коштовність- скарби української народної культури- мають бути повно використані в нашому житті (О. Ольжич). 3. Спогадаймо повість незабутню про далеку вільную країну… (Л. Укр.).4. На старості літ Джеря любив довгими зимніми вечорами розказувать дочці й онукам, де він ходив. що бачив, в яких краях бував, з якими людьми зустрічався\.П М\

 

Варіант 5

1. Зробити письмовий аналіз словосполучень. Визначити, які з наведених прикладів не є словосполученнями, пояснити чому.

Вірний заповітові; чи доля, чи недоля, чи радощі; учитель-методист; не йде з голови; трохи гірше; менш приємний; пташки співають.

2. Зробити синтаксичний розбір поданих речень.

1.Як нам помістити у корито Наші сподівання молоді (Сим.). 2. Було у цьому щось таке тривожне! (Кост.). 3. Осталися сиротами старий батько й мати (Т. Ш.).4. Стелився невідомий шлях війни, але в стривоженому серці дзвеніла віра, що щастя лежить по переду, там,на обрії, де,розбиваючи хмарну запону, прокладав собі путь світанок

Варіант 6

1. Зробити письмовий аналіз словосполучень. Визначити, які з наведених прикладів не є словосполученнями, пояснити чому.

Довідатися з першоджерела; ламати списи; ні сліз, ні відчаю; свято для дітей; занадто серйозний; найбільш цікаво; вони розмовляли.

2. Зробити синтаксичний розбір поданих речень.

4. 1.Скільки сказав би я слів про цю весну осінню… (М. Р). 2. Ще з пелюшок дитину привчали любить й шанувати хліб (Ск.). 3. Шалені темпи. Час не наша власність (Кост.).4. Сонце, мабуть, тільки що зійшло,бо від скирти через тік і ще далі на стернях лежала довга тінь у сизій росі, солодко пахло втоптаним у землю набубнявілим житом, що вже вкинулося у ключечки сухими мишачими гніздами.

 

Варіант 7

1. Зробити письмовий аналіз словосполучень. Визначити, які з наведених прикладів не є словосполученнями, пояснити чому.

Згадувати зустріч; збити з пантелику; запрошення приїхати; менш зручно; шумить море; солов’їна мова; сум і любов.

2. Зробити синтаксичний розбір поданих речень.

1.«Бринить» має декілька нюансів, відтінків (М. Кул.). 2. У нас немає почуття гідності…(Довж.). 3. Криши, ламай, трощи стереотипи! (Кост.).4. Зеленіє обабіч дороги перша ніжна весняна травичка, молодесенька, тендітна, ще не налита густим соком; дикі груші, що стоять на пагорбах, ще тільки брунькуються,ще не випустили своїх листочків, гілки їх чорні,ніби викувані із заліза.

Варіант 8

1. Зробити письмовий аналіз словосполучень. Визначити, які з наведених прикладів не є словосполученнями, пояснити чому.

Вірити в майбутнє; утричі ближче; не давати спокою; нехай заспіває; ми з сином; буду лікарем; щедре слово.

2. Зробити синтаксичний розбір поданих речень.

5. Позаду мене вода, озеро (Вінгр.). 2. Спрямувати всю свідомість на хороше в людях (Довж.). 3. Посадити деревце – залишити про себе найкращу пам’ять (Стус).4. Тьмяно світили ліхтарі, обабіч дрімали старі каштани, а за ними, куди не досягло електричне сяйво, купчились темні мовчазні дерева.

 

Варіант 9

1. Зробити письмовий аналіз словосполучень. Визначити, які з наведених прикладів не є словосполученнями, пояснити чому.

Накивати п’ятами; ані увечері, ані в сні; знемагати від болю; відданий справі; місто Черкаси; будуть лагодити; більш точно.

2. Зробити синтаксичний розбір поданих речень.

1.І кожне оте його «люби!», кожне оте «цілуй!» обгортало пахощами бузку й конвалії (Гуц). 2. Послухаю цей дощ. Підкрався і шумить (Кост.). 3. Хіба самому написати таки посланіє до себе та все дочиста розказати… (Т. Ш.).4. Коли б ви зібрали в уяві всіх жінок, яких описала О. Кобилянська, то так було б, ніби ви побачили зелене жито, побите градом

Варіант 10

1. Зробити письмовий аналіз словосполучень. Визначити, які з наведених прикладів не є словосполученнями, пояснити чому.

Мати руку; всупереч віщуванням; нехтує небезпекою; прекрасна мить; і радість, і честь; найбільш цікавий; більшість дітей прийшло.

2. Зробити синтаксичний розбір поданих речень.

6. 1.Тут буває по дві-три посівні кампанії на рік без єдиної збиральної (Довж.). 2. Було моторошно ступати на цю незайманість (Ф. Роговий). 3. У рослинній символіці квіти конвалій пов’язують з найкращими почуттями людини (Б. Заверуха).4. Коли лежиш у полі лицем до неба і вслухаєшся в многолосу тишу полів, то помічаєш, що в ній є щось не земне, а небесне.

 

Варіант 11

1. Зробити письмовий аналіз словосполучень. Визначити, які з наведених прикладів не є словосполученнями, пояснити чому.

Прийшов побачити; пекти раків; поклонитися в ноги; схожий на матір; місто Київ; ні озер, ні трав; розмовляли ми з тобою.

2. Зробити синтаксичний розбір поданих речень.

7. 1.Визволені не можуть забути своїх визволителів (Гонч.). 2. Піти, піти без цілі і мети… Вбирати в себе вітер і простори…(Клен). 3. Даруйте синові годинник на день народження (Журн.).4. Рожевий на заході край неба м’яким блиском осявав морозне повітря, останнє світло померлого дня, продершись крізь шибки до хати, ледве-ледве змагалося з сутінням, бо в хаті вже таки добре посутеніло.

 

Варіант 12

1. Зробити письмовий аналіз словосполучень. Визначити, які з наведених прикладів не є словосполученнями, пояснити чому.

Почервоніти від сорому; сміливий, але розважливий; буде знати; через тиждень; небо в зорях; день здавався перлиною; боротьба з недругом.

2. Зробити синтаксичний розбір поданих речень.

8. 1.«І кожне «ні» — вогненне чує «так»…» (М.Р.). 2. Троянду називали «милосердною» квіткою завдяки цілющим властивостям вироблених з неї парфумів (С.Приходько). 3.—А сни доводилось бачити? — Звичайно (Гонч).4. Скрізь по обидва боки Роставиці на покаті стеляться чудові городи, жовтіють тисячі соняшників, що ніби поспиналися та заглядають поверх бадилля кукурудзи на річку; там далі набігли над річку високі коноплі і залили берег своїм гострим важким духом.

 

Варіант 13

1. Зробити письмовий аналіз словосполучень. Визначити, які з наведених прикладів не є словосполученнями, пояснити чому.

Посеред кімнати; бризки від роси; більш приємний; посаджений батьком; будеш чекати; журавлиний клич; сумує стежка.

2. Зробити синтаксичний розбір поданих речень.

9. 1.Я хочу сказать серцем вистраждане слово… (Кост.). 2.В слові – ваша міць велика! В пісні – дух ваш незалежний! (Х. Алчевська). 3.Ой, не світи, місяченьку, та на той перелаз (Н. тв.) 4.Накрапає теплий, справді таки дрібен-дрібен дощик, дерева стоять чи то в парі, чи то в ріденькому туманці, який зм’якшує все, злагіднює, і маєш таке відчуття, ніби зараз ти присутній при акті першотворення, наче ти перенісся в первісні часи.

 

Варіант 14

1. Зробити письмовий аналіз словосполучень. Визначити, які з наведених прикладів не є словосполученнями, пояснити чому.

Набігла хмарка; буду слухать; найбільш переконливий; розкішне дерево; живе в роботі; тополя і верба; багато студентів.

2. Зробити синтаксичний розбір поданих речень.

10. 1.На чужому коні далеко не заїдеш (Н. тв.). 2.Та серед сієї юрби годі було шукати співчуття (І. Білик). 3.Хто наложив на мене обов’язок тішити живих калейдоскопом радощів і горя? (Л. Укр.).4. Давно те минуло, як тими шляхами, де йшли гайдамаки, малими ногами ходив я та плакав, та людей шукав, щоб добру навчили.

 

Варіант 15

1. Зробити письмовий аналіз словосполучень. Визначити, які з наведених прикладів не є словосполученнями, пояснити чому.

Йдуть чумаки; досвідченіший із присутніх; радий буду побачитися; камінь спотикання; зачарувати присутніх; жити сутужно; центральна площа.

2. Зробити синтаксичний розбір поданих речень.

11. 1.Сивина навчить кожну мить хорошу берегти (М. Р.). 2.Доберемся за три годиночки за стонадцять верств до родиночки (Кост.). 3.Слід повернути народу мову в усій її понятійній красі й повності (А. Трубайчук).4. З липового зруба молоді паросточки пустилися,вигналась високо береза, і шелестить осика тонким листом; із-за темного дуба то калинова вітка витягнеться, то колюча гайова рожа покаже дрібні листочки і пахучу квіточку…

 

 

Варіант 16

1. Зробити письмовий аналіз словосполучень. Визначити, які з наведених прикладів не є словосполученнями, пояснити чому.

Дотепніший із учнів; щире вітання; сестра з братом; чудеса в решеті; пишатися батьками; готовий відповідати; місто Київ.

2. Зробити синтаксичний розбір поданих речень.

12. 1.Повість «Зачарована Десна» - найпрекрасніший твір Довженка (Пл.). 2.А там і в місті ґвалт і колотня (Л. Горлач). 3.В хатинці було холодно, вогко й темнувато (Вин.). 4.Той не знає самоти між безлюдних степів, з ким живе Леонтовича спів, той не відає смутку в сумні вечори, з ким говорить Франко до зорі, той не схибить, хто бачить крізь хащі нічні чорноморських рибалок вогні.

 

Варіант 17

1. Зробити письмовий аналіз словосполучень. Визначити, які з наведених прикладів не є словосполученнями, пояснити чому.

Люди і рослини; річка Роставиця; ніч прийшла; кличе на пораду; навчи жити; через дорогу; сіяти жито.

2. Зробити синтаксичний розбір поданих речень.

13. 1.— Ви чимось схвильовані? — Ні (Корн.). 2.Вигаптуй на небо райдугу-дорожку, простели до сонця вишивку-маніжку (Сим.). 3.Пропало, пройшло, пролетіло. Минулося, щезло, спливло. Лишень головешками тліло. Лишень попелищем цвіло (Драч).4. А через літо викопають криницю, і під золоту шапку осені з її глибини людина викрутить корбою відро води,вип’є кухоль цього цілющого трунку,вихлюпне краплини позад себе через плече, як заповідає давній звичай,- на тих місцях, де впали крапельки води, виростуть ружі, калина, бузок…

 

Варіант 18

1. Зробити письмовий аналіз словосполучень. Визначити, які з наведених прикладів не є словосполученнями, пояснити чому.

Людська оселя; відрізати хліба; дуб і берест; після вечері; похвалити за знання; будемо слухати; довго очікуваний поєдинок.

2. Зробити синтаксичний розбір поданих речень.

14. 1.Як уявити життя без пісні? (В.Лісник). 2.Пораненого кладуть на покості під яблунею в холодку (Гонч.). 3.Після зими, після холодів білити хати – найкраще свято у селі (Гуц.). 4.Коли, вдовольняючись минулим і спогадами про нього, вже не шукаєш нового щастя, воно тебе теж не шукає, зате нещастя знайде, хоч як його уникатимеш.

 

Варіант 19

1. Зробити письмовий аналіз словосполучень. Визначити, які з наведених прикладів не є словосполученнями, пояснити чому.

Гордитися буду; вправа методичного характеру; всупереч політиці; клен і явір; досить повільно; дивиться крізь пальці; двоє стояли.

2. Зробити синтаксичний розбір поданих речень.

1.Розмовляли ми з тобою сердечно і просто (М.Р.). 2. З ним забула б чорнобрива шляхи, піски, горе (Т.Ш.). 3.Пронеси крізь роки і негоду в серці віру нескорену й горду. Віра в рідну твою Батьківщину починається з віри в людину (Заб.).4. Вітер не вщухав уже кілька днів, і море клекотіло такою пронизливою синявою, що здавалося, ніби вихлюпується вона тобі в саму душу, і стаєш ти безжурним,як хлопчисько

Варіант 20

1. Зробити письмовий аналіз словосполучень. Визначити, які з наведених прикладів не є словосполученнями, пояснити чому.

Смуток Стефаника; розлука і мука; пообіцяти мені; один із п’яти; буду вчителем; продовжувати читати; пізно ввечері.

2. Зробити синтаксичний розбір поданих речень.

15. 1.Гори стали справжнім випробом для армійських коней (Гонч.). 2.Треба насамперед бути хорошим громадянином і вносити своє громадянське самопочуття і в сім’ю (А. Макаренко). 3. Зоря… Цвіти… І гай, і поле… Над ставом верби золоті… (П. Т.).4. І коли вже здавалося, що від цього чекання можна вмерти, порожнеча розкололася моторошним гуркотом, од якого здригнулися і мовби навіть ввігнулися товсті цегляні стіни будинку, зойкнув болісно простір, а за ним і вся земля.

 

Проблемні завдання.

1. Утворити словосполучення, в яких наведені слова виступали б то в ролі головного, то в ролі залежного компонента. Визначити їх типи за морфологічним вираженням головного слова та за семантико-синтаксичними відношеннями між головним і залежним словами.

 

а) вірний, будувати, життя;

б) щасливий, писати, далеко;

в) чорний, малювати, краще;

г) вчитися, мрія, одружений;

д) праворуч, повернутися, любов.

 

2. Визначити тип синтаксичного зв’язку (підрядного) в словосполученнях з полісемічними словами.

 

1. Відповідати на запитання; відповідати вихователеві; відповідати правильно; відповідати біля дошки; відповідати за вчинок; відповідати за здоров’я дитини; відповідати дійсності.

2. Кидати лист у скриньку; кидати сніжкою; кидати тінь на землю; кинути слово; кинути мимохіть; кинути погляд на дівчину; кидати погану звичку.

3. Приймати м’яч; приймати у спадок; приймати залік; приймати всерйоз; приймати на роботу.

4. Вивчати мову; вивчати ґрунтовно; вивчати з першоджерел; вивчати з товаришем; вивчати на занятті.

5. Дивитися в книгу; дивитися вперед; дивитися пильно; дивитися за дітьми.

6. Засуджувати злочинця; засуджувати за злочин; засуджувати за законом; засудити справедливо.

7. Ділити на частини; ділити між дітьми; ділити з сестрою; ділити порівну; ділити горе.

 

3. Скласти словосполучення, додаючи до поданих слів слова з дужок. Визначити відмінності в побудові словосполучень зі спільним словом. Чи відрізняються вони за семантико-синтаксичними відношеннями?

1. Поважати (батьки); повага (батьки).

2. Просити (допомога); прохання (допомога).

3. Подякувати (друг); подяка (друг).

4. Написати (стаття); написання (стаття).

5. Захищати (Вітчизна); захист (Вітчизна).

6. Виконати (план); виконання (план).

7. Узагальнювати (сказаний); узагальнення (сказаний).

8. Отримати (рахунок); отримання (рахунок).

9. Зустріти (студент); зустріч (студент).

 

4. У складі яких словосполучень залежний іменник має закінчення –а, а у складі яких — -у? Відповідь обґрунтувати письмово.

1. Середина (листопад) — краса (листопад).

2. Початок (акт) — складання (акт).

3. Не вистачає (папір) — підписання (папір).

4. Ремонт (блок) — представник (блок).

5. Прочитати речення, визначити роль дієслова бути в кожному з них.

1. Кружало густого терну було ніби виткане з павутиння та срібних ниток… (Н-Л). 2. Мені невесело було й на нашій славній Україні (Т.Ш.). 3. У Малишка було багато літературних учителів (Павл.). 4. Сінокос у нас був гуртовий (Довж.). 5. І вже аж там, над самою Десною, було моє царство (Довж.).

6. Прочитати пари речень, визначити їх типи і охарактеризувати.

1. Віхоть соломи пахне житом, літнім полем, а дрова — підсушеною корою (Гуц.). — Пахне в’ялою травою, квітами (Довж.).

2. А щось таке з батьком сталося, недурно он від такого ходить замислений (Сам.). — Хіба не так сталося з життям моєї дитини (Коц.).

3. Чи варт вона огня святого? (Т.Ш.). — Не варт, єй-богу, жить на світі! (Т.Ш.).

4. Надворі починало вечоріти (Н.-Л.). — Тут, у тихому завулку, неподалік від Золотих воріт та святої Софії, того вечора почало творитися чудо, творитися диво, творитися безсмертне «Слово о полку Ігоревім» (В.М.).

 

7. Прочитати речення, визначити в кожному з них роль неозначеної форми дієслова як члени речення.

 

1. Вже не піду я на край города злочинно ховати себе (Вин.). 2. Співати — це обов’язково, як дихати (Вишня). 3. Найвище уміння — почати спочатку життя, розуміння, дорогу, себе (Кост.). 4. Лихий їх спокусив давати слово (Л.Укр.). 5. Повинен би пустити. Се вже й гріх людей на богомілля не пускати (Л.Укр.). 6. Не можна не захоплюватися людськими здібностями пізнавати та змінювати світ (Р. Арцішевський).

8. Прочитати речення, визначити, яким членом речення є віділені іменники, вжиті з прийменником. Відповідь обґрунтувати.

1. Над річкою село з білими хатками та вишневими садками облягло її узорчастою лиштвою (Мирн.). 2. Марія встала й пішла з глеком по воду до криниці (Т.Ш.). 3. Мало не поруч з хатами тягнуться ниви з блискучою стернею (С. Вас.). 4. І тільки дядько з батогом у руках уважно обдивиться бублики, калачі і паляниці, спитає почому, подумає трохи, поторкає обережно пальцем і мовчки одійде собі (Вин.). 5. Сі думи не мислив він, не висловлював, не складав їх — метнулись вони в його з сим щемлінням, з сим якимсь чудно-тяжкими чуттям (Вин.). 6. З жита ніби випливала молода дівчина з сапою в руках (С. Вас.).

 

9. Прочитати. Визначити, якими членами речення є виділені слова; відповідь обґрунтувати. Пояснити, чому в деяких випадках ці слова не можуть самостійно бути членом речення.

1. Позалазивши в холодок, грали в «хвильки», в «гарби», в «дурня» та точили різні побрехеньки (Тют.). 2. Пишні левади пропахли медовими ароматом (М. Яценко). 3. Його не збурили, не вивели з рівноваги Феогенові слова (Мушк.). 4. Я, певно, свій талант не закопаю, добром своїм рад другим я служить (Фр.). 5. Ну, вже я на того Стецька точу зуби (Мирн.). 6. Скупа природа, суворий край. Одначе й він, цей суворий, колись льодовиковий край, здатен народжувати поетів! Здатен дарувати улюбленцям муз ніжності, натхнення (Гонч.). 7. Йому правду кажуть, а він розводить Химині кури (С. Добровольський). 8. Він причепив до свого бриля червоний кетяг калини й нитку бабиного літа (Ст.).

 

10. Скласти речення, використавши у ролі підметів подані нижче слова:

кілька студентів, кожен із нас, «Сонячні кларнети», «Ура!», десяток слів, син з батьком, майбутнє.

11. Скласти поширені речення, використавши в ролі підмета й присудка подані нижче словосполучення. Зробити синтаксичний розбір речення за членами.

Земля родити перестане; поет мусить враховувати; він був незвичайний; діти залишилися сиротами; книги — пристрасть.

12. Прочитайте пари речень, визначити їх тип за способом вираження предикативності, зробити синтаксичний розбір.

1.А правда топче стежку прямоти І просить слова в суєтнім потоці (А. Малюк). — Правди, як шила, в міщку не сховаєш (Н. тв.).

2.Поганий жнець ніколи не має доброго серпа. — Цінуй у жнива хвилину більше, ніж взимку годину (Н. тв.).

3.Праворуч сонце. Ліворуч — місяць (П. Т.). — Сонце — батько, місяць — вітчим (Н. тв.).

4.От чому для мене тільки сині зорі, Тільки сині очі у житті цвітуть (Сос.). — Це волошки? — Зорі! Ниточки тоненькі, мрії весняні…(В. Чумак).

5.Жодного дня — без роботи (Ос.).— Почався день. Робота розпочалась (О. Зайвий).

6.Орачеві земля – мати, а ледарю – мачуха (Н. тв.). — На необробленій землі лише бур’ян росте (Н. тв.).

7. На місяць набігла легка хмарка (Н.Кобринська). — Небо, місяць, зорі… (Довж.).

8. Стрибаю з кручі в пісок до Десни, миюся, п’ю воду. — Вода ласкава, солодка (Довж.).

9.Пахне в’ялою травою, квітами. — Навколо дрімучий тютюн та мак пахне (Довж.).

10. Люби свою мову, плекай її і дбай про неї (М. Шумило). — Мова – основа культури нації… (Г. Нудьга).

11. У традиції русинів заводити не менше двох синів (В.Гжицький). — Він заводить коні в просторий засторонок (Ст.).

12. Частину залізної руди… Польща ввозить із Швеції (Із підручника). — Звідси ж [з Америки] завезли в Асканію останніх на землі велетнів – бізонів (Гонч.).

13. Сім’я Тобілевичів з-поміж інших виділялася винятковою чесністю… (Із підручника). — Виділяють думи про Хмельницького та Барабаша (Із монографії).

 

 

КОНТРОЛЬНИЙ РОБОТА № 2

1. Варіанти завдань

Варіант 1

 

1. Переписати текст, вставляючи, де потрібно, пропущені літери та розкриваючи дужки. Поставити потрібні розділові знаки; визначити ускладнені речення, зробити їх повний синтаксичний розбір.

Жодної хвил..ки (не)відаючи відпочинку материні руки знаходили роботу. Вони владарювали скрізь в печі на ком..ні, на городі… Так багато в жит..і переробивши вони (не)зупинялися (не)могли зупинитися а постійно священ..одіяли.

(Не)було либонь такого, чого б вони (не)вміли! (В)ранці ро..палювали вогонь чистили картоплю сипали в гор..ик заливали водою солили рогачем сунули в піч бли..е до вогню.

За Є.Гуцалом

 

2. Утворити з наведених речень усі різновиди ускладнених речень. Поясніть розділові знаки.

1.Слово впливає на читача.

2.Була весна.

Варіант 2

1. Переписати текст, вставляючи, де потрібно, пропущені літери та розкриваючи дужки. Поставити потрібні розділові знаки; визначити ускладнені речення, зробити їх повний синтаксичний розбір.

Риби як твердять відомі вчені отримують інформацію про довкіл..я за допомогою органів чу..ів. Вони певна річ бачать відчувають запах смак і дотик тобто мають усі чуття властиві біл..шості (високо)організованих тварин. Крім того риби уявіть собі мають ще один орган, який дає змогу..прийняти надзвичайно слабкі зміни в навколишніх рухах води, бі..ну лінію.

Спостерігаючи за рибами в аквар..умі вам мабуть доводилось бачити, що вони (не)натикают..ся на підводні предмети і на скло.

Із підручника

2. Утворити з наведених речень усі різновиди ускладнених речень. Поясніть розділові знаки.

1.Лелеки прилетіли пізніше.

2.Усе це було йому знайоме.

Варіант 3

1. Переписати текст, вставляючи, де потрібно, пропущені літери та розкриваючи дужки. Поставити потрібні розділові знаки; визначити ускладнені речення, зробити їх повний синтаксичний розбір.

Наближається осінь. Дорогою повз нашу хату прої..жають навантажені зерном автомашини. А над нею в(день) і в(ночі) ключами і зграями і по(одиниці) пролітают.. птахи журавлі й лелеки дикі гуси і стрижі.

Зима по(святковому) пр..бирає опустілі ниви. Чумацький Шлях довго дивит..ся з(гори) на засніже..у хату і будить мрії про ніким ще (не)бачені досі далекі світи.

Звідси від ц..ого острівця землі певно й починається Вітчизна близ..ка й (не)осяжна єдина в світі.

За А.Чайковським