Історія української літератури ХХ ст. (іі пол. )

Історія української літератури ХХ ст. (ІІ пол.)

Завдання для самостійної роботи

Олесь Гончар

1. Повторіть літературознавчі терміни: новела, оповідання, роман, трилогія, новелістичний роман, хронотоп, публіцистичність, монолог, дискурс, наратор, епічність, ліризм.

2. Доведіть наявність символічного значення в назвах творів письменника «Прапороносці», «Людина і зброя», «Тронка», «Собор».

3. Вкажіть, у чому полягають жанрові особливості та новаторський характер роману О. Гончара «Тронка».

4. Розкрийте систему образів і розтлумачте їх значення в романі О. Гончара «Собор».

5. Сформулюйте тему, ідею, основні проблеми та назвіть головних героїв романів «Собор», «Тронка».

6. Назвіть героїв з творів Олеся Гончара, які живуть за найвищими моральними законами, «зі світлом у душі».

7. Прокоментуйте слова письменника про задум роману «Людина і зброя»: «Написати цю книгу підказав мені мій обов’язок перед товаришами, перед тими, хто на зорі своєї юності, в розквіті сил гинув на вогненних рубежах сорок першого року…».

8. З’ясуйте, навколо яких трьох основних подій концентрується розповідь про долю молодих захисників рідної землі від фашистських полчищ у романі «Людина і зброя».

Павло Загребельний

1. Повторіть терміни: есе, роман, історичний роман, повість, прототип, епічність, пригодницький роман, автобіографічний твір, пафос, художня деталь, сюжетні лінії, белетристика.

2. З якою метою, на вашу думку, автор розпочинає роман «Диво» словами Б. Брехта:

Хто звів семибрамні Фіви?

В книгах стоять імена королів.

А хіба королі лупали скелі

й тягали каміння?

3. Вкажіть, у чому виявляється нетрадиційність побудови історичного роману П. Загребельного «Я, Богдан».

4. Порівняйте образ собору в однойменному романі О. Гончара і у творі П. Загребельного «Диво».

5. Сформулюйте тему, ідею та назвіть головних героїв роману «Диво». Висловіть своє ставлення до них.

6. Дослідники роману «Диво» зауважують, що композиція твору нагадує архітектуру собору незвичайністю переходів, добудов, але за цією асиметричністю приховуються доцільність і гармонія. Чи погоджуєтесь ви з цією думкою? Доведіть.

7. Прокоментуйте вислів П. Загребельного, у якому він розкриває свій творчий задум роману «Диво»: «Мені хотілося не просто показати часи Ярослава Мудрого, не просто зробити спробу реконструкції епохи, не просто відтворити процес будівництва Софійського собору аж до вигадування автора сеї великої споруди, імені якого, як і безлічі інших дорогих для нас імен, історія, на жаль, не донесла до наших часів. Йшлося про більше. Хотілося показати нерозривність часів, показати, що великий культурний спадок, полишений нам історією, існує не самодостатньо, а входить у наше життя щоденно, впливає на смаки наші й почування, формує в нас відчуття краси і величі. Ми ж платимо своїм далеким предкам тим, що ставимося до їхнього спадку з належною шанобою, оберігаємо і захищаємо його».

8. Літературознавці називають роман «Диво» першою найкращою, найсильнішою, експериментальною частиною триптиху про Київську Русь. Чому? Які ще твори входять до триптиху?

9. Доведіть актуальність висловлювання Н. Бернадської про те, що твір «Диво» історичний, та моральною проблематикою, аналогіями з нашим часом апелює до свідомості сучасників, прагне розбудити їхню пам’ять і патріотичні почуття.

10. Розкрийте особливості пригодницького жанру в прозі
П. Загребельного («Європа 45», «Європа. Захід», «Шепіт», «Добрий диявол») (на вибір).

Василь Земляк

1. Повторіть терміни: новела, оповідання, нарис, героїчна повість, роман, дилогія, «химерна проза», пейзаж, інтер’єр, композиція, сюжет, гротеск, іронія, сарказм, гумор.

2. З’ясуйте співвідношення вигаданого та реального в повістях В. Земляка «Гнівний Стратіон» і «Підполковник Шиманський».

3. Назвіть особливості химерно-іронічного стилю в дилогії
В. Земляка «Лебедина зграя» та «Зелені Млини».

4. Розкрийте роль елементів умовності, фантастики та гротеску в процесі осмислення історії героями роману В. Земляка «Лебедина зграя».

5. Підготуйте та запишіть тези доповіді на тему: «Концепція людини у творчості Василя Земляка».

6. Сформулюйте тему, ідею та визначте основні проблеми дилогії В. Земляка «Лебедина зграя» та «Зелені Млини».

7. Прокоментуйте висловлювання з твору «Лебедина зграя»: «Народе мій! Вавилоне мій! Ти маєш властивість відроджуватись, поставати живим із попелу, як ота міфічна птиця фенікс… Я хотів написати книгу про твоє безсмертя, а написав про твоє життя, написав так, як воно закарбувалось мені з мого дитинства. Я вірю й доскону віритиму в твою невмирущість і буду щасливий з того, якщо ця віра побільшає в інших, у тих, хто прочитає мій твір не злостиво й чесно, з чистим сумлінням».

8. Підготуйте тези до повідомлення: «Василь Земляк і Житомирщина».

Василь Симоненко

1. Повторіть терміни: пісня, легенда, переказ, гумореска, гумор, іронія, сарказм, сатира, новела, оповідання, цикл творів, казка, народнопісенна основа, антоніми, омоніми, синоніми, епітети, метафора, метонімія, символ, рима, римування, асонанс, алітерація.

2. З’ясуйте, у чому виявляється романтичне світовідчуття
В. Симоненка.

3. Визначте, яку роль у композиції вірша В. Симоненка «Є тисячі доріг, мільйон вузьких стежинок...» відіграє строфа, вилучена з першої публікації:

Коли б я міг забуть убоге рідне поле...

За шмат цієї землі мені б усе дали.

До того ж і земля ніколи ніг не коле

Тим, хто взував холуйські постоли.

3. На прикладі інтимної лірики Василя Симоненка обґрунтуйте думку, що краса й щирість почуття є джерелом духовного багатства особистості.

4. Сформулюйте основний мотив поезій В. Симоненка: «Монархи»

«Де зараз ви, кати мого народу?»

«Задивляюсь у твої зіниці»

«Дума про щастя»

«Злодій»

«Лебеді материнства»

5. Простежте мотиви казкового дивосвіту та дороги як вибору життєвого шляху в поезії «Лебеді материнства». Як автор їх розкриває? Підтвердіть свої думки рядками з твору.

6. З’ясуйте, який вид строфи обрав Василь Симоненко у вірші «Лебеді материнства» для втілення авторського задуму і з якою метою.

7. Прокоментуйте думку Н. Бернадської про те, що «Казка про Дурила» «…це притча, жанрові закони якої не вимагають чітких, визначених декорацій, поглибленого змалювання персонажів. Головне в ній – алегоричний зміст, виражений засобами гротеску, казки, символікою».

8. Доведіть, що прикметною особливістю інтимної лірики Василя Симоненка є її контрастність у образно-емоційному й словесному ладі.

Василь Стус

1. Повторіть терміни: вірш, строфа, епітет, метафора, гіпербола, асонанс, алітерація, градація, палімпсести, громадянська лірика, пейзаж, інтер’єр, інтимна лірика, неологізми, елегія, мотто (епіграф), медитація, мотив, екзистенціалізм, візія.

2. Знайдіть і запишіть неологізми, які використовує В. Стус у своїх поезіях. Поясніть їх роль і значення в тексті.

3. Прокоментуйте слова В. Стуса: «Поет – це людина. Насамперед. А людина – це насамперед добродій. Якби було краще жити, я б віршів не писав, а робив коло землі... Ще – ціную здатність чесно померти. Це більше за версифікаційні вправи!».

4. Сформулюйте основний мотив поезій В. Стуса:

«Як добре те, що смерті не боюсь я…»

«За літописом Самовидця»

«На колимськім морозі калина»

5. Прокоментуйте рядки з поезії Василя Стуса «На колимськім морозі калина». Що, на вашу думку, вони передають?

Безгоміння, безлюддя довкола,

Тільки сонце, і простір, і сніг…

6. У творі «За літописом Самовидця» В. Стус емоційно-метафорично висловлює власне розуміння давніх подій. Змальована ним картина національного занепаду нагадує апокаліптичні видива, що змінюють навіть правічну світобудову. У чому В. Стус бачить причину трагедії? Що означають рядки: «…той з ордами ходить, а той накликає Москву»?

7. Як ви гадаєте, що хотів сказати В. Стус рядками з поезії «Як добре те, що смерті не боюсь я…»:

…ми ще повернемось,

обов’язково повернемось,

бодай – ногами вперед,

але: не мертві,

але: не переможені,

але: безсмертні.

8. Прокоментуйте рядки Н. Бернадської щодо віршів В. Стуса. Чи погоджуєтесь ви з цією думкою? Обґрунтуйте свою відповідь.

«Щодо віршів В. Стуса не діє хрестоматійне літературознавче твердження про неможливість ототожнення в поезії авторського «я» та ліричного героя. У В. Стуса ліричний герой – він сам, його думки, вболівання, переконання, духовні пошуки, тому його твори такі пронизливо особистісні. Їхнім змістовим ядром є позиція митця, громадянина, патріота, сина, батька. Поет прагне наблизити людей до ідеалів добра, справедливості, гуманізму, правди – цих вселюдських ідеалів, за якими для нього не губилася ідея національної самосвідомості рідного народу».

Письменники Житомирщини

Михайло Клименко. «Сині очі весни», «Далі голубині», «Квітневе», «Осіння елегія», «Струмкова сльоза» та ін.

Валентин Грабовський. «Ключі», «Грім-дерево», «Лісові цимбали», «Квітка на камені», «Солов’їне серце» та ін.

Михайло Сич. «Вербове полум’я», «Житнє сонце», «Годинник на долоні» та ін.

Михайло Пасічник. «Робота», «Право на дорогу», «Робочий день бджоли», «Хлібні заповіти», «Корабельний ліс» та ін.

Микола Сингаївський. «Ромашкове сонце», «Сонце для всіх», «Про що говорили птахи і звірі», «Стежка до криниці», «Калиновий вітер», «Автобіографія», «До матері мій голос», «Чорнобривці» та ін.

Євген Концевич. «Дві криниці», «Йдучи вулицею», зб. ст. «Тутешня кава», «Вона йшла усміхнена», «Мамо! Мамочко!! Прокинься!!!».

Вадим Крищенко. «Усі ми прагнемо любові», «Кришталеві чаші», «Запорозькі козаки», «Батько і мати», «Полісяночка», «Хай щастить», «Молитва за Україну», «Дорога до матері», «Рідна хата», «Пісня про кошового отамана», «Синій вечір» та ін.

Олексій Опанасюк. «В’язанка», «Копище», «Замкова гора», «Житичі», «Четверо вийшли в дорогу» та ін.

Марія Павленко. «Любисток», «Білоччина комора», «Сторінки із книги Печалі», «Рубаї, або Чотири сторони світу», «Хрещаті дороги» та ін.

Микола Яненко. «Дім серед хвиль, «Діти з океанського берега», «Спасибі вам, дельфіни», «Випадковий пасажир», «Діти з крижини Ука», «Один серед снігів» та ін.

Данило Окийченко. «Перші кроки Миколи Підберезного», «Оленчине щастя», «Сталевий кубок» та ін.

Вивчити напам’ять

Борис Олійник

Пісня про матір

Мамо, вечір догоря («Сиве сонечко»)

В оборону хліба

Василь Симоненко

Лебеді материнства

Грудочка землі

Ти знаєш, що ти – людина?

Василь Стус

У порожній кімнаті

На колимськім морозі калина

Сто років як сконала Січ

Як добре те, що смерті не боюсь я

О земле втрачена, явися

Історія української літератури ХХ ст. (ІІ пол.)

Завдання для самостійної роботи

Олесь Гончар

1. Повторіть літературознавчі терміни: новела, оповідання, роман, трилогія, новелістичний роман, хронотоп, публіцистичність, монолог, дискурс, наратор, епічність, ліризм.

2. Доведіть наявність символічного значення в назвах творів письменника «Прапороносці», «Людина і зброя», «Тронка», «Собор».

3. Вкажіть, у чому полягають жанрові особливості та новаторський характер роману О. Гончара «Тронка».

4. Розкрийте систему образів і розтлумачте їх значення в романі О. Гончара «Собор».

5. Сформулюйте тему, ідею, основні проблеми та назвіть головних героїв романів «Собор», «Тронка».

6. Назвіть героїв з творів Олеся Гончара, які живуть за найвищими моральними законами, «зі світлом у душі».

7. Прокоментуйте слова письменника про задум роману «Людина і зброя»: «Написати цю книгу підказав мені мій обов’язок перед товаришами, перед тими, хто на зорі своєї юності, в розквіті сил гинув на вогненних рубежах сорок першого року…».

8. З’ясуйте, навколо яких трьох основних подій концентрується розповідь про долю молодих захисників рідної землі від фашистських полчищ у романі «Людина і зброя».

Павло Загребельний

1. Повторіть терміни: есе, роман, історичний роман, повість, прототип, епічність, пригодницький роман, автобіографічний твір, пафос, художня деталь, сюжетні лінії, белетристика.

2. З якою метою, на вашу думку, автор розпочинає роман «Диво» словами Б. Брехта:

Хто звів семибрамні Фіви?

В книгах стоять імена королів.

А хіба королі лупали скелі

й тягали каміння?

3. Вкажіть, у чому виявляється нетрадиційність побудови історичного роману П. Загребельного «Я, Богдан».

4. Порівняйте образ собору в однойменному романі О. Гончара і у творі П. Загребельного «Диво».

5. Сформулюйте тему, ідею та назвіть головних героїв роману «Диво». Висловіть своє ставлення до них.

6. Дослідники роману «Диво» зауважують, що композиція твору нагадує архітектуру собору незвичайністю переходів, добудов, але за цією асиметричністю приховуються доцільність і гармонія. Чи погоджуєтесь ви з цією думкою? Доведіть.

7. Прокоментуйте вислів П. Загребельного, у якому він розкриває свій творчий задум роману «Диво»: «Мені хотілося не просто показати часи Ярослава Мудрого, не просто зробити спробу реконструкції епохи, не просто відтворити процес будівництва Софійського собору аж до вигадування автора сеї великої споруди, імені якого, як і безлічі інших дорогих для нас імен, історія, на жаль, не донесла до наших часів. Йшлося про більше. Хотілося показати нерозривність часів, показати, що великий культурний спадок, полишений нам історією, існує не самодостатньо, а входить у наше життя щоденно, впливає на смаки наші й почування, формує в нас відчуття краси і величі. Ми ж платимо своїм далеким предкам тим, що ставимося до їхнього спадку з належною шанобою, оберігаємо і захищаємо його».

8. Літературознавці називають роман «Диво» першою найкращою, найсильнішою, експериментальною частиною триптиху про Київську Русь. Чому? Які ще твори входять до триптиху?

9. Доведіть актуальність висловлювання Н. Бернадської про те, що твір «Диво» історичний, та моральною проблематикою, аналогіями з нашим часом апелює до свідомості сучасників, прагне розбудити їхню пам’ять і патріотичні почуття.

10. Розкрийте особливості пригодницького жанру в прозі
П. Загребельного («Європа 45», «Європа. Захід», «Шепіт», «Добрий диявол») (на вибір).

Василь Земляк

1. Повторіть терміни: новела, оповідання, нарис, героїчна повість, роман, дилогія, «химерна проза», пейзаж, інтер’єр, композиція, сюжет, гротеск, іронія, сарказм, гумор.

2. З’ясуйте співвідношення вигаданого та реального в повістях В. Земляка «Гнівний Стратіон» і «Підполковник Шиманський».

3. Назвіть особливості химерно-іронічного стилю в дилогії
В. Земляка «Лебедина зграя» та «Зелені Млини».

4. Розкрийте роль елементів умовності, фантастики та гротеску в процесі осмислення історії героями роману В. Земляка «Лебедина зграя».

5. Підготуйте та запишіть тези доповіді на тему: «Концепція людини у творчості Василя Земляка».

6. Сформулюйте тему, ідею та визначте основні проблеми дилогії В. Земляка «Лебедина зграя» та «Зелені Млини».

7. Прокоментуйте висловлювання з твору «Лебедина зграя»: «Народе мій! Вавилоне мій! Ти маєш властивість відроджуватись, поставати живим із попелу, як ота міфічна птиця фенікс… Я хотів написати книгу про твоє безсмертя, а написав про твоє життя, написав так, як воно закарбувалось мені з мого дитинства. Я вірю й доскону віритиму в твою невмирущість і буду щасливий з того, якщо ця віра побільшає в інших, у тих, хто прочитає мій твір не злостиво й чесно, з чистим сумлінням».

8. Підготуйте тези до повідомлення: «Василь Земляк і Житомирщина».

Василь Симоненко

1. Повторіть терміни: пісня, легенда, переказ, гумореска, гумор, іронія, сарказм, сатира, новела, оповідання, цикл творів, казка, народнопісенна основа, антоніми, омоніми, синоніми, епітети, метафора, метонімія, символ, рима, римування, асонанс, алітерація.

2. З’ясуйте, у чому виявляється романтичне світовідчуття
В. Симоненка.

3. Визначте, яку роль у композиції вірша В. Симоненка «Є тисячі доріг, мільйон вузьких стежинок...» відіграє строфа, вилучена з першої публікації:

Коли б я міг забуть убоге рідне поле...

За шмат цієї землі мені б усе дали.

До того ж і земля ніколи ніг не коле

Тим, хто взував холуйські постоли.

3. На прикладі інтимної лірики Василя Симоненка обґрунтуйте думку, що краса й щирість почуття є джерелом духовного багатства особистості.

4. Сформулюйте основний мотив поезій В. Симоненка: «Монархи»

«Де зараз ви, кати мого народу?»

«Задивляюсь у твої зіниці»

«Дума про щастя»

«Злодій»

«Лебеді материнства»

5. Простежте мотиви казкового дивосвіту та дороги як вибору життєвого шляху в поезії «Лебеді материнства». Як автор їх розкриває? Підтвердіть свої думки рядками з твору.

6. З’ясуйте, який вид строфи обрав Василь Симоненко у вірші «Лебеді материнства» для втілення авторського задуму і з якою метою.

7. Прокоментуйте думку Н. Бернадської про те, що «Казка про Дурила» «…це притча, жанрові закони якої не вимагають чітких, визначених декорацій, поглибленого змалювання персонажів. Головне в ній – алегоричний зміст, виражений засобами гротеску, казки, символікою».

8. Доведіть, що прикметною особливістю інтимної лірики Василя Симоненка є її контрастність у образно-емоційному й словесному ладі.

Василь Стус

1. Повторіть терміни: вірш, строфа, епітет, метафора, гіпербола, асонанс, алітерація, градація, палімпсести, громадянська лірика, пейзаж, інтер’єр, інтимна лірика, неологізми, елегія, мотто (епіграф), медитація, мотив, екзистенціалізм, візія.

2. Знайдіть і запишіть неологізми, які використовує В. Стус у своїх поезіях. Поясніть їх роль і значення в тексті.

3. Прокоментуйте слова В. Стуса: «Поет – це людина. Насамперед. А людина – це насамперед добродій. Якби було краще жити, я б віршів не писав, а робив коло землі... Ще – ціную здатність чесно померти. Це більше за версифікаційні вправи!».

4. Сформулюйте основний мотив поезій В. Стуса:

«Як добре те, що смерті не боюсь я…»

«За літописом Самовидця»

«На колимськім морозі калина»

5. Прокоментуйте рядки з поезії Василя Стуса «На колимськім морозі калина». Що, на вашу думку, вони передають?

Безгоміння, безлюддя довкола,

Тільки сонце, і простір, і сніг…

6. У творі «За літописом Самовидця» В. Стус емоційно-метафорично висловлює власне розуміння давніх подій. Змальована ним картина національного занепаду нагадує апокаліптичні видива, що змінюють навіть правічну світобудову. У чому В. Стус бачить причину трагедії? Що означають рядки: «…той з ордами ходить, а той накликає Москву»?

7. Як ви гадаєте, що хотів сказати В. Стус рядками з поезії «Як добре те, що смерті не боюсь я…»:

…ми ще повернемось,

обов’язково повернемось,

бодай – ногами вперед,

але: не мертві,

але: не переможені,

але: безсмертні.

8. Прокоментуйте рядки Н. Бернадської щодо віршів В. Стуса. Чи погоджуєтесь ви з цією думкою? Обґрунтуйте свою відповідь.

«Щодо віршів В. Стуса не діє хрестоматійне літературознавче твердження про неможливість ототожнення в поезії авторського «я» та ліричного героя. У В. Стуса ліричний герой – він сам, його думки, вболівання, переконання, духовні пошуки, тому його твори такі пронизливо особистісні. Їхнім змістовим ядром є позиція митця, громадянина, патріота, сина, батька. Поет прагне наблизити людей до ідеалів добра, справедливості, гуманізму, правди – цих вселюдських ідеалів, за якими для нього не губилася ідея національної самосвідомості рідного народу».