Тема 1. Письменство епохи Середньовіччя (Х-ХІІІ ст. )



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Тема 1. Письменство епохи Середньовіччя (Х-ХІІІ ст. )



Основні специфічні риси літературного процесу ХІ-ХVІІІ століть. Роль християнської релігії в розвиткові європейської цивілізації епохи Середньовіччя. Місце Біблії в системі духовних цінностей доби та розвиток біблійних образів і мотивів у всіх жанрах мистецтва.

Генеза жанрово-стильової системи та їх теоретичне обґрунтування (монументальний і орнаментальний стилі, “плетіння словес”). Ідеологічна наповненість мистецтва, підпорядкування його функцій пропаганді релігійного вчення; утвердження в ньому нових соціальних і морально-етичних ідеалів. Деперсоналізація творів, приглушення в них індивідуальних засад як одна з тенденцій літературного стилю. Середньовічна топіка. Цитування як стилетворчий засіб.

Роль і місце візантійської естетики в розвиткові художньої думки Європи. Значення ораторської (Іоанн Золотоуст, Єфрем Сірін), агіографічної (Афанасій Александрійський, Палладій, Іоанн Мосх, Самсон Метафраст), хронографічної (Іоанн Малада, Георгій Амартол), гімнографічної (Андрій Критський, Іоанн Дамаскін), повістевої (“Александрія”, “Девгенієве діяння”, повісті про Акіра Премудрого) спадщини, апокрифічних і природничих творів у цьому спрямуванні.

Засвоєння візантійського письменства південними та східними слов’янами. Популярні серед цих народів збірники: апракосне Євангеліє, Псалтир, “Бджола”, “Золотоструй”, “Торжественник”, “Ізмарагд”.

Самостійна робота:План-конспект творів перекладної літератури.

 

Тема 2. Оригінальна давньоукраїнська література

Перші літературні пам’ятки як продовження дописемного ораторського мистецтва України-Русі на засадах феодальних умов життя. Розвиток системи жанрів та їх зв’язок із візантійськими традиціями, національними фольклорними жанрами. Функціональний принцип утворення жанрів.

Літописання. Зародження жанру та його самобутність, зв’язок з історіографічною прозою європейських народів. Використання матеріалу різних джерел. Синтетичність змісту. Особливості літописної композиції. Річна стаття як основна композиційна одиниця. Поняття про літописне зведення. Велесова книга. Літопис Аскольда: гіпотези та реалії.

“Повість минулих літ” (поч. ХІІ ст.). Композиція твору. Використання в ньому легендарно-повістевого, історичного матеріалу попередників і сучасних укладачів. Особливості стилю та система образів літопису. Роль фольклорних творів у белетризації розповіді. Образи великих князів Ігоря, Ольги, Святослава, Володимира, Ярослава Мудрого, Володимира Мономаха, Аскольда і Діра. Роль літопису в розвитку східнослов’янської та української історичної прози.

Ораторська та учительна проза. Розвиток провідних жанрів ораторського мистецтва та їх залежність від обрядового богослужбового контексту. Вплив на ораторську та учительну прозу традицій візантійської патристики.

“Слово про закон і благодать” Іларіона Київського (середина ХІ ст.). Патріотичний зміст твору. Образи великих князів Володимира Святославича, Ярослава Мудрого, алегоричних образів закону та благодаті. Структура “Слова” й художня роль у ній антитези та метафори. Поєднання в творі стилів учительно-ораторської прози, алегоричної полеміки (красномовства) та панегіризму.

Творча спадщина Кирила Туровського – найвище досягнення давньоукраїнської ораторської прози доби Середньовіччя. Алегорично-символічна інтерпретація письменником біблійних сюжетів. Мозаїчне використання проповідником риторичних засобів і риторичної ампліфікації як особливостей творчого стилю автора. Образ душі і тіла. Спрямованість творів у сучасність автора. Казання, молитви та інші твори письменника.

Жанрове багатство “Повчання” Володимира Мономаха, використання в творі прийомів дописемної ораторської прози, художніх форм, вираження психологічного стану автора, автобіографічних елементів. Дидактичне спрямування твору. Посилення індивідуально-авторського елементу в структурі послання. Образ великого князя-державця як ідеалу автора та суспільного ідеалу. Просвітницькі мотиви твору. Вплив на твір традицій церковного жанру повчань. Композиція та мова твору.

Агіографія. Патріотичні засади розвитку жанру в Україні-Русі. Основні типи героїв в оригінальних творах давньоукраїнського письменства та трансформація літературних набутків Візантії в ньому.

Княжі житія. Генеза сюжетів житій Ольги, Володимира. “Сказання про Бориса та Гліба”. Використання в творі традицій мученицьких житій. Роль внутрішніх монологів князів у композиційній структурі житія. Поєднання ідей християнської та феодальної моралі родового старшинства, відмова від насильства, непротивлення злу.

“Києво-Печерський патерик (20-і рр. ХІІІ ст.). Агіографічні оповідання (патерикові новели) та їх основні герої. Розмаїтість ченців та відповідальна моральна наповненісь.

Паломницька проза. Паломництво (пілігримство) як виняткової вартості явище збагачення середньовічної культури. Двоєдине завдання поглиблення просвітницьких засад засобами паломницького письменства: унаочнення баченим релігійних концепцій християнства та задоволення жаги пізнання давноминулого світу.

“Ходіння” Ігумена Даниїла (початок ХІІ ст.). Просторово-часове розгортання сюжету твору. Документалізм опису об’єктів зображення. Образ оповідача Данила-паломника.

Героїко-епічна поезія. “Слово про Ігорів похід” (1185-1187). Історія тексту та проблеми його автентичності. Авторські принципи в побудові образної системи. Антитеза Руська земля – Степ; великий київський князь – удільні князі. Система образів. Сліди міфологічного мислення в творі та його вплив на структуру поетики. Ритмічна структура тексту.

“Моління” (“Слово”) Данила Заточника. Розробка в творі актуальної проблеми міжкнязівських відносин, сильної влади князя щодо боярства, тіунів. Особливості поетики та композиції твору, зв’язок із книжним і фольклорним письменством. Авторське “Я” як новий прийом у канві давнього письменства, наповнення його буденними проблемами, деталями. Зв’язок “Моління” з античною, біблійною та народною мудрістю.

Твори пізнього Середньовіччя (середина ХІІІ – середина ХV сторіч): Галицько-Волинський літопис (ХІІІ ст.), “Слово про загибель Руської землі” (1238-1246), “Слово про Лазареве воскресіння” (кінець ХІІІ – початок ХІV ст.), “Житіє Олександра Невського” (друга половина ХІІІ ст.).

Семінарське заняття: Повість минулих літ.

Самостійна робота: План-конспект оригінальних творів Київської Русі.

 

Тема 3. Література Ренесансу (друга половина ХV – кінець ХVІ століть)

 

Особливості розвитку культури й мистецтва Відродження в різних європейських країнах. Генеза літератури Ренесансу та використання в ній античних і середньовічних традицій. Характерні риси естетики ренесансу: вживання міфологічних образів і мотивів у творах, посилення етнічної самобутності, широке впровадження народних мов як основи національного менталітету.

Розвиток традиційних прозових жанрів: Короткий Київський літопис, Острозький літопис, Мукачівський літопис; паломницькі твори: “Слово про буття Єрусалимське” Арсенія Селунського, “Поклоніння святому місту Єрусалиму” аноніма, “Перегринація, або Шлях до Єрусалима” Данила Корсунського.

Сприйняття ренесансною думкою досвіду полемічної публіцистики. Станіслав Оріховський – перший національний полеміст в нову добу. Відображення в його творчості суспільно-політичних переконань, загострення почуття національної приналежності. Промови “Про турецьку загрозу” або “турчики” (1543 – 1544) – заклики до польського короля про потребу захисту Вкраїни від навали турків.

Просвітницька, меценатська та літературна творчість князя Костянтина-Василя Острозького. Праця Острозького гуртка над перекладом і виданням “Острозької Біблії” (1581). Значення цієї Біблії в історії розвитку національної культури.

Просвітницька та письменницька діяльність Герасима Смотрицького. Започаткування жанру геральдичної поезії українською мовою. Тісний зв’язок віршів із фольклорною поетикою. Використання сатири, гумору, гротеску, легендарних новелістичних сюжетів європейських протестантських творів у “Ключі Царства Небесного” (1587).

“Про єдину дійсно православну віру…” Василя Суразького (1588) – твір суто теологічного полемічного спрямування.

“Апокрисис” (1597) Христофора Філалета (Мартина Броневського) – етапний твір у полемічному письменстві православних. Особливості композиції та стилю твору. Персонажі твору. Використання поетики ораторського мистецтва, внутрішніх монологів. Зв’язок твору з протестантською полемічною традицією. Образ України. Мова твору. М.Максимович про “Апокрисис” та особу автора.

Полемічна спадщина Клирика Острозького: “Отписи” (1598, 1599) на два листи Іпатія Потія: “Історія про Листрикійський… або Флоренський синод” (1598).

 

Тема 4. Літературна творчість Івана Вишенського

 

Наукові засади життєпису письменника. Роль і місце Афону у формування світогляду та суспільної позиції Вишенського. Підкреслена тенденційність у визнанні переваг ціннісних значимостей візантійсько-слов’янських традицій над католицькими та ренесансними. Відхід письменника від ренесансних стереотипів і повернення до ранньохристиянських ідеалів. Протиставлення двох типів європейської цивілізації: православної та католицької.

Місце та роль творчої спадщини Вишенського в національній культурі ХVІ ст., проблема її поширення. І.Франко про І.Вишенського.

Семінарське заняття: Літературна діяльність Івана Вишенського

Самостійна робота: Конспектування статті І.Я. Франка про творчість Івана Вишенського.

 

 

Тема 5. Українська поезія ХV-ХVІ століть

 

Національна латиномовна та польськомовна поезія – ренесансне явище культури України, форми взаємодії вітчизняних і європейських культурних традицій. Розвиток світської традиції в поезії та її вплив на секуляризацію духовної. Ідея національної самосвідомості поетів як один із шляхів зростання загальнонародної самосвідомості. Використання в ній історичних і міфологічних образів і мотивів, у тому числі й біблійних. Ритмічна структура творів.

Поетична спадщина Павла Русина з Кросна – нове явище в розвиткові світської поезії. Збірка “Пісні Павла Русина з Кросна” (1509). Мотиви автобіографізму, потреби опанування світових культурних надбань, краси поезії, звеличування діяльних людей, краси рідної землі тощо.

Розробка жанру буколічної поезії Григорієм Чуєм Русином із Самбора. Зображення в “Еклозі” дійсних осіб та їх справ – новаторство поета. Зв’язок жанру з традиціями античних і новоєвропейських поетів. Образ Кастора і Пролукса.

Розвій жанру геральдичної поезії в творчості Івана Туробінського-Рутенця.

“Роксоланія” (1584) Севастяна Кленовича – нове явище новолатинської поезії в Україні. Особливості композиції поеми. “Роксоланія” – поетична історія нашої землі як минулого, так і авторського сьогодення. Намагання привернути увагу неукраїнців до феномену України та українців. Образи богині історії Кліо та України-Роксоланії, працьовитого й талановитого народу. Ускладнення композиції твору народними легендами та переказами. Описи побуту та господарської діяльності українців, природи краю. Урбаністичні мотиви поеми.

Мотиви поезій Адама Чагровського.

Початок книжного віршування рідною мовою. Характерні риси поезії, розробка в ній засад “сарматської ідеології”.

Біблійні мотиви та розробка жанру геральдичної поезії в творчості Герасима Смотрицького, Лаврентія Зизанія, Андрія Римші, Леонтія Мамонича. Духовна поезія Дем’яна Наливайка, Аврама Білобородського, Опанаса Селецького, анонімних поетів. “Хронологія” Андрія Римші. Образ часу в цьому творі та віршах Наливайка.

“Просфонима” (1591) – важливий етап у розвиткові національної поезії на засадах педагогічної практики та шкільної поетики. Розвиток в ній ідей необхідності освіти для поступу Батьківщини. Особливості композиції панегірика-декламації. Поєднання в творі прозового та поетичного тексту.

Семінарське заняття:Латиномовна та польськомовна поезія доби Ренесансу.

Самостійна робота: План-конспект художніх творів.

 

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 2.

Письменство Бароко (кінець ХVІ – кінець ХVІІІ століть)

 

Тема 6. Література Бароко

Особливості барокового гуманізму, посилення уваги до метафізичних проблем, часткове звернення до середньовічних ідей, провіденціалізму, квієтизму як засад барокового світогляду.

Особливості стилю бароко: алегоричне мислення як зв’язок між різними явищами дійсності, прихованими структурами світобудови; раціоналістичні елементи у зв’язках із асиметричністю, відкритістю структур творів, захопленість авторами творів зображенням різних парадоксів, контрастів, антитез у постійному русі.

Інтенсивна праця митців над удосконаленням художніх творів белетристики, поезії та драматургії. Виникнення художньої прози. Розвиток книжної поезії та її жанрів: панегіриків, метафізичної та медативно-елегійної лірики, бурлеску і травестії. Драматичні жанри: містерії, міраклі, мораліте, історичні драми. Тісний зв’язок між ними та інтермедіями. Взаємодія між народною та книжною словесною культурою. Відображення цих взаємин у гумористично-сатиричній поезії, вертепі.

Підкреслення національних засад у письменстві: патріотичне та ідейне її спрямування, культивування козацької тематики, етногенетичного міфу про походження нашого народу – “сарматизм” і (“козаризм”) як його різновиди. Тісний зв’язок барокового письменства національною історією, фольклором і його поетикою, живою народною мовою, поетикою античності та християнської літератури.

Хронологічні межі письменства бароко та його генеза. Зв’язок з традиціями мистецтва античності, Середньовіччя, Відродження, Просвітництва. Місце й роль національного бароко в загальноєвропейському культурному розвої, взаємовпливах і запозиченнях. Шляхи розвитку барокового письменства в Україні.

 

 

Тема 7. Полемічне письменство

 

Полемічне письменство як новий етап у вдосконаленні художніх форм. Тяжіння в ньому до вищого рівня аналітичності, культивування та дослідження причин розходжень православної та католицької церков через щедре використання теологічних аргументів, різноманітних джерел попередників і сучасників. Наповнення творів символікою та метафорами в інтерпретації традиційних сюжетів. Чотири підходи до теми християнського віровчення в національному письменстві: православний, греко-католицький, протестантський та єзуїтський.

Творча спадщина письменників-полемістів з Острога. Демократичні засади світогляду та суспільних позицій Герасима Смотрицького в передмові “До народів руських”, творах “Ключ Царства Небесного”, “Календар римський новий”.

Посилення православної ідеології в трактатах “Про єдину дійсну православну віру” Василя Суразького, “Казання святого Кирила” Стефана Зизанія, листах Клирика Острозького до Іпатія Потія та його ж “Історія про листрикійський… Флоридський синод”.

Посилення художніх тенденцій на засадах бароковості в трактаті “Апокрисис” Христофора Філалета. Авторська позиція стосовно національно-визвольного руху козацько-селянських верств. І.Франко про “Апокрисис”.

Творчість Мелетія Смотрицького, її гуманістична спрямованість.

Творчість Касіяна Саковича – початок відновлення полеміки між конфесіями. Памфлет “Перспектива” (1642).

Полемічна творчість Іоаникія Галятовського та основна її проблематика. Антикатолицько-уніатське спрямування диспуту "Білоцерківська розмова" (1676), трактат “Фундаменти” (1683). Наповнення останнього теологічним, історичним і побутовим матеріалами. Барокові засади публіцистики письменника.

Збірка “Ключ розуміння” (1659, 1665) та трактат “Наука, або Спосіб складання казання” Іоаникія Галятовського як вершинне досягнення практика й теорії барокової проповіді. Особливості композиції. Роль і місце теми в творі. Використання логічних і курйозних запитань, порівнянь, алегорій, метафор як обов’язкових складових поетики. Орієнтація проповідників на рівень освіченості аудиторії. Місце і роль прикладів у композиції проповіді. Сюжети вставних новел, оповідань (прикладів). Образи героїв творів: Богородиці, Ісуса Христа, апостолів, святих.

“Огородок Марії Богородиці” (1672), “Вінець Христовий” (1688) Антонія Радивиловського як визначне явище барокової проповідницької белетристики. Орієнтація автора на широку демократичну аудиторію. Використання вставних новел-прикладів різноманітного книжного походження.

 

Тема 8. Українська поезія ХVІІ – ХVІІІ століть

 

Жанрове розмаїття поезії. Удосконалення жанру епіграми в творчості Віталія Дубненського (“Діоптра”, 1612). Особливості інтерпретації автором традиційних мотивів.

Формування та розвиток барокової панегіричної поезії. “Вірші на жалісний погреб шляхетного рицаря Петра Конашевича-Сагайдачного…” (1622) Касіяна Саковича – вершинне явище ранньої національної барокової поезії панегірико-декламаційного спрямування. Синтез національних і ренесансно-класицистичних традицій: патріотичне наснаження твору. Спроба створення художньо-біографічної історії видатних діячів історії. Особливості поетики твору. Образ гетьмана Сагайдачного та запорізького козацтва. Використання поетики ораторського мистецтва. Порівняння дій і постаті гетьмана з героями світової історії.

“Лабіринт” Хоми Євлевича як ренесансно-просвітницька поема барокового письменства. Образи Мудрості, автора. Акцентування уваги на потребу широкого розвитку науки та її важке пробивання шляху до сердець і розуму людей. Дидактичне спрямування твору.

Героїко-патріотична тематика в батальних поезіях “Дії турецькі і змагання козацькі” Мартина Пашковського, “Дніпрові Камени” Івана Домбровського, “Пам’ять війни турецької” Бартоломея Зиморовича.

Розробка мотивів кохання, буденної жіночої праці, прагнення особистого щастя. Зображення образу жінки-українки в “Селянках” (1614) Симона Симоніда (Шимоновича).

Жанрове розмаїття ліричної поезії Феофана Прокоповича. Побутові реалії в мотивах епіграм. Гуманістичні та світські мотиви творів.

Розвиток метафізичної поезії та її тісний зв’язок із конкретними потребами своєї епохи. Вкраплення в духовну лірику світських мотивів. Культивування мотивів людських чеснот, поваги до людей, любові до них; засудження аморальності, переваги матеріального прагнення над духовним змістом життя, відчуженості від потреб ближнього. Барокові засади духовної поезії.

“Перло многоцінне” (1646) Кирила Транквіліона-Ставровецького – збірка прозових і поетичних творів.

Використання барокових засобів у збірках “Дзиґар цілий і напівдзиґарик” (1690), “Молоко…” (1691) Івана Величковського.

Бароковий консептизм збірки “Аполлонова лютня” (1671) Лазаря Барановича.

“Руно орошене” (1680) Дмитра Туптала. Розробка автором поетичних образів Богородиці, Ісуса Христа, янголів, великомучениці Варвари, Миколи-чудотворця, Івана предтечі, страстей Христових.

Різнобічна тематика поетичної творчості Івана Максимовича. Звернення до жанру великих епічних форм: поеми «Алфавіт» (1705), «Богородице Діво» (1707). Розробка поетом жанру вірша-притчі («Герасим Йорданський», «Цар Олександр» та ін.).

Розвиток жанру «нищ енських віршів». Творчість Петра Поповича-Гученського. Використання засобів гумору для відтворення смішних і кумедних сценок із життя бурсаків, спудеїв, їхніх мандрівок.

Епіграматична та філософсько-медитативна лірика збірки “Світ, по частинах розглянутий” (1697) Данила Братковського. Гуманістичні засади змісту.

Віршована спадщина Климентія Зіновіїва – енциклопедія суспільно-культурного життя Вкраїни кінця ХVІІ – початку ХVІІІ ст. Традиційність і новаторство поета в ідейно-тематичній спрямованості творчості. Жанрове розмаїття збірки, провідне місце віршів-епіграм.

Поезія Івана Мазепи як роздум над долею Вкраїни в епоху руїни. Зв’язок її з поетикою та ідейним спрямуванням козацького епосу, лірикою митців ХVІІ ст. Патріотичні мотиви, елегійний пафос.

Семінарське заняття:Жанрове розмаїття поезії.

Самостійна робота: План-конспект прочитаних творів.

 

Тема 9. Драматургія ХVІІ – ХVІІІ століть

 

Розвиток драматургії. Шкільний театр як джерело розвитку драматургії. Поділ на два тематичні цикли: різдвяний та великодній. Розробка теорії драми в курсах поетики професорів Києво-Могилянської академії.

Розвиток жанрів діалогів, декламацій. Містерія – провідний жанр цього періоду.

«Комедія на день Різдва Христового» (1702) Дмитра Туптала – драма різдвяного циклу. Композиція та сюжет твору. Вплив літературної традиції на трактування євангельського сюжету. Апокрифічні мотиви п’єси. Алегоричні образи персоніфікованих жінок-мироносиць Віри, Надії, Любові.

«Слово про збурення пекла» - драма великоднього циклу. Вплив народної культури на засвоєння та трансформацію біблійного сюжету. Характерні принципи типізації персонажів Аду, Люцифера, Христа, Соломона. Втілення справедливості в образі Ісуса Христа. Апокрифічні елементи сюжету твору. Гумористичні мотиви.

Розвиток жанру драми-міраклі. «Комедія на Успіня Богородиці» Дмитра Туптала.

П’єса «Олексій, чоловік божий» (1673-1674), Особливості композиції та сюжету твору. Залежність тексту драми від житійної традиції, міфологічної та народної естетики. Система образів п’єси. Культивування християнських ідеалів через образ Олексія. Алегоричні та міфологічні персонажі драми. Поетика весільного обряду в інтермедійній сцені «Іграніє свадьби». Барокові засади твору.

Історична драма «Володимир» (1705) Феофана Прокоповича. Літописні засади сюжету. Оригінальна авторська інтерпретація історії хрещення України в творі. Барокові елементи в драмі. Спрямованість проблематики твору в свою епоху. Актуальність просвітницької проблематики, розробленої в драмі. Образи князя Володимира, Філософа. Сатиричні образи жерців як антитеза Володимирові та його оточенню.

«Воскресіння мертвих» (1747) – мораліте Георгія Кониського. Композиція твору. Забарвлення сюжету конкретним соціальним змістом і його зв’язок із особливостями суспільного життя України в цю епоху. Алегоричні образи зерна, Терпіння, Відради, диявола. Використання прийому контракту при створенні образів Діоктита і Гіпомена. Мова твору.

Драма «Милість Божа…» (1728) Інокентія Неруновича. Осмислення історично-суспільного життя в Україні в першу третину ХVІІІ ст. Композиція твору. Двоплановість сюжету. Монологічна структура викладу. Образи Богдана Хмельницького, козаків, українських дітей, писаря. Алегоричні образи України, Вісти, Смотріння Божого.

Інтермедії до драм Митрофана Довгалевського та Георгія Кониського. Відтворення в них комічних ситуацій. Побутовий характер конфліктів і наповнення їх соціально-політичними проблемами епохи. Антитетичні засади образних пар, засоби типізації Образи козака, селян, пиворіза, литвина, ляха, москаля, Яриги, циганів. Мова творів. Барокові засади інтермедій. Місце жанру в історії національного театру, зв’язко із водевілями та реалістичними комедіями.

Розвиток жанру вертепної драми. Поєднання традицій шкільного театру та інтермедій. Композиція творів і вертепу. Динаміка дії, посилення соціальних мотивів, насичення гумористичними елементами. Різдвяний сюжет у вертепі. Образи Ісуса Христа, Марії, Йосипа, Ірода, Рахілі, ангелів, чорта.

Образи другої частини: запорожця, селян, москаля, циганів, шляхтичів, євреїв-шинкарів, уніатського попа шинкарки, дяка, чорта. Розкриття особливостей соціальних проблем в Україні через стосунки різних народів, які проживали на нашій землі. Роль і значення вертепу в культурному життя нації ХVІІ – ХХ століть. І.Франко про вертепну драму.

Семінарське заняття:Українська шкільна драма

Самостійна робота:Художня своєрідністьісторичної драми Феофана Прокоповича «Володимир».

 

Тема 10. Творчість Г.С. Сковороди

 

Поетична спадщина Григорія Сковороди: барокова традиційність і версифікаційне новаторство. Життєпис письменника та історія його дослідження. Типологічний зв’язок поезії Сковороди з феноменом “мандрівних дяків”. Синтез у творах традицій фольклору, досвіду національних і європейських поетів. Жанрове розмаїття віршів. Навчальна їх спрямованість. Барокові та просвітницькі тенденції стилю поета.

Збірка “Сад божественних пісень, що проріс із зерен Священного Писання”: структура, особливості взаємозв’язку епіграфів і тексту віршів. Використання алегорії Саду в своєрідній інтерпретації образу. Соціально-естетична проблематика пісень. Сатиричний образ аморального світу. Зразки пейзажної лірики.

Г.Сковорода як перший український байкар (збірка “Байки Харківські”). Мотиви і теми байок, стильові особливості.

Трактати, діалоги, притчі: «Розмова, названа Алфавіт, або Буквар Миру»; «Асхань»; «Нарцис»; «Вступні двері до християнської доброчинності»; «Убогий Жайворонок».

Переклади та переспіви: поетичні твори Овідія, Горація, Муре; прозові твори Цицерона, Плутарха, Сидронія Гозія.

Семінарське заняття.Літературна творчість Г.С. Сковороди

Самостійна робота:Літературна творчість Г.С. Сковороди

 

ІІ семестр

Заліковий модуль 2.



Последнее изменение этой страницы: 2016-09-05; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.236.253.192 (0.014 с.)