ВИБІР КАЛОРИФЕРА ДЛЯ ОБІГРІВАННЯ ПРИМІЩЕННЯ



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

ВИБІР КАЛОРИФЕРА ДЛЯ ОБІГРІВАННЯ ПРИМІЩЕННЯ



Для повітряного опалення тваринницьких приміщень широко застосовують пароводяні калорифери. Тепло, яке поступає від калорифера, повинно компенсувати дефіцит тепла в тваринницькому приміщенні, визначеного по формулі 4.23. Виходячи з цього, кінцева температура повітря, яке виходить з калорифера в приміщення, визначається за формулою:

, 0С /4.27/

де t3 - розрахункова зимова температура зовнішнього повітря, t3 = -І5°С;

Q - дефіцит тепла, кДж/год /формула 4.23/;

C - питома теплоємність повітря, С = І кДж/кг°С;

nB - кількість вентиляторів;

LB - продуктивність вентилятора, м3 /год;(табл.25,26),

- густина повітря в приміщенні, кг/м3.

Визначаємо розрахункову площу живого перерізу по повітрю одного калорифера

, м2 /4.28/

де - розрахункова площа живого перерізу калорифера по повітрю, м2,

- розрахункова масова швидкість повітря, кг/м2с.

Збільшення масової швидкості з однієї сторони веде до підвищення коефіцієнту тепловіддачі калорифера, з другої – до підвищення опору проходу повітря і відповідно збільшенню витрат на привід вентилятора. Економічно вигідною є масова швидкість в межах 7-10 кг/м2 с.

По показнику вибираємо попередньо номер калорифера по табл.27. Пароводяні стальні пластинчасті, середньої моделі калорифера /КФС/ мають три ряди труб, а великої моделі /КФБ/ - чотири ряди.

Дійсна масова швидкість повітря Vq буде рівною:

, кг/м2 с /4.29/

де fд - дійсна площа живого перерізу по повітрю , м2 (табл. 28).

Визначаємо швидкість води в трубах калорифера

, м/с /4.30/

де Cw - теплоємність води, кДж/кг0С, /С = 4.19 кДж/кг0С/,

-дефіцит теплоти в приміщенні, кДж/кг0С/,(див. формулу 4.23)

- густина води, кг/м3 / =1000 кг/м3/,

- температура на вході в калорифер і на виході з нього, 0С.

Приймаємо =95 0С, = 75 0С,

- площа перерізу вибраного калорифера по теплоносію, м2. Коефіцієнт теплопередачі для калориферів типу КФС і КФБ приблизно визначається з умови

К= 60 +1,2Vq +100W, кДж/м2 год 0С /4.31/

Фактичний тепловий потік, який передається калориферами повітрю, визначається за формулою:

, кДж/год /4.32/

де К - коефіцієнт теплопередачі, кДж/м2 год 0С,(табл.24),

F - площа поверхні нагрівання вибраного калорифера, м2 (табл. 28) ,

t1 - середня температура теплоносія, 0С

, 0С

t2 - середня температура повітря, яке нагрівається

, 0С

tЗ - кінечна / кінцева / температура повітря калорифера, 0С /формула 4.27/.

tЗ - розрахункова зимова температура зовнішнього повітря, 0С = -150С.

Отримане значення Qк повинно бути більшим не менше, ніж на 15 – 20 % розрахункової витрати /дефіциту/ тепла Q /формула 4.23/. Якщо ця умова не витримується, то застосовують калорифер більшої моделі /КФБ/, або ж другого номеру, або декількох калориферів, площа поверхні нагріву яких буде не менше

, м2 /4.33/

де FН - площа поверхні нагрівання нового калорифера / або сумарна площа декількох калориферів /, м2 ,(табл.28)

F - площа поверхні нагрівання попередньо вибраного калорифера, м2.

Результати розрахунку вентиляції і опалення тваринницького приміщення заносяться в зведену таблицю.

 

Технічна характеристика лінії мікроклімату

Найменування показників Одиниці вимірювання  
1. Поголів’я тварин Голів  
2. Розміри приміщення м х м х м  
3. Розрахунковий повітряобмін м3  
4. Кількість витяжних шахт шт.  
5. Марка і кількість відцентрових вентиляторів шт.  
6. Марка і число пароводяних калориферів /чи др. установок/ шт.  

 

5. ОРІЄНТОВНІ МЕТОДИКИ РОЗРАХУНКУ МЕХАНІЗОВАНИХ ОПЕРАЦІЙ ПРИ ПІДГОТОВЦІ ТА ПЕРЕРОБЦІ КОРМІВ

5.1. Розрахунок операцій по переробці соломи.

1. Визначаємо витрату соломи за добу с.доб.

, кг /5.1/

де qci - добова витрата соломи для різних груп тварин, кг;(табл 16,30)

- кількість тварин кожної вікової групи, голів.

2. Використовуючи генплан ферми, визначаємо відстань від кормоцеху до місця оберігання соломи LC, км.

3. Вибираємо транспортний засіб для доставки соломи від скирди до кормоцеху, об’єм кузова якого \/тр (м3), (табл.16.2).

4. Вибираємо технічні засоби для відділення соломи від скирти і завантаження її в транспортний засіб.(табл.16.1).

5. Визначаємо час, необхідний для завантаження транспортного засобу,

, год /5.2/

де - густина соломи, т/м3 (табл.18);

К - коефіцієнт використання об’єму кузова, К = 0,7...0,8;

- продуктивність навантажувача, т/год.

, год /5.3/

де - глибина фрезування, м (табл.16.2)

- ширина фрезбарабана,

- висота скирти, м, можна приймати 6-8 м.,

τц- тривалість робочого циклу, приймаємо 700-800с.

6. Визначаємо час одного рейсу транспортного засобу :

, год /5.4/

де - час завантаження транспортного засобу, год

- час руху з вантажем, км/год

- час руху без вантажу, км/год

розв - час розвантаження / технічна характеристика транспортного засобу

7.Визначаємо кількість рейсів транспортного засобу за 1 год ,

/5.5/

8.Розрахункова кількість соломи, яку необхідно перевезти за 1 годину зміни, буде

, т /5.6/

де - кількість робочих змін, =1; 2; 3;

зм - тривалість зміни, зм = 6 - 8 год;

- коефіцієнт використання робочого часу зміни, = 0,6 – 0,8;

9. Визначаємо необхідну кількість транспортних засобів,

/5.7/

10. Розраховуємо об’єм бункера – живильника соломи з розрахунку витрати соломи за 1 зміну з двократним запасом:

/5.8/

де - коефіцієнт використання бункера (об’ємного заповнення) = 0,6...0,7;

- об’ємна маса соломи, кг/м3 (табл..18).

11. Вибираємо стаціонарний бункер – живильник, або мобільний кормороздавач (табл. 16.3)

12. Вибираємо подрібнювач соломи (таб. 16.1), продуктивність якого буде відповідати умові

/5.9/

де - коефіцієнт нерівномірності роботи подрібнювача, = 0,8...0,85.

Якщо дана умова не витримується, визначаємо кількість подрібнювачів /5.10/

13. Вибираємо технічні засоби (табл.. 16.1) для дозованої подачі подрібненої соломи до змішувача, при цьому повинна бути витримана умова

/5.11/

де - продуктивність транспортера, шнека або бункера – дозатора, т/год;

- коефіцієнт змінної нерівномірності роботи транспортера, =0,8...0,9.

14. При запарюванні подрібненої соломи визначаємо загальну місткість запарників V3, м3

, м3 /5.12/

де К - кратність дачі запареної соломи, К=2-3;

- густина подрібненої соломи, кг/м3 (таблиця 18);

К3 - коефіцієнт об’ємного заповнення, для соломи К3 –0,6...0,7. 15.

15. Визначаємо необхідну кількість запарників :

/5.13/

де - паспортна місткість вибраного запарника, ( табл. 16.4)

16. Розраховуємо необхідну кількість пари для запарювання соломи

, кг /5.14/

де - питома витрата пари для соломи, (табл.29)

17. Вибираємо котел – пароутворювач (табл. 16.5), продуктивність якого буде відповідати умові:

/5.15/

де - продуктивність котла по парі, кг/год.

 

5.2. Лінія коренебульбоплодів

1. Визначаємо добову витрату коренебульбоплодів Q к.доб.

, /5.16/

де qкі- добова витрата коренебульбоплодів для різних груп тварин (табл. 16), кг

- кількість тварин кожної вікової групи.

2. З генплану визначаємо відстань від місця зберігання коренебульбоплодів до кормоцеху, Lк, (км)

3. Вибираємо транспортний засіб для перевезення коренебульбоплодів місткістю \/т, м3 ( табл.. 16.2).

4. Вибираємо технічні засоби для навантаження коренебульбоплодів в транспортний засіб,.

5. Визначаємо час одного рейсу транспортного засобу , год.

год, /5.17/

де - час на завантаження транспортного засобу,

, год, /5.18/

K - коефіцієнт використання об’єму транспортного засобу, К = 0,8 – 0,9;

- об’ємна маса коренебульбоплодів , т/м3 (табл.. 18);

- продуктивність завантажувача, т/год,.

- об’єм кузова транспортного засобу, м3 .

- час руху транспорту з вантажем

; VТр = 4 - 6 км/год;

- час руху транспорту без вантажу:

= 5 - 10 км/год;

- час розвантаження /визначають з технічних характеристик транспортного засобу/, становить 5-10 хв.

6.Визначаємо кількість рейсів за 1 годину:

/5.19/

7. Розраховуємо кількість коренебульбоплодів, яку необхідно перевезти за 1 год. зміни

,т/год /5.20/

де - кількість змін;

- тривалість зміни =6-8 год/;

-коефіцієнт використання зміни = 0,6 – 0,8.

8.Визначаємо необхідну кількість транспортних засобів,

/5.21/

де - густина /об’ємна маса/ коренебульбоплодів, т/м3 (табл.18).

9.Так як коренебульбоплоди готуються окремо перед кожним згодовуванням, добовий раціон розподіляється на окремі видачі при дворазовій годівлі і ;

при триразовій годівлі.

Продуктивність лінії коренебульбоплодів визначається з максимальної їх погреби для одного годування по формулі:

, т/год /5.22/

де - допустимий час переробки коренебульбоплодів, =2 год,

10.Вибираємо подрібнювач коренебульбоплодів (табл. 16.6), продуктивність якого відповідала б умові

/5.23/

Якщо дана умова не витримується, визначаємо потрібну кількість подрібнювачів.

/5.23/

де - коефіцієнт змінної нерівномірності, = 0,7...0,8.

11.Вибираємо дозатор для подачі подрібнених коренебульбоплодів до змішувача,.

Рекомендований розрахунок дається для машин, які перед подрібнюванням коренеплоди миють.

 

5.3. Лінія переробки силосу /сінажу/

І.Визначаємо добову витрату силосу /сінажу/

, кг/5.24/

де qci - добова витрата силосу для різних груп тварин, кг /табл..16/.

- кількість тварин кожної вікової групи, голів.

2. З генплану ферми визначаємо відстань від кормоцеху до місця зберігання силосу, км.

3.Вибираємо транспортний засіб для доставки соломи від скирти до кормоцеху, об’єм кузова якого Vтр,(табл.. 16.2).

4.Вибираємо навантажувач силосу (табл. 16.1)

5.Визначаємо час одного рейсу транспортного засобу , год.

,год. /5.25/

де - час на завантаження транспортного засобу, год

, год /5.26/

де -густина силосу, т/м3 /табл..18/

К - коефіцієнт використання об’єму кузова, К = 0,85...0,9

- продуктивність навантажувача, т/год

, м3/год /5.27/

- об’єм маси, зрізаної за один робочий цикл, м3

/5.28/

де -глибина фрезування, стандартна, становить 0,2 м,

-довжина фрезбарабану, =1.02 м ,

Н -висота бурту, можна приймати 3-5 м.

Кн - коефіцієнт, залежний від висоти бурту.

Висота бурту, м до 1,25 до 2,5 до 3,75 до 5,0
Кн.. 0,625 0,75 0,81 0,717

Тц - тривалість одного робочого циклу /год. приймаємо 3-8 хв.

- час руху транспортного засобу з вантажем, год.

, год /5.29/

де - відстань від кормоцеху до місця зберігання силосу /сінажу/;

- швидкість руху з вантажем, = 4 6 км/год;

- час руху транспортного засобу без вантажу.

= , год /5.30/

де - швидкість руху без вантажу, = 5 10 км/год;

- час розвантаження, становить до 30 хв.

6. Визначаємо кількість рейсів транспортного засобу за І годину, .

/5.31/

7. Визначаємо кількість силосу /сінажу/, яку необхідно перевезти за І годину зміни:

, т /5.32/

де - кількість робочих змін, =1; 2; 3.

- тривалість зміни, = 6 8 год.

- коефіцієнт використання робочого часу зміни, = 0,6 0,8.

8. Визначаємо необхідну кількість транспортних засобів, .

/5.33/

9. Визначаємо необхідну пропускну здатність лінії силоса / сінажа / в кормоцеху , т/год.

, т/год /5.34/

де – кількість робочих змін, = 1; 2; 3.

10. Вибираємо стандартний бункер – живильник (табл. 16.3) силоса / сінажа / з умови

/5.35/

де qбж - продуктивність вибраного транспортера, т/год.

- коефіцієнт змінної нерівномірності, α = 0,7 – 0,8.

11. Вибираємо транспортний засіб для подачі силоса / сінажа / (табл.16.2) до лінії змішування з умови:

/5.36/

де - продуктивність вибраного траспортера, т/год.

- коефіцієнт, - = 0,7 – 0,8.

 

5.4. Лінія концентрованих кормів

1. Визначаємо витрати концентрованих кормів на добу по фермі:

, кг /5.37/

де - добова витрата концкормів для різних груп тварин, (табл.. 16) кг;

- кількість тварин кожної вікової групи, шт.

2. Використовуючи генплан ферми, визначити віддаль від кормоцеху до складу фуражного зерна в км.

3. Вибрати транспортні засоби для підвезення фуражного зерна від складу до кормоцеху, з об’ємом ./м3/.(табл.16.2)

4. Вибрати технічний засіб для навантаження фуражного зерна в транспортний засіб. (табл.16.1)

5. Визначаємо час одного рейсу транспортного засобу рейсу, год.

, год. /5.38/

де - час навантаження транспортного засобу

, год. /5.39/

де - коефіцієнт використання об’єму транспортного засобу, К = 0,8 ...0,9 ;

3 - об’ємна маса зерна, т/м3, (табл. 18).

- продуктивність завантажувального засобу, т/год; (табл.16.1)

- час руху транспорту з вантажем;

/5.40/

- час руху транспорту без вантажу,

км/год /5.41/

- час розвантаження / визначають з технічних характеристик транспортного засобу /.

6. Визначаємо кількість рейсів транспортного засобу за 1 годину,

/5.42/

7. Розрахункова кількість зерна, яке необхідно перевезти за І годину зміни, дорівнює:

/5.43/

де - кількість робочих змін, = 2 3;

- тривалість робочої зміни, = 6 8 год.;

Кзм - коефіцієнт використання робочого часу зміни, Кзм = 0,6 0,8.

 

8. Розраховуємо годинний вантажообіг /Ткм/год/ по транспортуванню зерна

, т км/год /5.44/

9. Визначаємо необхідну кількість транспортних засобів, - де - коефіцієнт об’ємного заповнення

/5.45/

де - коефіцієнт об’ємного заповнення, = 0,9

10. Розраховуємо місткість бункера – накопичувача кормоцеху для запасу на 2–3 зміни /м3 /.

/5.46/

де - коефіцієнт об’ємного заповнення, = 0,9

11. Знаючи , підібрати бункер по довіднику. (табл.16.3)

12. Вибрати подрібнювач, продуктивність якого відповідала б умові(табл.16.6):

/5.47/

де - тривалість зміни, год., =6…8 год.

Якщо ця умова не витримується, визначаємо кількість подрібнювачів:

/5.48/

5.5. Лінія змішування і видачі кормів

1. Визначаємо добову погребу в кормосумішах для годування основної групи тварин.

Qк.с.доб. = q1m + q2m + qim, кг/доб /5.49/

де - вага окремих компонентів корму, які входять в раціон однієї тварини, кг (табл.16);

- кількість тварин основної групи, голів.

2. Добова потреба в кормосумішах для тварин груп відтворення стада

, кг/добу /5.50/

, кг/добу /5.51/

3. Визначаємо сумарну добову потребу з кормо сумішах

,кг/добу /т/добу/ /5.52/

4. Визначаємо необхідну пропускну здатність лінії змішування і видачі .год.

; /5.53/

де - кількість робочих змін;

- коефіцієнт змінної нерівномірності.

- тривалість зміни, год.

5. Вибираємо стандартний змішувач кормів (табл.16.4) / безперервної дії або пропорційного/ з умови

/5.54/

де - продуктивність змішувача, т/год;

- коефіцієнт змінної нерівномірності αзмыни = 0,7 - 0,8

 

5.6. Лінія роздавання кормів

Стаціонарні кормороздавачі.

1. Визначаємо кількість стаціонарних кормороздавачів

/5.55/

де - необхідна кількість стаціонарних кормороздавачів;

- кількість тваринницьких приміщень на фермі;

- місткість одного приміщення, голів;

- кількість тварин, що обслуговується одним кормороздавачем. (табл.16.2)

Мобільні кормороздавачі

І.Визначаємо вантажопід’ємність мобільного кормороздавача /кількість корму, яку можна доставити і роздати за один рейс/:

, кг /5.56/

де - місткість бункера кормороздавача, м3; (табл.16.2)

- коефіцієнт заповнення бункера, β3 = 0,8 - 1;

- щільність корму, кг/м3. (табл.18)

2. Визначаємо кількість циклів, що може виконати один кормороздавач за час роздавання:

/5.57/

де - допустимий час /тривалість/ роздавання кормів, год. / 1,5 - 2 год/;

- час, необхідний для виконання одного рейсу /циклу/ роздавання, год.

, год /5.58/

де - коефіцієнт, що враховує затрати часу на вимушені зупинки, розвороти тощо, К0 = 1,1 – 1,2;

- час транспортування пустого кормороздавача до місця завантаження, год.

, год /5.59/

де - середня відстань від тваринницького приміщення до місця завантаження кормів, км;

- швидкість транспортування порожнього роздавача, км/год;

- час завантаження кормороздавача, год.

, год /5.60/

де q3 - продуктивність завантаження, год. (табл.16.1)

- час транспортування завантаженого кормороздавача, год.

/5.61/

де - швидкість транспортування завантаженого кормороздавача, км/год;

tР- тривалість роздавання кормів

або ; /5.62/

де qР- продуктивність кормороздавача при роздаванні кормів у годівниці, кг/год; (табл.16.2)

- довжина тваринницького приміщення, км.

- швидкість переміщення кормороздавача при роздаванні корму, км/год. (табл.16.2)

Необхідна продуктивність кормороздавача становить:

, кг/год /5.63/

де - швидкість агрегату під час роздавання кормів у годівницю, км/год;

- погонна норма видачі корму, кг/м.

, кг/м /5.64/

де - разова норма видачі на одну голову, (табл.16) кг;

- змінність годівлі з одного головомісця K=1/ при прив’язному способі утримання, при інших К = 2 - 3 /;

В - ширина фронту годівлі однієї тварини /0,8-1,1 - для ВРХ 0,4 - 0,5м - для свиноматок, 0,2м - молодняку до двох місяців; 0,3 - 0,35м - свиней на відгодівлі/.

3.Визначаємо загальну кількість циклів /рейсів/ для годівлі всіх тварин

/5.65/

де - кількість корму для однієї годівлі

/5.66/

де - загальне поголів’я тварин на фермі.

4. Визначаємо необхідну кількість мобільних кормороздавачів

; /5.67/

Одержаний результат заокруглюють до цілого числа в бік збільшення.

 

6.МЕХАНІЗАЦІЯ ПРИБИРАННЯ ТА

ПЕРЕРОБКИ ГНОЮ

6.1 Визначаємо добовий вихід гною на фермі

, кг /6.1/

де - кількість тварин на фермі;

- середньодобове виділення твердих екскрементів однією твариною, кг;(табл..30)

- середньодобове виділення рідких екскрементів, кг;(табл. 30)

- середньодобова норма підстилки на одну тварину, кг;(табл. 30)

6.2.Річний вихід гною

,т /6.2/

де - добовий вихід гною під час випасного періоду,

- тривалість стійлового періоду, /200 - 220 діб/;

- тривалість випасного періоду, /145 - 165 діб/.

6.3.Визначаємо площу гноєсховища, яка повинна забезпечувати зберігання гною, що нагромаджується протягом зимового періоду /І20 - 200 днів/

, м2 /6.3/

де - добовий вихід гною на фермі від усього поголів’я, кг.

- коефіцієнт, який враховує зменшення об’єму гною внаслідок його усадки та випаровування вологи =0,82;

Dзб- тривалість зберігання гною в гноєсховищі, діб (Dзб= 120 діб);

h - висота укладки гною, м (h=І,5 - 2,0 м);

- об’ємна маса гною, кг( м3 ) = 800-1070 кг/м3/.

 

6.4.Визначення продуктивності технологічних ліній та кількості технічних засобів.

6.4.І. Видалення гною механічними транспортерами.

1. Визначаємо кількість тварин , що обслуговуються однією стаціонарною установкою /скребковою, скреперною/ для видалення гною

/6.4/

де - кількість рядів стійл, що обслуговуються одним транспортером /установкою/. Скребкові транспортери колового та зворотно - поступального /штангові/ руху обслуговують два ряди стійл. Скреперні 2-4;

- робоча довжина ряду стійл у тваринницькому примі­щенні, м / за проектом/;

- ширина одного стійла, м /від виду та віку тварин/.

2. Визначаємо продуктивність технологічної лінії видалення гною , кг/с

; /6.5/

де - вихід гною від однієї тварини за одну добу, кг;

; /6.6/

- середньодобові виділення твердих екскриментів, кг,(табл..30);

- рідких, кг, (табл. 30);

- середньодобова норма підстилки на одну тварину, кг,(табл..30);

- кратність прибирання гною протягом доби, К = ,2 – 5

- тривалість одного циклу виділення гною, с

/6.7/

де і - загальна довжина горизонтального та похилого транспортерів, м, відповідно 160 і 13м.;

і - швидкість переміщення транспортерів, м/с, відповідно 0.18 і 0.72 м.

3. Визначаємо загальну кількість скребкових /скреперних/ установок для ферми

/6.8/

де - кількість тварин на фермі, голів.

4. Час роботи одного транспортера протягом доби буде

/6.9/

де - тривалість одного циклу видалення гною, с;

К - кратність прибирання гною протягом доби, К = 2 – 5.

5. Загальна тривалість технологічного процесу видалення гною із тваринницьких приміщень

Τ3 = Τ · nу /6.7/

6. Кількість рейсів для доставки гною в сховище мобільними засобами /причепами/

/6.8/

7. Кількість рейсів , які може виконати один мобільний агрегат за час видалення гною:

/6.9/

де - тривалість одного рейсу мобільного агрегату, с

, /6.10/

де - тривалість холостого переїзду, с

/6.11/

де - відстань від гноєсховища до тваринницького приміщення, м;

- швидкість руху не завантаженого агрегату, м/с;

- тривалість завантаження причепа, , с

, с /6.12/

де - вантажопідйомність мобільного засобу;

- продуктивність скребко



Последнее изменение этой страницы: 2016-09-05; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 34.231.243.21 (0.013 с.)