Особливості розкриття окремих розділів курсової роботи (зміст, завдання, додатки)

До змісту роботи пред’являються такі вимоги:

– зміст роботи треба викладати відповідно до плану, стисло, лаконічно, не допускаючи повторень та непотрібних відступів від теми;

– науковий стиль написання тексту, потрібно уникати емоційних оцінок і висловів;

– логіка і послідовність викладення матеріалу;

– виділення в тексті окремих логічних абзаців, недопустимо, щоб кожне речення починалося з нового абзацу;

– завершеність кожної думки;

– усі таблиці, рисунки, цитати повинні супроводжуватися посиланнями на використані джерела.

У курсовій роботі студент повинен глибоко і всебічно розкрити зміст обраної теми, показати розуміння конкретних форм організації фінансів у різних сферах суспільної діяльності. Особливу увагу слід приділити дискусійним питанням теорії і практики фінансових відносин. Якщо в економічній літературі відсутня єдина точка зору з питань, які досліджуються, слід навести думки кількох авторів, дати їх критичну оцінку та висловити свої міркування з даного приводу.

Курсова робота повинна включати три розділи. Зміст і структура яких має мітити наступну інформацію:

Розділ 1 присвячується розкриттю сутності об’єкта дослідження, характеристиці основ організації управління ним. Він виконується переважно на основі реферування навчальної та наукової літератури, а також з урахуванням положень чинного законодавства

Розділ 1 може мати наступні назви:

- «Теоретичні основи об’єкта дослідження»

- «Сутність об’єкта дослідження та організація управління об’єктом дослідження»

- «Загальна характеристика сутності та організації об’єкта дослідження»

В назві розділу замість слів «об’єкт дослідження» потрібно вписувати конкретний об’єкт відповідно до теми курсової роботи.

Студент самостійно виділяє окремі підпункти в межах розділу.

У розділі 1 потрібно вирішити наступні основні завдання:

– визначити сутність об’єкта дослідження, у тому числі розкрити підходи різних авторів та наукових шкіл,

– охарактеризувати функції досліджуваного об’єкта,

– розглянути класифікації,

– розкрити основи організації управління об’єктом дослідження (принципи організації, інструменти впливу, державні органи та інші управлінські структури, їх основні функції щодо об’єкта дослідження)

Викладаючи текст, студент має проявити вміння систематизувати першоджерела, проводити порівняння, узагальнення, лаконічно та логічно викладати результати своїх досліджень, продемонструвати фінансову грамотність (володіння термінологією, правильне її розуміння).

До розділу мають увійти наступні таблиці і рисунки, які узагальнюють викладений в розділі матеріал.

1. Таблиця, яка містить словник ключових понять і термінів, які розкривають об’єкт дослідження, за такою формою:

 

 

Таблиця _._

Ключові поняття і терміни

Терміни і поняття	Визначення терміну / поняття	Джерело (автор, назва джерела, реквізити видання, номер сторінки)

 

Не допускається включення до словника понять і термінів, які не розкривають об’єкт дослідження. Це є свідченням нерозуміння студентом суті досліджуваної теми і підставою для зниження балів при оцінюванні курсової роботи.

2. Схематичне зображення функцій, які розкривають сутність об’єкта дослідження.

3. Класифікації, які характеризують об’єкт дослідження (у вигляді таблиць чи рисунків). Наприклад:

 

Рис. _._.Назва рисунку

 

4. Основні дискусійні питання щодо характеристики сутності та функцій об’єкта дослідження, наприклад, у такій формі:

 

 

Рис. _._. Назва рисунку

5. Інші таблиці та рисунки

Розділ 2 присвячується аналізу сучасного стану об’єкта дослідження та фінансової практики. Він виконується на основі вивчення статистичних та звітних даних, публікацій в періодичних виданнях, даних, оприлюднених на офіційних сайтах органів державного управління, міжнародних організацій, в аналітичних оглядах тощо.

Розділ 2 може мати наступні назви:

– «Дослідження сучасного стану об’єкта дослідження»,

– «Аналіз об’єкта дослідження».

В назві розділу замість слів «об’єкт дослідження» потрібно вписувати конкретний об’єкт відповідно до теми курсової роботи.

Студент самостійно виділяє окремі підпункти в межах розділу.

У розділі 2 потрібно вирішити наступні основні завдання:

- провести аналіз показників складу і структури,

- виявити тенденції розвитку об’єкта дослідження,

- встановити причини виявлених тенденцій, явищ, процесів,

- дати якісну оцінку виявлених тенденцій, явищ, процесів.

Тенденції розвитку мають бути проаналізовані за допомогою розрахованих студентом показників динаміки.

Якісна оцінка тенденцій, явищ, процесів передбачає обґрунтування того, чи є вони позитивними (негативними), як вони можуть позначатися на сталому розвитку суспільства тощо.

Аналіз має охоплювати не менше 3-х останніх років і проводитися у розрізі усього досліджуваного періоду. Про низьку якість розділу 2 свідчать такі факти:

– аналіз не виходить за рамки простого порівняння показників одного року з іншим (що говорить про нездатність виявити тенденцію розвитку чи обґрунтувати факт відсутності чіткого її напряму),

– виклад матеріалу в стилі звіту (констатація фактів без встановлення причин та аргументованих якісних оцінок),

– причини тих чи інших явищ або процесів є неконкретними, зводяться до «недосконалого законодавства» чи невідповідності «досвіду інших країн, світовому досвіду, міжнародним стандартам».

Для того, щоб розділ 2 був виконаний на високому рівні, доцільно на початку роботи над ним детально продумати, які саме показники характеризують об’єкт дослідження. До основних видів фінансових показників відносяться:

– усі показники доходів і видатків (розмір заробітної плати, мінімальна заробітна плата, середня заробітна плата, прожитковий мінімум, розмір пенсії та інших трансфертів, обсяги заощаджень, прибуток, бюджетні доходи, податкові надходження, доходи Пенсійного фонду України, бюджетні видатки, бюджетні інвестиції, витрати на продукти харчування, затрати виробництва (собівартість), виплачені дивіденди тощо);

– сальдові показники (бюджетний дефіцит (профіцит), сальдо платіжного балансу, прибуток (збиток));

– показники, які характеризують грошові потоки в національній економіці, на фінансовому, фондовому, валютному і страховому ринках (грошова маса в обігу, обсяги страхових премій (страхових відшкодувань) на страховому ринку, обсяги виданих кредитів тощо);

– показники, які характеризують рух цінних паперів (обсяги емісії, обсяги торгів, кількість укладених угод, капіталізація та інші);

– показники боргу та заборгованості (державний борг, національний борг, податковий борг, заборгованість з відшкодування ПДВ, заборгованість із виплати заробітної плати, дебіторська і кредиторська заборгованість та інші).

Ці показники можуть бути співставлені з ВВП (наприклад, частка державного боргу у ВВП) або з іншими показниками (наприклад, обсяг бюджетних видатків на душу населення).

Для аналізу фінансових показників потрібно провести розрахунки і визначити:

– показники структури (частка в загальному обсязі) (наприклад, питома вага податку на прибуток в загальній сумі податкових надходжень),

– показники динаміки (темпи росту і приросту),

– середні величини,

– відсоток виконання планових показників тощо.

Статистичні дані мають бути опрацьовані й упорядковані таким чином, щоб у найкращий спосіб вирішити кожне з поставлених дослідницьких завдань. «Набір» неопрацьованих особисто студентом статистичних таблиць, які не вирішують конкретних завдань курсової роботи, виступаючи просто джерелом інформації, свідчить про відсутність або низьку якість аналізу.

Враховуючи нестабільність і значну плинність законодавства України, варто перевіряти чинність нормативних актів та іншої інформації, що використовується в курсовій роботі. З цією метою доцільно звертатися до офіційних текстів законів, нормативно-правових актів та іншої правової інформації, що містяться на офіційних веб-сайтах органів різних гілок державної влади. Нижче наведемо деякі з них:

– Верховна Рада України (сайт містить повну базу чинного законодавства України, а також базу законопроектів, внесених до Верховної Ради України) – http:portal.rada.gov.ua/

– Президент України – http:/www.president.gov.ua

– Міністерство економіки України – http:www.me.gov.ua/

– Міністерство праці та соціальної політики України – http:www.mlsp.gov.ua/

– Міністерство промислової політики України – http:www.industry.gov.ua/

– Міністерство фінансів України – http:www.minfin.gov.ua/

– Антимонопольний комітет України – http:www.ams.gov.ua/

– Державна податкова адміністрація України – http:www.sta.gov.ua/

– Державна митна служба України – http:www.customs.gov.ua/

– Державний комітет статистики України – http:www.ukrstat.gov.ua/

– Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва – http:www.dkrp.gov.ua/

– Державний комітет України з питань технічного регулювання та споживчої політики – http:www.dssu.gov.ua/

– Національний банк України – http:www.bank.gov.ua/

– Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку – http:www.mon.gov.ua/

– Фонд державного майна України – http:www.spfu.gov.ua/ukr/

Зміст розділу 2 має продемонструвати вміння студента опрацьовувати фактичні дані, систематизувати їх, узагальнювати, порівнювати, проводити їх аналіз, давати інтерпретацію, пояснення отриманих результатів, оцінки, а також здатність виділяти з окремих випадків типові ситуації, закономірності, окреслювати напрями розвитку («бачити ліс за деревами»).

До розділу 2 мають увійти наступні таблиці і рисунки, які узагальнюють викладений в розділі матеріал:

1. Таблиця, де подається перелік показників, які характеризують об’єкт дослідження. При цьому, якщо це потрібно, вказується формула розрахунку.

 

 

Таблиця _._

Показники, які характеризують об’єкт дослідження

Показники	Формула розрахунку	Показники	Формула розрахунку

 

Не допускаєтьсявключення до таблиці тих показників, які не характеризують об’єкт дослідження.

2. Укладені студентом статистичні таблиці і рисунки (графіки, діаграми), які розкривають результати проведеного аналізу. Не допускається включення тих таблиць і рисунків, які виступили першоджерелом (наприклад, Звіт про виконання Державного бюджету, баланс підприємства тощо).

3. Результати проведеного аналізу.

Таблиця_._

Результати аналізу

Питання, які підлягали аналізу	Виявлені явища, факти, процеси, тенденції

 

4. Якісна оцінка результатів аналізу

Таблиця _._

Якісна оцінка результатів аналізу

Виявлені явища, факти, процеси, тенденції	Інтерпретація (якісна оцінка, причини виникнення, вплив, наслідки)

Розділ 3 присвячується дослідженню проблем фінансової практики та можливим шляхам їх вирішення. Він виконується на основі реферування матеріалів наукових статей та монографій.

Розділ 3 може мати наступні назви:

– «Проблеми об’єкта дослідження та шляхи їх вирішення»

– «Напрями вдосконалення об’єкта дослідження».

В назві розділу замість слів «об’єкт дослідження» потрібно вписувати конкретний об’єкт відповідно до теми курсової роботи.

Студент самостійно виділяє окремі підпункти в межах розділу.

У розділі 3 потрібно вирішити наступні основні завдання:

– охарактеризувати ключові сучасні проблеми, пов’язані з розвитком і функціонуванням об’єкта дослідження,

– обґрунтувати шляхи вирішення виявлених проблем,

– розкрити можливі напрями подальшого розвитку об’єкту дослідження.

У курсовій роботі мають бути охарактеризовані важливі сучасні проблеми, які ще не вирішені. Рекомендації щодо вирішення виявлених проблем мають бути конкретними. Не допускається їх формулювання в узагальненому вигляді чи у формі «цінних вказівок» («потрібно вдосконалювати законодавство», «привести у відповідність зі світовими стандартами, міжнародною практикою»).

Викладаючи текст, студент повинен продемонструвати вміння чітко формулювати, у чому саме полягає проблема; виділяти найбільш вагомі, ключові проблеми за темою роботи, розглядати їх послідовно, поступово переходячи від більш крупних до дрібніших; показати свою здатність обґрунтовувати шляхи вирішення проблем, грамотно викладати власний погляд і мати аргументовану особисту позицію.

До розділу 3 мають увійти наступні таблиці і рисунки, які узагальнюють викладений в розділі матеріал.

1. Перелік ключових проблем, виявлених у ході дослідження, які можуть бути систематизовані в таблиці чи представлені на рисунку. Наприклад:

 

Рис. _._.Назва рисунку

2. Пропозиції щодо вирішення виявлених проблем. При цьому в додатку формулювання постановки проблеми має бути лаконічним, а пропозиції – конкретними й чіткими.

 

Таблиця _._

Пропозиції щодо вирішення проблем

Виявлені в ході дослідження проблеми	Пропозиції щодо вирішення

Вступ і висновки. Вступ до курсової роботи має наступні складові.

По-перше, необхідно обґрунтувати актуальність дослідження обраної теми курсової роботи.

По-друге, мають бути сформульовані об’єкт і предмет дослідження.

По-третє, потрібно визначити мету і завдання роботи.

По-четверте, доцільно вказати методи дослідження, а також зазначити, при розкритті яких саме питань вони застосовувалися. До основних методів дослідження належать: абстрагування, аналіз, синтез, індукція, дедукція, спостереження, узагальнення, порівняння, моделювання, формалізація, статистичні методи.

По-п’яте, потрібно дати коротку характеристику (у формі анотації) структури виконаного дослідження.

Висновки і пропозиції курсової роботи повинні базуватися на проведених дослідженнях і мати безпосередній зв’язок з їх результатами. У висновках підводяться підсумки щодо всіх висвітлених у курсовій роботі питань.

Додатки. Додатки мають бути лаконічними, містити ксерокопії першоджерел, фінансову звітність підприємств, які стали основою проведених студентом досліджень.

До додатків також рекомендується включати допоміжний матеріал, потрібний для повноти сприйняття дослідження:

- проміжні математичні доведення, формули та розрахунки;

- таблиці допоміжних цифрових даних;

- анкети, тести, програми;

- інструкції і методики;

- опис алгоритмів і програм розв’язання задач на ПК, які розроблені у процесі роботи над дослідженням;

- ілюстрації допоміжного характеру.

Не допускається подавати суцільний текст, абзаци, оформлені як таблиця чи окремий блок в рисунку, – студент має відображати такий матеріал виключно як структурно-логічну схему. В якості додатків не можуть бути використані законодавчі та нормативні акти або витяги з них, тексти звітів тощо.

Додатки розміщують як продовження роботи, у тому ж порядку, в якому згадуються по тексту роботи. Кожен додаток має розпочинатись з нової сторінки і мати заголовок. Над заголовками у правому верхньому куті сторінки малими літерами з першої прописної друкують слово “Додаток ___”, позначаючи додатки послідовно великими прописними літерами українського алфавіту за винятком літер Ґ,Є,З,І,Ї,Й,О,Ч,Ь.

Кожний додаток друкується з нової сторінки. Текст кожного додатка може бути поділений на розділи й підрозділи, які нумерують у межах кожного додатка. У цьому випадку перед кожним номером ставлять позначення додатка (літеру) і крапку. Наприклад: А.2 – другий розділ дод. А.

Ілюстрації, таблиці, та формули, розміщені в додатках, нумерують у межах кожного додатка. Наприклад: рис. Д. 1.2. – другий рисунок першого розділу дод. Д; формула (А.1) – перша формула дод. А.