Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Форми прояву інфляції та їх класифікація. ⇐ ПредыдущаяСтр 2 из 2
За можливістю кількісної оцінки інфляцію поділяють на: відкриту – можна вимірювати, аналізувати та зіставляти різні варіанти її приборкання та усунення. приховану - це такий стан в економіці, коли зростання рівня цін не спостерігається, але наявний дефіцит товарів та послуг, має місце штучне обмеження споживчого попиту. За критерієм річного темпу загального рівня цін розрізняють такі види відкритої інфляції: помірну – 0<P<10% галопуючу - 10% < P < 100% гіперінфляцію - 100% < P < 8 За можливістю прогнозування розглядають: очікувану інфляцію – та, до якої суб’єкти готувались неочікувану інфляцію – несподівана для економ. суб’єктів. За пропорцією зміни цін інфляцію поділяють на: збалансовану – ціни на товари і послуги зростають на однаковий відсоток; незбалансовану – ціни на товари і послуги зростають на різний відсоток. За причинами виникнення розрізняють: інфляцію попиту – зростання заг. рівня цін внаслідок випередж. зростання сукупного попиту над сукупною пропозицією. інфляцію пропозиції – зростання заг. рівня цін внаслідок зростання витрат виробників на одиницю створеної продукції.
35. Соціально-економічні наслідки інфляції. Соц-ек наслідки інфляції: 1. Знижуються реальні доходи населення. При зростанні цін реальні доходи зменшуються. І навпаки, реальні доходи збільш-ся у тих осіб, у яких номінальна з/п зростає швидше, ніж рівень інф-ції. 2. Знецінюються фін-ві активи із сталим доходом. Інфляція знижує їхню реальну вартість. У цьому випадку скороч-ся також і реальні доходи, що їх отримують власники таких фін-вих активів. 3. Порушується нормальний розподіл доходів між Дт-рами та Кт-рами. Від інфляції виграють дебітори, тобто позичальники кредиту, і програють кредитори. Це обумовлено тим, що в умовах інфляції кредит надається за однієї купівельної спроможності гршей, а повертається за іншої, нижчої. 4. Знижується мотивація до інвестування довгострокових програм. Довгострокові інвестиції стають ризикованими, тому що прибуток, який очікують отримати при поточних цінах, у майбутньому внаслідок інфляції може суттєво зменшитися в реальному вимірі. 5.Прискорюється матеріалізація грошей. Під час інфляції зростають ціни ТМЦ і нерухомість. Тому домашні госп-ва і підпр-ва намагаються позбутися грошей і вкласти їх у запаси ТМЦ та в нерухомість.
6. Інфляція як фактор зайнятості та безробіття. Держава, збільшуючи сукупні витрати, може ціною помірної інфляції стимулювати збільш-ня вир-ва та зниж безробіття. 7. Знижується мотивація до праці.Падіння життєвого рівня населення внаслідок інфляції, а також спотворення структури і диференціації доходів негативно впливають на мотивацію підприємницької та трудової діяльності. 8. Інфляція підриває управлінський механізм економіки. Дестабілізуючи грош. систему інфляція автоматично знижує ефективність ек-них регуляторів, часом навіть робить недоцільним саме їхнє застосування, підштовхує держ до використання ін методів впливу. 36. Заходи антиінфляційного регулювання. І. Адаптивні заходи – пристосування до інфляції: 1) контроль над з/п та цінами – складання державою політично-цінового регулювання попиту; 2) індексація доходів – зміна з/п, боргових зобов’язань, відсоткових ставок у відповідь на зміну цін. ІІ. Активні заходи – спрямовані на ліквідацію причин інфляції: 1) політика дезінфляції – спрямована на зниження інфляції. Включає такі заходи як: Антиінфляційне фіскальне регулювання:* впорядкування держ.фінансів * скорочення бюджетного дефіциту з перспективою його повної ліквідації. Антиінфляційне монетарне регулювання:* стимулювання грошової емісії * введення в обіг «дорогих» грошей ІІІ. Антиінфляційна стратегія – недопущення галопуючої інфляції у майбутньому, що передбачає: *ефективну монетарну політику; *впорядкування державних фінансів; *раціоналізацію структури нац.. економіки. 37. Особливості інфляції в Україні. І Основні причини гіперінфляції в Україні 1992-1995 рр. 1) перший «вибух» цін; 2) зростання грошової маси для покриття фіскальних зобов’язань (монетизація бюджетного дефіциту); 3) витратність економіки, її монополізм, залежність від імпортних енергоносіїв (ціни на російські нафтопродукти для України у 1992 р. зросли у 300 разів); 4) підтримка високого реального курсу національної валюти; 5) зростання з/п без відповідного зростання продуктивності праці.
38. Механізм функціонування ринку праці. Ринок праці - система економічних механізмів, норм та інститутів, що забезпечують відтворення робочої сили і використання праці. Механізм функціонування ринку праці складається з суб'єктів, об'єктів, цілей, інструментів та засобів впливу. Чинники, що визначають попит на працю:*заробітна плата*загальний стан економіки*науково-технічний прогрес. Чинники, що визначають пропозицію праці:*заробітна плата * рівень добробуту*соціальний захист*податки на доходи*рівень освіти Згідно з міжнародними стандартами, розробленими Міжнародною організації праці (МОП), населення можна поділити на три категорії: 1) зайняті – це ті люди, які виконують будь-яку оплачувану роботу, а також ті, що мають роботу, але тимчасово не працюють через хворобу, страйк чи відпустку. До цієї категорії належать також ті, хто зайнятий неповний робочий день; 2) безробітні – ті особи, які хочуть і можуть працювати, але не мають робочого місця, активно шукають роботу або чекають, щоб повернутися на попереднє місце роботи. У світі, за даними ООН, налічується майже 900 млн. безробітних (тобто приблизно кожний третій працездатний не має роботи), а їх чисельність щорічно зростає на 80 – 90 млн. осіб. Зайняті і безробітні становлять робочу силу, або економічно активненаселення в даний момент часу. 3) особи поза робочою силою, або економічно неактивне населення – це перш за все люди у віці до 16 років, а також ті, хто перебуває в спеціалізованих установах; до цієї категорії належать і особи, що вибули зі складу робочої сили,– дорослі, які потенційно мають можливість працювати, але не працюють і не шукають роботу (навчаються, перебувають на пенсії, надто хворі, щоб працювати, або просто не шукають роботу).
|
||||||
Последнее изменение этой страницы: 2016-09-05; просмотров: 278; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.238.87.31 (0.006 с.) |