МодельКейнса «витрати-випуск»

Модель «витрати-випуск» («кейнсіанський хрест») є кейнсіанської моделлю товарного ринку. Визначальний у цій моделі – сукупний попит, який знаходить своє відображення через сукупні витрати, і сукупна пропозиція, представлена реальним ВВП.

Якщо сукупні витрати менші за дохід (Е<ЕЛ, то відбувається непланове зростання інвестицій у товарні запаси І виробництво матиме тенденцію до спаду, оскільки економіка постійно прагне досягти рівноваги. Якщо сукупні витрати перевищують дохід (Е>ЕЛ, то відбувається непланове зменшення інвестицій у товарні запаси і виробництво виявлятиме тенденцію до зростання. Якщо сукупні витрати дорівнюють доходу (Е=EJ), то непланові інвестиції дорівнюють нулю.

Знак "+" — це незаплановане зростання інвестицій у товарно-матеріальні запаси — приріст;

Знак "-" — це незаплановане зменшення інвестицій у товарно-матеріальні запаси — зменшення.

Бісектриса означає, що фактичні і планові сукупні витрати збігаються.

У точці А, де дохід дорівнює плановим витратам, досягається рівність між плановими та фактичними інвестиціями та заощадженнями, тобто встановлюється макроекономічна рівновага.

Якщо фактичний обсяг виробництва У1 > У*, це означає, що фірми виробляють більше товарів, ніж можуть купити покупці (AD<AS). Різниця між ними є нереалізованою продукцією, що викликає зростання товарно-матеріальних запасів (ТМЗ). Це примушує фірми скорочувати виробництво, зайнятість, що в результаті зменшує дохід. Поступово У] зменшується до У*, і досягається рівновага.

Якщо фактичний обсяг виробництва У2 < У*, це означає, що фірми виробляють менше товарів, ніж їх готові придбати покупці (AD>AS). Попит зростає за рахунок непланового скорочення ТМЗ фірм, що зумовлює тенденцію зростання виробництва і зайнятості. ВВП поступово зростає від У2 до У*, і знову досягається рівновага: сукупний попит дорівнює сукупній пропозиції (AD=AS).

Паралельно з ринком ресурсів існує ринок грошей. Для прихильників класичної моделі гроші є тим універсальним засобом, який полегшує обмін та укладання угод, дає змогу реалізувати переваги суспільного поділу праці. Однак грошова маса, згідно цієї теорії, впливає лише на рівень цін, розмір середньої номінальної заробітної плати в економіці, але не визначає обсягів реального продукту, зайнятості та реальної заробітної плати. Попит на гроші - Мд знаходиться в прямій залежності від обсягу номінального продукту - Yn., а пропозиція - Мs є сталою, наперед визначеною величиною.

Рівноваговий обсяг номінального продукту визначається точкою перетину кривої повністю еластичної пропозиції і кривої попиту позитивного нахилу, що проходить через початок координат. Із зростанням пропозиції грошей зростає обсяг номінального продукту - Yn.

На товарному ринку за класичною моделлю величина попиту на реальний продукт знаходиться в оберненій залежності від рівня цін, а пропозиція є повністю нееластичною за ціною. Тобто крива попиту має від'ємний нахил, а крива пропозиції-вертикальна пряма. Перетин вказаних кривих визначає рівноваговий рівень цін. Саме цьому рівню цін у класичній моделі надається роль вирішального інструмента регулювання економіки, встановлення макроекономічної рівноваги.

Пристосування попиту до пропозиції на товарному ринку здійснюється завдяки ринку заощаджень (інвестицій). Сукупний попит у замкнутій економіці складається із споживання-С та інвестицій - І.

Y = C + I.

Інвестиції створюються завдяки заощадженням - S.

Відповідність заощаджень інвестиціям - І = S забезпечується на ринку заощаджень (інвестицій).

Вирішальну роль у встановленні цієї відповідності (рівноваги) відіграє ставка процента - І. У класичній моделі величина заощаджень знаходиться у прямій залежності від ставки процента - чим вищий процент., тим більше він спонукає до додаткових заощаджень. Крива заощаджень - S(i) має позитивний нахил.

Величина інвестицій обернена до ставки проценту - зростання процента зменшує попит на інвестиції. Крива інвестицій - І(і) має від'ємний нахил Точка перетину кривих S(i) та І(і) відповідає рівноваговому рівню процента.

Зміна рівноваги на ринку заощаджень (інвестицій) відбувається під впливом зміни схильності до заощаджень або схильності до інвестицій. Схильність до заощаджень вимірюється часткою доходу (продукту - Y), яка направляється на заощадження. При зростанні схильності до заощаджень крива заощаджень зміщується паралельно праворуч і рівновагова ставка процента знижується. Якщо ж зростатиме схильність до інвестицій, то праворуч зміститься крива інвестицій і рівновагова ставка процента підвищиться.

Модель IS.

Ринок товарів і платних послуг – це система економічних відносин між продавцями та покупцями з приводу руху товарів і послуг, які задовольняють споживчий та інвестиційний попит макроекономічних суб’єктів. Рівновага на цьому ринку встановлюється за умови, коли пропозиція заощаджень дор. Інвестиційному попиту(S=I). Графік. Рівноважний стан, який відображає точка Е, має стійкий характер. Будя-які відхилення є нестійкими. Коли і перевищує рівноважне значення і встановлюється на вищому рівні, тоді обсяг заощаджень перевищуватиме обсяг інвестицій на величину S_n-I_n. У такому разі не всі домогосподарства, які мають заощадження зможуть вкласти їх за такою % ставкою, тому багато хто з них будуть згодні надати свої заощадження під більш низку % ставку. Підпр. погодяться на це, оскільки більш низька і дасть їм можливість отримати додатковий прибуток. В результаті виникне тенденція до зниж. % ставки аж до досягнення нею рівноважного значення і_о. Якщо ж % ставка буде нижчою за рівноважну, то ці процеси будуть розвиватися у протилежному напрямку.

Рівновагу на ринку товарів і послуг демонструє крива IS. Ця крива має від’ємний нахил, оскільки при високій % ставці інвестиції є незначними, а тому обсяг доходу також є невеликим. У кривій IS поєднано взаємодію між r та Y, яка виражена функцією інвестицій, та між I таY, що відображає Кейнсіанський хрест. Графіки.(3).

За даного рівня % ставки, кожній точці кривої IS відповідає певний рівень доходу. При цьому що менший дохід, то вищою має бути % ставка.

Крива IS – це геометричне місце точок усіх можливих комбінацій і та Y, при яких пропозиція заощаджень = інвестиційному попиту (S=I).