Методи управління державним боргом,їх характеристика 


Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Методи управління державним боргом,їх характеристика



Методи управління державним боргом:

-Реструктуризація заборгованості полягає в тому, що на певних умовах відстрочується виплата частки боргу.

-Списання/анулювання частини боргу — відмова уряду від погашення боргу.

-Конверсія боргу — зміна початкових умов державної позики, зокрема зміна строків позики, часу виплати, способу погашення позики, а найчастіше — зміна величини позикового відсотка (зміна дохідності позик).

-Консолідація боргу — зміна умов позики щодо часу її чинності (тривалості) з можливою зміною величини позикового відсотка, зокрема перетворення недержавний кредит коророткострокових державних позик у довгострокові, об'єднання кількох державних позик попередніх років в одну позику.

-Рефінансування державного боргу - погашення основної заборгованості і процентів за рахунок засобів, отриманих від розміщення нових позик.

- уніфікація позики (обєднання кількох позик в одну)

- відстрочка погашення (перенесення строків виплати боргу)

47.Сутність і роль страхування.

Особливості фінансових відносин у сфері страхування Страхування являє собою особливу сферу перерозподільних відносин з приводу формування та використання цільових фондів коштів для захисту майнових інтересів фізичних і юридичних осіб і відшкодування їм матеріального збитку при настанні несприятливих явищ і подій. У сфері страхування фінансові відносини виникають з приводу формування страхових фондів, за рахунок страхових внесків, що сплачуються страхувальнику з метою відшкодування збитку, що виникає в учасників страхування при настанні страхових випадків. Страхування об'єднує велику кількість відносин, звідси поділ на ланки:

- Соціальне страхування

- Медичне страхування

- Особисте страхування

- Майнове страхування

- Страхування підприємницьких

- Страхування відповідальності

Ланка в свою чергу ділиться на підланки відповідно до внутрішньої структурою містяться в ньому фінансових взаємозв'язків. В сфері страхових відносин підланки поділяються за видами страхування:

1) Добровільне і обов'язкове..

2) У галузі особистого страхування - страхування на випадок смерті, страхування дітей, страхування від нещасних випадків.

3) Майнове страхування - страхування будівель, тварин, транспорту.

4) Страхування відповідальності.

Поняття страхування,його функції та ознаки.

Офіційне тлумачення цього терміна в Україні наведено в Законі «Про страхування»: «Страхування — це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів». Зміст страхування, як і інших категорій, розкривається в його функціях.

Ризикована функція страхування - полягає в переданні за певну плату страховикові матеріальної відповідальності за наслідки ризику, зумовленого подіями, перелік яких передбачено чинним законодавством або договором.

Функція створення і використання страхових резервів (фондів). Страхування стає можливим лише за наявності у страховика певного капіталу, достатнього для забезпечення покриття збитків (у разі їх виникнення), заподіяних страхувальникові стихійним лихом, нещасним випадком чи іншою страховою подією.

Функція заощадження коштів - накопичення коштів страхувальника завдяки його внескам, часткам певного значення, які обумовлені у договорі страхування, і, у випадку відсутності страхових подій за час дії такого договору, поверненню заощаджуваних коштів страхувальнику чи інше за умов страхування. Контролююча функціяобумовлює надходження коштів страховогофонду на чітко визначені цілі відповідному колу суб'єктів. З позиції цільового формування і використання страхового фонду страхування можна вважати фінансовими відносинами. Водночас страхування охоплює особливі фінансові відносини, які дають підстави відрізняти

страхування від інших економічних категорій. Доцільно виокремити ознаки, що характеризують специфіку категорії страхування:

— перерозподільні відносини між учасниками сформування страхового фонду;

— наявність страхового ризику, тобто страхуванню властивий імовірнісний характер відносин;

— солідарне розкладення збитку між учасниками страхування;

— поворотність страхових платежів, мобілізованих у страховому фонді.

Суб’єкти страхових відносин:страховик,страхувальник,застрахований і отримувач.

До суб'єктів страхування належать:

— страховики;

- страхувальники;

— застраховані;

— вигодонабувачі

Страховики — фінансові установи, створені у формі акціонерних, повних, командитних товариств або товариств з додатковою відповідальністю згідно із Законом України "Про господарські товариства" та Господарським кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цими законодавчими актами, а також які одержали в установленому порядку ліцензію на здійснення страхової діяльності.

Страхувальники — юридичні особи та дієздатні громадяни, які уклали зі страховиками договори страхування, сплачують страхові премії і мають право на отримання відшкодування у разі настання страхового випадку.

Застраховані — особи, що беруть участь в особистому страхуванні, об'єктом страхового захисту яких є життя, здоров'я і працездатність. Застрахована особа, яка сплачує страхові внески, є одночасно страхувальником. Вигодонабувачі

— особи, зазначені страхувальником у договорі страхування для отримання страхового відшкодування або страхової виплати у разі, якщо страхувальник чи застрахована особа не зможе скористатися належними сумами самостійно.

Класифікація страхування.

За формами проведення страхування поділяється на: Добровільне страхування здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком.

Обов'язковестрахування встановлює держава з метою захисту інтересів не лише окремих страхувальників, а й суспільства в цілому. Класифікація страхування за сферами діяльності або спеціалізацією страховика передбачає його поділ на страхування життя та загальне (ризикове) страхування. Зазначену класифікаційну ознаку покладеною основу виокремлення галузей страхування, які, у свою чергу, включають підгалузі та види відповідного страхування. При цьому всі ланки такої класифікації охоплюють і обов'язкову, і добровільну форми здійснення страхування.

Чинним страховим законодавством за об'єктами страхування визначено три його галузі:

— майнове страхування як сукупність видів страхування, об'єктом яких є майно юридичних і фізичних осіб;

— особисте страхування — галузь страхування, в якій об'єктом страхування є життя, здоров'я, працездатність громадян;

— страхування відповідальності — галузь страхування, в якій об'єктом страхування є відповідальність перед третіми особами, які можуть зазнати збитків унаслідок діяльності або бездіяльності страхувальника. Загальне страхування включає всі галузі, тоді як страхування життя є під-галуззю, видом особистого страхування, об'єкт страхових відносин в якому — майнові інтереси, пов'язані з життям і здоров'ям

застрахованого.

Особисте страхування можна поділити на три підгалузі:

— страхування від нещасних випадків;

— медичне страхування;

— страхування життя і пенсій.

У свою чергу, підгалузями майнового страхування є:

— страхування майна громадян;

— страхування майна юридичних осіб.

Класифікація страхування за родом небезпеки страхових ризиків передбачає виділення видів страхування за діяльністю страховика (морське, авіаційне, автотранспортне тощо) та за видами ризиків (фінансові, кредитні, екологічні тощо). За статусом страхувальника страхові послуги поділяють на такі, що надаються юридичним особам, а також такі, які обслуговують інтереси громадян. Ця класифікаційна ознака не поширюється на особисте страхування.

Класифікація страхування за організаційно-правовою формою страховика використовується з метою забезпечення державного регулювання страхової діяльності. Відповідно розрізняють:

— комерційне страхування (послуги надають страхові компанії, створені у формі акціонерних, повних, командитних товариств та товариств з додатковою відповідальністю);

— взаємне страхування (послуги надають товариства взаємного страхування);

— державне страхування (послуги надають державні страхові організації).



Поделиться:


Последнее изменение этой страницы: 2016-09-05; просмотров: 140; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.90.35.86 (0.012 с.)