Передумови та причини укр. революції

Передумови та причини укр. революції

Боротьба, яка розпочалася в сер XVII на укр землях мала на меті звільнення укр народу з-під панування Речі Посполитої. Передумови:

- козацько-селянські повстання кін XVI – пер пол XVII., які дали укр народові значний військ досвід, піднесли його нац самосвідомість

- існування Запорізької Січі, розширення її впливу створювало основу для розбудови в майбутньому повноцінної Укр держави.

- ослаблення королівської влади. Зміцнення великого феодального землеволодіння.

причини війни:

Соціальні: трансформація поміщицьких господарств у фільварки (сприяло зміцненню феод зем власності, але посилювало кріпосну залежність). Зросла панщина, яка у Сх Галичині і на Волині досягла 5–6 днів на тиждень. Зростали натуральні та грошові податки. Реєстрове козацтво, яке, відірвавшись від кріпосного селянства, не досягло усіх прав і привілеїв шляхти. Міщанство мусило платити податки, відпрацьовувати повинності (чинш по 20–30 грошів з „диму”, церковну десятину) та фактично позбавлене місцевого самоврядування. Укр православна шляхта -менші політ права, ніж польська.

Національно-політичні: відсутність власної державності, обмеження українців у правах, проголошення їхньої неповноцінності, асиміляційні процеси – як самостійний суб’єкт укр народ міг зійти з істор сцени.

Релігійні: Політика нац і культ поневолення українців Річчю Посполитою базувалася на католицизмі, покатоличення населення, утиски правосл церкви, конфіскація церковного майна і земель об’єднали широкі верстви людності, незважаючи на розбіжність економ і соц інтересів.

Суб’єктивні: Особиста образа і бажання помститися за розорений польськ панами хутір Суботів та збезчещену сім’ю Б. Х.

 

Битви 1648 р.: перебіг та значення

Початком укр нац революції вважають захоплення повстанцями в січні 1648 Запорізької Січі та обрання гетьманом Б Х.

Протягом 1648 козаки-блискучі перемоги: у битвах під Жовтими Водами (5-6 травня), під Корсунем (16 травня), під Пилявцями (11-13 вересня). Успіх досягався завдяки застосуванню різних тактичних заходів: розгрому ворога частинами у ході зустрічної битви (Жовті Води); перекриття противнику, що ухилявся від бою, шляху до відступу (Корсунь); створення псих кризи у війську противника з метою його деморалізації (Пилявці)+ залучення на свій бік реєстрового козацтва і укладення союзу з крим. татарами.

Здобувши перемогу під Пилявцями, Б. Х рушає на Львів – взято фортецю Високий Замок (26 вересня – 5 жовтня) і у козаків з’явилася реальна можливість здобути місто, а потім повністю розгромити польську армію і захопити Варшаву. Але, обмежившись викупом, повсталі залишають Львів. Під Замостям (14 листопада) Б. Х. вступає в переговори з поляками, укладає перемир’я і повертає свої війська в Україну. Вчені наз це помилкою. Проте на тому етапі війни метою українців було реформування держ устрою Речі Посполитої, а ніяк не незалежність Укр.,+укр війська були знесилені, союзники-татари повернулись у Крим. А війна на польс території неминуче б викликала активний опір місцевого населення.

У 23 грудня 1648 р. козацьке військо на чолі з Б. Х. урочисто ввійшло у Київ-гетьман формулює основні принципи нац держ ідеї.

Зборівська б-ва та уклад мирн договору

Навесні 1649 р. пол. війська порушили умови Переяславського перемиря, розпочали воєнні дії на прикордонних землях Поділля. Відповідно залучилися підтримкою литовською армії, яка під командуванням гет Януша Радзівіла наступала з пн з білоруських земель. Битва відбула під Лоєвом 21 липня, козаків очолив київськ полк Михайло Кричевський. -поразка

В той час пол війська просували на укр. землі і зупинилися у м. Збараж, облога 30 червня-27 липня. Проте осн частина пол війська мала зосередитись під Зборовом, очолювана Яном Казимиром. Б. Х. вирішив атакувати поляків, протягом 5-7 серпня відбувалася облога. Але Іслам-Гірей зрадив гетьмана, перейшов на бік пол короля, гетьмана мусів погодитись на переговори. Кримський хан хотів залучитись підтримкою Корони, щоб мати союзника у запланованій війні проти Московії. 8 серпня було укладено Зборівський мирний договір («Декларація його королівської милості Запорозькому війську…»),

- король визнавав самоврядність Війська Запорозького на територіях Київського, Чернігівського і Брацлавського воєводства;

- державні посади могли обіймати тут лише православні шляхтичі;

- реєстр – 40 тис., хто не потрапив до реєстру повинен повернутися до панів;

- амністія всім учасникам війни;

- православна Київська митрополія відновила свої права, а київ. митрополит мав увійти до сенату Речі Посполитої;

- у контрольованій козаками Укр не мали права перебувати війська коронні, євреї та єзуїти.

-вперше в історії укр..-пол. відносин Укр отримала з боку П визнання певної самостійності як дер., що спонукало до дальшого проведення б-би за незалежність.

Стан укр. дипломатії (1648 р.)

В перші місяці війни Б.Х. свою увагу зосередив на зміцненні становища козацької Укр. До активних дипл заходів Б.Х. спонукала потреба пошуку союзників. наприкінці лютого – на початку березня 1648 р. було укладено військово-політичний союз з Кримським ханством. Уряд зумів уникнути загострення відносин з Московією, домовитися з Трансільванією про погодження спільних воєнних дій проти Польщі. Після Корсунської битви, у червні 1648р. Б.Х. звернувся до моск царя з листом -гетьман закликав Олексія Михайловича розпочати спільні дії Москви і Укр проти Польщі з метою захоплення пол трону, вільного після смерті Владислава 4. Молдовського господаря козаки примусили відмовитися від здійснення ворожої щодо України політики. Було встановлено дружні відносини з Волощиною, католицькою Венецією, розпочато пошуки порозуміння з Швецією.

Розвиток укр. дипломатії (лютий 1649р. – весна 1651 р.)

Особл знач для Укр мали її відносини з Туреччиною. Було укладено укр.-тур угоду в 1649 р., що надавала укр купцям право вільного плавання Чорним морем і право безмитної торгівлі в портах Османської імп. Новий етап в укр.-тур відносинах почався в липні 1650 р., коли Б.Х. із великими почестями зустрів турецьке посольство. Гетьман зобов’язався не допускати морських походів запорожців, не брати участі у ворожих акціях щодо Порти, підтримувати союз із Кримом. В кінці року Мегмед 4 -ухвала взяти Укр під протекцію Порти.

Підтримувала Укр в її боротьбі проти Польщі Венеціанська республіка (вбачала в укр.. козацтві свого союзника проти Туреччини). З метою укладення угоди про антитур союз Венеції та Укр 1650 р. до Б.Х. прибуло посольство Альберто Віміни. І хоча згоди досягнуто не було (Україна не могла вести війну на той час проти свого союзника – Тур і Польщі одночасно), дружні міждержавні відносини не уривалися.

Англія також підтримувала Укр у боротьбі. Кромвель убачав у нац-визв війні укр. народу прояв загальноєвропейської боротьби проти Контрреформації.- своїми діями відволікав католицькі держави від реальної допомоги Речі Посполитій.

Швеція, обстоюючи свої інтереси, була готова розпочати війну проти Польщі. Добре інформований про політику європейських держав Б.Х., прагнув установити дипл відносини із шведським королем і отримати від нього допомогу.

Гетьманський уряд встановив і постійно підтримував контакти з болгарами, сербами та греками. Складнішим було ставлення до війни Московії, Волощини та Молдови. Кожна з цих країн хоча на словах і підтримувала Б.Х., проте з допомогою не квапилася, прагнучи використати війну задля власних інтересів. Так, в 1650 р. Б.Х. здійснив молдавський похід, після якого Молдова розірвала союз з Польщею, а обєдналася з Укр, при чому, згодом родинними зв’язками(1652 Тиміш Хмельницький і Розанда Лупул).

Впродовж весни-літа 1651 р. Б.Х. покликаючись на воєнні дії проти Польщі, ухилився від складання присяги Мегмеду 4, саме прихильне ставлення Порти до козацької Укр утримувало Кримське ханство від ворожих дій проти неї.

Р. – гетьман правобережжя

Р. – гетьман України

В 1663-1664 — ген осавул у гетьмана Тетері, з 1665 — полковник Черкаського полку.

10 жовтня 1665 Дорошенка вибрали тимчасовим гетьманом Прав Укр який було підтверджено у 1666 р. на раді Чигирині.

Провів ряд важливих реформ. -створив постійне 20-тисячне військо з найманих частин – сердюків. -встановив на укр кордоні нову митну лінію і почав карбувати власну монету. -на степовому пограниччі утв новий Торговицький полк, який довірив Степанові Щербині.-Розгорнув широку зовнішню політику. Метою Дорошенка було об'єднання під своєю владою Лівоб і Прав Укр. Після підписання між Моск і Польщею Андрусівського перемир'я 1667, Дор вирішив укласти військ союз з Кримським ханством і перейти під політ протекторат Туреччини. У вересні 1667 об'єднане укр-турецьке військо, розпочавши воєнні дії в Галичині, змусило пол уряд визнати широку автономію Прав Укр і встановити укр-пол кордон по річці Горині. Зміцнивши свої позиції на Прав, Дор на поч літа 1668 р. на чолі козацького війська перейшов на лівий берег Дніпра, де 8 червня 1668 його проголосили гетьманом всієї України. Дор, призначивши наказним гетьманом на Лів Д. Многогрішного. Відсутністю Дор у Лів скористалися противники гетьмана, які в середині березня 1669 у м. Глухові на основі Глухівських статей проголосили гетьманом Д. Многогрішного.

Дор уклав союзний договір з Туреччиною 10-12 березня 1669 у Корсуні. Навесні 1672 розпочалися широкомасштабні воєнні дії. Дор перейшов у наступ. В липні Дор розгромив на Поділлі під Четвертинівкою козацькі загони М. Ханенка. 27 серпня 1672 об'єднана укр-турецько-татарська армія, яку очолювали турецький султан Мохамед IV, кримський хан Селім-Гірей, та гет Дор здобула фортецю Кам'янець і рушила в Галичину. Не маючи засобів для продовження війни, пол уряд 5 жовтня 1672 уклав Бучацький мирний договір - поділено правобережну Укр: Польща отримала – Галичину, Волинь та Пн. Київщину, Туреччина – Подільське в-во з Камянцем, а Дор – Брацлавщину і Пд.. Київщину, але під протекторатом Туреч.

В червні 1674 моск армія Ромодановського і козацькі полки лівоб гет І. Самойловичем вступили у Правобережжя і взяли в облогу Чигирин. На допомогу Дор під Чигирин підійшла турецько-татарська армія візиря Кара-Мустафи, яка змусила І. Самойловича і моск війська відступити. Авторитет Д. почав падати серед укр населення. В цій ситуації розчарований політикою Туреч Дор вирішив зректися булави.

Восени 1675 на козацькій раді в Чигирині Дор склав гет клейноди, а І. Сірко прийняв від нього присягу на вірність цареві.

Х-ка Решетилівських статей

Гетьманування Скоропадського (1708-1722) не розпочалося з підписаня статей. Петро І пояснив це воєнними обставинами.після Полтавської битви, 17 липня 1709, Ск перебуваючи з козацьким військом у таборі під Решетилівкою, звернувся до царя із 14 пунктами статей -просив підтвердити права і вольності Гетьманщини У відповідь Петро І надіслав іменний указ, котрий не нагадував міждержавні договірні статті. У ньому права та вольності підтверджувалися в такому вигляді, який відповідав інтересам Московії. Щодо інших питань, то цар відповів, що під час походів переходити під командування рос генералів мусять не лише прості козаки, а й навіть гетьман. Воєводи повинні і надалі залишатися в укр.. містах. У справи українців вони не повинні втручатися, крім державних, таких як зрада. При гетьманові призначався царський резидент Ізмайлов -право здійснювати контроль над гетьманом і урядом України. Своєрідним додатком до указу були таємні статті Ізмайлову. Згідно цих статей:

- землі Війська Запорізького отримали назву – Малоросійський край, резидент спільно з гетьманом повинні утримувати населення;

- наказувалося викорінювати «своєвольців», не дозволяти їм селитися в одному місці, особливо на Січі;

- іноземних послів гетьман мав право приймати лише за присутності Ізмайлова, а той по завершенні переговорів, повинен зразу повідомити царя;

- резидент мусів стежити, аби гетьман без дозволу царя не змінював структуру посад у Ген канцелярії та не призначав нових полковників, не відбирав і не надавав нікому маєтностей.

Гетьманською резиденцією було призначено Глухів, при гетьманові утримуватимуться 2 рос полки, які будуть у розпорядженні резидента.

Отож ні про яке підтвердження давніх прав і вольностей в указі Петра І не йшлося.

Наука

-історія - «Синопсис»- стислий підручник іст Укр, який приписують Інокентієві Гізелеві (1674); «Літописець» — Леонтія Боболинського (1699) - характер компілятивний, спиралися переважно на польські хроніки, цінне-встановлення тяглісті істУкр від Княжої доби.

Р-к літератури у XVIII

XVIII –справедливо вважають періодом розквіту укр..літ. Підвищення зацікавлення до вітчизняної історії спонукало до створення багатьох історико- літературних творів. Велику популярність мала рукописна “Історія Русів” невідомого автора(деякі вчені –О.Лазаревський,В.Горленко, І. Борщак-приписують авторство Григорію Андійовичу(у 1767 обраний від Лубенського полку до комісіє для складання “Нового уложення”) та Василю Григорійовичу Полетикам).

Василь Капніст(1758-1823)-“Ода на рабство ”(написана після офіційного запровадження кріпосного права в Укр-1783, а видана-1806.) – яскравий вияв протесту проти царської сваволі, ліквідації в 1783 козацьких полків і запровадження кріпацтва. Однак більшість укр.еліти не підтримувала таких радикальних задумів і була лояльною до царської влади.

Пилип Орлик- “Алкід російський”,1695,присвяч. Мазепі;”Гіппомен Сарматський”,1698,присвяч. І.Обидовському;блискучі маніфести:”Вивід прав України”(1712),”Маніфест до європейських урядів”(1712), “Діаріуш”(“Щоденник подорожнього”,1720-1732).

Паломницька літ.-Василь Григорович-Барський “Подорож”

Семен Дівович(перекладач Ген військ канц.) “Разговор Великороссіи с Малороссіею”(1762),форма діалогу-відстояння ідей державної самостійності козацької держ.

Тріумф літ-ри – 1798-“Енеїда” Котляревського- перший твір народною мовою.

Популярні істор. пісні, думи, балади.

-Ф.Прокопович+ “Слово провладу й честь царську”(1718), “Правда волі монаршої”(1722)-ідеї освіченого абсолютизму, “Духовний регламент”(1721).+істор. драма«Володимир»(1705).

53. Архітектура,скульптура та живопис на укр.землях удр пол. XVII ст Архітектура й будівництво в другій половині XVII ст. в Україні продовжували розвиватися на місцевій самобутній народній основі. Водночас вони зазнавали впливу російської і західноєвропейської архітектури.

-прийоми стилю бароко (від італійського barocco — вигадливий, химерний)-декоративна пишність, вигадливість, мальовничість.

на Правобережжі міста майже не розвивалися, міста Лівобережжя й Слобожанщини, насамперед Київ, Чернігів, Переяслав, Новогород-Сіверський, Батурин (у ньому з 1669 по 1708 р. перебувала гетьманська резиденція), Харків, Суми, Стародуб інтенсивно розбудовувалися.

Наприк. XVII ст. в Києві російський.зодчий Йосип Старцев збудував кам'яні собори Микільського (1690—1696) і Братського (1690—1693) монастирів, архітектор Йоганн Баптіст — Троїцький собор у Чернігові (1679—1695). Він же з Мартином Томашевським -Преображенський собор Мгарського монастиря біля Лубен (1684—1692), Покровський собор у Харкові (1689). 80-ті роки XVII ст Іллінська церква в Суботові, збудована при Богдані Хмельницькому, і Троїцька церква Густинського монастиря біля Прилук.

Загальна тенденція у розвитку образотворчого мистецтва -ширший відхід художників від релігійних тем і підвищення інтересу до світських сюжетів, реального життя, образів і переживань людей. Найважливішими пам'ятками монументального живопису є іконостаси, зокрема іконостас Єлецького монастиря в Чернігові (1669—1676), Богородчанський іконостас, створений для скиту Манявського майстром Іовом Кондзелевичем з Волині, іконостаси, виготовлені в 1667—1700 рр. Іваном Рутковичем із Жовкви, та ін.

Др пол XVII ст. вважається золотим віком українського мистецтва- українське бароко.-І.Мазепа -1690-1705-збуд. 12 храмів, до 20 храмів, зреставрованих: собор Св. Софії, Михайлівсько-Золотоверхий манастир, Св. Успенський собор Лаври, Троїцька церква над Святою брамою Лаври, церкви — в Переяславі, Глухові. Чернігові, Батурині, Межигір'ї, Мгарський манастир тощо.

Передумови та причини укр. революції

Боротьба, яка розпочалася в сер XVII на укр землях мала на меті звільнення укр народу з-під панування Речі Посполитої. Передумови:

- козацько-селянські повстання кін XVI – пер пол XVII., які дали укр народові значний військ досвід, піднесли його нац самосвідомість

- існування Запорізької Січі, розширення її впливу створювало основу для розбудови в майбутньому повноцінної Укр держави.

- ослаблення королівської влади. Зміцнення великого феодального землеволодіння.

причини війни:

Соціальні: трансформація поміщицьких господарств у фільварки (сприяло зміцненню феод зем власності, але посилювало кріпосну залежність). Зросла панщина, яка у Сх Галичині і на Волині досягла 5–6 днів на тиждень. Зростали натуральні та грошові податки. Реєстрове козацтво, яке, відірвавшись від кріпосного селянства, не досягло усіх прав і привілеїв шляхти. Міщанство мусило платити податки, відпрацьовувати повинності (чинш по 20–30 грошів з „диму”, церковну десятину) та фактично позбавлене місцевого самоврядування. Укр православна шляхта -менші політ права, ніж польська.

Національно-політичні: відсутність власної державності, обмеження українців у правах, проголошення їхньої неповноцінності, асиміляційні процеси – як самостійний суб’єкт укр народ міг зійти з істор сцени.

Релігійні: Політика нац і культ поневолення українців Річчю Посполитою базувалася на католицизмі, покатоличення населення, утиски правосл церкви, конфіскація церковного майна і земель об’єднали широкі верстви людності, незважаючи на розбіжність економ і соц інтересів.

Суб’єктивні: Особиста образа і бажання помститися за розорений польськ панами хутір Суботів та збезчещену сім’ю Б. Х.