ТОП 10:

Інформаційні потреби основних користувачів фінансових звітів



Користувачі інформації Інформаційні потреби
Внутрішні користувачі
Керівництво підприємства, менеджери відповідних рівнів Визначення: правильності прийнятих інвестиційних рі­шень; ефективності структури капіталу; основних напрямів політики дивідендів. Складання прогнозних форм звітності і здійснення попередніх розрахунків фінансових показ­ників майбутніх звітних періодів,, оцінювання можливості злиття з іншою організацією або її придбання, доцільність структурної організації
Зовнішні користувачі 1-ї групи – користувачі, що зацікавлені в діяльності підприємства з прямим фінансовим інтересом
Існуючі і потен­ційні власники (акціонери, засновники) Придбання, продаж і володіння цінними паперами. Участь у капіталі підприємства. Оцінка якості управління. Визначення суми дивідендів, що підлягають розподілу
Існуючі та потенційні кредитори Оцінка доцільності надання або продовження кредиту, виз­начення умов кредитування, поліпшення гарантій повер­нення кредиту, оцінка довіри до підприємства як до клієнта
Постачальники Оцінка можливості підприємства вчасно виконувати свої зобов’язання
Покупці Визначення надійності ділових зв’язків з даним партнером
Держава Здійснення державної політики і контролю
Працівники Зацікавленість з погляду їхньої заробітної плати і перспектив роботи на даному підприємстві
Зовнішні користувачі 2-ї групи – користувачі, що зацікавлені діяльністю підприємства без фінансового інтересу
Аудиторські фірми Перевірка відповідності даних звітності визначеним правилам з метою захисту інтересів інвесторів
Фінансові консультанти Використання звітності з метою вироблення рекомендацій своїм клієнтам щодо інвестування капіталу в те чи інше підприємство
Законодавчі органи
Юристи Використання звітної інформації для оцінки виконання умов контрактів, дотримання законодавчих норм під час розподілу прибутку та виплати дивідендів, а також для визначення умов пенсійного забезпечення
Преса та інформаційні агентства Використання звітності для підготовки оглядів, оцінки те тенденцій розвитку й аналізу діяльності окремих компаній і галузей, розрахунку узагальнюючих показників фінансової діяльності
  Органи статистики Використання звітності для порівняльного аналізу та статистичних узагальнень по галузях
  Профспілки Зацікавленість у використанні даних звітності для визначення своїх вимог відносно заробітної плати й умов трудових угод, а також для оцінки тенденцій розвитку галузі, до якої належить дане підприємство
     

Слід звернути увагу на перелік форм річної державної статистичної звітності, що використовується в процесі фінансового аналізу, статутні відомості та планово-нормативну інформацію.

Практичне заняття

Питання для обговорення

1. 1. Довести значення та охарактеризувати функції обліку і фінансової звітності у фінансовому аналізі.

2. 2. Надати характеристику інформаційним джерелам фінансового аналізу.

3. 3. Охарактеризувати користувачів фінансового аналізу.

4. 4. Проілюструвати зв’язок форм фінансової звітності та висвітлити її практичне використання.

5. 5. Експрес-діагностика фінансового стану: етапи та методи її проведення

Питання для самопідготовки

1. 1. Інформаційне забезпечення фінансового аналізу підприємств, окремих галузей, сфер діяльності та форм власності.

2. 2. Напрями вдосконалення звітності підприємств при переході до міжнародних норм і стандартів.

3. 3. Показники статистичної та бухгалтерської звітності, що використовуються у фінансовому аналізі.

4. 4. Оперативна звітність та обстеження як джерело інформації для фінансового аналізу.

5. 5. Складання аналітичного та матричного балансу.

Тести самоконтролю

1. Визначте правильне балансове рівняння:

1) 1) активи = пасиви;

2) 2) активи = власний капітал + зобов’язання;

3) 3) поточні активи – поточні зобов’язання = власний капітал + забезпечення наступних витрат і платежів + довгострокові зобов’язання + доходи майбутніх періодів – необоротні активи;

4) 4) активи = сукупний капітал.

2. Метою складання звітності підприємства є:

1) 1) забезпечення виконання функцій бухгалтерського обліку;

2) 2) надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан, результати діяльності та рух коштів підприємства;

3) 3) забезпечення інформаційних потреб широкого кола корис­тувачів інформації;

4) 4) характеристика фінансового стану підприємства

3. Балансовий звіт – це звіт...

1) 1) про доходи, витрати та фінансові результати діяльності підприємства;

2) 2) який відображує зміни в складі власного капіталу підпри­ємства протягом звітного періоду;

3) 3) про фінансовий стан підприємства, що відображує на виз­начену дату його активи, зобов’язання і власний капітал;

4) 4) який відображує надходження і витрати коштів внаслідок діяльності підприємства в звітному періоді.

4. Фінансова звітність не включає:

1) 1) бухгалтерський баланс;

2) 2) бізнес-план;

3) 3) нормативно-планові показники;

4) 4) 2) та 3).

5. Інформації зі звіту про фінансові результати достатньо для розрахунку показників:

1) 1) рентабельності власного капіталу;

2) 2) рентабельності продажів;

3) 3) рентабельності сукупних активів;

4) 4) рентабельності інвестованого капіталу.

6. Власний капітал підприємства – це:

1) 1) статутний фонд та додатковий капітал;

2) 2) всі власні внутрішні фінансові ресурси підприємства;

3) 3) перший і другий розділи пасиву балансу;

4) 4) частина в активах підприємства, що залишаються після вирахування його зобов’язань.

7. Звіт, який відображає надходження і видаток грошових коштів внаслідок діяльності підприємства у звітному періоді має назву:

1) 1) звіт про фінансові результати;

2) 2) звіт про рух грошових коштів;

3) 3) журнал-ордер № 1 «Рух по розрахунковому рахунку»;

4) 4) виписки з банку.

8. Облікова політика – це:

1) 1) принципи бухгалтерського обліку;

2) 2) правила, якими слід керуватися при складанні бухгалтерських документів;

3) 3) сукупність принципів, методів і процедур, які викорис­товуються підприємством для складання і подання фінансової звітності;

4) 4) положення (стандарти) бухгалтерського обліку.

9. Звіт, який відображає зміни у складі власного капіталу підпри­ємства протягом звітного періоду має назву:

1) 1) звіт про фінансово-майновий стан;

2) 2) звіт про рух грошових коштів;

3) 3) бухгалтерський баланс;

4) 4) звіт про власний капітал.

10. Консолідована фінансова звітність – це:

1) 1) звітність, що включає як бухгалтерські, так і статистичні форми звітності;

2) 2) звітність, яка відображає фінансовий стан і результати діяль­ності юридичної особи та її дочірніх підприємств як єдиної економічної одиниці;

3) 3) зведений бухгалтерський баланс та звіт про фінансові резуль­тати, що відображають загальні показники по підприємству в цілому;

4) 4) об’єднання кількох звітів в один.

Розрахункові завдання

Задача 1.Підготувати баланс підприємства до аналізу. Побудувати аналітичний баланс, де згрупувати статті активу балансу на необоротні та оборотні, а пасиву – на власний та позиковий капітал. Розрахувати структуру показників балансу та виявити відхилення в сумі та структурі в розрізі статей. Розв’язок задачі оформити в таблиці. Дати оцінку фінансового стану підприємства та вказати основні напрями щодо його покращення.

Задача 2.За даними фінансової звітності провести експрес-діагностику фінансового стану підприємства. Для цього використати отримані результати щодо застосування методів «читання» звітності попередньої задачі. Виявити слабкі місця, проаналізувати ключові співставлення базових параметрів фінансового стану підприємства. Узагальнити висновки за розв’язком задач 1 і 2.

Тематика індивідуальних аналітичних
навчально-дослідних завдань

1. 1. Напрямки вдосконалення звітності підприємства в умовах запровадження уніфікованих норм і стандартів.

2. 2. Методи звільнення даних фінансової звітності від інфляційної компоненти: світовий та вітчизняний досвід.

3. 3. Аналітична зв’язка форм фінансової звітності: сутність і застосування.

4. 4. Аналітичний баланс: історія впровадження в практику аналізу та методи побудови.

5. 5. Оперативна звітність і обстеження як джерела інформації для фінансового аналізу.

6. 6. Роль та місце експертних оцінок у фінансовому аналізі.

7. 7. Експрес-діагностика фінансового стану підприємства – інстру­мент раннього реагування на формування ознак передкризового фінансового стану.

Термінологічний словник

Активи– ресурси, контрольовані підприємством в результаті минулих подій, використання яких, як очікується, приведе до отримання економічних вигод у майбутньому.

База – фінансова (чи інша) інформація, яка стосується моменту (чи періоду) часу, що береться за основу для порівняння (оцінки) насту­пних змін процесу чи явища, який розглядається.

Балансова вартість– сума, за якою актив включають до балансу після вирахування будь-якої суми накопиченого зносу.

Бухгалтерська звітність– звітність, що складається на підставі даних бухгалтерського обліку для задоволення потреб певних користувачів.

Витрати– зменшення економічних вигод у вигляді вибуття ак­тивів або збільшення зобов’язань, які призводять до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілення власниками).

Доходи– збільшення економічних вигод у вигляді надходження активів або зменшення зобов’язань, які приводять до зрос­тання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків власників).

Зобов’язання – заборгованість підприємства, яка виникла вна­слідок минулих подій і погашення якої в майбутньому, як очікується, призведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють у собі економічні вигоди.

Необоротні активи – сукупність майнових цінностей підпри­ємства, які неодноразово беруть участь у процесі господарської діяльності та поступово переносять свою вартість на продукцію.

Оборотні активи– грошові кошти та їх еквіваленти, що не обмежені у використанні, а також інші активи, призначені для реалізації чи споживання протягом операційного циклу чи протягом дванадцяти місяців з дати балансу.

Фінансові ресурси– сукупність грошових коштів, які формуються з метою фінансування розвитку підприємства в майбутньому періоді.

Література: 1; 2; 9; 10; 12; 13; 14; 15; 16; 17; 18; 20; 22.

Тема 3. Аналіз майна підприємств

Методичні поради до вивчення теми.Для здійснення госпо­дарської діяльності кожне підприємство мусить мати певне майно, яке належить йому на правах власності чи володіння. Усе майно, яке належить підприємству і яке відображено в його балансі, називається його активами.

Активи – це економічні ресурси підприємства у формі сукупних майнових цінностей, які використовуються в господарській діяльності з метою отримання прибутку.

Активи – це ресурси, контрольовані підприємством у результаті минулих подій, використання яких, як очікується, приведе до збільшення економічних вигод у майбутньому.

Активи підприємства розподіляються за різними класифіка­ційними ознаками (рис. 3.1). Зауважимо, що активи мають визнаватись і відображатись у балансі в грошовому виразі з використанням певної бази оцінки. Основою оцінки є історична собівартість. Вона, як правило, комбінується з іншими оцінками.

Фінансовий стан підприємства значною мірою залежить від доцільності та правильності вкладення фінансових ресурсів в активи. У процесі функціонування підприємства величина активів та їх структура постійно змінюються. Характеристику про якісні зміни в структурі майна та його джерел можна отримати за допомогою вертикального та горизонтального аналізу звітності.


Рис. 3.1. Класифікація активів підприємства
за основними ознаками

Вертикальний аналіз відображає структуру майна підприємства та його джерел. Як правило, показники структури розраховуються у відсотках до валюти балансу.

Горизонтальний аналіз звітності полягає в побудові однієї чи кількох аналітичних таблиць, у яких абсолютні показники допов­нюються відносними темпами зростання (зниження).

На практиці нерідко об’єднують горизонтальний і вертикаль­ний аналізи, тобто будують аналітичні таблиці, які характеризують як структуру майна підприємства та їхніх джерел, так і динаміку окремих його показників (аналітичний баланс підприємства).

Загальна сума змін валюти балансу розбивається на складові, що дає змогу зробити попередні висновки про характер руху в складі активів, джерела їх формування та взаємозумовленості. Так, у процесі аналізу зміни у складі довгострокових (необоротних) і поточних (оборотних) засобів розглядаються у взаємозв’язку зі змінами в зобов’язаннях підприємства.

За результатами аналізу балансу, можна стверджувати, що основними позитивними фінансовими якостями балансу є:

- - відсутність різких змін у значеннях окремих статей балансу;

- - відносна рівновага дебіторської заборгованості з кредиторською;

- - відсутність «критичних» статей у балансі;

- - неперевищення запасів над величиною робочого капіталу;

- - відсутність іммобілізації коштів основної діяльності в капітальні вкладення;

- - зростання робочого капіталу;

- - переважання частки власного капіталу в авансованому над часткою залученого.

Структура вартості майна дає загальне уявлення про фінансовий стан підприємства. Вона показує частку кожного елемента в активах і співвідношення позикових і власних коштів підприємства в пасивах. У структурі вартості майна відо­бражається специфіка діяльності кожного підприємства.

Однак сама по собі структура вартості майна не визначає фінансового стану підприємства. Аналіз структури майна під­приємства, її динаміки не дає відповіді на питання, наскільки вигідно для інвестора вкладення коштів у дане підприємство, а лише оцінює стан активів і наявність коштів для погашення зобов’язань.

Кожне підприємство, враховуючи характер основних господар­ських операцій та особливості діяльності, вирішує питання про доцільність поділу активів на оборотні та необоротні. Однак згідно з П(С)БО 2 «Баланс» цей поділ є обов’язковим.

До структури майна (активів) підприємства належать три складові:

- - необоротні активи;

- - оборотні активи;

- - витрати майбутніх періодів.

Найбільш загальну структуру активів характеризує коефіцієнт співвідношення оборотних і необоротних активів.

Аналіз динаміки складу і структури майна дає можливість устано­вити розмір абсолютного та відносного приросту чи зменшення всього майна підприємства й окремих його видів. Приріст (зменшення) актив­у свідчить про розширення (звуження) діяльності підприємства.

Показники структурної динаміки відображають частку участі кожного виду майна в загальній зміні сукупних активів, їх аналіз дає змогу зробити висновок про те, в які активи вкладені знову залучені фінансові ресурси чи які активи зменшились за рахунок відпливу фінансових ресурсів.

Отже, в активі балансу відображаються, з одного боку, виробничий потенціал, який забезпечує можливий для здійснення основної (операційної) діяльності підприємства, а з іншого – активи, які ство­рюють умови для здійснення інвестиційної і фінансової діяльності. Ці види діяльності тісно взаємозв’язані. Тому після загальної оцінки динаміки обсягу та структури майна необхідно детально оцінити стан, рух і причини зміни кожного виду майна підприємства (рис. 3.2).

 


Рис. 3.2. Склад майна підприємства

Спочатку оцінюють необоротні активи. Основні капітали (необо­ротні активи) підприємства – це сукупність усього майна, яке належить даному суб’єкту господарювання, у тому числі основні засоби, нематеріальні активи, оборотні кошти.

До необоротних активів належать:

- - нематеріальні активи;

- - незавершене будівництво;

- - основні засоби;

- - довгострокова дебіторська заборгованість;

- - відстрочені податкові активи;

- - інші необоротні активи.

Частиною майна підприємства є нематеріальні активи, які являють собою вкладення грошових коштів підприємства в нематеріальні об’єкти, які використовуються протягом довгострокового періоду в господарській діяльності підприємства та приносять дохід.

Стан виробничого потенціалу – найважливіший показник ефектив­ності основної діяльності підприємства. Бухгалтерська звітність дає змогу досить детально проаналізувати наявність, стан і зміни найваж­ливішого елемента виробничого потенціалу підприємства – його основних засобів.

Показники майнового стану підприємства характеризують стан та структуру активів підприємства у сукупності з джерелами їх покриття (пасивами). Ці показники можна поділити умовно на дві групи: показники, які визначають стан основних засобів, та показники, які визначають стан оборотних коштів (тема 4). Якісна характеристика основних засобів оцінюється за допомогою таких показників:

- - частки активної частини основних засобів;

- - коефіцієнта зносу;

- - коефіцієнта придатності;

- - коефіцієнта оновлення;

- - коефіцієнта вибуття;

- - індексу постійного активу;

- - коефіцієнта довгострокового залучення позикових коштів;

- - коефіцієнта накопичення зносу;

- - коефіцієнта реальної вартості майна тощо.

Усі ці показники характеризують майновий стан підприємства з різних боків (табл. 3.1, 3.2).

Таблиця 3.1







Последнее изменение этой страницы: 2016-08-26; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.204.227.250 (0.017 с.)