Показники кількості сечі і частоти сечовиділень у дітей залежно від віку

Вік	Середні кількісні показники
Добова кількість сечі, мл	Кількість сечовиділень за добу	Разова кількість сечі, мл
До 6 міс.	300 - 500	20 - 25	20 - 35
6міс.- 1 рік	300 - 600	15 - 16	25 - 45
1 - 3 роки	760 - 820	10 - 12	60 - 90
3 - 5 років	900 - 1070	7 - 9	70 - 90
5 - 7 років	1070 - 1300	7 - 9	100 - 150
7 - 9 років	1240 - 1520	7 - 8	145 - 190
9 - 11 років	1520 - 1670	6 - 7	220 - 260
11 - 13 років	1600 - 1900	6 - 7	250 -270

Коливання вiдносної густини сечi протягом доби у дiтей

Вік	Коливання
До 1 року	1002 - 1017
1-3 роки	1010 - 1017
3-5 роки	1012 - 1020
10-12 років	1011 - 1025

 

Кількість формених елементів крові, що екскретуються у здорових дітей з сечею

Метод дослідження	Одиниці вимірювання	Лейкоцити	Еритроцити
Каковського-Адіса	за 24 години	0 - 2 000 000	0 - 1 000 000
Амбурже	за 1 хвилину за 1 годину	2 000 0 - 120 000	0 - 750 0 - 45 000
Нечипоренка	в 1 мл	0 - 2000	0 - 1000

 

Вміст креатиніну (ммоль/л) в сироватці крові у дітей різного віку

Вік	Вміст
До 3 міс.	0,035 - 0,053
3-7 міс.	0,033 - 0,037
7-12 міс.	0,021 - 0,036
1-6 років	0,023 - 0,04
6-12 років	0,04 - 0,06
Більше 12 років	0,044 - 0,088

Вміст сечовини (ммоль/л) в сироватці крові у дітей різного віку

Вік	Вміст
Новонароджені	2,5 - 4,5
1 міс. - 1 рік	3,3 - 5,5
1 рік - 6 років	3,3 - 6,8
7 - 14 років	4,2 - 7,0

Вікова характеристика клубочкової фільтрації (мл/хв. Х 1,73)

(Paradopoulu et al. 1978; Перешеина Л.П., Ігнатова М.С., Вельтищев Ю.Е., 1982)

Вік	Швидкість
Новонароджені 2-7 днів 8-30 днів	23 -34 46 - 54
1-2 міс.
3-6 міс.	65 - 110
1 рік
3 роки
6 років
9-12 років
Дорослі чоловіки жінки	131 (110-152) 117 (101-133)

Перелiк методiв клінічного дослідження, що застосовуються при обстеженнi дiтей з захворюваннями органiв сечової системи

· Опитування дитини i її батькiв;

· Загальноклiнiчне дослiдження: огляд, пальпацiя органiв сечової системи;

· Лабораторне дослiдження сечi, кровi, в тому числі основних бiохiмiчних показникiв, що мають значення в нефрологiї;

· УЗД (ехографiя) нирок, сечового міхура;

· Ренген-радiологiчнi методи дослiдження: екскреторна урографiя, мiкцiйна цистоуретрографiя, ретроградна пiєлографiя, ниркова ангiографiя та інші;

· Радiонуклiднi методи дослiдження: радiонуклiдна ренографiя, динамiчна реносцинтiграфiя, ангiосцинтiграфiя нирок, статична нефросцинтiграфiя, нефросканування та інші;

· Термографiя нирок;

· Бiопсiя нирок.

Оцiнють результати лабораторно-iнструментальних дослiджень.

Основні синдроми які зустрічаються при патології нирок і сечовивідних шляхів.

Основні синдроми які зустрічаються при патології нирок і сечовивідних шляхів: інтоксикаційний, больовий, дизурічний, гіпертензивний, набряковий, сечовий.

Головні клініко-лабораторні синдроми:

нефротичний синдром – симтомокомлекс, до якого належать: протеїнурія більша за 2,5 г за добу, гіпопротеїнемія, диспротеїнемія, гіперхолестеринемія, виражені набряки(зустрічається при гострому і хронічному гломерулонефриті, діабеті, тромбозі ниркових вен, мікрокістозі нирок тощо).

Нефритичний синдром – симтомокомлекс, до якого належать: помірні набряки, гематурія, гіпертензія (найбільш характерний для пост стрептококового гломерулонефриту).

Синдром гострої і хронічної ниркової недостатності, яка може бути ускладненням будь- якого хронічного захворювання нирок.

В разі захворювань сечової системи у дітей спостерігається

- наявність симптомів інтоксикації: підвищення температури тіла, в’ялість, блідість, втрата апетиту

- наявність дизурічних розладів:

- часте сечовипускання (полакіурія),

- зменшення кількості сечі, що виділяється за добу (олігоурія - зменшення діурезу до 20 -30% від норми)

- поліурія - збільшення діурезу в 1,5 рази від норми

- повне припинення сечовиділення (анурія – зменшення діурезу до 6-7% від норми)

- переважне виділення сечі вночі (ніктурія),

- нетримання сечі – виділення сечі без передуючого позову до сечовипускання,

- енурез - виділення сечі без передуючого позову до сечовипускання в нічний час, хоча виділяють таке поняття як денний енурез,

- неутримання сечі - виділення сечі після передуючого імперативного позову до сечовипускання,

- странгурія – болісність при сечовипусканні,

- ішурія (затримка сечі) – відсутність сечі після позову до сечовипускання за наявності сечі в порожнині сечового міхура.

- наявність набряків: збільшення маси тіла, затримка сечовипускань набряки обличчя, пастозність кінцівок, генералізовані набряки

- болі в поперековій ділянці, животі: можуть виникати в разі запального процесу в нирках і сечових шляхах, збільшення нирок, обструкції сечовивідних шляхів, наявності камінців, біль над лобком зустрічається при запаленнях сечового міхура. Діти дошкільного і молодшого шкільного віку найчастіше локалізують болі в ділянці пупка.

- головний біль, що є супутником гіпертензівного синдрому. Висока артеріальна гіпертензія може супроводжуватись судомами, порушеннями зору, головокружінням, нудотою, блюванням.

- симптоми хронічної ниркової недостатності: втомлюваність, зниження апетиту, схуднення, спрага, диспепсичні явища (нудота, проноси), судомні скорочення окремих груп м’язів, сухість та злущення шкіри, болі в кістках.

- зміни сечі: колір, прозорість, наявність осаду, домішок (гній, слиз), характеристика клінічного аналізу сечі, динаміка попередніх аналізів сечі.

 

4.1. Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент під час підготовки до заняття.

Термін

Визначення

Гіпотиреоз Гіпертиреоз Гіпопаратиреоз Гіперпаратиреоз Дефіцит інсуліну   Гіпогонадизм Гіпопітуітаризм Гіперпітуітаризм Ознаки статевої зрілості

Зниження секреції щитовидної залози Підвищення секреції щитовидної залози Зниження секреції паращитовидної залози Підвищення секреції паращитовидної залози Цукровий діабет (поліурія, полідипсія, зниження маси тіла, гіперглікемія, глюкозурія) Низька гормональна активність статевих залоз Низька гормональна активність аденогіпофізу Надмірна гормональна активність аденогіпофізу Оволосіння на лобку, вахвинних западинах, (обличчі), наявність менструацій, (зміна тембру голосу, ріст щитовидного хряща, наявність полюцій)

4.2. Теоретичні питання до заняття:

1. Залози внутрiшньої секрецiї людини i якi гормони вони виробляють.

2. Закономiрностi формування ендокринної системи в антенатальному перiодi.

3. Гормональна взаємодiя органiзмiв матерi та плоду.

4. Особлiвостi функцiї залоз внутрiшньої секрецiї у новонароджених.

5. Закономiрностi розвитку структури i функцiї залоз внутрiшньої секрецiї в постнатальному перiодi.

6. Найважлiвiшi клiнiчнi ознаки ураження ендокринних залоз.

4.3. Практичні роботи (завдання), які виконуються на занятті:

Практичні навички

Засоби навчання

- визначити скарги, характернi для ураження ендокринної системи - зібрати сімейний анамнез, вияснити вплив етіологічних чинників - провести об'єктивне обстеження ендокринної системи у дiтей рiзного вiку i оцiнити отриманi данi. - скласти план лабораторного та iнструментального обстеження у разi пiдозри на ураження ендокринної системи у пацiєнта. - оцiнити результати лабораторно-iнструментального обстеження

Хворі та їх батьки, історії хвороби, прилади для антропометрії, таблиці для оцінки ФР дітей, аналізи, результати інструментального обстеження

 

Зміст теми:

Анатомо-фізіологічні особливості та ознаки порушення функції ендокринних залоз у дітей.

Щитовидна залоза (ЩЗ)

Закладка ЩЗ відбувається на 3 тижні ембріогенезу.

Початок секреції гормонів відмічається вже на 3 міс. розвитку плоду.

Секреція гормонів на рівні дорослої людини відзначається з 5-го міс. внутрішньоутробного розвитку.

Продукуються такі гормони: тетрайодтиронін, трийодтиронін.

Дія гормонів даної залози - регуляція білкового, вуглеводного, жирового та енергетичного обмінів, участь в процесах росту та диференціації тканин.

Ознаки порушення функції ЩЗ:

· гіпотиреоз - затримка зросту та психомотрного розвитку, гіпотонія м'язів, загальна заторможенність, зябкість, брадакардія, зниження артеріального тиску;

· гіпертиреоз - роздратованість, порушення сну, гіперкінези, субфебрильна температура тіла, тахікардія, підвищення систолічного артеріального тиску, гіперфагія, діарея, знаження маси тіла.

Парафолікулярні клітини ЩЗ

Закладка цих клітин відбувається на 14 тижні ембріогенезу.

Максимальна гормональна активність виявляється в кінці внутрішньоутробного періоду та в перші роки життя.

Цими клітинами продукується гормон - кальцітонін.

Дія даного гормону - зниження рівня кальція в крові при гіперкальціємії.

Паращитовидні залози (ПЩЗ)

Закладка ПЩЗ відбувається на 5-7 тижні ембріогенезу.

Максимальна функціональна активність відзначається в кінці внутрішньоутробного періоду періода та в перші роки життя.

ПЩЗ продукують паратгормон.

Дія даного гормону - регуляція обміну кальція (підвищує рівень кальція в крові).

Ознаки порушення функції ПЩЗ:

· гіпопаратиреоз - судоми;

· гіперпаратиреоз - порушення функції внутрішніх органів внаслідок їх кальцифікації.

Наднирники; кора

Закладка фетальної кори відбувається на 3-4 тижні ембріогенезу.

Початок синтезу гормонів відмічається з 9-16 тижнів ембріогенезу.

Закінчення формування постійної кори виявляється у 10-12 років.

Зони кори і їх гормони:

клубочкова зона продукує мінералокортикоїди (альдостерон, дезоксикортикостерон);

пучкова зона продукує глюкокортикоїди (кортизол, кортикостерон);

сітчата зона продукує андрогени, естрогени, прогестерон.

Дія гормонів полягає в регуляції всіх видів обміну речовин, вони какож беруть участь в регуляції процесів зросту та статевої диференціації.

Ознаки порушення функціїкори наднирників:

· гіпофункція кори - гостра надниркова недостатність(перебіг за типом кардіоваскулярного шоку), хронічна форма - хвороба Аддісона (гіпотонія м'язів, зниження маси тіла, помірна гіпотензія, пігментація шкіри);

· гіперфункція кори - клінічна картина залежить від зони ураження (артеріальна гіпертензія, ожиріння, затримка зросту, стрії на шкірі, остеопороз, порушення статевого розвитку).