Основні елементи облікової політики

Назва елемента облі­кової політики	Можливі варіанти принципів або методів обліку, передбачені національними стандартами
П(с)БО 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності"
Поріг суттєвості	Стандартом не регламентовано, встановлюється підприємством самостійно. Рекомендації щодо встановлення порогу суттєвості наведено в листі Міністерства фінансів від 29.07.2003 № 304230-04108
П(с)БО 2 "Баланс"
Тривалість операційного циклу	Самостійно встановлюється підприємством
П(с)БО 7 "Основні засоби"
Термін корисного використання об'єкта основних засобів	Самостійно встановлюється підприємством
Методи нарахування амортизації основних засобів	— прямолінійний; — зменшення залишкової вартості; — прискореного зменшення залишкової вартості; — кумулятивний; — виробничий
Методи амортизації інших необоротних матеріальних активів	— прямолінійний; — виробничий; — метод нарахування 50 % вартості в першому місяці вико­ристання об'єкта і решти 50 % амортизованої вартості в місяці їх вилучення з активів (списання з балансу)*; — метод нарахування 100 % вартості в першому місяці використання об'єкта *
* Застосовується лише стосовно малоцінних необоротних матеріальних активів та бібліотечних фондів разом із прямолінійним та виробничим методами амортизації
Величина вартісного критерію приналежності матеріального активу до малоцінних необоротних	Стандартом не регламентовано, але її може бути встановлено підприємством самостійно
П(с)БО 8 "Нематеріальні активи"
Термін корисного використання нематеріальних активів	Самостійно встановлюється підприємством
Методи амортизації нематеріальних активів	— прямолінійний; — зменшення залишкової вартості *; — прискореного зменшення залишкової вартості *; — кумулятивний *; — виробничий *;
* Метод амортизації нематеріального активу вибирається підприємством виходячи з умов отримання майбутніх економічних вигод. Якщо такі умови визначити неможливо, амортизація нараховується за прямолінійним методом
П(с)БО 9 "Запаси"
Одиниця обліку запасів	— найменування; — однорідна група (вид)
Методи оцінки вибуття запасів	— ідентифікованої собівартості відповідної одиниці запа­сів; — середньозваженої собівартості; — собівартості перших за часом надходження запасів (ФІФО); — нормативних витрат; — ціни продажу*
* Застосовується підприємствами роздрібної торгівлі та громадського харчування
Метод обліку транспортно-заготівельних витрат	— шляхом, прямого списання транспортно-заготівельних витрат до первісної вартості одиниці запасів, що придбаваються (за можливості точного розподілу (віднесення); — за середнім відсотком (при узагальненні суми транспортно-заготівельних витрат на окремому субрахунку з подальшим їх розподілом)
П(с)БО 10 "Дебіторська заборгованість"
Методи визначення величини резерву сумнівних боргів	— виходячи з платоспроможності окремих дебіторів; — на підставі класифікації дебіторської заборгованості; — виходячи з питомої ваги безнадійних боргів у чистому до­ході від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг на умовах подальшої оплати
П(с)БО 11 "Зобов'язання"
Створення забезпечень для відшкодування наступних (майбутніх) витрат і платежів	— на оплату відпусток працівникам підприємства; — на додаткове пенсійне забезпечення; — на виконання гарантійних зобов'язань; — на реструктуризацію; — на виконання зобов'язань за обтяжливими контрактами тощо
П(с)БО 12 "Фінансові інвестиції"
Методи відображення фінансових інвестицій залежно від їх виду	— за справедливою вартістю; — за собівартістю інвестиції з урахуванням зменшення корисності; — участі в капіталі
П(с)БО 13 "Фінансові інструменти"
Методи визнання і оцінки фінансових активів, зобов'язань та інструментів власного капіталу	— за фактичною собівартістю; — за справедливою вартістю; — за амортизованою собі­вартістю
П(с) БО 15 "Дохід"
Методи оцінки ступеня завершеності операцій з надання послуг	— вивчення виконаних робіт; — визначення питомої ваги обсягу послуг, наданих на певну дату, в загальному обсязі послуг, які має бути надано; — визначення питомої ваги витрат, понесених підприємством у зв'язку з наданням послуг, у загальній очікуваній вартості таких витрат
П(с)БО 16 "Витрати"
Методи калькулювання виробничої собівартості продукції, робіт, послуг	Самостійно обираються підприємством
Перелік і склад статей калькулювання виробничої собівартості продукції (робіт, послуг)	Самостійно визначаються підприємством
Перелік і склад змінних та постійних загальновиробничих витрат	Самостійно встановлюються підприємством
База розподілу загальновиробничих змінних та розподілених постійних загальновиробничих витрат	Самостійно обираються підприємством: — години роботи; — заробітна плата; — обсяг діяльності; — прямі витрати тощо
П(с)БО 18 "Будівельні контракти"
Методи визначення ступеня завершеності робіт за будівельним контрактом	— вимірювання та оцінка виконаної роботи; — співвідношення обсягу завершеної частини робіт та їх загального обсягу за будівельним контрактом у натураль­ному вимірі; — співвідношення фактичних витрат із початку виконання будівельного контракту до дати балансу та очікуваної (кошторисної) суми загальних витрат за контрактом
База розподілу загальновиробничих витрат при нормальній потужності	— Самостійно обираються підприємством: — прямі витрати; — обсяги доходів; — прямі витрати на оплату праці; — відпрацьований будівельними машинами та механізмами час тощо
П(с)БО 20 "Консолідована фінансова звітність"
Погодження облікової політики групи підприємств	Порядок погодження облікової політики групи підприємств для цілей складання консолідованої фінансової звітності*
*Консолідовану фінансову звітність групи підприємств складають з використанням єдиної облікової політики для подібних операцій та інших подій за схожих обставин. У разі неможливості застосу­вання єдиної облікової політики, про це повідомляється у примітках до консолідованої фінансової звітності.
П(с)БО 21 "Вплив змін валютних курсів"
Застосування чи незастосування для перерахунку доходів, витрат і руху грошових коштів серед­ньозваженого валютного курсу відповідного місяця	Установлюється підприємством самостійно
П(с)БО 23 "Розкриття інформації щодо пов'язаних осіб"
Перелік пов'язаних сторін	- материнське (холдингове) та його дочірні підприєм-ства; - спільне підприємство та контрольні учасники спільної діяльності; - підприємство-інвестор та його асоційовані підприємства; - підприємства та фізичні особи, які здійснюють контроль або суттєво впливають на це підприємство, а також близькі члени сім'ї кожної такої фізичної особи; - підприємства та його керівники, інші особи, які належать до управлінського персоналу підприємства, а також близькі члени сім'ї таких осіб
Методи оцінки активів або зобов'язань в операціях пов'язаних сторін	— порівняльної неконтрольованої ціни; — ціни перепродажу; — "витрати плюс"; — балансової вартості
П(с)БО 26 "Виплати працівникам"
Програми виплат інструментами власного капіталу підприємства	Підприємству слід розкривати облікову політику стосо­вно виплат за кожною з таких програм
П(с)БО 29 "Фінансова звітність за сегментами"
Види сегментів та їх пріоритетність	Обліковою політикою підприємства визначаються види сегментів, пріоритетний вид сегмента, засади ціноутво­рення у внутрішньогосподарських розрахунках
П(с)БО31 "Фінансові витрати"
Прийняття рішення про капіталізацію фінансових витрат	Підприємство в обліковій політиці може передбачати ка­піталізацію витрат, пов'язаних зі створенням кваліфікаційного активу
Визначення суттєвості операційного циклу	Підприємство самостійно визначає тривалість у роках (місяцях) суттєвого операційного циклу для віднесення активів до кваліфікаційних чи некваліфікаційних

 

Згідно з принципом послідовності облікова політика підприємства приймається на кілька років і не повинна змінюватися щорічно.

Доцільність зміни того чи іншого параметра комісія має встановити під час обов’язкової річної інвентаризації, а якщо їх розробляє аудиторська фірма, — під час аудиторської перевірки.

 

 

При цьому слід пам’ятати, що такі зміни можливі у випадках, передбачених пунктом 9 П(С)БО 6 «Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах» (рис. 6.1).

 

 

Рис. 6.1. Зміни облікової політики підприємства

 

Не вважається зміною облікової політики встановлення облікової політики для:

- подій або операцій, які відрізняються за змістом від попередніх подій або операцій;

- подій або операцій, які не відбувалися раніше.

Всі зміни облікової політики оформлюються у тому ж порядку, що й вже прийнята облікова політика.

Вплив зміни облікової політики на події й операції минулих періодів відображається у звітності шляхом:

• коригування сальдо нерозподіленого прибутку на початок звітного року;

• повторного надання порівняльної інформації стосовно попередніх звітних періодів.

Приклад. Підприємство змінило облікову політику щодо застосування методів амортизації основних засобів. Унаслідок перерахування амортизації по новому методу виявлено, що в звітності за попередній рік надлишкове нарахування амортизації складало 25 тис. грн.

Необхідно внести зміни:

- у балансі на початок звітного періоду - у рядках 032 "Знос" (зменшення на 25 тис. грн), 030 "Залишкова вартість" (збільшення на 25 тис. грн), 350 "Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)" (збільшення на 25 тис.грн).

- у звіт про власний капітал - по рядку 020 "Зміна облікової політики", графа 8 "Нерозподілений прибуток", необхідно поставити суму в 25 тис.грн.

Облікова політика застосовується щодо подій і операцій з моменту їх виникнення, тобто визначається вплив її зміни на події минулих періодів, за винятком випадків. Якщо суму коригування нерозподіленого прибутку на початок звітного року неможливо визначити достовірно, то облікова політика поширюється лише на події й операції, що відбуваються після дати зміни облікової політики (п. 13 П(С)БО 6).

Якщо неможливо розрізнити зміну облікової політики і зміну облікових оцінок, то зміна відбивається як зміна облікових оцінок (п. 13 П(С)БО 6).

У разі зміни в обліковій політиці підприємству у Примітках до звітності слід розкривати:

- причини та суть зміни.

- суму коригування нерозподіленого прибутку на початок звітного року або обґрунтування неможливості її достовірного визначення.

- факт повторного подання порівнянної інформації у фінансових звітах або недоцільність її перерахунку.

Не слід плутати зміну облікової політики зі зміною визначення облікових оцінок. Наприклад, зміну характеру діяльності підприємства, застосування нових видів сировини й матеріалів спричиняють не зміна облікової політики, а її встановлення. У цьому випадку ми маємо справу не зі зміною облікової політики, а із зміною облікових оцінок.

Облікова оцінка - це попередня оцінка, що використовує підприємство з метою розподілу витрат і доходів між відповідними звітними періодами.

Облікова оцінка може застосовуватись для встановлення терміну корисного використання необоротних активів для нарахування амортизації, визначення розміру резерву сумнівних боргів, суми забезпечень, встановлення справедливої вартості та ін.

Облікова оцінка може переглядатися, якщо змінюються обставини, на яких базувалася ця оцінка, чи отримана додаткова інформація.

Якщо облікова оцінка змінюється, то не потрібно коригувати прибуток і повторно надавати інформацію про попередні звітні періоди для порівняння. Зміни облікових оцінок впливають тільки на майбутнє і не стосуються минулого. Наприклад, перегляд терміну корисного використання основних засобів вплине на суму амортизаційних нарахувань у поточному та майбутніх періодах на протязі терміну експлуатації, який ще залишається.

Наслідки зміни в облікових оцінках варто включати до тієї самої статті звіту про фінансові результати, що раніше застосовувалася для відображення доходів чи витрат, пов'язаних з об'єктом такої оцінки. Наслідки зміни облікових оцінок варто включати до звіту про фінансові результати у тому періоді, у якому відбулася зміна, а також і в наступних періодах, якщо зміна впливає на ці періоди.

Приклад. Підприємство переглянуло платоспроможність дебіторів по термінах погашення дебіторської заборгованості від 6 місяців до року. У результаті перегляду прийняті рішення про відрахування в резерв сумнівних боргів 20% а не 10 %, що нараховувалися раніше. У примітках варто відбити зміну розміру відрахувань у резерв сумнівних боргів як зміну облікової оцінки і нараховувати в наступних звітних періодах (до зміни облікової оцінки) до резерву сумнівних боргів 20 % такої дебіторської заборгованості.

Підприємству слід розкривати зміст і суму змін в облікових оцінках, які мають суттєвий вплив на поточний період або, як очікується, суттєво будуть впливати на майбутні періоди.

 

Події після дати балансу

 

Події після дати балансу - це події, що відбуваються між датою балансу і датою затвердження керівництвом фінансової звітності, підготовленої до оприлюднення, що вплинули або можуть вплинути на фінансовий стан, результати діяльності і рух грошових коштів підприємства.

Події після дати балансу можуть привести до коригування певних статей чи розкриттю інформації про ці події в примітках до фінансових звітів.

Події після дати балансу, що надають додаткову інформацію про визначення сум, пов'язаних з умовами, що склалися на дату балансу, потребують коригування відповідних статей активів і зобов'язань. Коригування активів і зобов'язань здійснюють шляхом сторнування та/або додаткових записів в обліку звітного періоду, що уточнюють оцінки відповідних статей внаслідок подій після дати балансу (п. 16 П(С)БО 6).

Події, що відбуваються після дати балансу і вказують на умови, що виникли після цієї дати, не потребують коригування статей звітності. Такі події слід розкривати в примітках до фінансових звітів, якщо відсутність інформації про них вплине на здатність користувачів звітності робити відповідні оцінки і приймати рішення (п. 17 П(С)БО 6).