Методичні рекомендації за темою 1 - Закупівельна логістика.

Одним із методів систематизації та групування багатономенклатурних запасів є АВС-XYZ аналіз. Сутність АВС полягає у розподілі усієї номенклатури запасів на три нерівноцінні підмножини: А, В та С.

До підмножини (групи А) належать найбільш значимі товари (запаси), які є небагато чисельні за кількістю у номенклатурі, але на їх долю припадає найбільша частина грошових коштів, що вкладено у запаси. Це є особлива група з точки зору визначення величини замовлення за кожною позицією номенклатури, контролю поточного запасу, витрат на доставку і зберігання.

Група В – середні за значимістю товари, порівняно з А. Але як правило саме товари, запаси, що належать до групи В є основним товаром (базовий товар) для споживачів. Отже будь-які зміни за такими товарами (зміна торговельної націнки, виключення з асортименту, тощо) необхідно проводити вкрай обережно.

Група С – це ті позиції номенклатури, що складають найбільшу частину запасів у кількісному вимірі, але на їх долю реалізації припадає незначна частина грошових коштів. Іноді поміж цієї категорії виокремлюють запаси категорії D або як її ще називають С1, до якої належать запаси, доля яких з загальній реалізації становить менше 1%. Як правило, це неліквіди, мертві запаси, або товари для підтримки основної іншої групи товарів. Група С може складати 20% доходу, 50% від запасів у кількісному вимірі і займати 80% площі складу.

Середньостатистичне відсоткове співвідношення груп А, В, С.*

Група	Доля в асортименті, %	Доля в реалізації, %
А
В
С

Ідея диференціації асортименту даним методом полягає в тому, щоб з множини однотипних об’єктів відокремити найбільш значимі. Таких об’єктів, як правило, не багато, проте ним необхідно приділяти при роботі найпильнішу увагу. Алгоритм проведення АВС – аналізу:

А) обираємо об’єкт аналізу (що аналізуємо?) і параметр аналізу (за якою ознакою?). Об’єктом може бути – товарні позиції, товарні групи, товарні категорії, бреди. Порівнювати можна лише однопланові речі. Ні в якому разі не можна порівнювати одну товарну позицію разом з групою. Параметр аналізу – обсяг річної реалізації, прибуток.

В) Розрахувати долю окремих позицій від загалу (наприклад, від обсягу річної реалізації).

С) Впорядкувати позиції у порядку зменшення долі у загальній реалізації – від більшого до меншого значення відсотку. Наприклад: позиція 1 – 20% від загалу, позиція 2 – 15%, позиція 3 – 11% від загалу.

D) Розрахувати долю позицій накопичувальним підсумком. Для цього значення відсотку за першою позицією лишається сталим, а для розрахунку накопичувального відсотку за другою позицією необхідно додати до значення першої значення відсотку другої позиції. Наприклад: накопичувальний підсумок позиції 1 – 20%, накопичувальний підсумок позиції 2 – 20%+15% = 35%, позиція 3 – 35%+11% = 46% і так далі за всіма позиціями у номенклатурі.

Е) Надати позиціям певні значення груп: А, В, С. Ті товари (позиції), що становлять перші 50% накопичувального підсумку становлять групу А. Група В – це товари що мають значення накопичувального підсумку в діапазоні 50% до 80%. Група С – всі позиції що мають відсоток накопичувального підсумку більший за 80%.

 

XYZ – аналіз – математично-статистичний метод, який дозволяю аналізувати і прогнозувати сталість продажів і бачити коливання попиту на товари.

Якщо АВС показує долю товару у загальній реалізації, то XYZ – сталість продажів конкретного товару.

Як приклад, ви маєте 10 товарів, кожний з яких коштує 1000 грн. Проте 3 з 10-ти товарів продаються кожного дня, 2 товари – раз на тиждень, а ще 5 – раз на місяць. Відповідно знаючи це ви можете розпоряджатися грошовими коштами і не інвестувати їх у товари, з низькою оборотністю.

Цей аналіз також ділить всі товари (позиції номенклатури) на 3 групи:

Група Х – цим товарам (позиціям, запасам) притаманна сталість продажів, відповідно збільшується можливість прогнозування. За такими товарами можна розраховувати оптимальну партію постачання.

Група У – це середній рівень прогнозованості, позиції, що мають певні коливання у продажах, але їх можна відстежити.

Група Z – товари, що не мають постійного попиту, відсутні тенденції їх споживання, неможливо або дуже складно прогнозувати.

Для розрахунку сталості продажів використовують коефіцієнт варіації, який власне і показує наскільки значні коливання існують у продажах. В залежності від того яке значення коефіцієнту варіації має позиція (товар), він належить до певної групи (див таблицю внизу.)

Визначення коефіцієнтів варіації за окремими позиціями асортименту

Xі – значення попиту за оцінюваною позицієї за і-тий квартал (період)

X – середньо квартальне значення попиту за позицією

n - кількість кварталів (періодів)

Група	Інтервал
X	0 <= <10%
Y	10% <= <25%
Z	25% <= < 1000%

 

Закінченням даних аналізів має бути матриця, яка дозволить угрупувати товари до певних груп і відповідно управлінські рішення будуть прийматися не для кожного окремого товару (що дуже складно і забирає багато часу), а для певної групи.

АХ	АY	AZ
BX	BY	BZ
CX	CY	CZ

 

Наприклад, всі товари, що потрапили до групи AZ – мають неабияке значення для підприємства, оскільки це дорогі товари, продаж яких принесе значні доходи підприємству, проте вони мають нестійкі продажі,які неможливо відстежити (то вони продаються, то перебувають довго на складі) – отже для таких товарів, можна надати наступне управлінське рішення: займатися їх постачанням виключно під конкретне замовлення. Тобто у переліку товарів – вони є, але підприємства не вкладає у них грошові кошти і не створює таким чином їх запас.

Для того щоб розрахувати рейтинг постачальників необхідно у даному випадку застосувати один з найпростіших коректних підходів. А саме, на основі розрахунку коефіцієнту R =

де Ті – показник динаміки (у даному випадку – темп росту)

Кі – ваговий коефіцієнт, значення якого обирають окремо для кожного показника Ті з огляду на важливість певної складової для підприємства на даний момент часу.

Темп росту постачань товарів неналежної якості (Тн.я.) розраховують за кожним постачальником: Т н.я. = d_н.я.1 / d_н.я.0 * 100%

d _н.я.1 та d_н.я.0 – доля товарів неналежної якості у загальному обсязі постачань у звітному та попередньому періоді.

Темп росту середнього запізнення (Тс.з.) - З₁ / З₀* 100%

З₁, З₀ – середнє запізнення на одне постачання у звітному та попередньому періоді.